WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Проектне оцінювання - Реферат

Проектне оцінювання - Реферат

Ці три елементи моделі, тобто пропозиції, питання й одиниця аналізу, формують структуру для дослідження проблемних ситуацій. Хоча ця структура вичерпна, кожне вивчення неповторне, воно утворює власну "карту" проведення дослідження. Взаємодія цих трьох елементів моделі слугує підґрунтям для визначення окремого проекту.

Останні два елементи моделі, логічний зв'язок даних і пропозицій та критерії інтерпретації взаємопов'язані й відображають проблему збору та аналізу інформації.

Написання звіту із проведення дослідження охоплює четверту й останню частину протоколу. Поради про підготовку звіту містяться у проекті освітнього, культурного та мовного плюралізму (1988). Ці поради стосуються тривалості, узгодження дій, методів, ролі учасників дослідження. Відповідно до форми дослідження, можливі різні моделі, наприклад, лінійна аналітична, порівняльна, хронологічна, теоретична. Лінійне аналітичне дослідження, яке проводять за систематичним зразком, згідно з переліком питань протоколу, - найпоширеніша форма досліджень, що має деякі переваги. Порівняльне дослідження або порівнює аналіз нововведення з різних перспектив, або вивчає нововведення в різних ситуаціях. У хронологічному дослідженні хронологічно перелічено факти; у теоретичному - утверджуються або розгортаються деякі теоретичні положення.

Як висновок зазначимо, що цей короткий огляд моделі вивчення, яку прийняв проект освітнього, культурного та мовного плюралізму, зосереджується на багатогранному дослідженні й розробленні протоколу дослідження. Протокол дослідження є тільки початковою частиною загального процесу, так би мовити, наріжним каменем вивчення проблемних ситуацій і достовірного міжпроектного порівняння. Отож варто приділити достатньо уваги підготуванню протоколу на початкових стадіях проекту, особливо тоді, коли вивчення проводять різні люди (працівники, дослідники, керівники) у різних країнах, а учасники не несуть відповідальності за міжпроектний аналіз.

Оцінювання проекту "Аналіз діяльності вчителів"

Прикладом використання якісної методики оцінювання масштабного, різнорівневого проекту є проект "Аналіз діяльності вчителів". Цей опис узято з робочого обговорення нашого підходу до якісної методики (Hopkins et al., 1989). У цьому проекті діапазон дослідження визначають за обсягом і характером головного дослідження та "контрактом оцінювання". Завдання оцінювання охоплює три ключові сфери: 1) управління та визначення досягнень у кожному з шести проектів місцевих управлінь освіти; 2) презентація огляду дослідження для того, щоб визначити та мати змогу прокоментувати загальні питання; 3) аналіз літератури та досліджень з оцінювання. Наприкінці зазначу, що всі три завдання однаково важливі для збору інформації про розвиток національних методик аналізу.

Хоча такий тип оцінювання проводився й раніше, оцінювання потребувало нових методів оцінювання інформації. Основною метою було внести точність у якісні підходи. На головну методологічну модель найбільше вплинули ідеї Майлза та Х'юбермена (1984). Оцінювання відбувалося за загальним напрямком висвітлення процесу й аналітичного процесу та перебувало під впливом підходу "опрацювання інформації".

Група із шести експертів використовувала цю модель у декілька стадій. По-перше, група складала матрицю для збору інформації як указівку про те, яку інформацію треба збирати. Матриця ґрунтувалася на аналізі звіту робочої групи, який установлював структуру та принципи аналізу стосовно діяльності вчителів і пропонував узяти до уваги дослідження місцевих управлінь освіти. Матриця складалася зі стадій, через які повинна була пройти схема аналізу. Проблеми було розглянуто у формі таблиці. У матриці використано всі засоби оцінювання, такі як анкети та співбесіди. Це сприяло узгодженості підходу.

По-друге, було розроблено структуру для аналізу інформації. Ця структура охоплювала три стадії: 1) збір даних; 2) опрацювання й аналіз даних; 3) підготування даних. Збір даних проводять по-різному. Здебільшого в оцінюванні використовують такі чотири підходи до збору даних: анкети, співбесіди, спостереження та аналіз документів. З розвитком роботи більшу увагу було приділено дослідженню окремих ситуацій і звітуванню його учасників. Різні методи збору даних доповнювали один одного (сприяючи обґрунтованості), крім того, було використано також матрицю, створену на основі принципів і планів місцевих управлінь освіти. Система дала можливість використати додаткові засоби для збору інформації, які сприяли вдосконаленню оцінювання.

На стадії оцінювання й аналізу даних нову інформацію перевірять на внутрішню узгодженість та узгодженість з іншими даними. Тоді інформація трансформується в резюме, яке ґрунтується на матриці збору інформації. Практично це означає, що дані в резюме (I) були отримані з різних джерел; (II) їх порівнювали з іншими даними; (III) їх зібрав не один експерт; (IV) вони були перевірені іншими джерелами. Ці дані зберігаються в записах місцевих управлінь освіти і позначені заголовками матриці.

На стадії презентації проходить підготування більш чи менш креативних звітів і визначення питань наступного дослідження. Виникають і розвиваються гіпотези. З огляду на те що оцінювання має циклічний характер, такі звіти, питання й гіпотези записують на процесор для перевіряння, аналізу та модернізації.

Матриця та структура, як було зазначено, взаємопов'язані, ґрунтуються одна на одній упродовж кожної стадії. Система найкраще працювала за наявності повного обсягу даних, що сприяє порівнянню. Коли немає логічного зв'язку між даними, тоді пропозиції, побудовані на них, можна вважати тимчасовими.

Критерії будь-якого оцінювання завжди будуть проблемними. У розглянутому оцінюванні група експертів не використовувала власної моделі аналізу для розгляду даних. На стадії збору інформації експерти збирали й аналізували дані, які зазвичай подано у вигляді аналітичного опису. На цій стадії не використовують критерії, а лише методологію. Унаслідок ми отримуємо достовірну реакцію або погляди, наприклад, директора школи чи вчителів. Друга стадія передбачає інтерпретацію даних відповідно до наявних чітких критеріїв. Ці критерії походять із трьох джерел: принципів відповідно до документів проекту, діяльності місцевих управлінь освіти та відповідної літератури. З розвитком дослідження й оцінювання виникає потреба розробити звіти, які були б описовими та аналітичними, відповідали зазначеним вище критеріям і відображали розробки та міні-дослідження.

Прийнята методологія є засобом вирішення типових дилем оцінювання. Деякі з них мають технічний характер; наприклад, як проводити різнобічне оцінювання з огляду на індивідуальний досвід. Інші дилеми стосуються різних можливих ролей, які виконує експерт, і реалізації оцінювання. У намаганні зробити аналіз національним явищем не можна ігнорувати політичні дилеми оцінювання.

Ці дилеми та контекст дослідження сприяють тому, що оцінювання приносить користь тим, хто займається аналогічною діяльністю. Отже, шкала, політичний вимір і фіксовані межі компетенції висувають високі вимоги до методології оцінювання. Це означає не тільки опрацювання інформації, а й можливість вистояти перед докладною перевіркою громадськості.

Отже, головні риси підходу такі:

1. Співставлення даних із різних джерел.

2. Інтерпретація даних з урахуванням чітких критеріїв, які визначають інші учасники.

3. Наскільки методологічна структура слугує стійкою процедурною схемою для опрацювання інформації (схему з розвитком оцінювання можна доповнювати новими засобами).

4. Наскільки методологічна структура є підставою для узгодження індивідуальної практичної діяльності членів групи, щоб досягти спільної позиції.

5. Наскільки такий точний і докладний методологічний підхід слугує цілям звітності.

Висновок

У цьому розділі розглянуто проектне оцінювання. На противагу іншим розділам увагу зосереджено на широкомасштабному зовнішньому дослідженні. Були проаналізовані пропозиції стосовно почасти суперечливого та змінного характеру проектного оцінювання, а також проблеми, пов'язані зі зворотним зв'язком. Далі дано опис трьох широкомасштабних проектів оцінювання, в яких використано різні стратегії для досягнення однакової мети. Хоча ми проаналізували тільки деякі проекти, описані стратегії можна використовувати в різних ситуаціях оцінювання. Отже, я сподіваюсь, що ця дискусія доповнить інші, вужчі підходи, які були проаналізовані в попередніх розділах цієї частини, присвяченої оцінюванню, спрямованому на розвиток.


 
 

Цікаве

Загрузка...