WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Проектне оцінювання - Реферат

Проектне оцінювання - Реферат

Комірка "К" репрезентує креативний процес, який відбувається внаслідок аналізу й інтерпретації даних оцінювання з урахуванням вимог проекту. Аналіз та інтерпретацію можуть проводити учасники проекту (наприклад, експерт, координатор) індивідуально або колективно. Під час аналізу в експертів виникають запитання, які можуть бути узагальнені у проектах. Запитання експертів відрізняються від запитань учителів - осіб, більше пов'язаних зі щоденною роботою проекту, бо стосуються напрямів, ідей чи понять, які стоять вище проблем окремого класу й висвітлюють ширший підтекст схеми. Для того щоб відбувався ефективний креативний процес, питання різних типів мають підштовхувати до співпраці. Політика і/або поведінка можуть (або не можуть) змінюватись унаслідок цього процесу; якщо вони змінюються, цю зміну відображено в наступній комірці "П".

Комірка "П" репрезентує зміни, які відбуваються внаслідок креативного процесу. Це може бути зміна політики або будь-яка інша зміна, пов'язана з практичною роботою під час оцінювання. Структура цієї комірки схожа на структуру комірки "П2" в описі діяльності та певних вимог, які не висловлені відкрито. Комірка "О2" зображає дані оцінювання, здобуті у відповідь на вимогу, висловлену в комірці "П2". Комірка "К2" демонструє креативний процес.

На жаль, наше життя не таке просте, як описано вище. Спочатку зазначимо, що освітню політику рідко планують у вакуумі. Завжди існують минуле, історія, впливи інших проектів, які вносять свою інформацію або впливають на комірку "П1".

Зв'язки між комірками "П"-"О" та "О"-"К" також проблематичні. Рух від "П" до "О" викликає багато запитань. Чи встановлений напрямок діяльності впливає на оцінювання? На якому рівні політики варто проводити оцінювання? Хто вирішує, що оцінювати? Чи маємо відповідні методи оцінювання? Хто встановлює критерії успішності?

Аналогічно, зв'язки між комірками "О" і "К" не прості й незмінні, і це також викликає безліч запитань. Як дані оцінювання можна впровадити у креативний процес? Хоча письмові звіти досить поширені, але чи забезпечують вони найефективніше залучення учасників до діалогу? Як відбувається креативний процес, якщо в ньому беруть участь учителі, керівництво проекту та експерти?

Мета структури оцінювання на місцевому рівні - установлення рівнів, послідовності етапів та організації збору інформації, процесів та аналізу, які будуть корисними для експерта й дадуть йому змогу повністю відповідати потребам багатьох людей, залучених до проекту, незважаючи на те, чи вони усвідомлюють ці потреби, чи ні. Структуру можуть також використовувати різні учасники оцінювання навчальної програми. Експерти із зовнішнього оцінювання застосовують її, щоби порівнювати дані та планувати зворотний зв'язок. Місцеві управління використовують структуру для аналізу впровадження програми, координатори - щоби простежити розвиток головних тем навчальної програми. Для вчителів вона є підставою для самооцінювання. Для всіх учасників структура слугує спільною мовою для обговорення й порівняння різних інтересів, представлених у проекті або у нововведеннях навчальної програми.

Використовуючи моделі, дослідник часто потрапляє в залежність від намірів автора моделі, що порушує його свободу діяльності. Ця структура не обов'язкова, хоча її риси забезпечують не тільки основу для аналізу практичного впровадження навчальної програми, а й систематичну та чітку схему для проведення оцінювання. Тобто структура не наказ, а порада для проведення діяльності. Структура має потенційну вагу, тому що вона сприяє розумінню, плануванню, порівнянню, обговоренню та аналізу розвитку навчальної програми.

Різнобічний підхід до аналізу навчання етнічних груп

Нещодавно я допомагав Організації економічної співпраці та розвитку в розробленні стратегії оцінювання проекту освітнього, культурного та мовного плюралізму. Нижче наводжу уривки з різноаспектного дослідження, яке я підготував для аналізу національних проектів і яке має креативне та якісне спрямування.

Мета проекту - вивчення інноваційних стратегій, які зумовили виникнення особливо успішних форм освіти для дітей емігрантів і/або етнічних меншин. Докладний аналіз цих інновацій зацікавить усіх, хто займається освітою різних етнічних груп. У ньому звернено особливу увагу на ефективні й типові види діяльності, визначено важливі критерії формулювання нових проектів у цій сфері. Підхід "вивчення проблемних ситуацій" особливо придатний для того, щоб досягти цілей проекту, тому що вивчення проблемної ситуації відображає індивідуальність або творчість стратегії, на відміну від аналізу кількох ситуацій.

Прикро, але вивчення проблемної ситуації часто асоціюється з методологічними проблемами. Серед них: недостатня зрозумілість характеру нововведення; відсутність теоретичного підґрунтя, щоб розглядати нововведення; розмаїтість джерел інформації та способів їхнього опрацювання; невизначеність щодо аналітичних процедур та їхнього зв'язку з такими чинниками, як обґрунтованість і надійність, розмите розуміння того, як цей аналіз призводить до утворення теорії та формування діяльності. Щоби подолати деякі з цих проблем, у проекті використано відкритий процес для різноаспектної стратегії вивчення проблемних ситуацій і протокол дослідження для структурування аналізу національних проектів і сприяння міжпроектному порівнянню.

Формулювання серії протоколів для кожного дослідження - основа ефективної моделі аналізу проблемних ситуацій. Цей протокол, використаний у проекті освітнього, культурного та мовного плюралізму, складається з чотирьох секцій. Опис розроблення протоколу подано у книжці Їна (1984: 64-74). Унікальною рисою протоколів є те, що вони однорідні, хоча й неповні стосовно цілей проекту, характеризують унікальність окремої проблемної ситуації. Потрібно розглянути основні спільні й відмінні риси цих протоколів.

У секції 1 дано звичайний аналіз проекту, але зміст проблемних ситуацій у протоколах різний, на це мусимо звертати увагу для узгодженого рішення статистів і подання інформації читачеві. Статистична процедура, окреслена в секції 2, хоч і ґрунтується на аналогічному підході, різна для кожної ситуації. Друга секція протоколу зосереджена на основних питаннях, пов'язаних з доступом до школи, розмаїттям джерел інформації, збором даних і правом власності на них, часом, виділеним на дослідження.

Секція 3 дає модель дослідження проекту. Саме тут найбільше видно, як наклалися проблеми, визначені у проекті освітнього, культурного та мовного плюралізму, і конкретні проблеми дослідження.

Існує п'ять рис моделі дослідження (Yin, 1984: 29):

1) пропозиції, висунуті в дослідженні;

2) питання;

3) одиниця аналізу;

4) логічний зв'язок даних і пропозицій;

5) критерії інтерпретації.

Ці риси найліпше розглядати у двох загальних групах: концептуальна структура (риси 1-3) і збір та аналіз інформації (риси 4 і 5).

Протокол дослідження проекту

(адаптовано з Yin, 1984: 64)

Секція 1. Аналіз проекту дослідження (проекту освітнього, культурного та мовного плюралізму, інших проектів), наприклад, цілі, проблеми та походження;

Секція 2. Процедура збору статистичних даних, наприклад, про довкілля, джерела інформації, етику;

Секція 3. Модель вивчення проекту, тобто пропозиції, питання, складові аналізу, логічний зв'язок даних із пропозиціями, критерії для інтерпретації;

Секція 4. Указівки для звіту із проведеного оцінювання, наприклад, аналітичні процедури, форма для викладення фактів, документація, обґрунтована теорія.

Концептуальна структура для моделі дослідження складається із пропозицій, питань та одиниці/одиниць аналізу. Можна виділити два типи пропозицій: ті, що стосуються окремої справи, і ті, що належать також до проекту. Параметри проекту освітнього, культурного та мовного плюралізму (1988) відображають пропозиції проекту. Маємо на увазі такі параметри: культурне/мовне об'єднання, участь спільноти, педагогіка, аналіз, технологія та дошкільна освіта. Хоча ці параметри слугують теоретичним контекстом проекту, їх не варто застосовувати до кожного дослідження. Висловлені припущення будуть важливим аспектом міжпроектного аналізу.

Питання дослідження ґрунтуються на пропозиціях, а також відображають проблеми проекту й окремої справи. Ми виділяємо п'ять типів питань дослідження: (I) до осіб; (II) до справи; (III) до різних справ; (IV) повністю до дослідження; і (V) до проблем і висновків діяльності. Питання (I) і (II) конкретизують справу, а питання (III), (IV) i (V) більше стосуються проекту. Однак вони взаємопов'язані і доповнюють одне одного. З вичерпним переліком питань, які є основою цієї секції протоколу, можна ознайомитись у проекті освітнього, культурного та мовного плюралізму (1988).

Одиниця аналізу - це аспект, яким часто нехтують під час проведення дослідження. Що є об'єктом дослідження? Школа? Клас? Школи району? Національна програма? Нововведення? Потрібно не тільки визначити й описати об'єкт дослідження, а й установити його зв'язок з питаннями та параметрами. Одиницю аналізу варто співвідносити з різними рівнями освітньої системи.

Loading...

 
 

Цікаве