WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Розробка освітньої програми школи - Реферат

Розробка освітньої програми школи - Реферат

Розробка освітньої програми школи

Будь-який директор навчально-виховного закладу - початківець чи майстер - спільно з педагогічним колективом, а ще краще - з учнями та батьками готує концепцію розвитку (освітню програму) школи. Як зробити її авторською, індивідуальною і, разом із тим, задовольнити всіх: учнів, вчителів школи, батьків, керівні органи освіти?

У даний час питанням визначення призначення, оптимальної структури та змісту освітньої програми школи приділяється велика увага. Вони хвилюють як дослідників, так і практиків системи освіти. Ми виділяємо кілька причин зростання інтересу до проблем, що пов'язані з освітньою програмою загальноосвітнього закладу.

Перша причина - це обов'язковість даного документа. Відповідно до чинного законодавства зміст освіти в конкретній школі визначається освітньою програмою (освітніми програмами), що розробляється та реалізується школою самостійно.

Друга причина - існування різних підходів до призначення, структури, змісту, технологій розробки освітньої програми та її впливу на освітній процес. Багато педагогічних колективів уже накопичили певний досвід розробки та використання на практиці освітньої програми. Цей досвід вимагає опису й осмислення.

Третя причина - зростання значущості процедур атестації та державної акредитації освітніх закладів, у ході яких установлюється виконання освітнім закладом вимог державного освітнього стандарту в частині обов'язкового мінімуму змісту основних освітніх програм, розглядається рівень реалізованих освітніх програм та їхня спрямованість.

Четверта причина - необхідність розвитку форм державно-суспільного управління освітою. У виборі змісту освіти, за винятком тієї його частини, що визначена предметами базового навчального плану та регіонального компонента, можуть брати участь самі учні та їхні батьки (законні представники). Тому при відповідній організації освітня програма може й повинна стати основою для конструктивного діалогу школи та місцевого співтовариства, насамперед батьків, з питань змісту та якості загальної освіти.

На нашу думку, освітня програма являє собою документ, що визначає тільки зміст освіти в конкретному закладі та технології реалізації цього змісту. Тому ми вважаємо недоцільним включати в освітню програму закладу матеріали та розділи, що дублюють його статут, програму розвитку та річний план роботи школи. Крім того, оскільки розробляти освітню програму має кожний освітній заклад, цей документ не повинен бути перевантажений теоретичними та дослідницькими матеріалами.

Як відомо, освітній процес у загальноосвітній школі здійснюється на підставі навчального плану, розроблюваного загальноосвітнім закладом самостійно відповідно до орієнтовного навчального плану, і регламентується розкладом занять. Проте варто відзначити, що педагогічні колективи шкіл "вільні" лише у визначенні змісту варіативної складової навчального плану, оскільки визначення інваріантної складової відноситься до компетенції органів державної влади.

Аналіз реальної практики формування навчальних планів шкіл показує, що вони по-різному розпоряджаються годинами варіативної складової навчального плану. Ці години, як правило, направляються на вивчення предметів базового компонента, на поглиблене або профільне вивчення окремих предметів, на введення додаткових освітніх (предметних) програм. Розподіл годин варіативної складової навчального плану відбувається, як правило, на таких підставах:

необхідність "посилення" підготовки учнів із предметів природничо-математичного або гуманітарного циклу, оскільки годин на освоєння деяких програм базового навчального плану, на думку вчителів, відведено недостатньо. Їх не вистачає не тільки для підготовки випускників школи для вступу до ВНЗ, а й на освоєння ними мінімуму змісту основних освітніх програм;

наявність у школі "сильного" вчителя-предметника;

прагнення (а іноді й необхідність) "довантажити" учителя, який має невелике педагогічне навантаження;

бажання залучити у школу учнів, які проживають поза межами мікрорайону школи;

реалізація "замовлення" самих учнів та їхніх батьків (на жаль, зустрічається досить рідко);

реалізація договору з ВНЗ.

Ми не схильні оцінювати "правильність" цих підходів до розподілу годин варіативної складової навчального плану, оскільки розуміємо, що адміністрації шкіл, крім питань освіти учнів, приходиться вирішувати проблеми наповнюваності та розподілу класів, заробітної плати педагогів, утримання кваліфікованих фахівців, "доучування" відверто "слабких" учнів. Разом із тим їхнє рішення не повинно розглядатися адміністрацією як самоціль. Усі вони, в остаточному підсумку, повинні бути підпорядковані задачі повноцінної якісної освіти учнів.

Запропоновані рекомендації розглядаються нами як один із можливих варіантів допомоги керівникам і педагогічним колективам освітніх закладів у освоєнні відносно нового для них виду діяльності - розробки освітньої програми. Крім того, він може та повинен стати засобом розвитку педагогічного колективу та залучення до управління освітнім за-кладом батьківської громадськості.

Ми вважаємо, що спільна діяльність педагогічного колективу та місцевого співтовариства в роботі над освітньою програмою доцільна на етапах:

формулювання призначення та місії школи;

розробки "моделі" випускника школи;

формування навчального плану;

розробки критеріїв реалізації освітньої програми.

Слід зазначити також, що в конкретній школі вчителя-предметника в більшому ступені цікавить результат його власної діяльності, ніж загальний результат роботи всього педагогічного колективу. Оцінка адміністрацією діяльності конкретного педагога також, як правило, не пов'язана із загальним результатом школи. Участь у розробці "моделі" випускника школи дозволить членам педагогічного колективу більш ясно представити "продукт" їхньої спільної діяльності. Бачення загальної мети буде консолідувати колектив, сприяти вибудовуванню конструктивних відносин школи та місцевого співтовариства, досягненню прогнозованого освітнього результату.

Розробка освітніх програм може дозволити адміністрації та педагогічному колективу школи:

глибше зрозуміти специфіку й призначення свого освітнього закладу, виявити й обґрунтувати особливості організації освітнього процесу в ньому;

визначити зміст освіти у школі з урахуванням побажань місцевого співтовариства;

закласти основу для формування навчальних планів на довгостроковий період;

мотивовано вибирати зміст шкільного компонента навчального плану, забезпечуючи принцип наступності;

вибирати адекватні форми контролю реалізації освітніх цілей закладу з боку його адміністрації;

більш успішно проходити процедури атестації та державної акредитації;

"захистити" учнів від необґрунтованої змінюваності змісту освіти, підручників і програм;

чітко розмежувати додаткові освітні послуги, що робляться загальноосвітнім закладом, на платній та безкоштовній основі. Обґрунтувати введення додаткових платних освітніх послуг.

Загальні положення

1. Освітня програма повинна бути розроблена закладом на основі державних освітніх стандартів і зразків освітніх навчальних програм, курсів, дисциплін. До вступу в дію державних освітніх стандартів педагогічним колективам варто керуватися вимогами нормативних актів, що визначають обов'язковий мінімум змісту та вимоги до рівня підготовки учнів за відповідною освітньою програмою.

2. Структурно-освітня програма школи може розглядатися як сукупність освітніх програм різного рівня навчання (початкової загальної, основної загальної та середньої (повної) загальної освіти). Ці програми повинні бути спадкоємними, тобто кожна наступна програма базується на попередній. У свою чергу, програма кожного рівня навчання у спрощеному вигляді являє собою сукупність предметних основних і додаткових освітніх програм, а також опис технологій їхньої реалізації. Таким чином, освітня програма школи може бути визначена як сукупність взаємопов'язаних основних і додаткових освітніх програм і відповідних їм освітніх технологій, що визначають зміст освіти, та спрямованих на досягнення прогнозованого результату діяльності конкретної установи.

3. Спрямованість освітніх програм (наприклад, формування загальної культури особистості учнів; їх адаптація до життя в суспільстві; створення основи для усвідомленого вибору та наступного освоєння професійних освітніх програм; виховання громадянськості, працьовитості, поваги до прав і свобод людини, любові до Батьківщини, оточуючого середовища і т. п.); повинна відповідати призначенню закладу.

Loading...

 
 

Цікаве