WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Розвиток раціональної продуктивної компетентності на уроках української літератури - Реферат

Розвиток раціональної продуктивної компетентності на уроках української літератури - Реферат

Розвиток раціональної продуктивної компетентності на уроках української літератури

Сьогодні в умовах гуманізації навчання особистісно-орієнтований підхід до навчання та виховання трансформується у компетентнісний підхід. Але у центрі уваги, як завжди, залишається особистість учня

Оновленому суспільству потрібні люди, які можуть самостійно мислити, здатні до самореалізації на основі об'єктивної самооцінки.

Головна задача сучасної школи - розкриття потенційних можливостей і здібностей учнів та підготовка маленької людини до самостійного життя. Випускнику школи необхідно вирішувати реальні задачі у суперечливих і складних умовах сучасного буття.

Таким чином, головною метою вчителя стає формування ключових компетенцій учнів за допомогою рефлексій їхніх дій, так як саме набуття життєво важливих компетентностей може дати людині можливість орієнтуватися у сучасному суспільстві, сприяє формуванню в особистості здатності швидко реагувати на запити часу.

Одним з кращих прикладів формування та розвитку життєвих компетенцій є використання інтерактивних методик, в яких використовуються принципи рефлексії, партнерство, неординарність, креативність, толерантність.

Кожний творчо працюючий учитель прагне, щоб радість відкриття не покидала учня ні на жодному уроці. Тільки за такої умови, як стверджують психологи та педагоги, дитина буде виховуватися та творчо розвиватися.

Крім того, що ми повинні навчити учня читати, працювати з додатковою літературою, мислити, говорити, аргументувати, висловлювати думки з приводу побаченого та почутого.

Змістовно-діяльнісний підхід до навчання вимагає створення дидактичних та психологічних умов для зацікавленого навчання. Головними задачами навчання є:

Розвиток обдарованості школярів;

Розвиток загальнокультурного та загальнофілологічного світогляду учнів;

Формування головних для процесу життєтворчості навичок мовно-розумової діяльності.

Для реалізації цих завдань у життя необхідно створити такі умови, за яких учні не будуть пасивними слухачами, а будуть брати активну участь у процесі набуття знань, у результаті чого й будуть формуватися творчі здібності.

Однієї з умов пробудження зацікавленості до даних процесів є те, що учитель і учні працюють у режимі креативної педагогіки, де школярі беруть участь у творчому діалозі з культурними текстами, формуючи особистісну позицію. Наступною умовою в розвитку творчої особистості, на мою думку, є використання нестандартних задач, що носять творчий характер. Зараз, коли йде пошук основних духовних орієнтирів, проблема розвитку творчих здібностей, які удосконалюють особистість, є особливо актуальною. Для цього необхідно:

Навчити учнів самостійно працювати з додатковою літературою.

Формувати аналітичний підхід до вирішення творчих завдань.

Відпрацьовувати навички нестандартного підходу до рішення проблеми, до розкриття теми творчої роботи.

В процесі виховання особистості школяра, розвитку його індивідуальних здібностей провідна роль належить емоційній сфері.

Таким чином, з'являється ще одна задача, без якої неможливий повноцінний розвиток особистості, виховання творчого читача. Учня потрібно навчити сприймати, за прочитаним текстом, життя з його сумом та радістю, відчувати роздуми та переживання, висловлені автором. Творче читання - це особистісний процес. Учні на уроках української літератури готують інсценізації, створюють декорації та костюми. Саме тут і виявляється творчість учнів, їхнє вміння й навички виразного читання, дотримання інтонаційних характеристик. Після виступу "глядачі" висловлюють свої судження з приводу побаченого.

Одним з методів, що активізують творчу активність учнів, є метод "вживання" учнів у текст. У зв'язку з цим я звертаюся до прийомів, що забезпечують художньо-інтерпретаційну діяльність школярів. Одним з таких є створення учнями власних текстів:

Дописування уривків тексту;

Складання листів, щоденників;

Складання монологів, діалогів героїв.

Щоб учні повноцінно сприймали твір, зуміли його "прочитати", мною використовуються методичні прийоми "входження у твір" і "внутрішні паралелі".

"Входження у твір" - це усвідомлення аури героїв, їхнього світосприймання, моральних норм, що в свою чергу забезпечує глибше осягнення твору.

Вивчення, наприклад, повісті М.Коцюбинського "Тіні забутих предків" часто обмежується тим, що учні висловлюються лише про загальний перебіг подій і не помічають усієї глибини авторського задуму.

Класичний сюжет: Іванові й Марічці перепоною на шляху до подружнього життя стають ворогуючі родини. Але хіба лише це показав М.Коцюбинський. Чому ми не хочемо бачити іншого - потаємного світу ,без розуміння якого твір сприймається однобоко? Тому перед вивченням повісті має йти мова про життя гуцулів, їхні вірування, звичаї, божества. Вчитель просить учнів на якусь мить вийти за межі реального світу, повірити в існування мавок, арідників, щезників... Це дасть змогу збагнути та відчути душі героїв, які не просто вірили в надприродні сили, а й знали, що все це є реальністю. Діти входять у твір, поринають у глибину авторського задуму. І лише за таких обставин до Івана дійсно прийде Марічка, яка не померла, а її просто забрав Черемош. Адже природа сама вилеліяла двох коханих, тому й забрала до себе. І лише десь там, у незвіданому світі, вони знайдуть своє щастя!

Суть методичного прийому "внутрішніх паралелей" полягає в тому, що певний образ, твір, проблема розглядаються на основі й у тісному взаємозв'язку з раніше вивченими творами, образами, порушеними проблемами, коли рядками одного твору учні можуть схарактеризувати героїв іншого. Зокрема, роман Ліни Костенко "Маруся Чурай" можна вивчати, спираючись на раніше прочитану драму-феєрію "Лісова пісня". Психологічні паралелі в даному разі можна провести і між Марусею і Мавкою, і між Лукашем та Грицем, і між порушеними проблемами обох творів: вірності, зради, роздвоєння особистості, пізнання власного Я, вічності буття. Такий підхід до вивчення літератури дає змогу дітям здобути системні знання, побудувати власне бачення аналізу зображених подій, зробити ґрунтовні висновки, ширше поглянути на навколишній світ. За допомогою "психологічних паралелей" можна вивчати й низку інших творів: "Бояриня" та "Лісова пісня" Лесі Українки, "Земля" О. Кобилянської і "Мати" М.Хвильового, "Зачарована Десна" О.Довженка та "Гуси-лебеді летять" М.Стельмаха, "Людина і зброя" О.Гончара та "Україна в огні" О.Довженка.

Творчість учнів на уроці може реалізовуватися за допомогою різних видів художньої діяльності: музичної, театральної, образотворчої. У зв'язку з цим, мною використовується ціла система завдань з різних видів мистецтва на уроках літератури та у позакласній роботі:

Завдання, спрямовані на розвиток фантазії учнів, асоціативного характеру;

Завдання, що знайомлять школярів з різними видами художньо-творчої діяльності;

Завдання комплексного, інтегрованого характеру.

Ця класифікація умовна, але без диференціації не обійтися, бо вона створює базу для чіткої роботи, спрямованої на системне використання різних видів мистецтва на уроках літератури. Наведу систему цих завдань:

1.Завдання, спрямовані на розвиток асоціативного мислення.

1.1 Розвиток сприйняття різних творів мистецтва:

Письмово оформити враження від вистави;

Оцінити власне сприйняття літературного твору у виконанні майстрів художнього слова;

Передати настрій, враження, почуття від музики, архітектури, кіно.

1.2. Розвиток сенсорного апарата особистості у процесі аналізу тексту художнього твору:

Передати за допомогою звуків враження від ліричного твору;

Змалювати внутрішній світ літературного героя в кольоровій палітрі.

1.3. Розвиток фантазій та уявлень учнів:

Імпровізація під музику (наприклад, під час звучання ніжних звуків "Мелодії" М.Скорика пофантазувати на тему поезій В.Сосюри, під музику М. Чюрльоніса - новел М.Коцюбинського, під вальс Шопена - поезії М.Т. Рильського "Шопену");

Використовуючи фотографії, ілюстрації підготувати літератури} фантазію.

1.4. Розвиток асоціативного мислення учнів:

скласти букет квітів, який би відтворював головні мотиви творчості поета чи якусь його тему, настрій окремого твору (наприклад, І.Я.Франко збірка "Зів'яле листя";

найти образи-символи, що передають почуття, вражені від образу, системи образів, цілого твору (наприклад, М.Коцюбинський "Іntermezzo").

2. Завдання, що знайомлять школярів з різними видами художньо-творчої діяльності.

2.1. Розвиток літературних здібностей учнів:

прокоментувати картину, малюнок, фотографію;

написати кіносценарій невеликого твору чи фрагменту художнього твору. Учні працюють у творчих групах, самі з'ясовують сферу дій: підбирають музичне оформлення, складають списки дійових осіб, характеризують місце подій, підбирають репліки, художники працюють над створенням ілюстрації;

підготувати експромт у реалістичному, сентиментальному, романтичному стилі (темами можуть бути історичні події, роздуми над проблемами морально-етичного характеру).

2.2. Розвиток образотворчих здібностей учнів на основі роботи з художнім текстом.

підготувати ілюстрації до твору, книги, що сподобалася;

створити словесну або скульптурну галерею портретів різних героїв;

намалювати ескіз обкладинки книги;

створити макет кімнати, приміщення по його опису в літературному творі;

створити дві ілюстрації: одну, яка б відповідала тексту, другу, яка б відтворювала те, про що не сказано, але є у підтексті.

2.3. Літературно-музичний розвиток учнів на основі використання комплексу мистецтв.

2.4. Вплив словесних образів значно посилюється зоровими образами малярства, скульптури, архітектури, театру, кіно. Потрібно дослухатися до голосу письменника. Ось, наприклад, І.Франко передбачає зіставлення свого Мойсея з мікеланджелівським, що став поштовхом для авторського задуму; М. Старицький присвятою п'єси "Талан" у всесвітньо відомій акторці театру корифеїв М.Заньковецькій спонукає до знайомства з її особистою театральною долею; П.Загребельний, розповідаючи в романі "Диво" про Софійський собор, спрямовує на порівняння авторських описів зі враженнями сьогоднішніх читачів від цієї архітектурної перлини Київської Русі.

2.5. Театрально творчий розвиток учнів у процесі вивчення текстів художнього твору:

переробити казку в п'єсу;

підготувати власний радіовиступ;

охарактеризувати, як діяли б герої епічного твору в театралізованій виставі;

інсценізувати уривки, характерні для періоду життя того чи іншого письменника (наприклад, зустріч М.Коцюбинського з М.Горьким).

3. Комплексні завдання для розвитку творчих здібностей учнів:

назвати літературні твори, що були інсценізовані на сцені;

з'ясувати причини звернення художників, драматургів, режисерів до літературних образів;

назвати письменників-музикантів, письменників-акторів, письменників-художників.

Учень, беручи участь в різних видах художньої діяльності, реалізує свої здібності як художник, як актор. Головне ж те, що на кожному уроці упевнюється: читання та аналіз художнього твору, вимагає від нього проявів усіх його сил і здібностей, фантазій та винахідливості. Він учиться самостійно відшукувати образи, символи, які б висловлювали його задуми, ідеї. Таким чином, дитина пізнає радість пошуку й радість відкриття.

Викладання літератури - це специфічна галузь творчої педагогічної діяльності, котра спонукає вчителя до нестандартного художньо-педагогічного мислення, це частина духовного життя країни, і на нас, вчителів-словесників, покладена важлива місія запалювати в юних серцях вогник творчості й бути активними учасниками естафети духовних скарбів нації і людства новим поколінням.

Loading...

 
 

Цікаве