WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Програма залучення практичних працівників освіти до експериментальної та науково-дослідної діяльності - Реферат

Програма залучення практичних працівників освіти до експериментальної та науково-дослідної діяльності - Реферат

З позицій системного підходу - усі ланки педагогічної освіти повинні максимально стимулювати прояв усіх компонентів експериментальної, науково-дослідної діяльності в їхній єдності.

Реалізація рефлексивно-діяльнісного підходу припускає розвиток здатності вчителя входити в активну дослідницьку позицію стосовно своєї діяльності і до себе, як її суб'єкта, з метою критичного аналізу, осмислення й оцінки її ефективності для розвитку особистості учня.

Індивідуально-творчий підхід виводить на особистісний рівень, що забезпечує виявлення і формування у вчителя творчої індивідуальності, розвиток у нього інноваційної свідомості, неповторної технології діяльності.

Процес підготовки вчителя до експериментальної, науково-дослідної діяльності стане керованим, якщо буде задовольняти низці спеціально організованих умов:

наступність усіх етапів багаторівневої педагогічної освіти;

орієнтація навчання на узагальнену модель підготовки вчителя до експериментальної, науково-дослідної діяльності;

психологічна діагностика готовності вчителя до даного виду діяльності;

формування в педагогів творчої активності і мотиваційно-цілісного ставлення до педагогічних досліджень;

взаємозв'язок методологічної, спеціальної, загальнопедагогічної, психологічної і методичної підготовки вчителя;

здійснення міжциклових і міждисциплінарних взаємодій, інтеграція знань у руслі загальних проблем наукових досліджень;

формування у педагогів експериментальної, науково-дослідної культури, сприйнятливості до нового;

забезпечення педагогічної практики у єдності з дослідницькою підготовкою;

вивчення і критеріальна оцінка динаміки освоєння експериментальної, науково-дослідної діяльності вчителя.

Етапи підготовки педагога до експериментальної, науково-дослідної діяльності

Перший етап - розвиток творчої індивідуальності вчителя, формування у педагогів здібності виявляти, формулювати, аналізувати і вирішувати творчі педагогічні завдання, а також розвиток загальної технології творчого пошуку: самостійне перенесення раніше засвоєних знань і умінь у нову ситуацію, бачення проблеми у знайомій ситуації, нової функції об'єкта, визначення структури об'єкта, бачення альтернативи розв'язання або його способу, комбінування раніше засвоєних способів діяльності в новій ситуації виниклої проблеми, розвиток критичності мислення.

Другий етап - оволодіння основами методології наукового пізнання, педагогічного дослідження. Ознайомлення педагогів із соціальними і науковими передумовами виникнення експериментальної роботи, її основними поняттями, творча інтерпретація альтернативних підходів до організації школи, вивчення основних джерел розвитку альтернативної школи, ознайомлення з різними типами інноваційних навчальних закладів тощо.

Третій етап - освоєння технології експериментальної, науково-дослідної діяльності. Ознайомлення з методикою упорядкування авторської програми, етапами експериментальної роботи у школі, участь у створенні авторської програми, аналіз і прогноз подальшого розвитку нововведення, труднощі впровадження.

Четвертий етап - практична робота на експериментальному майданчику щодо впровадження нововведення в педагогічний процес, здійснення корекції, відслідкування результатів експерименту, самоаналіз професійної діяльності. На цьому етапі формується дослідницька позиція вчителя як система його поглядів і установок щодо нововведення.

Зв'язковою ланкою усіх етапів є самоосвіта. Головним чинником експериментальної, науково-дослідної підготовки педагога є розвиток його індивідуального стилю діяльності.

Рефлексія у структурі експериментальної, науково-дослідної діяльності вчителя

Необхідним компонентом у структурі експериментальної, науково-дослідної діяльності є рефлексія, як пізнання й аналіз учителем явищ власної свідомості і діяльності (погляд на власну думку і дії з боку).

Рефлексія - це не просто знання або розуміння суб'єктом самого себе, але і його особистісні особливості, емоційні реакції і когнітивні (зв'язані з пізнанням) уявлення. Коли змістом цих уявлень виступає предмет спільної діяльності, розвивається особлива форма рефлексії - предметно-рефлексивні відношення.

Активізація рефлексивної позиції в експериментальній, науково-дослідній діяльності вчителя, безсумнівно, зв'язана з особистістю педагога, із його орієнтацією на саморозвиток. Джерелом цього процесу виступає система усвідомлених учителем протиріч у педагогічній діяльності, саме тому необхідно створювати у професійній діяльності такі ситуації, що актуалізували б рефлексивну позицію, формували позитивне самосприйняття, стимулювали процеси самоствердження.

Рефлексивна свідомість контролює процес побудови і перевірки тих або інших експериментів у школі, критично осмислює всі етапи діяльності. Є підстави припустити також, що науково-дослідна діяльність не завжди чітко усвідомлюється, принаймні, на етапі створення програм, цілей.

На наступному етапі рефлексивної діяльності вчитель аналізує себе, як суб'єкт, який корегує свою діяльність. Він здатний актуалізувати і формувати складні, адекватні розв'язуваній проблемі, шкали оцінювання; розуміти себе як людину, яка вирішує педагогічні завдання, конструктивно ставиться до своєї діяльності. У результаті рефлексії на успішне виконання діяльності, учитель із розвиненою "Я-концепцією" відчуває задоволення, упевненість, почуття свободи і щастя. Такий педагог самоутверджується як особистість, тому що знає, що здатний перебороти перешкоди особистісного і духовного росту на шляху досягнення мети. Він інтегрується в педагогічному суспільстві, передає іншим свої "знахідки", відповідає за свою експериментальну діяльність перед дітьми, керівниками, самим собою.

Показники готовності педагога до експериментальної діяльності:

здатність до самоорганізації;

здатність до самоаналізу, рефлексії;

здатність відмовитися від стереотипів педагогічного мислення;

прагнення до творчих досягнень;

здатність до оцінювальних суджень.

опанування методології творчої діяльності;

володіння методами педагогічних досліджень;

здатність акумулювати досвід творчої діяльності інших педагогів;

здатність до співпраці та взаємодопомоги.

Управління експериментальною та науково-дослідною роботою педагогів шкіл

На рівні навчального закладу:

1. Виявлення ступеню готовності (мотиваційної, психологічної, інтелектуальної, інформаційної, технологічної) педагогічних працівників до експерименту та наукової роботи.

2. Широке розповсюдження у колективі цінностей розвитку школи у визначеному напрямі.

3. Створення у школі сприятливої дослідницької, експериментальної, творчої атмосфери.

4. Стимулювання участі в експериментальній, науковій роботі.

5. Прогнозування результативності дослідно-експериментальної роботи вчителів, які займаються науковою, експериментальною роботою.

6. Координація зусиль окремих інноваторів, дослідників чи груп, а також загальної спрямованості окремих ідей інноваційних проектів.

7. Здійснення зворотного зв'язку, підтримка, допомога вчителям, які експериментують.

8. Координація дій учителів школи, викладачів, які працюють за сумісництвом, співробітників науково-дослідних інститутів і створених у школі інтелектуальних функціональних служб, підрозділів (психологічної служби, кафедр тощо).

На рівні відділів освіти та методичних служб міста (району):

1. Піклування про підвищення професійного рівня та кваліфікації педагогічних працівників, які експериментують.

2. Здійснення контролю за роботою вчителів-дослідників, експериментаторів, якістю освіти учнів експериментальних класів, шкіл.

3. Надання у разі необхідності методичної допомоги вчителям, які займаються науковою й експериментальною роботою.

4. Матеріально-фінансове забезпечення експериментальної роботи (надання коштів для придбання науково-методичної літератури, на систематичні відрядження виконавців експерименту для консультування науковими керівниками і координаторами, для участі у конференціях, семінарах тощо).

5. Забезпечення розповсюдження позитивного досвіду вчителів-дослідників, експериментаторів, сприяння ефективному використанню результатів їх творчих пошуків.

На рівні головного управління освіти, облІППО:

1. Експертиза інноваційних та експериментальних проектів, програм, аналіз ходу їх реалізації, ефективності результатів у відповідності з цілями й завданнями, що стоять перед сучасною школою.

2. Створення алгоритмів складання дослідницьких програм з урахуванням умов і можливостей школи, призначенням здійснюваного дослідження.

3. Розробка відповідних спеціальних документів про порядок використання результатів досліджень, що є інтелектуальною власністю педагогів-дослідників.

4. Розробка критеріїв оцінки дослідної, експериментальної, наукової діяльності педагогів.

5. Розробка методичних рекомендацій щодо підготовки педагога до здійснення наукової, дослідної, експериментальної діяльності.

Очікувані результати:

впроваджена система залучення педагогічних працівників до експериментальної, науково-дослідної роботи;

розроблено методичний супровід педагога щодо науково-дослідної роботи у навчальному закладі;

діє цілеспрямована, комплексна, керована система експериментальних досліджень освітніх систем;

зміцнені зв'язки у науковій діяльності інституту, методичних служб усіх рівнів і педагогів;

підвищується професійна компетентність педагогічних кадрів;

формується науковий педагогічний потенціал.

Основні напрями відстеження ефективності програми:

рівень педагогічних досліджень у навчальних закладах;

практична значущість експериментальної роботи вчителів;

вірогідність результатів експериментів;

рівень самореалізації педагогів;

узагальнення досвіду дослідницької діяльності у наукових статтях, навчальних посібниках, дисертаційних роботах;

якість управління науково-дослідною діяльністю педагогів на всіх рівнях.

Критерієм рівня підготовки вчителя до експериментальної та науково-дослідної роботи є модель учителя-експериментатора.

Управління програмою та контроль виконання

Організація виконання Програми покладається на обласний інститут післядипломної педагогічної освіти, методичні центри (кабінети) міст і районів області, інші органи управління, що визначені відповідальними у Програмі.

Loading...

 
 

Цікаве