WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Роль інструктора в загоні. Дифузійна структура дитячої організації - Реферат

Роль інструктора в загоні. Дифузійна структура дитячої організації - Реферат

Роль інструктора в загоні. Дифузійна структура дитячої організації

Продовжуючи розмову про діяльність інструктора при підготовці колективної трудової діяльності (КТД), не можна залишити без уваги й інші його обов'язки. Отже, інструктор ставиться на загін у тому випадку, коли загін ще не здатний до самоорганізації та самоврядування

Роль інструктора в загоні

Основні задачі інструктора загону:

1. Забезпечення здорової психологічної атмосфери - взаємні образи рефлексуються та знімаються на "свічках", у підготовці справ беруть участь усі за своїми можливостями, для тих, "хто випав" із діяльності, знаходиться справа, якою вони зацікавляться, діти ставляться один до одного із взаємною повагою, цінують таланти один одного (Вася, можливо, ти цим займешся, у тебе це виходить дуже добре).

2. Забезпечення якісної підготовки творчих справ: інструктор повинен зробити так, щоб усі пропозиції дітей були почуті. Він - своєрідний фільтр ідей: м'яко звертає увагу свого загону на найбільш цікаві (з його точки зору), а також найбільш реальні та прості за виконанням пропозиції дітей. Інструктор вносить пропозиції сам тільки у крайньому випадку, він не аргументує свої пропозиції, вносить їх мимохідь. Діти можуть не відразу вхопитись за цю пропозицію - це добре, через якийсь час вони внесуть цю пропозицію немов від себе особисто - таким чином, складеться відчуття, що вони зробили все без допомоги інструктора. Якщо підготовка не заладиться - поганий настрій, немає ідей, - можна спробувати викликати в загоні якісь позитивні асоціації з майбутньою справою - це повинно налаштувати їх на робочий лад.

3. Підготовка дітей до майбутніх справ: інструктор розповідає про КТД, що незабаром відбудеться, розповідає історії з минулих років, пов'язані з цією справою, зацікавлює дітей тими можливостями, які дасть їм майбутня справа.

4. Контроль адміністративних моментів: підйом, відбій, купання тощо.

5. Допомога в організації самоврядування: розповідає черговим командирам про їх обов'язки, пояснює дітям, для чого потрібні чергові комісари ЧК, про те, що вони теж люди, що всі побувають у ролі ЧК. Розповідає про "свічки", для чого вони потрібні, хто і як їх проводить.

6. Знайомить і підтримує традиції та закони організації, звертає увагу дітей на їх порушення.

7. Проведення спеціальних "свічок": екстрених (за подіями), "Розкажи мені про себе" і "Розкажи мені про мене". "Свічки" є досить могутнім інструментом педагога. Тому зупинимось на них детальніше. (Тут ми наводимо опис адаптованого до "Острова Скарбів" варіанта "свічок". Первинний варіант був розроблений Івановим. Він називає дану дію "вогником".) "Свічки" необхідні для зняття зайвої емоційності (рефлексії) й аналізу якої-небудь події (дня, заходу, зборів тощо) Як правило, "свічка" проходить у такий спосіб: діти розсаджуються в коло, посередині ставиться запалена свічка (але це не більш ніж один з елементів форми), діти послідовно висловлюються, обговорюючи що-небудь. Один з важливих моментів у "свічці" - це створення правильної атмосфери: спокійної, не агресивної, коли можна розмовляти "розумом, а не почуттями". Усі образи та претензії повинні висловлюватись як побажання, а не як докори, цього можна досягти виступом інструктора. Інструктор розмовляє "в колі" разом з усіма й підбиває підсумок наприкінці "свічки". Щоби зняти негатив у стосунку до кого-небудь, він може попросити слова на початку й висловити побажання даній людині - цим він знижує ймовірність нападок на неї в подальшому. Звичайно краще, якщо це можливо, зробити це, коли до нього дійде черга в колі. Інструктор повинен регулювати час "свічки": якщо залишається вільний - поспівати або порозмовляти "про життя", якщо на "свічку" відведено мало часу - можна висловитись на початку таким чином, щоби сказати по можливості все, що можуть сказати діти, й підбити підсумок дня - цим можна домогтися, що виступи дітей будуть коротшими. Також виступи дітей можна зробити коротшими, трохи піднявши емоційну атмосферу "свічки", знов-таки, за допомогою виступу. Одна з найпоширеніших форм проведення "свічки" - це значок, який передають по колу.

Динаміка змін

Від'їзд до табору - психологічно важкий момент для підлітка. Порушуються звичайні зв'язки: з родиною, друзями й устояні відносини. Діти поспішають відразу ж установити контакти з оточуючими. Змінюється стиль життєдіяльності: дотримання розпорядку й режиму дня, ламання звичних стереотипів життя вдома.

Кожний підліток пов'язує з перебуванням у таборі свої власні уявлення. Мотиви приїзду теж можуть бути різними. Але реалізації своїх уявлень підліток очікує перші 3-4 дні. Якщо ж їх немає, він може втратити інтерес до перебування в таборі.

Уявлення про табір складаються у тому числі і з перших вражень про вожатих. Підлітки вивчають дорослих дуже уважно, не упускаючи безлічі дрібниць. Із чого ж складається перше враження?

Перша складова - зовнішній вигляд. Мають значення охайність, підтягнутість, одяг, що відповідає обстановці, готовність до спілкування, зустрічі. Схильність до спілкування складається не тільки із зовнішнього вигляду та дистанції, а і з поведінки (невербальної, тобто міміка, жести, пози тощо), мови (вербальної поведінки). Безліч вожатих на 3-4-й день роботи таборів утрачають голос.

Організаційний період. Перші 4-5 дні - "організаційний період" для вожатого (для дитини - адаптаційний). Позиція вожатого: турботлива, але сувора та вимоглива мама. Стиль спілкування близький до авторитарного. Основний вид діяльності вожатого: роз'яснюю, вимагаю, домагаюсь виконання вимог. Показую себе, табір, людей табору.

План дій:

познайомитись (інструктори - діти, табір - діти, діти - діти, загони - загони);

заходи зі згуртування колективу;

діагностика (бажання, захоплення, здібності, лідерство тощо);

планування діяльності загону на зміну;

структурно оформитись.

Перша криза - 3-4-й день. Перенасичення інформацією, враженнями. Можливі втечі з табору. Треба зняти негатив, наприклад, улаштувати ввечері ліричну "свічку" з одних пісень, уранці - творчу зарядку окремо від інших загонів.

Основний період зміни. Позиція вожатого: консультант-інструктор, співробітник. При прийнятті рішень намагається частіше відійти вбік, дати можливість вирішувати самим.

Друга криза - 13-15-й день. Криза звикання. Ніщо не здається новим, ані справи, ані вожатий, ані... що інше. Це чергова зона конфліктності (і між вожатими теж). Якщо в цей час покарати кого-небудь за провину, може виникнути протиріччя вожатий-загін. Виникають конфлікти хлопчиків і дівчат. Бажано, наскільки можливо, змінити обстановку (похід, нічне багаття тощо).

Підсумковий період. Позиція вожатого: друг і турботлива мама. Діти втомились від зміни, але разом із тим відчувають швидке розставання. Треба допомогти, полегшити емоційність від'їзду. Можна організувати "свічку" на тему "Розкажи, що в тебе хорошого вдома".

Третя криза - останні дні. Пік утоми. Чергова конфліктна зона. Треба тримати себе в руках, щоб розставання стало запорукою нових зустрічей. Між піками має проходити 3-4 дні.

Динаміка зборів. Збори - це "стискання" табору в сім разів. Збори проходять набагато інтенсивніше, але мають ті ж періоди: організаційний період - день приїзду, представлення загонів, основний - три дні.

Підсумковий день - "свічка" "Розкажи мені про мене" і збори. Зазвичай - по днях заходи розподіляються в такий спосіб:

1-й день - серйозний.

2-й день - розважальний.

3-й день - філософський.

Динаміка проведення великої справи, що складається з ряду заходів. У кожного заходу складової творчої справи є свій рівень емоційного сприйняття. Наприклад, на "Блискавці" конкурс фронтових бригад має середній рівень емоційного сприйняття, гра на місцевості - високий рівень.

Найбільш напружений за емоційністю захід повинен припадати на три чверті всієї справи - апогей творчої справи. До апогею справи повинні бути розставлені по наростаючій за напруженістю. Закінчуватись творча справа має середнім за рівнем напруженості заходом.

Дифузійна структура дитячої організації

Сьогодні, коли всіма визнана необхідність відродження дитячих громадських організацій, особливим чином постає питання, яким бути цим організаціям і як їм функціонувати. Навіть якщо залишити за дужками загальні питання цілепокладання, педагогічних установок і методик, спрямованих на організацію взаємодії учнів у різновікових групах, особливим чином постає питання, раніше не опрацьоване зовсім, - статусу особистості з точки зору кар'єрного росту.

Прийнято вважати, що входження в поле кар'єрного росту відбувається після завершення повної середньої освіти, однак при несформованості мотивів і неадекватній самооцінці люди часто відчувають психологічну напругу саме у сфері невідповідності кар'єрних домагань і реальних можливостей. Однак за умови класно-урочної системи реалізація задачі становлення особистості в даному аспекті нездійсненна. Її рішення можливе тільки в ситуації функціонування дитячої громадської організації.

Для рішення поставленої задачі пропонується дифузійна структура дитячої організації. Як і будь-який інший тип організації, дана має на увазі наявність чіткої структури. Тобто розподіл на функціональні одиниці, опис взаємозв'язків і функціонала даних одиниць. Однак відмінною рисою цієї структури є відсутність ієрархії, структурних одиниць. Тому процеси управління, і самоврядування в тому числі, для організацій такого роду досить складні.

Loading...

 
 

Цікаве