WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Саморефлексія: стрижень освітньої парадигми - Реферат

Саморефлексія: стрижень освітньої парадигми - Реферат

Саморефлексія: стрижень освітньої парадигми

Оскільки, психологія (та, що стала надбанням підручників) уникає розгляду явищ і механізмів несвідомого, то ми зобов'язані розібратись у цьому глибше, звернувшись до інших джерел. Мова йтиме, насамперед про величезну сферу психічного на межі свідомого і несвідомого - емоційно-вольову. Ознайомлення з матеріалом підручників наводить на думку, що емоції є тим явищем, яке свідомій людині зазвичай належить приборкувати силою волі. Дивує при цьому, як мало уваги надають підручники з психології позитивній стороні взаємодії емоцій зі свідомістю.

Що є емоція? Кожен із нас у певній мірі знає, що це. Але чи багато серед нас тих, хто розуміє, що емоція - це прояв несвідомого, того утаємниченого несвідомого, про яке, на відміну від свідомості, ніхто не хоче розмірковувати (окрім Фрейда та його послідовників). У словнику читаємо: "Емоції (від фр. emotion - хвилювання) - процес ситуативного переживання, ..., який має для організму сигнальне й регулююче значення. ...У стані емоційних спалахів людина витрачає багато м'язової і нервової енергії, яка утворюється за рахунок згорання в м'язах цукру. Емоції викликають в організмі людини комплекс біохімічних реакцій...

...Вони органічно взаємопов'язані з почуттями. ...Почуття актуалізуються та реалізуються у формі емоцій. ...Виховання в людини контролю над своїми емоціями. Є важливою соціально-педагогічною проблемою. Шляхом тренування людина може навчатися стримувати свої пориви та пристрасті, розумно керувати своїми емоціями" [Короткий психологічний словник / За ред. проф. В. І. Войтка. - К.: "Вища школа", 1976. - 192 с.]. Підручник Р. Немова "Психологія" (т. 1, 1999) повідомляє:

"Емоції - особливий клас суб'єктивних психологічних станів, які відображають у формі безпосередніх переживань, відчуттів приємного або неприємного, відношення людини до світу і людей, процес і результати його практичної діяльності. ...Вони включені в усі психічні процеси і стани людини (підкреслено нами. - А. П.). Будь-які прояви її активності супроводжуються емоційними переживаннями".

Далі підручник деталізує, що основними функціями емоцій є: комунікативна, регулятивна, сигнальна, мотиваційна, оціночна, стимулююча, захисна. Підручник повідомляє, що факти переконливо доводять уроджений характер основних емоцій, наявність генотипово зумовленої спроможності до їх розуміння живими істотами різних видів. Разом із тим, деякі емоції набуваються прижиттєво навчанням і вихованням. До переліку параметрів, за якими оцінюються емоційні процеси та стани (таких, як інтенсивність, тривалість, глибина, походження, умови виникнення і зникнення, дія на організм, динаміка розвитку, спрямованість, спосіб вираження і нейрофізіологічна основа) належить і їх усвідомлення. Тобто мова може йти про певну взаємодію емоцій і свідомості. (Запам'ятаймо цю позицію, ми ще повернемося до неї).

Інший із цитованих нами підручників - "Основи психології" (2002) повідомляє про природу емоції більш скупо, відокремлюючи (на с. 198) емоцію від переживання та звузивши її до реакції, яка викликається порушенням адаптивної поведінки. Інше визначення емоції розглядає її як специфічну форму взаємодії людини з довколишнім світом, спрямовану на пізнання цього світу та свого місця в ньому через саму себе у формі переживань.

Як це не дивно, хоча в одному-двох абзацах тексту і згадується про ступінь усвідомленості переживань, вивчати емоції традиційно пропонується без їх будь-якого зв'язку як з несвідомим, так і з свідомістю. Отже, спрощене ставлення до емоцій є фактом, який заслуговує пояснення, потребує більш глибокого погляду на генезис і функції емоцій.

Емоції виконують функцію внутрішньої мови, завдяки якій суб'єкт підтримує свою життєдіяльність. Вони, як і несвідоме (!), уключені в усі психічні процеси та стани людини. Чим вищу позицію на сходинках еволюції займає жива істота, тим багатшою є та гамма емоційних станів, які вона здатна переживати.

Життя без емоцій не можливе так, як і без відчуттів. Звідки походять емоції? Що виникло раніше - емоція чи відчуття? Вже одноклітинні володіли відображенням корисного-шкідливого (подразливість, розсіяна чуттєвість). Здатність відображувати, окрім корисного-шкідливого, також і нейтральне називають чуттєвістю. Найпростіша емоція - це переживання задоволення-незадоволення, що виникло із чуттєвості. Якщо відчуття - це реакція спеціалізованої групи клітин, органу, то емоція - це системна реакція усього організму. Важко сказати, де емоція вже є, а де її ще нема. Однак, ясно, що і емоції, і відчуття як механізми відображення мають спільні витоки.

Емоції, відчуття, рефлекси як вроджені реакції, інстинкти як вроджені програми дій, умовні рефлекси як прижиттєво набуті реакції і програми дій, асоціативне научіння як набуття умовних рефлексів шляхом спроб і помилок, підкріпленням, латентне (скрите, невидиме, мимовільне) научіння, інсайт як осягнення з допомогою раніше запам'ятованої інформації, каузальний рефлекс, мислення наочно-дієве, образне (конкретне), понятійне (логічне) - усе, що виникало на попередніх етапах еволюції живого світу, не зникає, воно залишається у тій чи іншій мірі взаємопов'язаним на наступних ступенях еволюції. Можливо, менш пов'язаним інформаційно, але тісно пов'язаним енергетично.

Чи пов'язані емоції з усім несвідомим? Звісно, так. Вони, як і несвідоме (!), включені в усі психічні процеси і стани людини. Емоції - це система відображення і водночас енергетичного забезпечення програм життєдіяльності живої істоти, в тому числі й інстинктивних. Емоції як сигнали завжди мали злиту воєдино подвійну функцію - інформаційну ознайомлюючу про загальний стан системи-організму й інформаційну мотиваційно-пускову відносно розподілу енергетичних потоків для забезпечення рухів, дій.

У якій мірі, окрім обслуговування внутрішніх біологічних запитів організму, емоції обслуговують міжорганізменні комунікаційні запити у стосунках соціальних істот (від птахів до мавп і людей)? У стосунках тих соціальних істот, які не володіють другою сигнальною системою (мовою), - у повній мірі. У стосунках тих соціальних істот, які володіють другою сигнальною системою, - частково. Це твердження є, безумовно, істинним. У зв'язку з цим, представляється важливим визначити частку присутності і значення емоцій у другому випадку. На перший погляд, вона не менша, аніж 50 %. Якщо ж взяти до уваги такі несвідомі чи напівсвідомі механізми соціалізації як зараження, наслідування, навіювання, довіра, страх, комформізм, а також такі основні інстинкти людини як інстинкт агресії, життя і смерті (згідно з Фрейдом), або ж вісімнадцять інстинктів (згідно з Макдауголлом), то частка емоцій у відображенні процесів життєдіяльності людини зросте, за нашими оцінками, до 75 %. Якщо ж ми візьмемо до уваги ще й місце, функціональну роль і значення символів у житті сучасної людини, то питома вага емоцій (і несвідомого) порівняно зі свідомістю зросте у наших оцінках ще більше.

* * *

На зв'язку емоцій з інстинктами Фрейда чи Макдауголла ми не будемо тут зупинятися. Більш цікавим є символ. Що є символ? Опредмечена емоція, напівемоція-напівсвідоме, місток між свідомістю та індивідуальним і колективним несвідомим. Маємо на увазі, насамперед, символи міфів, релігії і мистецтва, символи пам'ятників, гербів, прапорів тощо.

Е. Нойманн (1949), послідовник Юнга, так писав про роль символів у взаємодії свідомого з несвідомим:

"Поки цей світ символів існує і продовжує діяти через різні ритуали, культи, міфи, релігію і мистецтво, він... встановлює діалектичну взаємодію... двох сфер. Як показав Юнг, символ сприяє вивільненню психічної енергії несвідомого для використання її свідомістю у практичних цілях. Він описує символ як "психічну машину" для "трансформації енергії". Символ є трансформатором енергії... саме тому будь-яка діяльність примітивної людини розпочиналася та супроводжувалася різноманітними релігійними і символьними діями, будь-то землеробство, полювання, рибна ловля чи інша "незвичайна" небуденна робота, що не виконувалася щоденно. ... "Освячення" незвичної діяльності досі залишається кращим способом... перенаправлення психічної енергії із "природного русла" приватного життя на "незвичні справи", зокрема на вбивства під час війни. Наприклад, символічне значення поняття "Вітчизна" перевищує раціональний елемент, який, безумовно, входить в нього, і саме несвідомий емоційний фактор, який завжди активується під час звернення до Вітчизни, показує, що цей символ є перетворювачем енергії.

...Соціальний символ (хрест, герб, прапор, Вітчизна) "ніколи не походить виключно із свідомого чи виключно із несвідомого", а виникає при "взаємодії обох". Символ має раціональну сторону, "яка знаходиться у згоді з розумом", і іншу сторону, "яка недосяжна розуму, тому що складається не лише із даних раціонального характеру, а також із ірраціональних елементів внутрішньої і зовнішньої перцепції" [Юнг. Психологічні типи].

Рух від дологічного мислення до логічного також йде через символ, і можна показати, що філософське і наукове мислення розвивалося із символьного, поступово звільняючись від емоціонально-динамічних компонентів несвідомого.

...Образи і символи, будучи творчими продуктами несвідомого, являють собою множину виразів духовної сторони людської психіки. ... Міф, мистецтво, релігія та мова - усе це символічні вираження творчого духу людини. ... "Передаюча смисл" функція символів і архетипів пробуджує спрямовану емоційність, тобто вона володіє організуючим характером.

...Символи та символічні фігури являються домінантами кожної цивілізації, як ранньої, так і пізньої. Вони - кокон значення, який людство сплітає навколо себе, усі дослідження й інтерпретації культури є дослідженнями й інтерпретаціями архетипів і символів.

...Нормальне життя індивіда також включене в переплетення символів. Усі важливі періоди життя - народження, повноліття, шлюб, народження дитини тощо виокремлюються та відмічаються, скрізь життя рясніє священними місцями та знаменними датами. Ландшафт усіяний святилищами, храмами, церквами, пам'ятниками і меморіалами... неперервний приток надособистісного життя забезпечує життєздатність індивідуального. ...Організація життя в цих межах... дозволяє вести впорядковане існування у світі, де людське і космічне, особистісне і надособистісне - усе з'єднується одне з одним.

Loading...

 
 

Цікаве