WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Соціальний розвиток старшокласників у вимірі цінностей сучасної сім'ї - Реферат

Соціальний розвиток старшокласників у вимірі цінностей сучасної сім'ї - Реферат

Порівняння кількісних показників наведених відповідей дітей з відповідями їхніх батьків засвідчило, що сім'я справляє значний вплив на наявні в них судження. Особливо це стосується установки на повернення до радянських часів. Адже діти, яким сьогодні по 16-17 років, були ще досить малі або ще й не народились, щоб мати чітке уявлення про життя у країні до 90-х років. Тому цілком слушно вважати, що подібні погляди формуються в них під впливом ідей, сповідуваних батьками.

Зважаючи на окреслені вище мотиви сучасних батьків щодо вибору професії старшокласниками, було проведено дослідження, основна мета якого полягала у виявленні основних критеріїв, котрими керується молодь при плануванні цього аспекту свого самостійного життя. Як засвідчило узагальнення одержаних результатів, найактуальнішими чинниками в цьому напрямі для юнаків і дівчат сьогодні виступають такі, як: "високий заробіток" (73,2 %), "можливість самовдосконалення" (42,7 %), "невеликий робочий день" (42,0 %), "можливість досягти соціального визнання" (39,7 %), "відповідність особистісним якостям" (24,1 %). З-поміж чинників, які викликають негативне ставлення молодих людей до тієї чи іншої професії, найчастіше називались такі: "невеликий заробіток" (76,1 %), "невідповідність здібностям і характеру" (52,4 %), "неможливість досягти соціального визнання" (25,8 %).

Поглиблене вивчення досліджуваної проблеми дозволило виявити, що мотивація старшокласників щодо привабливості (непривабливості) майбутньої професії переважно ґрунтується на ціннісних установках сім'ї. При цьому домінуючими є саме означені умови, тоді як суть професії, необхідні для неї знання й уміння, нахили та інтереси дитини досить часто не беруться до уваги; нерідко спостерігається неадекватне уявлення про сутність трудової діяльності як у батьків, так і в дітей.

Спостерігається широке залучення дітей підліткового та старшого шкільного віку до трудової діяльності, що позитивно сприймається батьками. В Україні на ринку праці існують значні можливості для підробітку школярів під час канікул (посудомийниця, прибиральниця в кафе, офіціантка, кур'єр із доставки канцтоварів, ділової кореспонденції, рекламної продукції, рекламний агент, секретар, манікюрниця, виготовлення аксесуарів для весілля, продавці овочів, фруктів, квітів, парфумерії, карток для Інтернету та мобільного зв'язку, розповсюджувач афіш, реклами та ін.), що дозволяє сім'ї поповнити бюджет від 60-ти до 500 грн на місяць. Зазвичай зароблені дитиною кошти віддаються в її повне розпорядження: придбання одягу, косметики, взуття, відео- та аудіокасет, музичних і програмних дисків, поїздки на відпочинок, оплата навчання, заняття за інтересами, купівля книжок тощо. Хоча в малозабезпечених сім'ях велика частка цих грошей іде на підтримку сім'ї в цілому.

Важливим у становленні кожної нації є мовне питання - насамперед значення рідної мови для корінного населення як засобу консолідації громадян в єдиний соціальний організм поряд з використанням її як засобу спілкування. Проведені опитування засвідчили, що переважна більшість старшокласників надають перевагу російськомовному телебаченню (61,2 %), 35,4 % - україномовному. Для 2,4 % це питання не має суттєвого значення.

Схожими виявилися й відповіді щодо читання преси: 60,9 % надають перевагу російськомовній періодиці, 43,1 % - україномовній, у 4,0 % випадків мова викладу не має значення.

Щодо змісту видань і телепередач, то майже 23,2 % люблять тільки розважальні й спортивні передачі, кінострічки. Водночас близько двох третин юнаків і дівчат (особливо студентської молоді) захоплюються науковими та політичними програмами.

Означені орієнтації позначаються на ставленні молоді до двомовності. 28,1 % уважають, що Україна повинна бути двомовною країною, близько 9-ти відсотків ніколи не розмовляють українською мовою і вважають це цілком природним. Особливо це стосується південного та центрального регіонів.

Такі результати можна пояснити тим, що молодь не усвідомлює повною мірою значення державного статусу мови як об'єкта міжнародної діяльності щодо розвитку світової культури та цивілізації, а розглядає мову лише як засіб одержання інформації для задоволення вимог навчального процесу.

При проведенні діагностики ми звернулись до праць Д. Леонтьєва, а також розробок Дж. Крамбо і Л. Махоліка (Purpose-in-Life Test), в яких запропоновані тест змістожиттєвих орієнтацій. Названі матеріали були адаптовані нами до проблематики нашого дослідження. Наводимо один із тестів, що були запропоновані старшокласникам для опрацювання.

Тест "Чи діалогічна ви особистість"

1. Для мене як особистості найважливіше:

а) бути як усі;

б) що я значу для інших людей, як вони мене сприймають, як ставляться до мене;

в) які зміни відбуваються в моєму внутрішньому світі, який прогрес є в особистісному зростанні.

2. У процесі взаємодії з людиною я частіше звертаю увагу на те:

а) чи може вона бути корисною для мене;

б) чи є в нас спільні справи, інтереси, дружні стосунки;

в) що власне я можу їй дати.

3. У спілкуванні з людьми для мене важливо:

а) бути в "масці" - грати соціальні ролі, які могли б гарантувати мені вигідну позицію;

б) бути таким, яким мене хоче бачити співрозмовник;

в) бути відвертим і безпосереднім, не боятись помилок.

4. Якщо людина при першій зустрічі мені неприємна, я:

а) прагну це продемонструвати або відгородитись від неї;

б) намагаюся зрозуміти причину своєї ворожості;

в) прагну подивитись на життя очима співрозмовника та знайти спільне для подальших стосунків.

5. Знання мені необхідні, щоб:

а) мати хороші оцінки, одержати хороший атестат як передумову набуття матеріально вигідної професії;

б) бути освіченою людиною в очах інших;

в) почуватися вільним і мати можливість максимально реалізуватись.

6. У своїх помилках, невдачах, у безрезультатності справи я найчастіше звинувачую:

а) обставини;

б) інших людей;

в) самого себе.

7. Якщо висловлена кимось точка зору не збігається з моєю, я прагну:

а) сперечатись, обурюватись;

б) спокійно переконувати співрозмовника;

в) зрозуміти та визнати позицію співрозмовника.

8. У конфліктній ситуації я:

а) обурююсь, шукаю правих і винних;

б) відхожу в бік;

в) сприймаю проблему, прагну знайти компромісне рішення.

9. У колективі однолітків (у сім'ї) я бачу себе:

а) особистістю, яку ніхто не розуміє;

б) незалежною індивідуальністю;

в) членом "команди", на думку якого зважають інші.

10. В організації спільної діяльності для мене найкраще:

а)коли мені дають незначну роботу і менше з мене питають;

б) коли хтось бере на себе відповідальність за загальне керівництво, а я відповідаю лише за свою ділянку роботи;

в) коли я активно підключаюсь до організації справи та беру на себе відповідальність за спільний результат.

11. У конфліктній ситуації з близькими та рідними для мене важливо:

а) зберігати вірність своїм принципам, виявити характер;

б) залагодити конфлікт;

в)шукати компроміс, відкриватись назустріч новому, не боятись утратити авторитет.

12. Найчастіше мене хвилюють такі питання:

а) "Коли все зміниться на краще?"; "Як вони могли зі мною так учинити?"; "І коли це нарешті закінчиться?"; "Хто винен?"; "Як покарати винних?";

б) "І чому це трапляється саме зі мною?"; "Де я міг помилитись?"; "Як уникнути конфліктної ситуації?"; "Як мені його (її) переконати?";

в) "У чому я неправий?"; "Що залежить тільки від мене?"; "Які висновки із ситуації, що склалась, я можу для себе зробити?".

Loading...

 
 

Цікаве