WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Проектна технологія та метод тренінгу - Реферат

Проектна технологія та метод тренінгу - Реферат

Проектна технологія та метод тренінгу

Пошук нових оптимальних форм побудови педагогічного процесу, спричинений стрімким розвитком сучасної освіти, сприяв появі цікавих, у більшості нетрадиційних, методів роботи на уроці

Перевагою останніх, безперечно, є більш широке залучення учнів до осмислення навчального матеріалу за програмою основних навчальних дисциплін, перетворення учня з об'єкта, на який спрямована діяльність учителя, на головного суб'єкта навчально-виховного процесу.

Розвиток творчої особистості дитини в контексті особистісно зорієнтованого навчання вимагає кардинальних змін у свідомості учня та породжує необхідність перебудови традиційної діяльності вчителя, зміну його ролі у процесі взаємовідносин, що виникають на уроці. Розвиток продуктивних сил на сучасному етапі вимагає від людини не лише відтворювати отриману раніше інформацію, а вміти вільно орієнтуватись в інформаційному просторі, самостійно добирати потрібну для власної діяльності інформацію.

Урок історії, з огляду на вищезазначений аспект, є найбільш показовим, оскільки наразі маємо значну кількість друкованої продукції, що по-новому оцінює події, явища, процеси минулого. У гонитві за сенсаціями дехто, часто необґрунтовано, висуває гіпотези та припущення, далекі від реальної дійсності. І саме вчитель має навчити учнів відрізняти "зерна правди" від "сміття". Саме він, як наставник, мусить навчити дитину мислити, шукати аргументи для підтвердження чи спростування тієї чи іншої точки зору.

Для вирішення цих завдань пропонуємо використати в роботі з учнями проектну технологію, що органічно поєднується з методом тренінгових занять. Одразу з'ясуємо, з якими категоріями маємо справу.

Проект - це задуманий план дій, задум, намір. У ході проектної діяльності в учнів відбувається формування навичок критичної оцінки отриманої інформації, свідома трансформація даних на рівень категоріальних понять, розвивається креативність мислення, без якої неможливе створення чогось нового та глобального. Метою створення проекту (визначеного як глибоке дослідження теми) має стати не просто пошук правильних відповідей на запитання, поставлені вчителем, а усвідомлення проблеми, з'ясування причин її виникнення і, нарешті, пошук шляхів розв'язання. У процесі створення проекту учень отримує досвід, необхідний для його подальшого розвитку як індивідуальності. Проте варто пам'ятати, що на початковому етапі учням важко зрозуміти всі особливості даної технології. Для полегшення переходу до незвичних для дитини видів роботи пропонуємо використовувати тренінгову методику при проведенні занять.

Тренінг - це запланований процес, призначений дати або поновити знання та навички й перевірити ставлення до проблеми, ідеї, поведінки з метою їхньої зміни й оновлення.

Тренінг на уроці історії, у нашому розумінні, це своєрідна форма роботи, що полегшує засвоєння учнями програмового матеріалу й виконує кілька функцій. По-перше, він має сприяти створенню позитивної атмосфери на уроках. Адже робота може бути продуктивною лише тоді, коли створені належні умови для творчої самореалізації особистості, усунені передумови дискомфорту, спричиненого різницею соціальних і вікових статусів учителя й учня. По-друге, тренінг покликаний формувати в учнів навички вільно, але толерантно висловлювати власні судження, на боячись осуду з боку оточуючих і членів команди. Головним принципом роботи має стати теза про те, що кожна думка має право на існування. По-третє, подібна форма роботи якнайкраще вчить працювати в команді, зберігаючи при цьому свою індивідуальність.

Тренінгові методики визначають кілька типів поведінки педагога в роботі з дітьми - педагог-експерт, педагог-зірка, педагог-фасилітатор. Кожний з перерахованих типів має свої переваги. Проте, на нашу думку, у процесі роботи за тренінговою методикою має превалювати останній тип із поєднанням позитивних рис перших двох.

Учитель у даному випадку свідомо відсуває себе на другий план, але не залишається осторонь. Він дає змогу учням розкрити себе повною мірою, сприяє створенню ситуації успіху, при якій кожна дитина вірить у свої сили та можливості, прагне підняти планку свого професійного рівня. Педагог у свідомості дитини має перетворитися з джерела інформації, "істини в останній інстанції" та карального органу на особу, яка спонукає до дії, людину, здатну дати корисну пораду, прийти на допомогу у скрутний момент. Першочерговим завданням учителя є навчити дитину навчатись.

У ході реалізації проектної технології з використанням тренінгової методики необхідно перебудувати механізм подачі програмного матеріалу та продумати форми позакласної роботи з історії. Пропонуємо матеріал поділити на модулі-блоки, в яких він об'єднаний за територіальним, змістовим чи хронологічним принципом. Робота над проектом є довгостроковою й не може бути виконана за один урок. Саме тому колектив починає свою діяльність зі вступного заняття, на якому учнів знайомлять із сутністю проектної технології, характеризують нові методи та форми роботи. На цьому ж занятті проголошуються очікування. Останні є для вчителя головним підґрунтям для добору й корегування вибраних методів і форм діяльності на уроці, бо відображають мотивацію та налаштовування учнів на роботу. Наприклад, очікування можна подати у вигляді "Колеса історії". Після визначення їх учнями вчитель проголошує свої власні очікування, в яких стисло формулює мету та завдання модуля-блока.

Подальша робота планується педагогом з урахуванням вікових та індивідуальних особливостей учнів, рівня сформованості класного колективу, якості навчальних досягнень, набутих дітьми в попередній період. Доцільно використати весь комплекс інтерактивних методів навчання для залучення учнів до активної розумової діяльності. Структура уроків модуля має бути продумана так, щоб дати можливість учням виконати ті види робіт, які допоможуть опанувати весь обсяг матеріалу, передбаченого навчальною програмою.

Організаційний етап кожного уроку покликаний створювати атмосферу довіри та доброзичливості. Для цього використовуються вправи на зняття напруги. Наступні етапи уроку мають наповнюватись такими методами та формами роботи, які найбільше подобаються учням, що дозволить їм ширше розкрити свої здібності. Практика свідчить, що найбільше школярам подобаються групові форми роботи. Результати спостереження та спілкування з учнями наводять на думку, що в основі зазначених уподобань лежать психічні особливості дитини. З одного боку, вона прагне відчувати підтримку оточуючих (своєї команди), а з іншого - намагається гідно виглядати на її тлі. Заключний етап уроку має також закінчуватись на позитиві.

Апробація запропонованої форми роботи на уроках історії розпочата нами два роки тому. Це незначний термін для визначення всіх її позитивних чи негативних рис, проте маємо перші результати реалізації запропонованого циклу , які хотілося б озвучити.

Вивчаючи тему з історії України в дев'ятому класі "Українські землі на початку ХХ ст. Культура України кінця ХІХ - початку ХХ ст.", на яку відводимо 18 навчальних годин, програмний матеріал пропонувався учням за такою схемою.

Урок 1. Вступне заняття, на якому були повідомлені тема й мета модуля-блока; учні були ознайомлені з формами та методами роботи, визначена тема загального проекту, який мали презентувати учні на загал по закінченню вивчення матеріалів теми "Реалії життя пересічного українця на початку ХХ ст." (У подальшому, при роботі за подібною схемою при вивченні інших тем, потреба у вступному занятті відпаде, бо учні засвоять суть проектної технології, а метод тренінгу стане для них звичною формою роботи).

Уроки 2-5. Чотири уроки - надання теоретичної інформації за орієнтовним планом:

1. Наддніпрянська Україна на початку ХХ ст.

1.1. Економічний розвиток Наддніпрянщини на початку ХХ ст.

1.2. Створення українських політичних партій.

1.3. Україна напередодні та в роки російської революції 1905-1907 рр.

1.4. Наддніпрянська Україна в 1907-1914 рр.

2. Соціально-економічний розвиток і політичне становище західноукраїнських земель на початку ХХ ст.

2.1. Економічне та політичне становище українського населення у складі Австро-Угорської імперії.

2.2. Наростання українського політичного руху.

3. Культура України на початку ХХ ст.

Loading...

 
 

Цікаве