WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Розробка та запровадження стратегій розвитку міської освіти - Реферат

Розробка та запровадження стратегій розвитку міської освіти - Реферат

Психолого-педагогічні аспекти ефективного управління розвитком міської освіти передбачають реалізацію таких принципів, як:

гуманізація, що забезпечує введення людського фактора у процес професійного, культурологічного, особистісного розвитку, сприяє створенню позитивних умов для самореалізації учасників освітнього процесу як активних членів суспільства, здатних до свідомого осмислення та оцінювання власного досвіду й особистісних якостей;

демократизація освітнього процесу в цілому та запровадження демократичних засад функціонування освітньої системи, що передбачає активну участь усіх суб'єктів управління у здійсненні різних заходів, ініціативи знизу, вільний обмін думками, зіткнення точок зору, запровадження альтернативних освітніх моделей;

варіативність форм і змісту професійної освіти, програм, засобів, що забезпечує вільний вибір та індивідуальність траєкторії професійного розвитку з урахуванням персональних запитів педагогічних працівників і соціально-економічних умов функціонування системи підвищення кваліфікації;

наступність, послідовність і перспективність, що сприяє поглибленню, розширенню набутих раніше знань і досвіду залишатись у динаміці пошуку, спрямованості на майбутнє;

інтерактивність управління, що передбачає постійну активну взаємодію керівників різних рівнів, які є його рівноправними, рівнозначними суб'єктами;

співробітництво, що означає особистісно зорієнтоване спілкування, збагачення досвіду;

орієнтація на самоуправління розвитком професіоналізму через залучення керівників ЗНЗ до самоаналізу, самооцінки власної діяльності, формування педагогічної рефлексії;

свідомість, що базується на розумінні керівниками необхідності забезпечення розвитку навчального закладу, цілеспрямованій діяльності у процесі управління цим розвитком;

багатоваріантність і гнучкість форм системи підвищення професійної кваліфікації, тобто застосування нових механізмів, які б забезпечували розвиток професійної компетентності, періодичний перегляд змісту післядипломної освіти, методичної роботи відповідно до змін потреб педагога, школи й суспільства;

мотиваційне забезпечення, що передбачає мобілізацію та спрямування всіх суб'єктів управління на досягнення цілей розвитку освіти, безперервний пошук унікального значення та призначення навчального закладу.

Визначення певних психолого-педагогічних аспектів здійснення ефективного управління розвитком освіти є провідним моментом у розумінні механізмів формування професійного досвіду, а також впливу окреслених процесів на внутрішню мотивацію професійного росту та самореалізації як специфічного виду діяльності.

До організаційно-управлінських принципів відносимо:

принцип оптимальності організаційної структури управління розвитком освіти;

принцип ефективності процесу управління, яка забезпечується через взаємодію компонентів організаційної структури управління;

принцип узгодженості в управлінській вертикалі, яка організаційно та змістовно забезпечує неперервність процесу розвитку;

принцип стратегічного планування розвитку через упровадження програмно-цільового управління;

принцип інформаційної достатності управління, що є вирішальним на всіх етапах управлінського циклу;

принцип орієнтації управління на узагальнену модель бажаного результату (у даному випадку - модель розвитку освіти міста);

принцип випереджального навчання суб'єктів управління (від них залежить успішність реалізації завдань);

принцип зворотного зв'язку, що дає можливість через отримання інформації різними каналами аналізувати її, приймати відповідні управлінські рішення, вносити корективи у плани або ж навіть змінювати стратегію розвитку;

вивчення та критеріальна оцінка динаміки розвитку;

удосконалення управління в системі міської освіти.

Джерелом підвищення ефективності управління розвитком освіти є особистісно-організаційні чинники, які актуалізують, стимулюють процеси саморозвитку:

усвідомлення управлінцями протиріч у педагогічній діяльності;

здатність до самоаналізу, рефлексії;

позитивне сприйняття педагогічної реальності (існуючого стану освітньої системи);

здатність до самоорганізації;

здатність відмовитись від стереотипів педагогічного та управлінського мислення;

прагнення творчих досягнень;

здатність акумулювати досвід ефективної діяльності;

здатність до співпраці та взаємодії.

На ефективність управління розвитком міської освіти впливають соціально-економічні чинники, що передбачають:

урахування зовнішніх і внутрішніх факторів ефективного функціонування системи міської освіти, її випереджального характеру, насамперед це соціальні запити громади;

забезпечення матеріальних і фінансових умов діяльності навчального закладу, підняття його соціального статусу;

спеціалізація та розподіл функцій управління дають можливість передбачити їх раціональне використання, мінімізувати затрати на досягнення прогнозованих результатів.

Значущим фактором є економічні умови розвитку в державі, регіоні, місті; їх вплив на стан задоволення потреб громади в освіті.

Для побудови моделі управління розвитком освіти міста необхідно виходити з того, що цей процес тривалий і водночас динамічний, охоплює кілька етапів: інформаційний, аксіологічний, перетворення. Мета інформаційного етапу - формування ціннісно-змістовного поля, яке охоплює знання, принципи, норми освітньої діяльності. Аксіологічний етап відповідає усвідомленню управлінцями педагогічних цінностей, принципів, норм, мотивації на вдосконалення системи міської освіти. Етап перетворення стосується змін у змістовному та операційно-процесуальному компонентах системи освіти, що відбувається через екстеріоризацію педагогічних цінностей, практичне опрацювання технологічної сторони управління розвитком.

Управління в системі неперервного зростання якості міської освіти має свої особливості на кожному з її рівнів.

На рівні управління освіти:

формування в управлінців системного педагогічного мислення, усвідомлення нової філософії освіти;

спрямування діяльності навчальних закладів на розробку програм розвитку освітніх систем;

розробка інструментарію діагностики рівня освітньої діяльності;

створення алгоритмів складання програм розвитку, практична розробка таких програм та опрацювання механізмів їх реалізації;

розробка методичного кейса "Управління розвитком навчального закладу", здійснення науково-методичного супроводу такого управління.

На рівні методичних служб міст (районів) здійснюються такі форми організації професійного розвитку керівних кадрів, як:

педагогічні майстерні як форма входження в дослідницьку діяльність;

організація семінарів - семінари-занурення, проблемні семінари, семінар-рефлексія, проектний семінар, методологічний семінар, експертний семінар, консультаційний семінар та ін.;

професійні тренінги;

конференції з обговорення проблем освіти в регіоні;

консалтинг (метод розв'язання проблем і внесення позитивних змін у діяльність);

модерування (вільна комунікація, обмін думками, що приводить до прийняття грамотного рішення за рахунок реалізації внутрішніх можливостей, допомагає виявити приховані можливості та нереалізовані ресурси навчального закладу, тобто потенційне зробити актуальним);

супервізія (професійне консультування й супровід);

узагальнення та розповсюдження ефективного досвіду управління розвитком закладу, ідеї або знахідки;

відкритий професійний клуб та ін.

На рівні навчального закладу:

створення сприятливої творчої атмосфери, розповсюдження в колективі цінностей розвитку (школи, учителів, учнів);

координація зусиль окремих учителів чи груп на впровадження інноваційних проектів, інновацій тощо;

стимулювання до участі в науковій, експериментальній роботі;

підтримка вчителів (мотиваційна, психологічна, інформаційна, технологічна) у здійсненні індивідуальних програм розвитку професійної компетентності.

Loading...

 
 

Цікаве