WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Рівні розвитку інноваційного середовища - Реферат

Рівні розвитку інноваційного середовища - Реферат

Оцінка має особливі важелі у визначенні продуктивності інноваційних процесів, зокрема й інноваційного середовища, загалом. Насамперед тому, що дає можливість регулювати та координувати етапи впровадження педагогічного нововведення, тобто управляти ним. При цьому важливо зазначити, що сама по собі оцінка виступає лише фактом, інформацією про щось. Така оцінка не забезпечує сенсу впровадженої ідеї. Свою вагомість вона набуває у співвідношенні до іншої оцінки, скажімо, передньої чи ідеальної, або оцінки, отриманої в межах реалізованої ідеї в інших умовах. Тому обов'язковим для оцінювання ефективності інноваційного процесу є використання системи оцінки у межах конкретної програми (проекту), а також у порівнянні оцінок.

Система оцінювання інноваційного процесу передує самому процесу впровадження нововведення. Оскільки визначення результату вимагає оцінки реального стану об'єкта, що підлягає зміни, виявленні співвідношення між реальним і запрограмованим. У такий спосіб аналізуються можливості еволюції об'єкта як у контексті програми (проекту), так і з урахуванням тенденцій розвитку системи загальної середньої освіти.

Отже, оцінювання є одним із механізмів у вивченні продуктивності інноваційного процесу, іншим механізмом є контроль. Якщо оцінювання дає можливість "скласти уявлення, зробити висновок про що-небудь, визначити суть, характер, значення, роль чогось", контроль "передбачає перевірку, облік діяльності, нагляд за чимось".

Кожен із учасників у процесі реалізації нововведення повинен бачити різницю між контролем та оцінюванням. Згідно із законом збереження енергії, неконтрольовані процеси приречені на крах, оскільки вони непристосовані до життя. Контрольованість передбачає осмислення кінцевого результату та визначеність шляхів до нього. Отже, інноваційний процес водночас є предметом дії двох функцій: оцінювання і контролювання.

Ураховуючи, що інноваційний процес складається з етапів, у результаті дій яких виробляється певний продукт, основним завданням інноваційного пошуку є творення нового. Кінцевий результат, якість виконання кожної дії певною мірою залежить від правильної організації процесу впровадження нової ідеї. Тому кожен із учасників інноваційної діяльності повинен мати пакет нормативних документів, які й будуть регламентувати його роботу, забезпечуватимуть здійснення самоконтролю та самооцінювання. Натомість ігнорування одного з механізмів вивчення продуктивності інноваційного процесу, - контролю чи оцінки, - дестабілізує систему освіти (мається на увазі той рівень, на якому відбувається процес).

Упровадження контролю та оцінювання як основних механізмів визначення продуктивності нововведення передбачає врахування наступних позицій: розвитку, складності, співвідношення з іншими процесами, урахування ролі суб'єктів у реалізації педагогічних новацій, очікуваних результатів. Так, передбачення розвитку забезпечує систему контролю та оцінювання відповідними до ідеї програми критеріями та показниками, зорієнтованими на майбутній результат. Складність полягає в тому, що у процесі пошуку оптимального результату повинна бути використана не лише закладена модель дій, але й, відповідно до закономірностей синергетичної системи, комплекс інших підходів, зокрема освітніх та навчально-виховних процесів.

Важливою позицією контролю та оцінювання продуктивності інноваційного процесу є також урахування ролі суб'єктів інноваційного пошуку, до яких належать учні, учителі, тобто, безпосередні учасники інноваційного процесу. Урахування їхньої позиції щодо очікуваних результатів дає можливість виробити логіку розгортання інноваційного процесу, зорієнтованого на кінцевий результат.

В інноваційному процесі контроль і оцінка забезпечує виконання функцій технологічного та соціального рівня. До технологічного рівня віднесено функцію відбору необхідної інформації, що залежить від уміння передбачувати кінцевий результат, а також функцію обґрунтованості у прийнятті рішення. До функції соціального рівня внесено комунікативну, як таку, що свідчить про наявність комунікативних зв'язків між суб'єктами інноваційного пошуку, колективним результатом яких є отримана інформація, а також їхня відповідальність за виконання роботи. Останнє характерно для оцінювання, оскільки контроль позбавляє почуття відповідальності, а оцінка, навпаки, надає таку відповідальність.

Доцільність контролю та оцінювання досягається за умов добору та групування такої інформації, яка дає можливість прокоментувати розгортання процесу, винести судження та прийняти відповідне рішення. Відтак, об'єктом контролю й оцінювання є не статичний елемент, а той, що знаходиться в русі та здатний трансформуватися. Від цього залежить кількість даних, зроблених у русі. Порівняння цих даних і дає оцінку. Натомість один зріз дає лише цифру для контролю. Тобто результати піддаються контролю, тоді як рух і процес - оцінюванню. Цей підхід підкріплюється закономірностями теорії управління процесами, які вказують, що ефективно функціонують і розвиваються лише ті, що зберігають рівне співвідношення між контролем і оцінюванням.

Контроль і оцінювання продуктивності інноваційних процесів на регіональному рівні відбувається в декілька етапів. Перший етап (етап постановки проблеми) передбачає виявлення інформації про реальний стан функціонування об'єкта. Зріз даних здійснюється з використанням доцільно відібраних методів діагностування: анкетування. тестування, інтерв'ю, спостереження тощо. Добір цих методів залежить від усвідомленості мети діагностики. Основними суб'єктами вивчення стану функціонування об'єкту є ті, хто безпосередньо працює в межах цього об'єкта. Якщо об'єкт знаходиться в межах загальноосвітнього навчального закладу, учасниками оцінювання стають члени адміністрації, залучені до інноваційної діяльності вчителі, психологи, учні, батьки, а також науковий керівник (консультант). На основі отриманої інформації констатується стан об'єкта. Залучення до діагностичних даних інформації про аналогічні об'єкти в інших навчальних закладах, або співставлення з ідеальними показниками дає можливість провести аналіз стану, тобто виявити його позитивні, негативні сторони та спрогнозувати можливість якісних змін.

Результати першого етапу контролю й оцінювання стають основою для підготовки інноваційного проекту (програми розвитку). Другий етап (стратегічний) є власне етапом розробки проекту, де закладаються перспективи розвиту об'єкту та виявляються очікувані від цього зміни. Основним елементом програми стає виявлення показників зміни об'єкта та його критерії. Критерії - абстрактна класифікація предмету вивчення, натомість показники - це конкретні ознаки критеріїв.

Для контролю й оцінювання продуктивності інноваційного процесу важливими також є визначення засобів та суб'єктів, залучених до роботи. Тому на третьому етапі (тактичному) проектом передбачається добір пакету діагностичного інструментарію.

Оцінювання та контроль на четвертому етапі (змістовно-технологічному) та п'ятому (організаційно-діяльнісному) впровадження нової педагогічної ідеї здійснюється суб'єктами інноваційного пошуку, до яких віднесено: управлінців, наукових працівників, адміністрацію навчального закладу, учителів, учнів, батьків, представників громадських органів управління. Головною метою контролю й оцінювання на цих етапах є виявлення позитивної динаміки змін об'єкта. Кількість зрізів для інформації залежить від терміну розгортання інноваційного процесу, але повинно бути не менше двох разів, оскільки наявність лише однієї оцінки не дає підстав для аналізу та не забезпечує виявлення динаміки.

Loading...

 
 

Цікаве