WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Казкова вікторина - Сценарій

Казкова вікторина - Сценарій

Казкова вікторина
(Зал святково прибраний рушниками, квітами, різними композиціями, декораціями до казок). Під веселу музику до залу заходить дівчина, на голові корона у вигляді книги).
Дівчина: Добрий день, любі діти! Чи знаєте ви хто я така. Я є Казкова книга. Прийшла до вас на свято, але подув вітерець і всі казки на моїх сторінках переплутались. А я ніяк не можу зібрати їх до купи. Прошу вас, діти, допоможіть мені казки впорядкувати.
Діти: Допоможемо!
Книга-дівчина: Які ви молодці, а то мені не впоратись самій.
(Дівчина -книга сідає на стілець. І під загадкову музику і мікрофон хтось каже: Книга відкривається, казка починається!)
Під веселу музику вбігає колобок і співає:
Колобок: Я по засіку метений,
Я на яйця спечений,
Я від баби утік,
Я від діда утік!
Ось який я молодець спритний.
(За Колобком до залу застрибує зайчик і зупиняє Колобка).
Зайчик: Колобок, Колобок, я тебе з'їм!
Колобок: Не їж мене, краще я тобі пісеньку заспіваю.
Зайчик: А заспівай!
(Колобок співає пісеньку і хоче втекти від Зайця).
Дівчинка-книга: Е ні, друзі, зачекайте, ви від нас не тікайте. Сідайте ось біля мене на стілець. Діти здогадались з якої казки до нас завітали ці гості? А яких героїв цієї казки ви ще знаєте? Чи подобається вам ця казка? Молодці, діти, ви допомогли мені дізнатися, що перша сторінка чарівної книги казок - це казка "Колобок". Ну що, будемо далі знайомитись.
Діти: Так, будемо!
Дівчина-книга: Сторінки гортаємо, казку зустрічаємо!
(До залу заходить Мишка-шкреботушка і співає пісеньку).
Мишка: А я мишка - шкреботушка
Є у мене сіре вушко, я по лісу гуляю
І хатиночку шукаю.
(Підход до рукавички).
Тут я і буду жити!
(Під веселу музику застрибує до залу жабка і співає).
Жабка: А я жабка-скрекотушка,
Веселушка преготушка.
З друзями я хочу жить,
Веселить їх і смішить!
(Побачила рукавичку, підходить до неї).
Хто, хто в рукавичці живе?
Миша: Я, Мишка-шкреботушка, а ти хто?
Жабка: А я жабка-скрекотушка, Пусти й мене.
Миша: Іди.
Дівчина-книга: То з якої казки до нас ці гості завітали? Діти, а які ще є герої в цій казці? Я бачу, що і ця казочка вам добре знайома. Сідайте ось тут Мишко і Жабко.
Миша: Діти, а чим же ця казочка закінчується? Ви казочку добре знаєте. А загадки відгадувати вмієте? Ну то спробуйте відгадати мої загадки.
1. У зеленому кашкету галасує в очереті. Хоч і плавати мостак та не риба і не рак. (Жаба).
2. Влітку сіренький, а взимку біленький. Довгі вуха має, швидко в лісі стрибає. (Заєць).
3. Буркотливий, важкуватий
Ходить лісом дід косматий.
Одягнувся в кожушину,
Любить літом полювати
А зимою в лігві спати.
Як зачує він весну -
Прокидається від сну. (Ведмідь).
Жаба: Загадки Мишки відгадали правильно, а тепер відгадуйте мої?
1. Маленьке сіреньке, а хвостик як шило. (Миша).
2. Прийшла кума з довгим вінком.
На бесіду з нашим півником.
Схопила півня на обід.
Та й замела мітлою слід. (Лисиця).
Дівчина-книга: Добре впорались із цими завданнями. Загадки відгадали, героїв назвали. Тепер я зрозуміла, що друга сторінка чарівної книги - казка "Рукавичка". А тепер пропонуємо вам інсценізацію усмішки - "Заєць - зубний лікар".
Автор: Зайчика-лікаря вовк хворий відвідав.
Вовк уклонився і ось,
Що повідав.
Вовк: Мучусь зубами, кручуся, мов злий …
Ти полікуй мені ікло мерщій!
Брате, від болю тремтить моє тіло.
Не відмовляйся від доброго діла!
Важний за мною полишиться борг!
Автор: Зайчик у відповідь.
Заєць: Що це за торг!
Автор: Голову вовчу підвів за чубину.
Заєць: Рота відкрийте!
Автор: Включив бормашину.
Пломбою швидко замазав дупло.
Гострого болю немов не було.
Заєць: Ну, закривайте товаришу рота!
Автор: Вовк засміявся!
Вовк: Чудова робота!
Дай свою лапу, найкращий з майстрів.
Ти ж моя втіха!…
Автор: І зайчика з'їв.
Дівчина-книга: Що за вовча натура. Перегортаємо сторінку далі.
(До залу входить котик, грає на бандурку і співає).
Котик: А в лисички - новий двір,
Та чотири дочки на вибір.
П'ятий син - Пилипко.
А вийди-но, подивися,
Чи добре я граю?
А чи не бачили ви тут, бува, Лисички-сестрички?
Діти: Ні, не бачили!
Котик: От злодійка, от лихоманка, вкрала побратима мого Півника.
Дівчина-книга: Діти, з якої казки завітав до нас цей гість? А хто вам в цій казочці найбільше подобається і чому? Котику залишайся з нами.
Котик: Ні, вибачайте, друзі, не можу. Мені поспішати треба доки Лисичка Півника не з'їла, виручати побратима з біди мушу.
Дівчина-книга: Ну що ж, щасти тобі Котику.
Коник: До побачення друзі!
Діти: До побачення, Котику!
Дівчина-книга: Ось і пішов Котик друга з біди виручати? Отже, наступна сторінка чарівної книги - казка "Про Котика та Півника".
Сторінки гортаємо, казку зустрічаємо.
Із казкової книги випадає пшеничний колосок.
Дівчина-книга: Та що ж це таке? Звідки взявся цей колосок? Напевно, як я йша я полем, він випадково потрапив на мої сторінки. Зовсім він мені не потрібний. Мабуть, викинути його треба.
Діти: Потрібний! Потрібний!
Дівчина-книга: Хіба, якби ж його хтось до млина відніс, та змолов , та тісто замісив, та пиріжків спік. Хто це повинен зробити?
Діти: Це все робить Півник!
Дівчина-книга: Чи не той це Півник, що зветься Голосисте горлечко?
Діти: Той!
Дівчина-книга: То це, мабуть, його портрет лежить між моїми сторінками.
Отже, ця сторінка чарівної книги - казка "Колосок".
Музика лунає, казка нас вітає!
(В зал забігає коза-дереза, мекає і ховається в Зайчикову хатку. Зайчик встає з лави і підходить до хатини.)
Зайчик: А хто, хто в моїй хатці?
Коза: Я Коза-дереза,
Півбока луплена,
За три копи куплена.
Тупу-тупу, ногами,
Заколю тебе рогами,
Ніжками затопчу,
Хвостиком замету -
Тут тобі й смерть.
(Зайчик злякався і плаче).
Дівчина-книга: Зайчику, а чого ж ти плачеш?
Зайчик: Як же мені не плакати, коли в моїй хатці звір страшний!
Дівчина-книга: Діти, з якої казки завітав до нас цей страшний звір, що Зайчика образив?
Діти: Коза-дереза!
Дівчина-книга: А хто, хто в Зайчикові хатці сидить? Ану, виходь, кажу тобі!
Коза: Я Коза-дереза,
Півбока луплена,
За три копи куплена.
Тупу-тупу, ногами,
Заколю тебе рогами,
Ніжками затопчу,
Хвостиком замету -
Тут тобі й смерть.
Дівчина-книга: Не хоче звір виходити. Треба когось на поміч кликати. А хто ж нам допоможе?
Діти: Рак-неборак!
Рак заходить до залу і співає.
Рак: А я рак-неборак, по селу гуляю,
Щедру душу маю, людям помагаю.
Зайчику, а чого ти плачеш?
Зайчик: Як же мені не плакати, коли в моїй хатці звір страшний сидить!
Рак: Ходімо, я його вижену!
Зайчик: Та де тобі!
Рак: А от я його вижену!
(Підходить до хатки)
Рак: Хто, хто в зайчиковій хатці?
Коза: Я Коза-дереза,
Півбока луплена,
За три копи куплена.
Тупу-тупу, ногами,
Заколю тебе рогами,
Ніжками затопчу,
Хвостиком замету -
Тут тобі й смерть.
Рак: А я Рак - неборак, як ущипну, буде знак!
(Коза вискакує і вибігає з залу).
Зайчик: Ой дякую дуже що ти допоміг в біді.
Дівчина-книга: Ось і зсували ми що на останній сторінці моєї книги казка "Коза Дереза". Молодці діти, допомогли мені з казками лад навести і я бачу, що казки ви дуже любите і героїв знаєте.
Казкові герої: А ми до вас прийдемо в гості. Тож чекайте нас і читайте про нас.
Дівчина-книга: Чарівний світ казок усіх вітає,
Дарує він нам радість, сміх,
Там диво-дивнеє усіх стрічає
І нам приносить сотні втіх.
Герої там живуть веселі -
Міцна, мов камінь, дружба,
Чарівники дотепні і умілі,
А лицарі хоробрі й мужні.
Дружіть із казкою, малята,
І між собою теж дружіть
Бо з друзями завжди цікаво
І весело у світі жить.
(Казкові герої разом із Казковою книгою виконують "Пісеньку друзів")
Всім ми радимо дружить,
Не будем сваритись,
Бо без друзів не прожить,
Краще помиритись.
До зустрічі!!!
Місюра Н.
Гавриш Н.
Loading...

 
 

Цікаве