WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Програмно-цільове планування діяльності школи - Реферат

Програмно-цільове планування діяльності школи - Реферат

Програмно-цільове планування діяльності школи

Розробка та впровадження освітніх програм, упровадження інновацій у навчально-виховний процес є об'єктивною передумовою розвитку навчально-виховного закладу. Освітні програми дозволять зробити процес розвитку школи усвідомленим і впорядкованим

Технологія діяльності. Перехід до ринкової системи господарювання вимагає зростання цілеспрямованості та наукової обґрунтованості рішень. Короткострокові плани мають спиратись на довготривалі програми, які визначають стратегічні цілі навчального закладу. Складність ринкової кон'юнктури вимагає швидкого коригування планів, що є реальним у цільових освітніх програмах.

Результативність і умови ефективності. Досвід програмно-цільового планування дає можливість практично реалізувати стратегічні завдання школи на підставі використання нових технології управління; дає можливість загальноосвітньому навчальному закладу задовольнити споживачів освітніх послуг більш ефективними та продуктивними засобами, сформувати позитивний імідж традиційної школи в конкурентній боротьбі із закладами нового типу.

Вступ та обґрунтування проблеми

Особливість управління сучасною школою полягає в тому, що воно повинне забезпечувати не тільки успішне функціонування закладу, а і його якісний розвиток в умовах оновлення та демократизації суспільства.

У своїй практичній діяльності директор загальноосвітньої школи І-IІІ ступенів № 10 Сергій Миколайович Бакал на перше місце ставить забезпечення умов для органічного поєднання в управлінні закладом державних і громадських засад, організації дослідницької та пошукової діяльності, формування професійно-компетентного колективу та найповнішого розкриття педагогічних, громадських, особистісних якостей людей; створення відповідної матеріально-технічної бази; орієнтацію всіх управлінських функцій і рішень на кінцевий результат.

Центральною ланкою, серцевиною наукового управління, керівництва та контролю Сергій Миколайович визначає планування. Саме добре продумане планування дає можливість успішно здійснювати навчально-виховний процес, управління ним і контроль реалізації конкретних завдань. Ефективна, раціональна організація всього шкільного життя, якісне виконання функцій усіма учасниками навчально-виховного процесу залежать від ясності перспектив, конкретності вирішуваних задач, чіткого розподілу обов'язків і вмілої, оперативної координації роботи. Усе це можливе за наявності чітких, продуманих цільових освітніх програм, які дають можливість швидко вносити корективи, мобілізувати різноманітні ресурси для досягнення поставленої мети. Досвід програмно-цільового планування носить демократичний характер, що виявляється в залученні до участі в його етапах усіх членів педагогічного колективу, та нерозривно пов'язаний із тим, що всі заходи та рішення працюють на реалізацію поставлених завдань.

Запропонований досвід дає можливість націлити плани на конкретний результат, забезпечити чіткість і збалансованість дій, об'єднати зусилля керівників і виконавців, забезпечити послідовність і цілісність.

Основна частина

Аналіз діяльності керівників загальноосвітніх навчальних закладів показує, що результативність навчально-виховної роботи залежить не від сумлінності та майстерності окремих педагогів, а від організованості та злагодженості в діяльності всього педагогічного колективу, цілеспрямованості, зібраності, зосередженості на вирішенні основних завдань, правильного розподілу часу. Суть управління полягає в умінні планувати результат, цілеспрямовано регулювати процес навчання та виховання, в умінні вибирати такі дії, які би забезпечували при найменших витратах сил, часу та засобів ефективність виконання поставлених завдань і досягнення мети.

Планування - це підготовчий стан кожного управлінського циклу. Розробити план - це значить передбачити комплекс заходів, спрямованих на поліпшення навчально-виховної роботи та її результативності.

Обґрунтований конкретний план дій - один із показників наукової організації праці. Фактично, план роботи є стратегічною та тактичною цільовою програмою управління навчально-виховним процесом, сукупністю програмних завдань, що ставляться перед педагогічним колективом. Планування є логічним продовженням попередньої діяльності, конкретизацією завдань, які належить розв'язати, системою напрямів і конкретних дій подальшого вдосконалення педагогічного процесу.

Щоби план виконав функцію розвитку системи, переводу її в нову якість, при розробці програми директор школи Сергій Миколайович Бакал виходить із реального стану функціонування школи та враховує максимальні можливості її виконавців - членів педагогічного колективу, громадськості.

Створюючи програму, Сергій Миколайович підходить до планування майбутнього, як до розробки цілісної системи дій із чітко визначеними, зрозумілими для всіх результатами, збалансованими за ресурсним забезпеченням. Таким чином розроблені програми є нормативною моделлю спільної діяльності учасників навчально-виховного процесу, яка визначає:

вихідний стан системи (включає проблемний аналіз, що дає змогу виявити структурований і ранжируваний перелік проблем, у тому числі результатів навчально-виховного процесу й умов, які необхідно створити);

образ бажаного майбутнього стану цієї системи (припускає формування принципів, провідних ідей, за допомогою яких і будуть розв'язуватися виявлені в аналізі проблеми). Комплекс цих ідей, що мають чітку цільову та ціннісну спрямованість, визначає місію освітньої установи;

склад і структуру дій із переходу від сьогодення до майбутнього (містить у собі стратегію переходу, етапи розподілу ресурсів, формування цілей, план дій і конкретні заходи).

Ураховуючи, що будь-який заклад має певну унікальність (своєрідні інтелектуальні, організаторські, кваліфікаційні, мотиваційні, матеріальні, фінансові можливості), заснований на різній культурі різних шкіл, різних педагогів, різних дітей і керівників, програми школи № 10 є винятково творчими, індивідуальними документами. Вибір форми та змісту цільових програм зумовлюється на лише загальними педагогічними завданнями, а й економічними та соціальними особливостями розвитку школи. Головним призначенням програм Сергій Миколайович вважає допомогу в організації навчально-виховного процесу, і тому вони зручні в користуванні, є робочими, а не формальними документами. Головні запитання, на які дають відповідь програми, це:

Яким є визначений аспект діяльності закладу сьогодні?

Яким хочемо його бачити в майбутньому, яких результатів намагаємося досягти?

Як це зробити?

До програмно-цільового планування директор залучає якомога більше працівників або створює шкільну ініціативну групу, члени якої працюють над розв'язанням конкретних завдань. Підготовка програми - досить складний процес, оскільки це не просто план роботи, а значно об'ємніший за змістом, а головне, - сутністю документ.

Складаючи цільову програму, С. М. Бакал чітко усвідомлює соціальне замовлення школи, зміст державних і нормативних документів із управління освітою. На діагностичній основі глибоко аналізує роботу педагогічного колективу, вивчивши інтереси, практичні потреби всіх учасників навчально-виховного процесу.

Аналіз - одна з найважливіших ділянок роботи керівника навчального закладу, достатньо важливий чинник удосконалення навчально-виховного процесу, і тому Сергій Миколайович на ретельний аналіз не шкодує ні сил, ані часу. Кваліфікований педагогічний аналіз дає йому можливість оцінити ефективність навчально-виховного процесу, визначити фактори, які найістотніше впливають на результати навчання, виховання та розвитку, виявити причини наявних недоліків.

Проведення аналізу діяльності навчального закладу - це досить складний процес. Ефективним методом збору об'єктивної інформації для цього є метод статистичного аналізу, який Сергій Миколайович визначає головним у підготовці першого розділу програм. Уміле використання його для аналізу й узагальнення явищ шкільного життя дає об'єктивну інформацію про те, що являє собою школа в даний час.

Для педагогічного аналізу характерний цілісний, системний підхід, який забезпечує всебічну, об'єктивну оцінку діяльності школи, кожного вчителя та якостей випускника. Він виключає суб'єктивний підхід, ґрунтується на сучасних науково-педагогічних вимогах до навчально-виховного процесу. Школа володіє великим обсягом статистичних даних, на основі яких можна зробити висновки про динаміку її зростання та розвитку.

Проаналізувати весь хід навчально-виховного процесу, його організацію та результат за певний період дуже важко. Тому Сергій Миколайович визначає для аналізу основні блоки, вибирає насамперед ті, котрі найбільше впливають на досягнення мети та виконання основних завдань навчально-виховного процесу. С. М. Бакал визначає доцільними такі блоки питань.

Відомості про дітей:

Статистичні відомості про кількість дітей шкільного віку мікрорайону школи.

Статистичні відомості про кількість дітей дошкільного віку.

Відомості про стан здоров'я дітей.

Відомості про потребу й організацію харчування та медичного обслуговування школярів.

Мережа класів і контингент учнів.

Характеристика педагогічного колективу:

Кількість педагогічних працівників, їх освітній і кваліфікаційний рівень, вік, стаж роботи.

Кількість педагогічних працівників, які працюють не за фахом (з яких навчальних предметів, причини).

Присвоєння педагогічним працівникам звань.

Моральне заохочення педагогічних працівників.

Рівень інтелектуального та творчого потенціалу педагогічного колективу, здатність до творчої пошукової діяльності.

Рейтинг педагогів у педагогічному колективі, серед учнів та їхніх батьків.

Підсумки навчально-виховної роботи:

Рівень навчальних досягнень і розвитку загальнонавчальних і предметних умінь і навичок школярів (аналіз здійснюють за предметами, на основі даних, не залежних від педагога випробувань: середній бал, кількість учнів, які засвоїли навчальну програму на початковому, середньому, достатньому та високому рівнях).

Рівень мотивації навчальної діяльності школярів (динаміка рівняякості навчальних компетентностей).

Ступінь перебудови навчально-виховного процесу на засадах демократизму, гуманізму й особистісної орієнтації, використання інноваційних технологій.

Охоплення випускників 9-х класів навчанням у закладах, які дають повну загальну середню освіту.

Вступ випускників 11-х класів до ВНЗ: ІІІ-IV та І-IІ рівнів акредитації.

Відомості про учнів, нагороджених похвальними листами, випускників 11-х класів, нагороджених медалями та похвальними грамотами, випускників 9-х класів, які отримали свідоцтва з відзнакою.

Ступінь розвитку пізнавальних інтересів і творчих здібностей учнів у інтелектуальній, художньо-естетичній, трудовій та інших видах діяльності.

Система роботи з обдарованими дітьми.

Стан фізкультурно-оздоровчої роботи у школі.

Рівень вихованості та морально-естетичного розвитку випускників.

Loading...

 
 

Цікаве