WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Проект "Тьютор" - Реферат

Проект "Тьютор" - Реферат

Завдання може складатись із таких запитань:

який зміст було отримано (тільки для потерпілих)?

яким чином передавався зміст?

як проходив процес тьюторства?

що, де і як з отриманого від тьютора можна використати на практиці (тільки для потерпілих);

що перейняв потерпілий з того, що ви йому передавали? як ви це виявили (тільки для тьюторів)?

яким чином, на ваш погляд, можна покращити тьюторську діяльність?

Тобто, в тьютора потрібно дізнатись, що саме передавалось і як він контролював ступінь досягнення мети, а в потерпілого визначити крім того, що передавалось йому тьютором, ще й як воно вписується у схему.

Згодом керівник проекту знайомиться зі звітами і виділяє одиниці змісту (теми). Одиниці змісту групуються, далі організовується обговорення цих груп, де обов'язково беруть участь ті пари, в котрих дана одиниця змісту передавалась. Наприклад, тему "Фінансова система" обговорюють ті пари, де розглядалися будь-які фінансові інститути (банк, біржа, фонд тощо) чи інструменти (кредит, акція, вексель, поліс тощо). Інші учні паралелі можуть брати участь у таких обговореннях за бажанням. Обговорення краще проводити у вигляді дискусії між групами. Тьютори спостерігають за дискусією. Завдання обговорень - схематизувати виділені одиниці змісту. Крім того, обговорення є формою заліку тьюторської діяльності в парах.

Тьюторство у 8-му класі

Як було зазначено вище, 8-й клас ділиться на групи по 5-7 осіб. Кожна група отримує окремого тьютора із 9-го класу, члена чи кандидата у групу організаторів. Робота проходить протягом усього навчального року. Тьютори передають досвід, який вважають необхідним, попередньо погодивши його з керівником проекту. Досвід передається у відведений на це програмою час. Між групами і тьюторами організовується конкурентна боротьба за визначення найкращої групи та найкращого тьютора.

Керівник проекту має так побудувати свою роботу, щоб організаційні обов'язки у всіх трьох паралелях виконувались групою організаторів із числа учнів 9-10-х класів. Інший варіант: один виконує організаційну роботу у всіх трьох паралелях, другий відповідає за зміст, третій виконує погоджувальні функції.

Зміст проекту "Тьютор"

Ми вже зазначали, що в поняття змісту вкладається не стільки навчальний матеріал, скільки форми, методи і засоби діяльності, навіть зразки поведінки та вчинки (згадайте громадянську відповідальність за молодших товаришів у "тьюторів" Спарти).

Тепер ми зупинимося на тому мінімальному досвіді, який тьютори повинні передати новачкам, а самі під час цього процесу не тільки мають відпрацювати отримані раніше техніки, але й набути техніки комунікації та організації інших. Кожна одиниця досвіду (переважно це операції та процедури мислення і діяльності) описана за текою схемою: принциповий устрій (що це?); її значення (для чого?); які аспекти освітньо-виховного середовища можна використати і яким чином це зробити як додаткові заходи для "посадки" даної техніки. Для опису деяких операцій і процедур цей порядок трохи змінений. Ми вже зазначали вище, що єдиної послідовності опанування наведених й інших технік не існує. Тому в алегоричному вигляді, опанування операцій і процедур можна відобразити як перестрибування з однієї драбини (техніки) на іншу, при повторних поверненнях на попередні драбини, але вищі щаблі. Щось подібне притаманне моделі розвитку "по спіралі", але кожна з опанованих операцій (процедур) має бути окремою спіраллю.

Самовизначення

Тьютор, працюючи з новачком, повинен допомогти йому визначитись у освітньо-виховному середовищі, яке в Київському ліцеї бізнесу крім "Початкової управлінської підготовки" і шкільних предметів включає у себе сценічну підготовку, спортивне життя і різного типу "тусовки".

Процедура самовизначення може розглядатися на основі взаємовідносин, що складаються між тьютором і новачком чи групою новачків.

Цілепокладання

Основна мета - розрізнити мрії та цілі. Новачки повинні відрізнити ті "стратегічні" бажання, коли вони не знають як досягти і що для цього потрібно, і ті, досягнення яких вони можуть спланувати і реалізувати. Тьютор отримує завдання відслідковувати та супроводжувати поставлені своїм підопічним цілі. Додатково цей тип роботи фіксується у спеціальному тайм-менеджері (організаторі), який у ліцеї замінює звичайний щоденник.

Розрізнення планів смислу і змісту дій

Що означає "дійсність дій"? Потрібно чітко розрізняти, що людина робить, коли, наприклад, звертається до нас: які в неї цілі? чому вони такі? як цілі інших співвідносяться з моїми? що я маю робити, щоб "виграти" у цій ситуації? у якій формі найкраще всього реалізувати задуману дію (у тому числі який текст і яким чином я повинен висловити)?

Ми вважаємо, що людські дії, а не зміст (текст), який їх супроводжує, є основною формою взаємодії (однокорінне слово) людей. У школах же учні постійно перебувають у дійсності змісту, а з дійсністю дій вони ознайомлюються на подвір'ях своїх будинків, частково на перервах. Саме там, під час з'ясування стосунків між собою, учні проходять "університети" розуміння змістів дій і цілей інших людей. З цього контингенту людей, а не з відмінників, найчастіше виходять люди, які управляють іншими.

Зміст дій будь-якої людини, а особливо управлінця, повинен служити засобом для поставленої ним мети. Вказана відповідність між змістом і метою утворює її смисл (сенс). Якщо ж відповідності немає - дія є нісенітницею. Слід розуміти, що не існує абсолютної залежності між конкретною метою і змістом дії, яка б могла цю мету задовольнити. Істотне значення має матеріал і ситуація, на яких розгортається дія. Одна і та ж дія, що переслідує однакову мету, в одних умовах може мати сенс, а в інших бути нісенітницею.

Процедура розрізнення смислу і змісту може задаватися тьютором шляхом штучною "вштовхування" учня у ситуацію, з якої він має знайти вихід. Ситуація має бути такою, щоб у даного учня не знайшлося відповідних засобів її вирішення. Далі тьютор проводить з учнем аналіз ситуації та показує, чому обраний учнем засіб був неадекватним. Якщо ж новачок сам знайшов відповідний спосіб, він не матиме стимулу для розбору ситуації і, як правило, не зможе зафіксувати ці два стани. Крім того, він не отримає уявлення про інші операції і процедури та пов'язані з ними техніки. Однак переважна більшість обставин (ситуацій), назвемо їх складними, для осмисленої дії потребують застосування також інших операцій і процедур. Прикладом останнього служить уже згадана нами аналітика.

Операції аналізу ситуації

Ми будемо розрізняти два типи ситуації: закриту, коли відомі всі задіяні у ній суб'єкти, кожен з яких зацікавлений в її розгляданні, висловлює свою точку зору (бачення ситуації і шляху виходу з неї); відкриту, коли діяч змушений імітувати протидію противників. Поки-що не розглядатимемо більш складних варіантів ситуацій другого типу, такого роду ускладненням є неможливість визначення противників до початку дії.

Аналіз закритої ситуації включає в себе визначення позицій та інтересів сторін відносно ситуації, а також визначення особистих цілей людей, які займають ці позиції. Проведення даної процедури отримало назву ситуативного аналізу. Її продуктом є загальне бачення ситуації (до свого бачення додаються бачення ситуації іншими суб'єктами). Наступним кроком стає власне аналіз ситуації з точки зору з'ясування єдиного її розуміння.

Крім визначення причин того чи іншого розриву набагато ціннішим є те, що кожен суб'єкт бачить ситуацію не тільки "зі своєї дзвіниці", а розуміє своє місце і позиції інших з точки зору цілісності. Дану різницю добре відображає прислів'я: "Не за страх, а на совість". При допущенні, що при виникненні певної ситуації, одні і ті ж результати були у першому випадку вироблені особою, яка приймає рішення, усі інші позиціонери будуть працювати "за страх", тому що вони можуть не зрозуміти, чому дане бачення краще за їх власне; у другому випадку (при колегіальному обговоренні) люди працюють "на совість".

Loading...

 
 

Цікаве