WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Системне особистісно зорієнтоване управління - Реферат

Системне особистісно зорієнтоване управління - Реферат

Виділяючи педагогічні пріоритети, необхідно враховувати всі рівні одночасно. Це насамперед важливо для побудови системи підвищення кваліфікації вчителів. Вона повинна будуватися не за принципом перепідготовки зі свого основного предмету (обов'язково раз у п'ять років), а за принципом максимальної індивідуалізації. Психологічна служба школи разом з методичною радою повинні з урахуванням особистісних особливостей планувати індивідуально для кожного вчителя систему підвищення його кваліфікації, починаючи з діагностики та розвитку рис і сторін особистості, потім переходячи до розвитку його навчального стилю, завершуючи якісними змінами його змістовної компетентності. При цьому важливо починати підвищення кваліфікації в рамках шкільного рівня організації психологічної та методичної роботи. Нам здається, що шкільний потенціал професіоналів може бути не менш ефективним, ніж рівень будь-якої регіональної системи підвищення кваліфікації.

Така робота може здійснюватися у школі в різній формі. Наприклад, у вигляді щорічної індивідуальної співбесіди з учителем на засіданні методичної ради та психологічної служби із залученням різних фахівців ззовні (інноваційні школи звичайно співробітничають з різними науковими установами). Результатом спільної роботи повинна стати проста, погоджена і вироблена тільки разом з учителем програма його участі у тренінгах, семінарах, "круглих столах", системі курсової підготовки на 2-3 роки. Увесь практичний досвід упровадження нововведень у школу, як нам здається, показує необхідність реалізації такого підходу.

Керівникам-практикам давно відомо, що якщо вчитель має "тверді" цінності та переконання щодо взаємодії суб'єктів освітнього процесу, то виявляється авторитарний стиль навчання.

Підвищення кваліфікації з предмета в такому випадку нічого не дає. Навіть якщо вчитель відвідує курси з методики Занкова або в галузі виховання - за методикою колективної творчої діяльності. Педагог у цьому випадку обов'язково буде випробувати особистісну напругу або внутрішній конфлікт. І навіть якщо він завершить подібну перепідготовку, те все одно не стане повноцінним носієм нових підходів і технологій, поки не зміниться особистісно. Практики говорять, що погане виконання може в основі загубити добру ідею. На наш погляд, безперечно, що успіх інновації пов'язаний з її особистісним прийняттям педагогом та особистісним розвитком. З точки зору щодо організації цієї роботи найбільш ефективним засобом є використання можливості таких інтерактивних методик, як відеотренінги, соціально-психологічний тренінг, ігротехніка, тренінги педагогічної майстерності, семінарські заняття тощо.

Повертаючись до розгляду цього системного принципу, важливо також помітити, що для управління процесом інновацій у цілому дуже важливо вибудовувати системну стратегію змін як окремої особистості (і учня і педагога), так і моделі школи.

Необхідно вибудувати модель управління школи відповідно до її особливостей. Не може бути абсолютно однакових моделей управління. У кожній школі є свій неповторний професійний та особистісний потенціал учнів, учителів і батьків. Відтого, з якою компетенцією фахівці доступні, можуть бути побудовані індивідуальні управлінські інститути у школі (кафедри, ради, методичні об'єднання і т. п.) і організовані відповідні їм управлінські процеси. Наприклад, якщо у школі працює психолог з досвідом проведення соціально-психологічних тренінгів, а серед батьків є фахівці з відеотренінгів, то можливості одні, а при іншому підборі фахівців - інші. Крім того, після доброго аналізу наявних професійних кадрів можна планувати співробітництво з різними зовнішніми методичними та науковими організаціями.

Потім необхідно визначити структуру інноваційних процесів, де важлива особлива злагодженість усіх ланок управління, починаючи з методичного об'єднання школи, науково-методичної ради і закінчуючи різними службами відділу освіти.

Така взаємодія повинна бути ретельно продумана й організована як горизонтально, так і вертикально.

4. Стан, адаптивність та ефективність системи корегуються комплексним зворотним зв'язком. Чим система більш комплексна, тим частіше виникає затримка зі зворотним зв'язком.

Стан кожного елемента системи залежить від організації зворотного зв'язку всередині системи. Плануючи будь-які зміни, уводячи різні інновації, керівники часто думають про їхнє впровадження або реалізацію лінійно. Досвідчені керівники нерідко просять: "Розкажіть мені, як ви це реалізували, дайте мені зворотний зв'язок про те, як усі пройшло". Це всього лише перший крок на шляху розуміння й одержання системного зворотного зв'язку. Адже будь-які новаційні процеси не є лінійними.

У складній системі більшість зв'язків являють собою петлі причинності, будучи циклічними. Зворотний зв'язок із точки зору системних принципів означає всі види взаємного впливу, при цьому всякий вплив може бути і причиною, і результатом. Теоретично це може виглядати як дуже проста теза. На практиці ж управління школою, що знаходиться в інноваційному стані, розуміння та застосування концепції системного зворотного зв'язку, не є загальноприйнятим.

Функції адміністратора та керівника істотно змінюються в інноваційній школі. Менеджери освіти перестають бути людьми, які знають відповіді на всі запитання: "Що й як краще організовувати?", "Чому вчити?", "Як учити?" і т. п. У практиці роботи сучасної школи взаємодія керівників установи та їхніх заступників із вищими органами управління системою освіти така, що вони змушені бути людьми, які знають і вміють усе, є відповідальними за всіх на світі, а тим більше за експеримент.

У дійсності менеджери освіти насамперед повинні відповідати за грамотне володіння способами одержання зворотного зв'язку, корекції та координації зусиль різних фахівців. У новаційних процесах більшість управлінських функцій: цілепокладання, планування, корекція, одержання результату та контроль є колективними. Дві останні функції більш автономні, тому що кожен адміністратор структурного підрозділу забезпечує у процесі реалізації експерименту одержання специфічного зворотного зв'язку, самостійно або за допомогою фахівців, наприклад, психологів і методистів. Одночасно з цим, а не послідовно, може (і повинна) відбуватися корекція різних сторін інноваційного процесу.

Таким чином, адміністратор є не стільки контролером, скільки координатором, який забезпечує колективне одержання результату. У моделі особистісно зорієнтованої школи він піклується про реалізацію індивідуальних інтересів у розвитку особистості учня та вчителя.

Тому використання комплексного нелінійного зворотного зв'язку надзвичайно важливо.

Розглянемо ситуацію, що часто реалізується у практиці роботи інноваційної школи. Для підвищення компетентності вчителів звичайно організуються семінари, "круглі столи", зустрічі з педагогами-новаторами. У більш системному варіанті розробляється та реалізується комплексно-цільова програма навчання вчителів у рамках запропонованої концепції. Стосовно можливості одержання зворотного зв'язку найбільш ефективним є інтерактивне навчання.

Якщо виходити з ідеї одержання лінійного зворотного зв'язку, то можна сказати, що організація навчання вчителів ОЗТ впливає на бажаний рівень освоєння ОЗТ учителями.

Але можна з тією ж обґрунтованістю описати другу половину циклу: практичне використання отриманих знань і вмінь на тренінгу ОЗТ визначає бажаний рівень упровадження ОЗТ у школі.

Найбільш повним і системним було б, наприклад, прагнення розвити ОЗТ у школі - систему, що створює, у якій учителі, навчаючись на тренінгу, використовують отриманий досвід на практиці. При цьому реалізацію такої програми навчання необхідно продовжувати доти, доки вся запланована програма не буде реалізована на практиці.

Таке розуміння та підхід до освоєння ОЗТ учителями вимагає більш повного, багатомірного зворотного зв'язку та корекції процесу. Зворотний зв'язок може плануватися та використовуватися з різних сторін.

Спеціально розглянемо дуже простий приклад циркуляції зворотного зв'язку в системі "навчання, - практичне застосування". У таких більш складних питаннях, як критерії оптимізації навчально-виховного процесу в результаті використання ОЗТ, критерії ефективності управлінської діяльності, компетентність учителів, визначення рівня особистісного розвитку учнів і вчителів, - потрібна побудова більш складних діаграм циклічного зворотного зв'язку.

Таким чином, однією з найбільш важливих управлінських навичок менеджера освіти є вміння виявляти цикл зворотного зв'язку на кожному етапі й у кожній частині інноваційного процесу.

Варто відмітити, що робота зі зворотним зв'язком, способи її одержання, презентації, забезпечення циркуляції в усіх ланках системи стали вже особою дисципліною в навчанні менеджменту. Цьому необхідно спеціально вчити керівників.

Говорячи про зворотний зв'язок, слід зазначити, що важливо виділяти критерії, які забезпечують оцінку процесу. У практиці роботи школи добре розвинена оцінювальна система оцінки засвоєння учнями ЗУНів.

Робляться лише перші спроби розробити якісні методи. У моделі особистісно зорієнтованої школи якісні оцінки розвитку особистості найбільш продуктивні. У рамках створеної міської експериментальної площадки педагогічні колективи працюють над вироблення цих методів.

Loading...

 
 

Цікаве