WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Проектування соціального розвитку особистості учнів - Реферат

Проектування соціального розвитку особистості учнів - Реферат

Саме "творення сценаріїв навчально-виховних міні-модулів" дозволяє класному керівнику через детальний опис активної розвивальної взаємодії учасників спроектувати діяльність учнів на конкретному виховному заході з використанням його потенційних можливостей та спробувати подолати проблеми учня. Розвиток і корекція особистості учнів класного колективу, груп вихованців проходить через цілеспрямований вплив на емоційну, розумову та духовну сфери кожної особистості.

Проведення кожного підетапу (діагностико-аналітичний, прогностично-конструюючий, програмно-моделюючий, проектно-планувальний, корекційно-розвивальний) передбачало отримання певного результату.

За результатами діагностико-аналітичного етапу адміністрація школи отримує об'єктивні діагностичні дані про проблеми та потенційні можливості учнівських колективів і педпрацівників, що може бути використано в роботі з кадрами (робота "Школи молодого вчителя", "Школи резерву управління", призначення керівника класного колективу, гуртка, факультативу, методичного об'єднання).

Заступник директора з навчальної роботи отримує інформацію для побудови:

варіативної частини розкладу при розподілі годин роботи факультативів, гуртків, виходячи з показників сформованості ціннісних орієнтацій та ціннісних пріоритетів учнів старших класів;

науково-методичної роботи з керівниками шкільних методичних об'єднань і педколективом у цілому.

Заступник директора з виховної роботи отримує можливість:

аналізувати результати сформованості проблем і потенційних можливостей учнівських колективів для планування та проведення певної виховної роботи з різними категоріями учнів;

забезпечувати організаційну підтримку діагностики;

контролювати своєчасність проведення діагностичних процедур;

вивчати та обґрунтовувати виховні цілі та завдання навчального закладу;

створювати загальношкільні виховні програми та проекти;

контролювати своєчасність створення та реалізацію класними керівниками творчих проектів класних колективів.

Практичний психолог школи зможе:

здійснювати комплексну психолого-педагогічну діагностику учасників навчально-виховного процесу, проводити її первинну обробку та аналіз;

створити діагностичну базу для подальшої роботи з різними категоріями учнів;

допомагати класним керівникам у систематизації проблем і потенційних можливостей учнів і визначати тактичні виховні задачі;

проводити консультування класних керівників із цих питань;

контролювати доцільність вибраних тактичних задач;

поповнювати банк психологічних програм із розв'язання психічних і соціальних проблем учнів;

допомагати класним керівникам у виборі оптимальних виховних програм із розв'язання певних проблем та у створенні виховних міні-модулів;

проводити навчально-методичні семінари, тренінги, "круглі столи" для класних керівників та інших членів педколективу;

консультувати учнів і батьківську громадськість із питань особистісного розвитку учнів.

За результатами діагностично-аналітичного підетапу класний керівник має можливість:

забезпечувати організаційну підтримку комплексної психолого-педагогічної діагностики;

здійснювати аналіз результатів діагностики;

систематизувати проблеми та потенційні можливості учнів класу;

визначити тактичні виховні задачі класу на навчальний рік;

створювати та реалізовувати творчі проекти реального психолого-педагогічного впливу на розвиток особистості учня, мікрогруп, усього класу.

Участь психологів, класних керівників і заступників із виховної роботи за результатами другого підетапу, прогностично-конструюючого, дозволила навчальним закладам:

створити базу діагностичних даних на кожного учня навчального закладу для індивідуальної корекційно-розвивальної роботи;

отримати діагностичну інформацію на кожного учня, класний колектив і проводити ефективний психологічний та педагогічний супровід різних груп учнів (обдаровані діти, діти з творчими здібностями, учні пільгового контингенту, учні з девіантною поведінкою);

акцентувати відповідальність на важливості педагогічного впливу особистості класного керівника на розвиток учнів;

актуалізувати проблеми необхідності постійної роботи над підвищенням психолого-педагогічної культури учасників навчально-виховного процесу як умови їх продуктивного та конструктивного співробітництва;

отримані кількісні показники за результатами експерименту підкріпити створенням банку даних про соціум навчального закладу;

створити й постійно поповнювати базу даних корекційно-виховних програм, проектів, сценаріїв.

Після впровадження третього підетапу, програмно-моделюючого, планування виховної роботи класних керівників було переведене в інше русло - на діагностичну основу. Після четвертого підетапу, проектно-планувального, зміст якого - упровадження даної інновації, у навчальних закладах району створена єдина система педагогічної роботи, яка об'єднує діяльність класних керівників, учителів-предметників, психологів, адміністрації та батьків, сприяє формуванню в учнів таких важливих психологічних новоутворень, як адекватна самооцінка, здатність до співчуття, повага до точки зору інших.

Для проведення оцінки ефективності та результативності виховної роботи педагогічними колективами в межах всеукраїнського експерименту центр практичної психології та соціальної роботи районного управління освіти проводить моніторинг соціального розвитку особистості учнів. Результати районного моніторингу 2007 року свідчать про позитивну тенденцію ефективності даної виховної системи. Так, рівень соціальної активності учнів підвищився на 76 % у порівнянні з 2002 роком. Якщо на початку експерименту результати зрізів свідчили про низький рівень соціальної активності, то у 2007 році спостерігається стійкий прояв активності з боку учнів. Більшість учнів переходять від таких факторів, як вимога, оцінка, страх покарання, до спонукання смисловими твердженнями: необхідно, буду, зобов'язаний.

На 22 % збільшився показник соціально-комунікативного розвитку учнівських колективів. Якщо у 2002 році активних учнів у класних колективах було 42,5 %, то у 2007 році їх стало 64 %, відповідно зменшується кількість пасивних учнів на 8 %, ізольованих - на 10 %, учнів групи ризику - на 2 %, на 46 % зросла згуртованість класних колективів.

Ставлення батьків у порівнянні з результатами початку експерименту має позитивну динаміку. Відбулися зміни в симбіотичних та авторитарних взаємовідносинах.

Продовжується корекція вад особистісного розвитку учнів за спеціальними програмами.

Слід зазначити, що участь у всеукраїнському психолого-педагогічному експерименті сприяє підвищенню професійної компетентності педагогів району та змінює стереотипи мислення вчителів щодо організації виховної роботи з учнями. За період роботи педагоги, психологи, адміністрація навчальних закладів оволоділи сучасними методиками аналізу результатів психолого-педагогічного обстеження своїх учнів, технологіями конструювання задач особистісного розвитку учнів, моделювання корекційно-розвивальних проектів, системно-комплексного планування роботи, творення сценаріїв з особистісно-розвивальним змістом. Як показали результати соціологічних досліджень, 91 % учителів підтримують упровадження експерименту з виховної роботи, а 85,5 % класних керівників, які беруть участь в експерименті, визнають позитивні зміни у класних колективах.

Експериментальне дослідження дозволило зробити такі висновки:

1. Цілі й завдання виховної роботи, які визначаються на підставі комплексної психолого-педагогічної діагностики, дозволяють максимально виявити проблеми та потенційні можливості кожного учня, зробити прогноз його подальшого розвитку та вибрати ефективні шляхи, форми та методи впливу на особистісний розвиток учнів.

2. Регулярне дослідження рівня розвитку учнів дозволяє не тільки об'єктивно визначити проблеми та можливості дитини, а й простежити зміни, що відбуваються в особистісній сфері учнів і колективів, оцінити актуальність, своєчасність, ефективність і результативність виховного впливу.

3. Педагогічний вплив у межах такої виховної роботи стимулює соціально-комунікативну активність школярів, розкриває індивідуальний потенціал кожної дитини.

4. Циклічність роботи за цією системою дозволяє постійно аналізувати ефективність ужитих педагогічних заходів і коригувати діяльність у всіх напрямах виховної роботи.

Проведена в закладах освіти району дослідно-експериментальна робота засвідчила, що дана інноваційна система психолого-педагогічного проектування соціального розвитку учнів є педагогічно доцільною. Виховання за цією системою сприяє цілісному психолого-соціальному розвиткові учнів, соціалізації особистості й ефективно включає вихованців у різні форми сумісної та колективної діяльності. У процесі корекційно-виховної роботи за цією системою створюються сприятливі умови розвитку учнів, розробки та застосування особистісно-розвивальних освітніх технологій у загальноосвітніх навчальних закладах.

Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів проблеми. Перспективу її дослідження бачимо у створени системи виховної роботи в районі (школі, класі), що оптимізує процес психологічного, соціального та духовного розвитку особистості.

Loading...

 
 

Цікаве