WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Проектний підхід у школі життєвої компетентності - Реферат

Проектний підхід у школі життєвої компетентності - Реферат

Особистіно зорієнтоване навчання передбачає нову педагогічну етику, визначальною рисою якої є взаєморозуміння, взаємоповага, творче співробітництво. Ця етика утверджує не рольове, а особистісне спілкування (підтримка, співпереживання, визнання людської гідності, довіра), а також обумовлює використання особистісного діалогу як домінуючої форми навчального спілкування, обміну думок, вражень, моделювання життєвих ситуацій, включає в себе спеціально сконструйовані ситуації вибору, авансування успіху, самоаналізу, самооцінки, самопізнання. Принципово важливою є орієнтація діяльності навчального закладу на розвиток творчої активності, мислення, здібностей до адекватної діяльності в нових умовах.

Перехід школи до дванадцятирічної освіти об'єктивно потребує переведення освітнього процесу на технологічний рівень, тобто вибір індивідуальних маршрутів навчання. Особливо продуктивними серед них є особистісно зорієнтовані педагогічні технології; їх ефективність залежить від того, в якій мірі реалізується життєвий потенціал учня, чи враховані його індивідуальні психологічні особливості. Виходячи з цього, пріоритет суб'єктивно змістовного навчання у порівнянні з інформаційним полягає у спрямованості на розвиток в учнів множинності суб'єктивних картин світу на противагу однозначним "програмним" уявленням, тобто діагностика особистісного розвитку, ситуаційне проектування, включення навчальних задач у контекст життєвих проблем.

В Україні продовжуються дискусії стосовно розуміння сутності педагогічних освітніх технологій. Спостерігається надзвичайно широкий спектр тлумачень поняття "педагогічна технологія". Аналіз психолого-педагогічної літератури дозволив нам нарахувати понад 300 визначень цього поняття.

Педагогічна технологія розглядається як:

сукупність дидактичних прийомів або психолого-педагогічних настанов педагога щодо підбору змісту та форм організації навчального процесу;

процесуальна частина дидактичної системи;

модель спільної діяльності учителя та учня;

систематичний метод планування, застосування, оцінювання всього процесу навчання й засвоєння знань шляхом обліку людських і технічних ресурсів і взаємодії між ними для досягнення найефективнішої форми освіти (ЮНЕСКО, 1986);

системна сукупність і порядок функціонування всіх особистісних, інструментальних, методологічних засобів для досягнення педагогічної мети (Кларин М.).

Основні ознаки педагогічної технології наведені у визначенні академіка О. Савченко: "Педагогічна технологія - це науково обґрунтована педагогічна (дидактична) система, яка гарантує досягнення певної навчальної мети через чітко визначену послідовність дій, спроектованих на вирішення проміжних цілей і наперед визначений кінцевий результат".

Ми навели лише декілька визначень, які свідчать про необхідність подальшої роботи щодо пошуку найбільш адекватного розуміння сутності педагогічної технології, зокрема інноваційної. Важливо розгорнути формуючий педагогічний експеримент у плані розробки наукових основ педагогічних технологій, механізму їх впровадження у різних типах навчальних закладів. На наш погляд, педагогічна технологія - це проект і реалізація системи послідовного розгортання педагогічної діяльності, спрямованої на виховання вільної, відповідальної, компетентної особистості як суб'єкта і проектувальника життя.

Технологія розробляється на основі конкретної філософії, методології освіти, в основі яких знаходяться цільові установки, зорієнтовані на очікуваний результат. Технологічний ланцюг педагогічних дій вибудовується відповідно до поставленої мети і має гарантувати досягнення життєвої перспективи та високий рівень засвоєння державного стандарту освіти, а саме:

функціонування технології передбачає взаємопов'язану діяльність учителя й учнів з урахуванням принципів особистісно зорієнтованого навчання;

поетапне і послідовне запровадження елементів технології може бути відтворене будь-яким учителем з урахуванням авторських підходів;

органічною частиною технології є діагностування та моніторинг результатів діяльності;

глибока психологізація освітніх технологій.

Інноваційний освітній простір ХХІ століття будуть визначати особистісно зорієнтоване навчання, проективні, ігрові технології кооперованого і дистанційного навчання. Саме вони озброюватимуть учнів п'ятьма ключовими компетенціями, які Рада Європи визначила як стрижневі.

1. Політичні та соціальні компетенції: здатність брати на себе відповідальність, участь у спільному прийнятті рішень, врегулювання конфліктних ситуацій ненасильницьким шляхом, участь у функціонуванні й поліпшенні демократичних інститутів;

2. Компетенції щодо життєдіяльності та співпраці у багатокультурному суспільстві; освіта повинна озброїти молодь полі-культурними компетенціями: усвідомлення відмінностей, повага, толерантність, культура миру, здатність жити з людьми інших культур, мов, релігій;

3. Компетенції, що стосуються володіння усним і писемним мовленням (комунікативні компетенції);

4. Компетенції, пов'язані з виникненням інформаційного суспільства.

5. Здатність навчатися протягом усього життя як основа неперервної підготовки у професійному плані, а також особистому і громадському житті.

Центром особистісно зорієнтованого навчання є особистість дитини, її самобутність, самоцінність: суб'єктивний досвід кожного спочатку розкривається, а потім узгоджується зі змістом освіти (Якименська І.). Особистісно зорієнтований підхід поєднує навчання і виховання в єдиний процес допомоги, підтримки, соціально-педагогічного захисту, розвитку дитини, підготовки її до життєтворчості.

Технології особистісно зорієнтованого навчання базуються на таких положеннях:

освітній процес надає кожному учневі, враховуючи його здібності, інтереси, ціннісні орієнтири та суб'єктивний досвід, можливість реалізувати себе у пізнанні, навчальній діяльності тощо;

навчальний матеріал забезпечує виявлення суб'єктного досвіду учня;

в освітньому процесі відбувається "зустріч" суспільно-історичного досвіду, що дається навчанням, та суб'єктного досвіду кожного учня;

освітній процес повинен забезпечувати побудову, реалізацію, рефлексію, оцінку учення як суб'єктної діяльності.

Індивідуальна освітня траєкторія - це персональний шлях реалізації особистісного потенціалу кожного учня. Йому надається можливість визначати індивідуальний зміст для вивчення навчальних дисциплін; ставити власні цілі щодо конкретної теми чи розділу; обирати оптимальні форми і темпи навчання; застосовувати ті способи навчання, що відповідають його індивідуальним особливостям; рефлексивно усвідомлювати отримані результати.

В українській школі все активніше використовується проектна технологія, яка корінням своїм сягає у 90-ті роки ХІХ століття, коли був започаткований метод проектів (пізніше - Дальтон-план, США). Ця технологія в українській школі співіснує із класно-урочною системою, головним елементом якої є процес проектування учнівського пошуку: від моделювання тренувальних умів до постановки навчальної проблеми та її дослідження, конструювання і захисту оптимальних шляхів вирішення у вигляді проекту.

У результаті впровадження проектної технології у навчальному закладі створюється інноваційно-розвивальне середовище, що передбачає такі процеси:

мотивацію навчальної діяльності;

проблемно-креативну спрямованість, інтерактивну організацію освітньої діяльності;

набуття знань, умінь і навичок як самостійного, так і колективного пошуку, постійну актуалізацію їх застосування;

формування нового досвіду психологічних якостей;

орієнтацію на особистий і колективний успіх.

Основні вимоги щодо використання проектної технології:

наявність значущої у дослідницькому і творчому плані проблеми, яка потребує інтегрованого знання, дослідницького пошуку для її вирішення;

практична, теоретична, пізнавальна цінність передбачуваних результатів;

самостійна (індивідуальна, парна, групова) діяльність учнів;

структурування змістовної частини проекту (із поетапними результатами);

використання дослідницьких результатів.

Проектне навчання націлене на набуття учнями нових знань на основі реальної життєвої практики, розвиток у них компетенцій у процесі проблемно зорієнтованого пошуку. Проектна технологія вирізняється, по-перше, концептуальністю, тобто опорою на струнку систему філософських і психолого-педагогічних концепцій. Сферою цілепокладання є створення умов для розвитку творчої активності учня і самореалізації сутнісних сил. По-друге, системністю, оскільки являє собою цілісну послідовність дидактичних прийомів і операцій для досягнення життєво важливого результату.

Ще однією важливою характеристикою проектної технології є відтворюваність, тобто метод проектів може знайти застосування на різних етапах навчання і виховання. Педагогічна теорія довела, що ефективність навчання і виховання вищі, якщо учень сам стає суб'єктом навчально-виховного процесу (Дьюї Дж.). При такому інноваційному вирішенні проблеми докорінно змінюються відносини в системі вчитель - учень, а саме:

учень визначає мету діяльності - учитель допомагає йому в цьому;

учень відкриває нові знання - учитель рекомендує джерело знань;

учень експериментує - учитель розкриває можливі форми і методи експерименту;

учень обирає - учитель сприяє прогнозуванню результату вибору;

учень активний - учитель створює умови для прояву активності;

учень несе відповідальність за результати своєї діяльності - учитель допомагає оцінити отримані результати і виявити способи удосконалення діяльності.

Андреас Папандреу (Інститут освіти, Кіпр) справедливо вказує, що проектне навчання є непрямим, і тут цінні не лише результати, але у більшій мірі сам процес. У цілому при роботі над проектом учитель виконує такі функції:

сам є джерелом інформації;

координує весь процес;

Loading...

 
 

Цікаве