WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Професія вчителя у світовому освітньому просторі: статистичні характеристики - Реферат

Професія вчителя у світовому освітньому просторі: статистичні характеристики - Реферат

До малодосліджених психолого-педагогічних аспектів даної проблеми слід віднести такі: фемінізація вчительського корпусу та засвоєння школярами жіночої моделі поведінки й соціального контролю як домінуючої; вплив фемінізації педагогічного процесу, статево-рольові особливості формування психологічного клімату в педагогічних колективах, специфіка конфліктів, що вникають унаслідок фемінізації системи освіти тошо.

На цьому тлі помітно виокремлюється ще одна проблема: жінка-керівник у сфері освіти. У більшості країн світу на адміністративних посадах ще досить мала кількість жінок, хоча їх частка поступово зростає. Як свідчать дані Європейської мережі інформації та документації в галузі освіти, цей показник у ланці початкової освіти в Європі в середині 90-х років був таким: Бельгія - 37 %, Данія - 25%, Нідерланди - 13 %, Австрія - 48 %, Фінляндія - 23 %, Швеція - 46 %, Англія й Уельс - 50 %. На рівні середньої школи аналогічні дані є значно нижчими: Бельгія - 27 %, Данія - 11 %, Італія - 29 %, Люксембург - 14 %, Фінляндія - 18 %, Швеція - 27 %, Англія й Уельс - 22 % (Key data on education in the European UNI0N - Brussels: Eurydice, 1995).

Порівняно із серединою 80-х років спостерігається збільшення кількості жінок на адміністративних посадах: у секторі початкової освіти в європейських країнах цей показник варіюється від 1 % в Нідерландах до 36 % у Швеції; у секторі середньої освіти - від 2 % в Італії до 11% у Швеції.

У цілому ж гендерний аспект проблеми педагогічних кадрів дедалі частіше виступає предметом спеціальних порівняльних досліджень як міжнародних організацій, так і окремих наукових колективів і дослідників-компаративістів. Адже доступ жінок до адміністративних посад у школах та у вищих навчальних закладах є одним із показників реальної рівності в сфері освіти і трудовій сфері взагалі.

Важливою характеристикою педагогічних кадрів у сучасному світовому освітньому середовищі є віковий склад учительства. Спираючись на цей показник можна з'ясувати стан і рівень оновлення педагогічного персоналу в системах освіти різних країн. З іншого боку, вікова характеристика є показником досвіду вчителів, які мають адаптуватися до умов стрімкозмінного світу, забезпечуючи при цьому високу ефективність навчально-виховного процесу.

Майже в усіх розвинутих країнах більшість педагогічного персоналу початкової школи становлять учителі віком за 40 років. У таких країнах, як Німеччина та Швеція - близько 70 % учителів початкової школи - віком понад 40 років.

Привертає увагу, що частка молодих учителів у більшості розвинутих країн є порівняно малою. Так, у Німеччині, Швеції, Італії, Нідерландах, Канаді, Франції, Австрії вчителі віком до 30 років становлять лише 10-16 % усіх учителів.

Щодо країн Африки, Латинської Америки та Азії можна зробити зовсім інший висновок: у школі працює значна кількість учителів до 40 років. Наприклад, за даними Світової доповіді в галузі освіти (ЮНЕСКО, 1998), частка молодих учителів віком до 40 років у Китаї, Індонезії, Йорданії та Тунісі становить понад 70 % усіх учителів початкової школи, а в 14 країнах Африки, Латинської Америки та Азії - понад 60 %.

Серед учителів середньої школи в більшості країн ситуація є аналогічною.

Дані щодо пострадянських країн у міжнародних дослідженнях фігурують досить рідко. І хоча немає прямих статистичних даних про віковий склад педагогів Росії, більшість дослідників на основі аналізу їхнього розподілу за стажем роблять висновок про старіння педагогічних кадрів. Так, у 1996 р. в Тульській області частка вчителів зі стажем роботи до 2 років становила 6,8 %; від 2 до 5 років - 9,8 %; від 5 до 10 років - 17,5 %; від 10 до 20 років - 30,2 %; понад 20 років - 33,5 %. Серед працюючих учителів пенсіонери становлять 17,7 % (Орлов А. А. Современный учитель: социальный престиж и профессиональный статус // Педагогика. - 1999. - № 7. - С. 63). За останні роки вікова динаміка принципово не змінилась.

В Україні структура вчительських кадрів за віковим показником останнім часом зазнала певних змін. Зменшився відсоток учителів віком до 30 років і віком 31-40 років. Вони становлять відповідно 22,7 % і 27,5 % загальної кількості вчителів. Без змін залишилася частка вчителів віком 41-50 років і становить 26,5 %. Дещо зросла частка вчителів віком 51-55 років та понад 55 років, становлячи відповідно 11,3 % і 12 %. Такі дані оприлюднило Міністерство освіти і науки України в інформаційно-аналітичному огляді до ІІ Всеукраїнського з'їзду працівників освіти (2001 р.).

Старіння педагогічних кадрів породжує ряд проблем, аналіз і розв'язання яких сприятиме як підвищенню ефективності навчання й виховання молодого покоління, так і покращанню соціального, професійного й особистого життя вчителів. Воно впливає передусім на їхню професійну мобільність, що відбивається на ринку праці в галузі освіти. Адже вчителі пенсійного віку в будь-який момент можуть залишити роботу, а це ускладнить кадрову ситуацію в школі. Особливо якщо врахувати, що значна частина молодих педагогів залишають сферу освіти. За даними дослідження Центру Разумкова (квітень 2002), майже третина студентів педагогічних вузів не збираються працювати вчителями після випуску: 26 % заявили, що це малоймовірно, а 5,5 %, - що точно не займатимуться педагогічною роботою. При цьому кожен п'ятий (19,5 %) ще не визначився в цьому питанні. Лише менше третини студентів (30,5 %) вважають, що робота вчителя - це їх покликання (Система освіти в Україні: стан та перспективи розвитку [аналітична доповідь Центру Разумкова] // Нац. безпека і оборона. - 2002. - № 4. - С. 46). Для нової генерації спеціалістів педагогічна робота не є привабливою і престижною.

Збільшення в Україні частки педагогів із стажем роботи понад 20 років породжує проблему пріоритетів у професійній діяльності у зв'язку із старінням психолого-педагогічних і предметно-методичних знань. Учителі цієї вікової групи - їх частка нині становить близько 40 % - здобули професійну освіти в умовах ідеологізованої тоталітарної держави.

Старіння педагогічних кадрів виявляється також у зниженні трудової активності, в "педагогічних кризах" тощо. Дослідження цих проблем і врахування їх у розробці стратегії педагогічної освіти вчителів протягом життя, на наш погляд, є важливою вимогою сучасного стрімкозмінного світу.

Узагальнюючи все сказане, зазначеним, що нині "зійшло з арени" старе гасло про педагога як провідну фігуру навчально-виховного процесу, поступившись місцем ідеї ХХІ ст.: педагог - носій освітніх і суспільних змін. Тому наукові дослідження проблем учителя в період суспільних трансформацій і реформ освіти набувають значної актуальності й першочерговості.

Loading...

 
 

Цікаве