WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Санітарно-гігієнічний аспект аналізу уроку - Реферат

Санітарно-гігієнічний аспект аналізу уроку - Реферат

Основні вимоги до гігієни праці трансформувались по відношенню до вчителя й учнів як основних суб'єктів навчально-виховного процесу, тобто їхньої розумової праці на уроці. Унаслідок довгої або напруженої роботи в організмі з'являється об'єктивний стан стомлення, зниження працездатності. Багато в чому динаміка працездатності дитини визначається віком і властивостями її нервової системи. У молодших школярів розумове стомлення настає досить швидко, тому навчальне навантаження для них обмежується у школі та вдома. У підлітків період оптимальної працездатності повної компенсації подовжується, у старшокласників - стабілізується та наближається до норм праці дорослої дитини.

Серед зовнішніх факторів, що сприяють поліпшенню розумової працездатності суб'єктів навчально-виховного процесу, є вимоги до їх посадки за столом чи партою. Робоче місце має бути постійним. Висота стільця має бути такою, щоб ноги спирались повною стопою на підлогу, утворюючи в тазостегновому й колінному суглобах прямі або трохи тупі кути. Стегна на 2/3-3/4 довжини повинні бути на сидінні. Під час роботи стілець засувають на 3-5 см за кришку столу. Під час читання й писання найбільш доцільна поза з легким нахилом уперед. Під час слухання пояснення вчителя можлива "задня" поза, коли учень сидить, відкинувшись на спинку стільця.

Правильна посадка учнів, відкинувшись на спинку стільця, умови для роботи органів зору, кровообігу, дихання, травлення запобігають ранньому стомленню, сприяють збереженню правильної постави. Особливо вчителям слід стежити за робочою поставою учнів, щоб запобігти викривленню хребта, дефектів зору.

Інтенсивність розумової праці вчителя й учнів значною мірою залежить від їхнього емоційного стану. Позитивні емоції сприятливо впливають на працю, негативні - навпаки.

Гігієна праці передбачає раціональне чергування розумової та фізичної діяльності. Установлено, що легка м'язова робота стимулює розумову діяльність, а інтенсивна - погіршує її. Тому під час 10-хвилинних перерв, що влаштовуються через кожні 45 (35) хвилин роботи, роблять кілька легких фізичних вправ, що підвищує розумову працездатність. На уроці обов'язковою є вимога до проведення фізкультхвилинки, музичної паузи тощо.

Мета спостереження й аналізу: оцінка стану гігієни навчального приміщення, праці вчителя й учнів.

Пропонується розроблена система оцінних параметрів, якими доцільно скористатись керівникам загальноосвітніх навчальних закладів при вивченні стану гігієни навчального приміщення, праці вчителя й учнів. Це:

відповідність обладнання, навчально-матеріального та технічного оснащення приміщення санітарно-гігієнічним нормам;

забезпечення оптимального температурного режиму у класній кімнаті, навчальному кабінеті та ін.;

дотримання санітарно-гігієнічних норм (показників) вологості повітря, концентрації СО2, швидкості руху повітря (засобом систематичного провітрювання);

оптимальність освітлення класної кімнати, навчального кабінету та інших навчальних приміщень за рахунок максимально можливого природного та штучного освітлення, достатність (1000-1200 люкс) і рівномірність освітлення;

забезпечення гігієни праці вчителя та учнів у процесі навчання на уроці (постійне місце за столом, партою, їх відповідність віковим і фізіологічним особливостям дітей тощо);

раціональність організації праці вчителя й учнів з точки зору ергономіки;

інтенсивність та емоційність спільної праці вчителя й учнів на уроці на основі взаємної поваги та довіри.

Фізіолого-гігієнічні передумови організації навчального процесу на уроці

Педагогіка, як наука про виховання, повинна враховувати людську природу: основні морфологічні та функціональні ознаки стадії дозрівання, особливості нервової системи - тобто все, що поєднується в одному понятті "стан здоров'я". Здоров'я - це не тільки відсутність тих чи інших хвороб, а й фізіологічна (соматична та психічна) зрілість, яка реагує на зміни умов оточуючого середовища; готовність до інтенсивного сприйняття конкретного змісту на окремих вікових етапах громадського виховання (С. Громбах).

Забезпечення гігієни навчальної роботи повинно розповсюджуватись на побудову як кожного уроку, так і всього навчального дня. Е. Введенський визначив умови збереження працездатності учнів протягом уроку та робочого дня, назвавши їх "азбукою праці":

1. У будь-яку працю потрібно "входити" поступово.

2. Дотримання принципу послідовності праці. Робота ривками, "за натхненням" не може бути ефективною.

3. Робота, сон, відпочинок, харчування повинні бути ритмічними, розміреними.

По відношенню до часового виміру уроку "азбука праці" діє таким чином: перші 10 хвилин відбувається процес "входження" у працю, який характеризується поступовим підвищенням працездатності учнів: наступні 25 хвилин - час найвищої продуктивності навчально-пізнавальної діяльності учнів. На цей час припадає інтенсивна праця із засвоєння навчального матеріалу, самостійна творчість учнів, розв'язання навчальних проблем завдань. Останні 10 хвилин уроку - час поступового зниження працездатності учнів; у кінці уроку учні рефлекторно реагують на дзвінок, як сигнал до відпочинку.

Динаміка працездатності учнів протягом навчального дня для кожної вікової категорії учнів різна. Працездатність учнів початкових класів характеризується швидким падінням її показників, починаючи з другого уроку, досягаючи значущості на третьому уроці, що є ознакою втомленості, пов'язаної з навчальними заняттями. Для учнів цього віку характерна відсутність стійкої працездатності. Денна крива працездатності учнів середнього шкільного віку (5-8-х класів) характеризується періодом відносно стійкого рівня після перших двох уроків і зниженням його після третього уроку, його істотним зниженням після четвертого уроку. Після п'ятого уроку спостерігається тимчасове підвищення працездатності в учнів усіх класів з наступним достовірним зниженням після шостого уроку. Крива працездатності учнів старших класів у загальних рисах співпадає з кривою працездатності учнів середнього шкільного віку. Виняток становлять десятикласники, в яких відсутній період оптимізації показників працездатності на п'ятому уроці, що свідчить про більш виражену втомлюваність у кінці навчального дня.

Правильна організація навчальних занять протягом дня з точки зору забезпечення оптимальної працездатності учнів визначається не тільки кількістю уроків, а й їх розподілом, тобто розкладом уроків: четвертий і шостий уроки є малоефективними для навчальних занять, і цей фізіолого-гігієнічний факт необхідно враховувати при раціональній організації режиму дня, чергування уроків різної трудності.

Тижнева динаміка працездатності учнів має теж вікові відмінності, особливо в досягненні оптимального рівня працездатності. У молодших учнів протягом тижня відмічено два підняття рівня працездатності: у вівторок і четвер. Поступове наростання стомленості в учнів 2-х і 4-х класів вкладається у класичну криву тижневої працездатності і є природною реакцією організму на навчальне навантаження. Тижнева динаміка працездатності учнів 5-х класів характеризується двома періодами відносно високого рівня (на початку і в кінці тижня) та значним зниженням цього рівня в середу та суботу.

Аналіз динаміки фізіологічних показників у учнів 1-7-х класів протягом тижня не виявив істотної кумуляції стомленості в кінці тижня.

Оскільки майже в усіх класах понеділок і п'ятниця, а для учнів молодшого шкільного віку й середа, є днями найнижчої працездатності, тому в ці дні не рекомендується проводити контрольні роботи та залікове опитування учнів.

Особистості учня, які проявляються у здібностях і в темпі роботи

Нерідко причиною низької працездатності учнів є дидактогенний невроз, який виникає з вини вчителя. За даними дослідження медиків, зі ста неврозів дві третини виникають з вини вчителів. Причиною цього є той факт, що не всі вчителі знають про лікувальну педагогіку та головний принцип професійно-етичної, деонтологічної відповідальності. Відповідно до цього принципу вчитель повинен будувати свої взаємовідносини з учнями за правилом: перед нами діти, які гірко переживають свій хворобливий стан, але ніколи не треба підкреслювати їхнє нездоров'я, тим більше у присутності інших. Без добрих, довірливих стосунків між учителем та учнями не може бути мови про педагогіку співробітництва.

Loading...

 
 

Цікаве