WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Самоврядування у школі - Реферат

Самоврядування у школі - Реферат

постійний перенос строків і нерегулярність роботи колегіальних органів;

пріоритет індивідуальної педагогічної діяльності над колективною.

Усунення перерахованих недоліків може значно підвищити мотивацію педкадрів на участь в управлінні школою.

Які ж структури кращі: делеговані чи партисипативні? Кожна з цих структур має свої плюси й мінуси.

У структурі делегованих повноважень влада керівників підсилюється, а це може ускладнювати рішення питань, що виходять за межі компетенції одного структурного підрозділу, тому що це буде вимагати додаткових узгоджень з керівниками підрозділу. У партисипативных структурах підсилюється влада виконавців, і узгодження різних рішень буде вимагати не меншого часу, тому що вони виробляються колегіально.

Як відомо, колегіальні рішення рухаються в бік ризику та бувають менш зваженими. За певних умов вони можуть приймати компромісний характер, а значить, не бути найкращими. Однак рішення, прийняті керівниками, зазвичай викликають більший опір.

Контроль групи може мати більш твердий характер, ніж адміністративний чи експертний. Однак професійний контроль створює, затверджує оцінку професійного співтовариства, а не окремих менеджерів, і є мотивуючим. Партисипативне управління обмежує самостійність як керівників, так і вчителів. У результаті великого обсягу делегування колегіальним органам структурні підрозділи чи групи школи можуть стати повністю самостійними. Таку автономію, наприклад, набувають початкова школа, методичне об'єднання вчителів іноземної мови у школах із викладанням ряду предметів іноземною мовою.

Структура установи хоча й є гнучкою, але досить статична в освіті: органи, їхні функції та порядок зв'язків між ними залишаються незмінними, доки задовольняють поставлені перед школою цілі. Однак якщо школа приступає до рішення нових для неї завдань, до структури повинні бути внесені відповідні зміни. І насамперед, кожний учитель має стати учасником педагогічного самоврядування й організатором (наставником, порадником і т. ін.) учнівського самоврядування. Рівень учнівського самоврядування в руках учителя. В. Караковський, визначаючи етапи розвитку системи учнівського самоврядування, відзначає, що на кожному з них повинно бути керівництво педагогічного колективу на підставі таких принципів:

кожному колективу учнів - свій орган самоврядування;

самоврядуванню школи - систему виконавчих органів;

кожному напряму роботи - орган самоврядування;

кожній справі - свій організатор;

кожному учневі - конкретне доручення;

усім членам виконавчих органів - діючі права й обов'язки;

усім активістам - школу організаторів;

усім органам самоврядування - єдність дій і взаємодія.

Освітня установа розглядається як складна динамічна самокерована система, в якій об'єкти та суб'єкти управління - складові цієї системи. У школі існує певна ієрархія самокерованих підсистем, у яких як керуючим можуть виступати або окремі особистості, або колегіальні органи, або цілі колективи. Наприклад: учитель - учень, учитель - група учнів, учитель - клас, учитель - батьки учнів, класний керівник - класний колектив, керівник методичного об'єднання - методичне об'єднання вчителів, директор школи - педагогічний колектив і т. д. У школі на паритетних засадах взаємодіють системи адміністративного управління, громадського управління й учнівського самоврядування.

В умовах демократизації нашого суспільства, побудови правової держави жодна з цих систем не може бути виключена. Завдання полягає в тому, щоб усіляко підвищувати їхню самостійність і результативність діяльності, з одного боку, з іншого - укріплювати їхні координаційні зв'язки.

Учитель у системі управління виступає як об'єкт і як суб'єкт управління. У "Рекомендаціях положення вчителів", прийнятих ООН ще в 1966 році, одним з основних названий керівний принцип: "Варто визнати, що вчительські організації можуть здійснювати значний внесок у розвиток освіти, а тому необхідно залучати їх до розробки політики в галузі освіти". Учителям і вчительським організаціям рекомендується прагнути до встановлення широкого співробітництва з органами освіти в інтересах учнів, розвитку освіти суспільства. Учительським організаціям пропонується виробити кодекс етики вчителя або кодекс поведінки, учителі мають проявляти готовність до участі в заходах і з учнями й дорослими, що виходять за рамки навчального плану школи. Для того щоб учителі могли виконувати свої обов'язки, органи освіти повинні виробити та регулярно застосовувати систему консультацій з учительськими організаціями з таких питань, як політика в галузі освіти, система освіти, зміни в ній.

Підкреслюється важливість участі вчителів через організації й іншим шляхом в організаціях, спрямованих на вдосконалювання освіти, і далі говориться, що "адміністрація та інші працівники, відповідальні за різні аспекти освіти, повинні прагнути встановлювати добрі стосунки з учителями на умовах повної взаємності".

Питання участі вчителів в управлінні освітнім процесом розроблені слабко й у спеціальній літературі висвітлені недостатньо. Участь педагогів у самоврядуванні школою автори публікацій з управління (М. Портнов, В. Лизинський, М. Кларін, Т. Шамова та ін.), як правило, зводять до їх роботи тільки у складі педагогічної ради. Перераховуючи вміння вчителя, не вказують управлінські вміння, не називають таку важливу функцію вчителя, як участь в управлінні освітньою установою. Учитель у системі управління діяльністю школи представлений в основному як об'єкт управління. Детально та докладно автори розглядають питання "маніпулювання" учителем при організації навчально-виховного процесу.

Включення вчителя в систему самоврядування школою починається з його прийому на роботу. При прийомі на роботу адміністрація установи зобов'язана ознайомити працівника під розписку з такими нормативними документами та локальними актами:

статутом школи;

положенням про структурні підрозділи установи й органи управління;

правилами внутрішнього трудового розпорядку;

колективним трудовим договором;

положенням про єдиний фонд оплати праці;

посадовою інструкцією з охорони праці;

правилами техніки безпеки;

правилами пожежної безпеки;

санітарно-гігієнічними правилами;

іншими локальними нормативно-правовими актами установи, знання яких необхідне як для успішного виконання основних посадових обов'язків, додаткових функцій, так і для науково-методичного забезпечення діяльності, соціального забезпечення, правового захисту, медичного обслуговування тощо.

Працівник не несе відповідальності за невиконання вимог локальних нормативних правових актів, з якими не був ознайомлений.

У статуті школи та інших локальних актах передбачається право працівника на участь в управлінні освітньою установою.

Педагог має право:

працювати в педагогічній раді;

обирати та бути обраним до ради школи;

обговорювати та приймати рішення на загальних зборах трудового колективу;

обговорювати та приймати "Правила внутрішнього трудового розпорядку" і проекти інших локальних актів школи;

брати участь у роботі органів самоврядування, передбачених статутом освітньої установи.

У статуті школи та посадових інструкціях визначаються й інші права вчителів:

на захист професійної честі та гідності;

знайомитись зі скаргами та іншими документами, що містять оцінку його роботи, давати за ними пояснення;

захищати свої інтереси самостійно та/або через представника, у тому числі адвоката, у випадку дисциплінарного розслідування, пов'язаного з порушенням учителем норм професійної етики;

на конфіденційність дисциплінарного (посадового) розслідування, за винятком випадків, передбачених законом;

вільно вибирати та використовувати методики навчання й виховання, навчальні посібники та матеріали, підручники, методи оцінки навчальних досягнень учнів без збитку для здоров'я, якості навчання й виховання;

підвищувати кваліфікацію;

атестуватись на добровільній основі на відповідну кваліфікаційну категорію й одержати її у випадку успішного проходження атестації;

давати учням у часи занять і змін обов'язкові розпорядження стосовно організації занять і дотримання дисципліни, залучати учнів до дисциплінарної відповідальності і в порядку установлених статутом і правилами про заохочення та учнів;

на обсяг навчального навантаження, виходячи з кількості годин за навчальним планом і програмами, забезпеченості школи кадрами та іншими конкретними умовами;

на соціальні гарантії та пільги, установлені чинним законодавством, регіональними та муніципальними органами управління.

Досвідчений, успішно працюючий адміністратор завжди пам'ятає, що провідною ланкою гуманного управління є створення умов і стимулів для формування та задоволення потреб кожного працівника - гордість, породжена приналежністю до даної школи, до даного колективу, де адміністрація у главу кута поставила постійну скрупульозну турботу про кожного співробітника, упевненість у тому, що саме тут створюються всі можливі та необхідні умови для самореалізації особистості, уміння адміністрації створювати атмосферу пошуку, радості, інтересу, співтворчості - усе це є умовою становлення школи, колективу, особистості.

Брати активну участь в управлінні школою спонукає вчителів сприятлива атмосфера в колективі. Для створення з цією метою відповідного мікроклімату адміністрація вживає таких заходів:

усіляко підтримує ініціативу вчителів, їхнє прагнення внести пропозиції в удосконалювання структури органів управління, розширення їхніх повноважень і відновлення методів роботи;

Loading...

 
 

Цікаве