WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Профільне навчання: основні етапи - Реферат

Профільне навчання: основні етапи - Реферат

Профільне навчання: основні етапи

Сучасна модель освіти, зокрема професійної, передбачає підготувати людину, яка здатна, хоче творити та сприймати зміни. Це пов'язано з динамікою розвитку нашого суспільства, зміною технологій, інформації, знань, обставин життя

Лише через розвиток держава може забезпечити свою стабільність, успішне суспільство. Для того щоб готувати людину до інноваційного способу життя, треба модернізувати освіту. Сучасна модель школи повинна створюватися з огляду на інноваційність.

Для цього треба змінити спрямованість навчального процесу від загальних питань навчання до професійної підготовки молодої людини до майбутньої спеціальності(професії).

Як стверджують Г. Балл і П. Перепелиця, зміст, методи та форми профільної передпрофесійної підготовки мають бути розраховані на формування в кожного учня готовності до професійного навчання за певною спеціальністю (чи за спеціальностями певної групи). Профільне навчання має передбачати підвищення рівня самостійності школяра в навчальній діяльності, вироблення здатності до самостійного та творчого виконання завдань професійного змісту, що вимагає розвитку ініціативи, самоконтролю, відповідальності, кмітливості, майстерності і т. ін. З огляду на це, головними принципами підготовки мають бути проблемність і розвивальна спрямованість; формування практичних компонентів досвіду має поєднуватися з теоретичним навчанням.

Як зазначають І. Козловська та А. Литвин, підготовка кваліфікованих фахівців вимагає сукупності заходів, скерованих на досягнення вищого рівня продуктивності у навчанні, які передбачають використання інтегративного підходу до змісту навчання, планування й організації навчального процесу з урахуванням вимог наступності, що забезпечують перетворення систематичних спеціальних знань у системні професійно значущі знання, уміння й навички. З огляду на це є дослідження умов реалізації, інтегративного підходу до принципу наступності для різних профілів професійної підготовки, а також використання досвіду інтеграції у країнах з розвинутими освітніми системами.

Вірно зазначає В. Євстратов, що слід суттєво переглянути зміст освіти та надати значну перевагу його фундаментальності, виділивши в навчально-виховному процесі блок фундаментальних знань (а не фундаментальних дисциплін), за допомогою якого створити систему фундаментальної освіти. Інакше результат буде неефективним, навіть при великому навантаженні, а часто й перевантаженні учнів.

Досліджуючи сучасну модель професійної освіти, Н. Ничкало стверджує, що особлива увага приділяється активізації зусиль, спрямованих на оновлення структур, змісту та методів навчання в середній ланці, на поліпшення взаємозв'язку між програмами середньої, технічної та професійної освіти, розробці гнучких методів навчання.

На думку С. Сисоєвої, модель профільного навчання в загальноосвітньому навчальному закладі повинна задовольнити найбільш високі вимоги суспільства, особливо в наш час, коли дедалі збільшується запит на високий рівень професіоналізму фахівців. Низький професійний рівень значної частини населення України знижує конкурентоздатність країни на світовому ринку, впливає на рівень соціальної стабільності. Сьогодні, підкреслює автор, нам потрібні не просто високопрофесійні "роботи", а люди, в яких органічно поєднується майстерність робітничих професій з умінням використовувати багатство, накопичене світовою культурою. Проблема максимального розкриття потенціалу кожної людини, її розвитку, самореалізації значною мірою пов'язана з якістю функціонування системи педагогічної освіти, з теорією та практикою педагогічної майстерності.

Тобто сьогодні змінилися завдання, які ставляться перед школою та педагогами. Як говорить І. Зязюн, традиційна модель освіти, спрямована на передачу майбутньому спеціалісту необхідних знань, умінь і навичок, у наш час утрачає свою перспективність, виникає необхідність зміни стратегічних, глобальних цілей освіти, перестановки акценту зі знань спеціаліста на його людські, особистісні якості, які постають водночас і як ціль, і як засіб його підготовки до майбутньої професійної діяльності.

Аналіз праць вищевказаних учених показує, що вони чітко ставлять нові завдання перед школою в контексті профільного навчання, а також висловлюють основні вимоги до моделі профільного навчання у школі. Продовженням цього аналізу є приклади побудови сучасних моделей професійного навчання в Європі.

За дослідженнями Ф. Шльосека, у більшості європейських країн професійні кваліфікації будуються в межах моделі А "оберненої піраміди", що означає: від базових кваліфікацій (перший рівень кваліфікацій) до все більш складного набору вмінь аж до останнього п'ятого рівня. Така модель має найбільш широке застосування в Німеччині і стосується в основному робочих професій. Її позитивною рисою є пристосованість для підготовки людей до актуальних потреб ринку праці. В Європі все частіше використовується інший підхід до професійного навчання, що спирається на так звану модель В. Гарним прикладом тут є Данія, де поруч із формами, що навчають у межах моделі А, здійснюється навчання в середніх школах, які мають технічний чи економічний профіль, із застосуванням моделі В. У жодній з країн Європейської унії модель В не є єдиною. У більшості з них існують різні шляхи, що приводять до певного рівня професійних кваліфікацій. Цікавим прикладом є Італія, котра власне тепер реформує свою освітню систему і робить це дуже подібно до польської концепції. Наприклад, після обов'язкового періоду загального навчання (10-річного) усі молоді люди потрапляють до 3-річних ліцеїв. Вибір профілю й напряму професійного розвитку відбувається після року навчання в ліцеї. Там запроектовано такі профілі: академічний, технологічний, технічний, артистичний (творчий) і музичний. Приблизно 15 % учнів ліцеїв повинні після першого року навчання приступити до професійної підготовки на робітничому рівні.

Таким чином, вищерозглянутий досвід дуже цікавий і достатньо ефективний, якщо аналізувати стан економічного розвитку вищевказаних країн. Й Україні є що запозичити з цього досвіду, але, на думку В. Кременя, не варто сліпо копіювати зарубіжні моделі, взірці та стандарти навчання. Вони мають бути адаптовані до українських реалій.9 Ми підтримуємо цю думку, тим більше, що в Україні є напрацювання із професійного та профільного навчання, розробляються програми навчання та впроваджуються у школах з урахуванням наших національних особливостей та економічного розвитку країни.

Модель профільного навчання, яку ми пропонуємо для загальноосвітніх навчальних закладів, має свою специфіку з урахуванням того, що профільність має бути інтегрована з навчально-виховним процесом. Можна назвати таку модель інтегрованою або системною. Наша модель побудована у вигляді спіралі, яка має п'ять обертів і з кожним обертом вона "піднімає" учнів на новий рівень готовності до профільного навчання або безпосередньої участі в ньому. Як відомо, спіральна модель розвитку завжди ототожнюється з розвитком послідовним, який, використовуючи попередні надбання кілець спіралі, невпинно забезпечує її зростання та розвиток на все більш високому рівні.

У нашій системній графічній моделі перший етап (перший виток спіралі) переходить на більш високий другий рівень, або виток чи етап, які є підготовчими, згідно з нашою моделлю профільного навчання. Третій виток спіралі різко зростає, те ж відбувається на третьому підготовчому етапі - різко пробуджується інтерес учнів до профільності, підлітки намагаються знайти своє майбутнє місце в житті професій.

Четвертий виток спіралі продовжує поступальний розвиток профільного навчання на більш високому рівні, символізуючи четвертий основний етап профільного навчання у школі.

Вінчає спіраль п'ятий, найбільший виток, який символізує і характеризує останні, найскладніший п'ятий основний етап профільного навчання у школі з усією його багатогранністю та спрямованістю на професію.

Модель профільного навчання в загальноосвітньому навчальному закладі ми пропонуємо розглядати як систему, що складається із трьох підготовчих етапів і двох основних.

Четвертий і п'ятий етапи профільного навчання є основними. Четвертий основний етап охоплює, на нашу думку, 9-й клас. П'ятий етап профільного навчання - 10-11-ті класи.

Згідно з нашою системною моделлю, реалізація профільного навчання старшокласників на цьому етапі забезпечується такою формою навчального процесу, як інтегрована система (або курс), яка складається з трьох взаємопов'язаних складових: обов'язкових базових знань (БЗ), кількість яких обмежена; розгалужених профільних дисциплін (профілів) разом зі спеціальностями, а також навчально-виробничої практики на підприємстві. Щодо форм виховної роботи в єдиному навчально-виховному процесі на даному етапі, то ми віддаємо перевагу роботі всього педагогічного колективу (адміністрації школи, класних керівників, педагогів), а також психологічної служби школи з батьками та старшокласниками в напрямку визначення профілю їх навчання.

Так, для тих учнів, які пов'язують своє майбутнє з робочими професіями, 9-й клас стане визначальним у виборі профілю майбутньої спеціальності й останнім роком навчання в загальноосвітній школі. По закінченні цього періоду молода людина згідно з обраним профілем переходить на навчання до спеціальних середніх навчальних закладів, які мають умови для навчання й отримання обраної спеціальності. Школа, хоча не має відповідної матеріальної бази для впровадження навчання вищевказаної категорії учнів, на нашу думку, виконує дуже важливу роль. Увівши профільність у 8-х і 9-х класах, вона дає можливість вибрати учням свій профіль навчання, свідомо відвідуючи профільні курси, індивідуальні заняття варіативної частини. На нашу думку, у 9-му класі кількість і напрямок профілів повинен бути таким же, як і у восьмому класі.

Loading...

 
 

Цікаве