WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Ранкові зустрічі - Реферат

Ранкові зустрічі - Реферат

За необхідності проведення обміну інформацією можна запланувати і не під час ранкової зустрічі. Для прийняття рішення про зміну класного розкладу вчителі повинні врахувати, скільки часу необхідно для ранкової зустрічі. Хоча рекомендується розпочинати обмін інформацією одразу після привітання, для учнів може бути корисним, якщо це відбуватиметься в інший час упродовж дня.

Кількість дітей. Учителі визначають, скільки дітей щодня братимуть участь в обміні інформацією, а також скільки запитань і відгуків доцільно заслухати. В яслах і дитячому садку обмежити кількість дітей, які братимуть участь в обміні інформацією, до 1-2-х осіб. Коли задіяна невелика кількість дітей, навички, необхідні для обміну інформацією (формулювання думок, ідей, запитань і відгуків, визначення пріоритетів, уважне й вдумливе слухання), формуються швидше. Обмежте реакцію 5-6-ма запитаннями та відгуками. Підростаючи, діти стають спроможними уважно та вдумливо слухати впродовж довшого часу, а також генерувати складніші запитання та давати більш витончені коментарі. Щоденно беручи участь в обміні інформацією, учні третіх і четвертих класів можуть ставити змістовні запитання й давати коментарі. Вони також можуть відповідати на численні запитання своїх однолітків. Учні п'ятих і шостих класів, які вже комфортно почуваються під час обміну інформацією, цінують можливість поставити запитання чи зробити відгук. У таких класах учителі мають заохочувати кожного до участі у спільній роботі. У міру того як учні набувають упевненості у своїх навичках, кількість таких дітей може зростати, віддзеркалюючи ріст та успіхи групи.

Методи обміну інформацією

Важливо обговорити вимоги до обміну інформацією з учнями. Дітям треба запропонувати приклад завдань і показати, як ділитися своїми думками, як слухати. Учителі можуть допомогти учням визначити коло своїх обов'язків. Наприклад, "Завдання для того, хто ділиться думками" мають відповідати таким вимогам:

говорити голосно й чітко;

стежити, щоб новини були стислі та сфокусовані;

добирати новини, що відповідають особливостям групи;

вітати запитання та коментарі не тільки від кращих друзів, а й від інших однокласників;

з повагою реагувати на всі запитання та коментарі.

Допомагайте дітям організувати свої думки та спрямувати їх. Молодші діти часто хочуть розказати все, і не вибирають якийсь конкретний аспект інформації або досвіду. Прості, чіткі відгуки від учителя містять пропозиції, наприклад: "Розкажи нам про якусь важливу подію зі своєї поїздки до бабусі" або дають рекомендації стосовно обміну інформацією, такі як "правило двох речень". Практика обміну інформацією потребує гнучкості та спонтанності. Учителі мають бути уважними та чутливими до новин, якими діляться діти, а також робити відгуки відповідного рівня.

Методи слухання

Слухання передбачає активну участь і пов'язане з певними обов'язками. Шляхом "мозкового штурму" вчителі можуть допомогти учням розробити список "обов'язків слухачів". "Обов'язки слухача" охоплюють такі правила:

Зосередьте увагу на особі, яка ділиться інформацією.

Уважно слухайте повідомлення.

З повагою ставтесь до нових ідей.

Формулюйте запитання й коментарі, що демонструють справжню зацікавленість.

Демонструйте повагу до особи, яка ділиться інформацією.

Уважно слухайте інші запитання й коментарі.

Намагайтеся зустрітися з особою, яка ділиться інформацією, упродовж дня для того, щоби продовжити обговорення теми, яка вас зацікавила.

Аналізуйте та переоцінюйте нові та вже відомі ідеї й поняття.

Реакція на обмін інформацією передбачає як невербальне, так і вербальне спілкування. Коли вчителі демонструватимуть моделі поваги, учні наслідуватимуть те, що бачать. Відповідні жести висловлюють справжній інтерес до інформації, що дається, демонструють турботу про особисті почуття, а також передають відчуття безпеки в межах спільноти.

Розширення соціальних навичок

Хороші запитання свідчать про справжній інтерес до того, хто обмінюється інформацією, а також до його новин. Слухачі можуть використовувати запитання для того, щоб отримати фактичну та емоційну інформацію. Запитання можуть ставитись таким чином, аби допомогти розширити та поглибити розуміння того, що було повідомлено. Коли слухачі з повагою реагують на новини через вдумливі запитання або коментарі, вони визнають своїх однокласників і починають цінити їхній внесок.

Учителі мають розробити коментарі до інформації, яку дають діти, коли вона занадто особиста чи недоречна. Більшість учнів добре реагують на такі коментарі: "Це схоже на особисті новини. Якщо в тебе буде бажання, ти зможеш повідомити їх мені пізніше. Чи є щось іще, про що ти хотів би розповісти зараз?".

У міру того як учні набувають зрілості, вони можуть почуватися ніяково, коли діляться своїми ідеями, думками та почуттями з членами свого класу чи групи. Ці відчуття підсилюються з огляду на графік роботи школи, коли учням необхідно змінювати багато різних груп упродовж дня. Старші учні можуть висловлювати стурбованість, оскільки обмін інформацією є занадто особистим, або хвилюються, що однолітки поставлять запитання, на які їм буде незручно відповідати. Важливо, щоб учителі заспокоїли учнів і заохотили їх приділяти увагу встановленим правилам обміну інформацією. Треба спонукати старших учнів замислитись та обговорити, що робить обмін інформацією простим, складним тощо. Для цієї вікової групи доцільно провести групове заняття з обмірковування обміну інформацією.

Цілеспрямований обмін інформацією та групові обговорення

Щоб допомогти учням генерувати ідеї навколо центральної теми, учителі використовують підхід, який називається "цілеспрямований обмін інформацією": кожна дитина в колі відповідає на те саме запитання (коментар), яке пропонує вчитель (один з учнів). Цілеспрямований обмін інформацією - це корисний формат для молодших учнів на початку навчального року або для більш старших учнів, коли вони виявляють несхильність до висловлення своїх думок перед групою.

Цілеспрямований обмін інформацією створює ситуацію, яка допомагає учням брати участь у групових обговореннях. Це корисний підхід для обговорення делікатних чи спірних питань, що стосуються класу, школи або більш широкої спільноти. Серед тем цілеспрямованого обговорення можуть бути:

класна робота й обов'язки;

створення класних правил;

розв'язання конфліктів і складних ситуацій;

вивчення нових матеріалів, ігор, обладнання;

розробка планів групи.

Залежно від віку, досвіду й навичок учнів класу вчителі можуть відкривати обговорення, пропонуючи дітям відповісти на конкретні запитання:

Що ви відчуваєте стосовно _________?

Яке досягнення викликає у вас відчуття найбільшої гордості?

Назвіть щось одне, що ви любите робити, коли ви не у школі?

Якби ви могли змінити щось, то що саме і чому?

Що ви можете робити зараз, чого ви не могли робити на початку навчального року?

Розкажіть нам про той час, коли ви були сміливими.

Типи запитань, що сприяють розумінню та розвитку критичного мислення

Учителі мають продемонструвати формат обміну інформацією та формат відповідей, а учні - демонструвати це на практиці. Навички ставити запитання можна практикувати під час ранкової зустрічі або під час роботи у великих чи малих групах. Учителі можуть різні типи запитань використовувати для розвитку навичок критичного мислення та стимулювання більш високого рівня обробки інформації.

Фактичні - використовуються для отримання інформації, ініціювання обговорення між учнями. Наприклад: "Хто?", "Що?", "Коли?", "Де?", "Чому?" та "Яким чином?"

Розширюючі - використовуються для розширення обговорень, пропонування відповіді, яка заохочує до аналізу інформації, а також уведення додаткової фактичної інформації. Наприклад: "Як пов'язані між собою дві ідеї, висловлені сьогодні вранці під час обміну інформацією?", "Що нам іще потрібно взяти до уваги?"

Loading...

 
 

Цікаве