WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Психологія лідерства в освітніх закладах - Реферат

Психологія лідерства в освітніх закладах - Реферат

Психологія лідерства в освітніх закладах

Яким має бути сучасне лідерство в демократичному суспільстві початку третього тисячоліття? Наскільки пов'язані дидактична, виховна та управлінська система школи? Якою має бути етика керівника освітньої структури? На ці питання прагне дати відповідь автор статті

Справжні професійні керівники освітніх закладів відстоюють цінності, що виходять за межі загальноприйнятого. Така якість, як психологічне лідерство, має в основі готовність віддати себе, причому більшою мірою, ніж це звичайно очікується від керівника. Провідною властивістю справжнього лідера є моральна стабільність, що виявляє себе в тому спокійному блиску, з яким керівник здійснює свої повсякденні обов'язки.

Про значення етики

Етичні принципи витікають з людського прагнення до блага й боротьби зі злом та гріхом. Перше, що потребується від індивіду з високою етикою - не чинити зла іншому. Прагнучи до етичного ідеалу, ми мусимо здійснювати моральні вибори, які зберігають благоденство інших. Етика передбачає наявність у міжособистісних стосунках справедливості, безпристрасності, ідеалізму. Людина повинна займати моральну позицію стосовно до рішень, які приймає, та стосунків з іншими, уникаючи при цьому безапеляційного чи моралізаторського тону.

В освітніх закладах, що являють собою як громадські, так і ділові організації, керівник повинен уміти поєднувати владу із впливом свого авторитету. Уживаючи владу, він прагне виявляти співчуття й емпатію, не допускати прояви ворожості чи роздратування. Здійснюючи вплив, лідер поглиблює своє розуміння добра і блага й оцінює, як його дії психологічно виглядають в очах його колег та підлеглих.

Лідер виявляє й викорінює фаворитизм і несправедливість, що стали звичними. Він розуміє, що рішення в освітній сфері не є морально нейтральними, а фаворитизм і нетерпимість у цій галузі породжують зло.

Керівник освітнього закладу публічно виявляє повагу і підтримку тим небагатьом мужнім у моральному плані людям, котрі привертають увагу суспільства до розбазарювання людських ресурсів, часто поступаючись при цьому кар'єрою та професійною репутацією.

Повідомлення в пресі про порушення етики у сфері освіти та в бізнесі - це лише верхівка холодного й некерованого айсберга, що насувається на нашу культуру.

Лідери освіти повинні бути вищими від тієї абстрактної змови мовчання проти етики, яка обходиться Америці в мільярди даремно витрачених доларів, а часом загрожує самому виживанню країни.

Етичний лідер освітнього закладу

Етичний лідер освітнього закладу насамперед піклується про благо і добро, моральну стабільність та справедливість, щоб не погрузнути у звичці до кволого і самовдоволеного керівництва, пошанування закаменілих настанов, підтримки світських контактів, вибиванню додаткових прибутків на шкоду розвиткові життєво важливої етичної атмосфери і чесності в оточуючих його людях.

Деякі керівники освітніх закладів короткозоро бачать призначення етики просто в тому, щоб "ловити поганих хлопців".

Але справжньою турботою керівників освіти повинен бути стан моралі на найвищих рівнях: моральний клімат у країні, відсутність громадянських чеснот, недостатність моральних орієнтирів у соціальній та освітній сферах.

Викладаючи мої уявлення, я не ставлю за мету переконати всіх, що мої погляди виключно правильні. Що є моєю метою - так це спонукати керівників освіти до поглибленої інтроспекції для розв'язання базових етичних питань. Я хочу привернути увагу до проблеми й викликати зацікавлене обговорення найважливішої потреби будь-якого цивілізованого суспільства: того, як рухома сила прийнятих у суспільстві цінностей відображається в його повсякденній етиці.

Об'єктом діяльності психологічного лідерства в освітніх закладах є досягнення, а не помилки. Найважливішим завданням справжнього керівника освіти має бути розуміння ступеня моральної відповідальності людини як носія етики. Бути людиною в моєму розумінні - значить закликати до етичної та моральної прямоти.

Необхідність етичного лідерства в освіті

Етичне лідерство все рідше розглядається як очікуване явище в освітніх закладах. Ерозія моральної сприйнятливості, дивовижна поширеність неетичної поведінки й украй низького рівня стандартів швидко стають типовими для ділового світу. Не можна більше вважати, що турбота педагога - якість освіти і що він поводить себе етично просто тому, що досяг успіхів в управлінні освітнім закладом чи в навчанні дітей.

Учні стали байдужі до своїх основних прав; їм досить відвідувати школу, навіть якщо вони не знаходять там дійсно людяного ставлення до себе, що колись було невід'ємною частиною процесу навчання. У результаті цієї ерозії якості навчання і прийняття знижених стандартів діяльність керівника освітнього закладу найчастіше оцінюється в негативних термінах - за відсутністю тієї школи, яку вона могла б принести. Наприклад, етичний керівник не буде робити приписку до грошових рахунків чи красти ідеї в іншої людини; не даватиме й не братиме хабарі, не обмовлятиме колегу, не брехатиме заради порятунку своєї кар'єри; не буде шахраювати, красти, бажати жінку ближнього свого. Одним словом, не можна визначати справжнього керівника лише як особу, яка приносить якомога менше шкоди.

Пристосування під справжніх моральних лідерів впізнаються за справами, що призводять до зла, це, безумовно, один зі шляхів відокремлення зерна від полови. Але чи достатньо цього? Чи може визначення справжнього керівника зводитись до перерахування того, чого він не робить? Чи достатньо лідерові поводитись так, щоб уникнути судового переслідування? Хіба в цьому полягають етика і право на моральний вплив? Безумовно, ні. Завдання лідера в сучасному світі має містити заклик до поваги всього існуючого у світі, а не просто до збільшення результативності праці чи дотримання вузьких місцевих інтересів - останній, якщо їх психологічно екстраполювати, призведуть до неймовірних результатів.

Керівники освітніх закладів рідко турбуються про етику, якщо тільки не виникає серйозна проблема. Такою часто вважають показ фільму жахів чи випадок неймовірної неуспішності. Увага зосереджується при цьому на припущених помилках. Щоденна потреба в етиці як стилі життя для освітніх закладів, нажаль, не є предметом гарячих обговорень серед керівників освіти.

Значення впливу особистості лідера на його підлеглих чи дія його прикладу рідко розглядаються як чинники, важливі для загальної освітньої політики. Зазвичай не підкреслюється, що найголовніша етична відповідальність керівника полягає не в запобіганні чи виправленні зла. Основне етичне завдання лідера лежить у сфері розвитку, а не виправлення: керівник має бути зразком етичної поведінки, задавати етичні стандарти і таким чином створити рух на користь дотримання етики. Кінцевий результат діяльності керівника освітнього закладу зводиться до однієї з двох речей: або до збільшення блага, або до збільшення зла. У справах людини зрештою немає чогось проміжного, нейтрального. Не можна обмежитись тим, що ти не чиниш зла іншому, і при цьому все ж вважати себе справжнім лідером.

Визначення лідерства в освіті

Я вважаю, що керівник освітнього закладу має певні риси, особистісні характеристики та людські якості, очевидні для оточення (але не завжди для нього самого). Я називаю ці риси "чеснотами" і вважаю цю назву доречною, такою, котра, можливо, має вирішальне значення для всієї системи освіти.

Лідер, на мій погляд, повинен мати до певної міри особисту харизму, що виявляється у професійному впливі. Харизма - ключове слово у цьому контексті.

Слово "харизма" ґрунтується на грецькому терміні, що означає дар, призначений певному індивідові, але має за мету благо всієї спільноти, а не лише цієї людини. Такою спільнотою може бути родина, освітній заклад, корпорація чи галузь промисловості. Харизматичний лідер бачить у кожному з підлеглих особистість, а вони отримують від нього стимуляцію, черпають інтелектуально привабливі ідеї. Іншими словами, лідер залучає оточення до свого світу; люди навколо нього відчувають свою потрібність і отримують емоційне задоволення просто від того, що співробітничають з такою людиною.

Харизма не така рідкісна риса, як може здатися. Харизматичними лідерами стають, а не лише народжуються. Ефективність їхньої діяльності залежить переважно від їхньої центральної ролі в групі, так само як і від особистісних якостей.

Щоб стати харизматичним лідером, не обов'язково пережити казкову посвяту. Для цього не треба бути великою людиною чи мати надзвичайну зовнішню привабливість. Не треба бути видатним оратором чи фінансовим генієм. Харизма не потребує непідробної дотепності чи драматичного таланту; набір привабливих дивацтв також не обов'язковий.

Бути харизматичним лідером - значить мати етичні цінності й розвинути в собі моральні якості, що виявляють позитивний ефект на спільноту. Це значить поєднувати владу з високими моральними нормами. Специфічні особливості харизматичного лідерства я спробую окреслити нижче.

Loading...

 
 

Цікаве