WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Санітарно-гігієнічний аспект аналізу уроку - Реферат

Санітарно-гігієнічний аспект аналізу уроку - Реферат

Санітарно-гігієнічний аспект аналізу уроку

Свою діяльність адміністрація має підпорядкувати магістральній лінії державної політики в галузі освіти: "школа для дитини, а не дитина для школи". Чомусь часто-густо ми починаємо аналізувати урок із точки зору його відповідності державним навчальним планам, програмам, інструктивно-методичним порадам тощо

Належні умови життєдіяльності вчителів та учнів загальноосвітніх навчальних закладів - об'єктивний атрибут її ефективності. Людина, її життя та здоров'я є домінуючим пріоритетом нашої держави. Це узаконено у статті 3 Конституції України: "Людина, її життя та здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю...". Законом України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення" "...громадянам країни гарантується право на: безпечні для здоров'я та життя продукти харчування, питну воду, умови праці, навчання, виховання, побут, відпочинок і навколишнє середовище...". Увага до дитини, її життя, соціальний захист є планетарними, що закріплено "Конвенцією про права дитини", схваленою Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1981 р. і ратифікованою Верховною Радою України 27 лютого 1991 р. для використання у практичній роботі. Статтею 24 цього документа "гарантується право дитини на користування найбільш досконалими послугами системи охорони здоров'я та засобами лікування хвороб і відновлення здоров'я...". Держави-учасниці Конвенції визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального та соціального розвитку дитини.

Питання охорони здоров'я дитини посідають чільне місце в "Національній доктрині розвитку освіти України у ХХІ столітті". У цьому важливому для освітян документі підкреслюється, що необхідно всіх дітей дошкільного віку охопити медичним доглядом і безплатною підготовкою до школи, забезпечити своєчасну діагностику дітей з особливостями психофізичного розвитку. Проблеми забезпечення відповідних санітарно-гігієнічних умов у загальноосвітніх навчальних закладах нині особливо загострюються у зв'язку з упровадженням національної програми інформатизації галузі освіти, створення єдиної інформаційно-комп'ютерної системи управління освітою, розвитку інформаційної інфраструктури навчальних закладів.

Законодавство з охорони праці охоплює такі правові норми: техніка безпеки та виробнича санітарія; організація охорони праці; охорона праці жінок, молоді й осіб зі зниженою працездатністю; нагляд і контроль додержання норм охорони праці; визначення відповідальності власником або уповноваженим органом за порушення норм з охорони праці та трудового законодавства. Власник школи чи уповноважений орган зобов'язаний вжити заходів із поліпшення та оздоровлення умов праці працівників шляхом зниження запиленості й загазованості повітря у приміщеннях, інтенсивності шуму, вібрації, випромінювань (ст. 158 КЗпП України). Заходи з охорони праці повинні здійснюватися систематично й безперервно у плановому порядку.

На санітарно-гігієнічний аспект уроку впливають не лише фактори безпосередньо самого уроку, його зміст і методики навчання, а й багато інших зовнішніх факторів, які тією чи іншою мірою вливають і зумовлюють його якість. До таких відносяться:

гігієна навчальних приміщень, праці вчителя та учнів;

фізіологічно-гігієнічні передумови організації процесу навчання;

організація та зміст гігієнічного навчання й виховання учнів.

Перераховані компоненти в синтезі їх реалізації на уроці виражають суть його санітарно-гігієнічного аспекту. Кожний з окреслених компонентів може бути об'єктом переважного спостереження на уроці. А відтак належить розкрити їх зміст і представити систему оцінних параметрів, якими можуть скористатись керівники шкіл у своїй аналітико-контролюючій діяльності, учителі у процесі навчання та самоаналізу даного аспекту уроку.

Гігієна навчальних приміщень, праці вчителя й учнів

Згідно з нормативами шкільне приміщення повинно мати не більше трьох поверхів і достатню кількість виходів на земельну ділянку - добре озеленений та упорядкований двір. Це забезпечує максимальну можливість учнів перебувати на свіжому повітрі, що має велике значення для підтримки оптимального функціонування стану організму й високої працездатності.

За функціональним призначенням у шкільному приміщенні відрізняють основні (класні кімнати, навчальні кабінети, лабораторії, спортивний зал, майстерні для трудового навчання) та допоміжні (приміщення для денного сну шестиліток, спокійних ігор, гардероб, рекреації, бібліотека, медичний кабінет, буфет, їдальня, умивальні й туалетні кімнати та ін.) приміщення.

Відповідно до діючих санітарно-гігієнічних норм, у класних кімнатах площа на одного учня не повинна бути менше 1,25 м2, а в навчальних кабінетах чи лабораторіях - 1,4-1,65 м2 (залежно від профілю лабораторії), у майстернях - 3,3 м2, довжина класної кімнати - 9 м, ширина - від 5,7 до 6,2 м, висота приміщення не менше 3 м.

Особлива увага в загальноосвітніх навчальних закладах повинна приділятись освітленню навчальних приміщень. Оптимальне освітлення, при якому забезпечуються високий рівень зорових функцій і загальної працездатності учнів, становить 1000-1200 лк. Освітлення повинно бути не тільки достатнім, а й рівномірним. Найбільш сприятливим є природне освітлення робочих поверхонь у навчальних приміщеннях при лівосторонньому розміщенні вікон. Освітленість приміщення знижується на 50-70 %, якщо вікна забруднені. Тому за санітарно-гігієнічними вимогами зовнішню сторону вікон треба мити 3-4 рази на рік, а внутрішню поверхню - 1-2 рази на місяць. Навчальні приміщення повинні бути забезпечені сонцезахисними пристроями - зовнішніми та внутрішніми (жалюзі чи штори). Рівень освітлення вимірюється люксметром.

Оптимальний мікроклімат і якість повітряного середовища в навчальних приміщеннях благотворно впливають на зміцнення здоров'я учнів, підвищення їх працездатності, ефективності навчання й виховання. Температура повітря восени та взимку у класних кімнатах, навчальних кабінетах, лабораторіях повинна бути 21, 18, 17 С відповідно для І, ІІ, ІІІ, IV кліматичних зон; у майстернях, рекреаціях, спальних приміщеннях - 16-18 С; у гардеробі, умивальних кімнатах, кабінеті лікаря - 23, 22, 21 С; у душових - не нижче 25 С.

Відносна вологість повітря у шкільних приміщеннях не повинна перевищувати 60 %, оптимальна вологість - 40 %. Швидкість руху повітря відповідно до гігієнічних вимог повинна бути 0,2-0,4 м/с. Вміст вуглекислоти в повітрі навчальних приміщень не повинен перевищувати 0,1 %, у спальних приміщеннях - 0,07 % (в атмосферному повітрі він становить 0,03 %). Збільшення вуглекислоти в повітрі навчальних приміщень у 3-5 разів не впливає шкідливо на організм, але при цьому підвищується температура повітря, збільшується кількість мікроорганізмів, у т. ч. патогенних, зростає запиленість повітря. Тому вміст вуглекислоти в повітрі навчальних приміщень розглядається як один із показників зміни середовища. Чистота повітря в навчальних приміщеннях забезпечується їх провітрюванням під час перерв між уроками. Гігієністами-дослідниками цієї проблеми визначені оптимальні норми провітрювання шкільних приміщень залежно від зовнішньої температури повітря.

Для керівників загальноосвітніх навчальних закладів, які безпосередньо несуть відповідальність за санітарно-гігієнічні умови у шкільних приміщеннях, подаються зведені дані за показниками, висвітленими вище, у розрізі комфортної, допустимої та недопустимої зон.

Обладнання навчальних кабінетів здійснюється з урахуванням правил техніки безпеки. Кожний учитель повинен їх дотримуватись, виконуючи свої функціональні обов'язки. Меблі та інше навчальне обладнання класних кімнат (кабінетів) повинні розміщуватись відповідно до санітарно-гігієнічних норм, які передбачають урахування відстані парт від класної дошки (3 м - мінімальна), між рядами парт, між вікнами та рядом парт біля них (коли занадто близько - діти взимку застуджуються); стелажі, полки, портрети, технічні засоби навчання укріплюються та встановлюються так, щоби було зручно ними користуватись і щоб вони не загрожували життю та здоров'ю учнів. Важливо, щоб розмір парт відповідав віку дітей та їх зросту. Кут зору між площиною класної дошки та лінією погляду учнів повинен дорівнювати 90°, а для учнів, які сидять за першими партами, мінімально допустимий кут зору 30-35°.

Loading...

 
 

Цікаве