WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Рівні управління інноваційними процесами - Реферат

Рівні управління інноваційними процесами - Реферат

Рівні управління інноваційними процесами

Активність інноваційних пошуків у освіті зумовила потребу виявлення шляхів регулювання інноваційними процесами процесами. А управління цими процесами є однією зі складових загальної системи управління освітою і тому діє в межах спільних законів її розвитку

Спільним для всіх рівнів управління освітою є: прагнення подолати адміністративний стиль управління, мінімізувати бюрократичні зв'язки між рівнями управлінської вертикалі, максимально підтримувати ініціативу та використовувати інтелектуальний і творчий потенціал педагогів, залучати вчених до вирішення нагальних проблем педагогічної практики.

Недостатня висвітленість у наукових дослідженнях питання управління інноваційними процесами в системі загальної середньої освіти на всіх рівнях керівної вертикалі деформує практику впровадження педагогічних новацій (постановку та формалізацію ідеї, процеси організації, оцінювання), особливостей їх розгортання та проблем, що виникають у таких взаємозв'язках. Ураховуючи такі підходи, необхідно проаналізувати специфіку організації інноваційних процесів на різних рівнях управління.

Так, на інституційному (загальнодержавному) рівні управління інноваційними процесами формується освітня політика, забезпечується нормативна база для її реалізації. Глибинна особливість освітньої політики, за визначенням В. Кременя, полягає в тому, що вона органічно поєднує в собі політичні, соціальні, економічні та власне освітні аспекти. Тільки за такого підходу до освіти ми зможемо вивести її за відомчо-галузеві бар'єри та надати їй сучасної сутності як сфери інтеграції та реалізації загальнонаціональних інтересів і пріоритетів нашої держави.

Питання формування інноваційної політики в Україні та шляхів її реалізації знайшли відображення в окремих державних документах. Так, Комплексним планом заходів розвитку загальної середньої освіти на 1999-2012 роки (Постанова Кабінету Міністрів України від 11.03.99 р. № 348) передбачається розробити та затвердити регіональні програми розвитку загальної середньої освіти; розробити та впровадити ефективні моделі управління загальноосвітніми навчальними закладами; забезпечити проведення наукових досліджень з актуальних проблем підготовки педагогічних кадрів, їх діяльності та професійного вдосконалення. Загальними зборами АПН України прийнята Постанова (від 11.04.2003 р.) про необхідність здійснити науково-методичне забезпечення підготовки вчителів до інноваційного пошуку.

Рішенням Колегії Міністерства освіти і науки України від 29.05.2003 р. затверджені "Середньострокові пріоритетні напрями інноваційної діяльності галузевого рівня у сфері освіти", запланована розробка прогнозів і програм розвитку освіти та науки план конкретних заходів із реалізації пріоритетних напрямів у сфері освіти, до яких віднесені: інноваційні технології навчання, інтерактивні методи навчання з використанням інформаційних технологій, створення комп'ютерно-орієнтованих методів навчання з різних предметів і навчальних дисциплін, розробка й запровадження новітніх дидактичних моделей і технологій профільного навчання в загальноосвітніх навчальних закладах, розробка програмних засобів навчального та наукового призначення, нових програм, підручників, посібників і методичних розробок, у тому числі електронних, та ін.

На Всеукраїнському форумі "Турбота про вчителя - надія на майбутнє", який відбувся 24.05.2005 року, були рекомендовані нові стратегічні напрями освітньої політики, зокрема формування потенціалу освіти, відповідність освіти сучасним умовам; якість освіти, інформатизація освіти, стандартизація освіти, фінансування освіти. Змістовий аналіз цих напрямів дозволяє констатувати, що за межею нової стратегії розвитку освіти в Україні залишаються проблеми інноваційних трансформацій галузі, які повинні пронизувати всі освітні процеси та діяльність її суб'єктів. Поширення інноваційного руху в українській і зарубіжній освіті, тенденції реформування школи в контексті змін потребує державної підтримки та необхідності розвитку регулятивної політики розгортання інноваційних пошуків.

Нормативно-правову базу інноваційних процесів у освіті складають: Конституція України (1994), Конвенція про права дитини (ратифікована постановою ВР № 789-ХІІ від 27.02.91), Національна доктрина розвитку освіти (2001), Державна цільова комплексна програма "Учитель" (1998), закони України "Про освіту" (1996), "Про загальну середню освіту" (1999), "Про інноваційну діяльність", "Про наукову і науково-технічну діяльність", "Про авторське право і суміжні права", "Про науково-технічну інформацію", "Про наукову і науково-технічну експертизу" та інші законодавчі акти.

Отже, держава, Міністерство освіти і науки України, наукові установи в галузі освіти утверджують курс її інноваційного розвитку шляхом підготовки нормативно-правової та методологічної бази, створення відповідних концепцій і положень, що дає можливість здійснювати науковий вплив на формування стратегії галузевого розвитку. У такий спосіб забезпечується теоретико-методологічна основа для інноваційних процесів у педагогічній теорії та практиці.

Безпосередню нормативну підтримку педагогічних ініціатив і реалізації інноваційних процесів забезпечують Положення прямої дії "Про порядок здійснення інноваційної освітньої діяльності" (Наказ МОН України від 17.11.2000 р. № 522) та "Про експериментальний загальноосвітній навчальний заклад" (Наказ МОН України від 20.01.2002 р. № 114).

Положення Міністерства освіти і науки України розроблено з метою "упорядкування інноваційної освітньої діяльності в системі освіти". У документі передбачені етапи організації інноваційної діяльності, суб'єкти інноваційної ініціативи, механізми прийняття рішення з організації та проведення експерименту, порядок прийняття рішення про розширення бази, внесення змін до програми дослідно-експериментальної роботи, припинення (завершення) експерименту, розкрито механізми поширення та застосування інновацій у системі освіти, виявлено передумови апробації, механізми масового поширення інновацій у системі освіти, з'ясовано засоби зберігання інформації про інновації та їх застосування в системі освіти; передбачено джерела фінансування інноваційного пошуку.

Чинним Положенням визначено рівні інноваційної освітньої діяльності: всеукраїнський, регіональний, рівень окремого навчального закладу та закладу післядипломної освіти. У п. 1.5. Положення підкреслюється, що інноваційна освітня діяльність регіонального рівня може здійснюватись у системі освіти окремого регіону (Автономної Республіки Крим, області, м. Києва або Севастополя) і передбачає: апробацію інновацій, розроблених у ході експериментів регіонального рівня; експериментальну перевірку продуктивності й можливості застосування інновацій (крім всеукраїнського рівня). Цим положенням регіонам надається відповідна автономність у реалізації інноваційних процесів, що свідчить про підтримку державою регіональних освітніх ініціатив.

Важливими для реалізації інноваційних процесів у регіоні є визначення умов, серед яких: керованість інноваційною освітньою діяльністю; готовність суб'єктів освіти (учителів, вихователів, керівників, управлінців та ін.) до інноваційної роботи.

Чинним Положенням утверджується право органів управління освітою регіонального рівня на затвердження "інноваційної ініціативи". На всеукраїнському рівні це право належить президії Академії педагогічних наук України. Розглядаються умови та правила формалізації соціально-педагогічної ініціативи.

У п. 1.6. Положення розкриваються основні напрями інноваційного пошуку на рівні окремого навчального закладу та закладів післядипломної освіти, зокрема статус (експериментальний навчальний заклад), форми контролю ходу й результатів дослідно-експериментальної роботи.

Отже, на державному рівні за школою визначається право на пошуки нових нетрадиційних підходів до організації шкільного життя. При цьому зміцнюються відносини між наукою та практикою: перша на основі теоретичних положень створює прикладні програми для подолання практичних проблем конкретної школи, натомість, освітяни-практики опановують нові методи професійної діяльності, насамперед пошуку та експерименту.

Об'ємним і змістовним у Положенні є розділ 2.8 "Прийняття рішення про розширення бази, внесення змін до програми дослідно-експериментальної роботи, припинення, завершення експерименту". Особливо важливим, з нашого погляду, є передбачення в Положенні системи мотиваційних заходів, зокрема право суб'єктів інноваційного процесу на творчу відпустку тривалістю до трьох місяців.

З точки зору педагогічної практики інноваційної роботи, найскладнішим моментом у "житті" нової ідеї виступає можливість її широкого й системного використання, коли нововведення набуває технологічних рис, здатних ефективно відтворюватись у будь-якому освітньому середовищі. Право на масове поширення інновації приймається МОН України на основі експертизи Науково-методичної ради. Відповідно, і використання освітянами інновацій можливе лише згідно з рекомендаціями МОН України.

Одним із державних документів, що також регламентують інноваційні процеси у школах України, є "Положення про експериментальний загальноосвітній навчальний заклад". Згідно з ним "експериментальнім навчальним закладом називають такий загальноосвітній навчальний заклад, у якому проводиться експеримент із перевірки результативності та можливості застосування освітніх інновацій".

Певною мірою цей документ дублює окремі положення, викладені в попередньому. Скажімо, п. 2.5.7 і п. 2.6.8 попереднього Положення надається статус експериментального навчального закладу тим загальноосвітнім навчальним закладам, які здійснюють інноваційну діяльність. Натомість, новим у цьому Положенні є розділ 4 "Особливості управління експериментальним загальноосвітнім навчальним закладом" де безпосереднє керівництво за інноваційну педагогічну роботу покладається на директора загальноосвітнього навчального закладу, а загальне управління - на органи управління освітою, що видають наказ.


 
 

Цікаве

Загрузка...