WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Проектне оцінювання - Реферат

Проектне оцінювання - Реферат

Проектне оцінювання

Хоча деякі моделі оцінювання, описані у цій статті, можуть зацікавити й експертів із внутрішнього оцінювання - кожний розділ цієї статті розкриває якусь стратегію оцінювання, яку можна використовувати еклектично, - моделі, описані нижче, розробили експерти із зовнішнього оцінювання

Окремі компоненти цих моделей використовують у різних ситуаціях оцінювання, спрямованого на розвиток.

Розділ починається з обговорення основних питань проектного оцінювання: ознак контракту, раціональності, неминучих змін в оцінюванні. Основна думка полягає в тому, що оцінювання - важливе, але неточне поняття. Це визнають не тільки експерти, а й ті, хто їх призначає. Три підрозділи розділу описують різні стратегії проектного оцінювання, яке я нещодавно проводив. Перший приклад стосується програми "Професійно-технічна освітня ініціатива" і є спробою розробити структуру оцінювання для розвитку навчальної програми, яка зберігає цілісність та індивідуальність місцевої схеми. Другий - це різнобічне вивчення багатонаціональної освіти. Третій - структуроване оцінювання діяльності вчителів у Великій Британії. Мета цього розділу - доповнити дискусію про стратегії, які розглядалися в попередньому розділі.

Деякі твердження стосовно проектного оцінювання

Кілька років тому Рей Болем (1981) написав працю, в якій обговорив вісім тверджень, які повинні взяти до уваги фінансові установи й дослідники з огляду на природні риси оцінювання національних проектів. Ці практичні питання і становлять контекст для аналізу проектного оцінювання.

Перші два твердження Болема - "контракт важливий" і "завдання оцінювання змінюються з часом". Оскільки на ці твердження потрібно зважати одночасно, в експерта виникають серйозні труднощі. Він або вона повинні чітко визначити параметри, усвідомлюючи, що оцінювання зміниться або триватиме довше. Цього змінити не можна, хоча варто усвідомлювати неминучість такої ситуації.

Неминуче і третє твердження, що "форма змінюється з часом". Ці зміни відбуваються не тільки у групі експертів, а й у фінансовій установі, школах, місцевих управліннях освіти, які підлягають оцінюванню. Це впливає на спосіб розуміння проекту та впровадження його в дію. Зміни у формі почасти відображено в четвертому твердженні, що "курс проекту істотно змінюється впродовж оцінювання". Зміна курсу може також бути результатом зовнішніх подій, таких як економічна криза чи інше трактування курсу на місцевому рівні. Якою б не була причина, таке трапляється часто.

П'яте твердження - "моделі оцінювання поєднують точність і практичний реалізм" - наскрізна тема цієї книжки, але висновок (твердження шосте), що "впровадження передбачає обговорення", досі не був висловлений відкрито. "Неексперти", які беруть участь в оцінюванні, часто не усвідомлюють потреби "точного реалізму" і змушені втрачати повний контроль над оцінюванням. Цей парадокс часто створює труднощі для експерта у впровадженні моделі оцінювання. Єдиним вирішенням цієї проблеми є досвід і передбачення.

Останні два твердження Болема, що "дослідники впливають на діяльність" і "висновки оцінювання не остаточні", визнають лише ті експерти, яких залучають до оцінювання, коли воно уповільнюється. Підтекст таких тверджень менш проблематичний в оцінюванні, спрямованому на розвиток, адже тоді експерт заплановано виконує творчу функцію, а звіт тоді - єдиний, хоча, можливо, і найпомітніший результат оцінювання.

До останніх двох тверджень Болема я додав би ще чотири. Оскільки вони стосуються проблем формування та впровадження, які розглядатиму, то в частині IV я тільки коротко окреслю їхній зміст, розуміючи, що вони важливі для здійснення проектного оцінювання.

Ці проблеми пов'язані зі звітуванням про оцінювання. По-перше, ті, хто отримує звіт про оцінювання, трактують його серйозніше, ніж ті, хто його готує. Це сфера впливу громадськості. Отож потрібно приділяти велику увагу мові та стилю - недбалий проект звіту може, як я дізнався із власного досвіду, спричинити хаос. По-друге, завжди існують різні рівні трактування звіту про оцінювання. Не всі учасники оцінювання зацікавлені в тому ж самому. Реакція, інтерпретація та зворотний зв'язок у кожного інші. Будьте готові до цього, остерігайтесь неправильного трактування й забезпечте різні групи інформацією. По-третє, хоча зворотний зв'язок необов'язково призводить до вдосконалення, він породжує енергію. По-четверте, цю енергію потрібно використати для розвитку й удосконалення.

Разом ці твердження становлять корисний перелік питань, які повинен брати до уваги фахівець із проектного оцінювання перед початком і під час оцінювання. Ці передбачувані ситуації не мають очевидного вирішення, окрім як "той, кого попередили, озброївся!"

Стратегія оцінювання нововведеньу навчальній програмі на місцевому рівні

Кілька років тому група експертів, яка займалась оцінюванням програми "Професійно-технічна освітня ініціатива", була заклопотана недостатньою систематичною інформацією, отриманою внаслідок цієї діяльності. Ми хотіли знайти спосіб проведення оцінювання й отримання узагальнюючих даних, які б, однак, зберігали індивідуальність і цілісність проектних схем місцевого оцінювання. Я не вірю, що ми знайшли вирішення цієї проблеми, але розробили структуру оцінювання, яка відображає творчий процес, що, на нашу думку, характеризує оцінювання програми "Професійно-технічна освітня ініціатива" та інших нововведень у навчальній програмі на місцевому рівні. Структура, описана нижче, ґрунтується на роботі, яку я готував для програми "Професійно-технічна освітня ініціатива" комісії з обслуговування персоналу. Повний виклад структури міститься в моїй книзі (Hopkins, 1988). Структура - це відносно систематична стратегія, основою якої є вдосконалення та раціональність, вона корисна для тих людей, яких можуть призначити на роль експерта. Мені варто пояснити характерні риси цієї структури.

Із самого початку мусимо визнати, що структура - це стратегія, а не керування до дії. Це спосіб концептуалізації процесу оцінювання, що і спрямовує діяльність. Однак він не відповідає на запитання "як", а зосереджений на тому, "чому" оцінювати і "що" оцінювати. Отже, я вважаю, що в оцінюванні "правильно" поставлене запитання так само важливе, як і пошук "правильного рішення".

Структура пов'язана з розвитком. Головна мета місцевого оцінювання - поліпшення розвитку проекту навчальної програми - саме це розуміємо під творчим оцінюванням. Підсумкове оцінювання, в якому визначено цінність речі, зазвичай не належить до важливих елементів цього процесу, хоча будь-який опис цієї схеми передбачає підбиття підсумків. Такі аналітичні спостереження є важливим компонентом місцевого оцінювання, тому що шлях до вдосконалення проходить через опис.

Основними компонентами структури є три комірки, які асоціюються з політикою ("П"), оцінюванням ("О") і креативним процесом ("К"). Я розглядаю процес руху від формування напрямку політики та його впровадження до оцінювання, обговорення, що, своєю чергою, стимулює формування та впровадження політики та іншого циклу оцінювання. За формування та впровадження політики відповідають місцеві управління освіти, за оцінювання - експерти, але для того щоб успішно провести креативний процес, місцевим управлінням освіти та експертам потрібно співпрацювати.

Важливо, щоб експерт спочатку чітко визначив ситуацію, в якій він або вона буде працювати. Я пропоную, щоби структурі передував опис схеми, яку оцінюють, її основні теми та вказівки із проведення. Опис використовуємо на трьох рівнях: макро- (проект), мезо- (школа/коледж) і мікро- (клас). Після завершення опису схеми та теми, якій присвячене оцінювання, можна перейти до основних елементів або комірок структури.

Комірка "П" має два компоненти. Перший - джерело/підстава/рекомендація/установлена мета політики, за це відповідає керівник, а не експерт. Другий - вимога, яку висувають до політики. Зв'язок між компонентами значно складніший, ніж може здаватися спочатку. На це є дві причини: формування політики (тобто історія "П") - вирішальний чинник оцінювання; визначення вимоги (тобто того, що "повинно" трапитись) із вказівок для проведення оцінювання - проблематичне завдання. Хоча у вказівках не завжди дано вимоги (наприклад, до показників успішності), вони можуть бути приховані в підтексті. Оскільки часто можна встановити надто багато (протилежних і неточних) вимог, експертові треба:

ураховувати власну інтерпретацію вказівок під час визначення вимог;

зважати на інтерпретацію учасників (тобто на те, що вони вважають метою програми);

зважати на інтерпретацію вимог інших працівників місцевих управлінь освіти, які вносять свої зауваження відповідно до отриманого досвіду;

вимагати від керівництва висвітлення вказівок і вимог.

Комірка "О" демонструє дані оцінювання, здобуті у відповідь на вимоги, висунуті в комірці "П"; вона репрезентує збір свідчень, які ведуть до оцінювання. Дані охоплюють різноманітну інформацію - це можуть бути будь-які факти, що описують конкретну ситуацію. Документи, погляди, події, указівки - це все дані для оцінювання, зрештою, так само, як у ретроспективі результати оцінювання.


 
 

Цікаве

Загрузка...