WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Програма залучення практичних працівників освіти до експериментальної та науково-дослідної діяльності - Реферат

Програма залучення практичних працівників освіти до експериментальної та науково-дослідної діяльності - Реферат

Програма залучення практичних працівників освіти до експериментальної та науково-дослідної діяльності

Сучасні умови вимагають об'єднання наукових досліджень і технологічних розробок. Наступає новий етап зв'язку науки та практики, він полягає в тому, щоб залучити вчителів до науково-дослідної діяльності, познайомити їх із технологією дослідження та навчити самостійно вирішувати науковим способом поточні шкільні проблеми

Обґрунтування проблеми

Народження нової педагогічної свідомості і нових навчальних технологій відбулося під впливом ряду історичних і соціальних змін. Особливості сучасної економічної і соціокультурної системи вимагають постійної зміни і відновлення характеру спрямованості освітньої та професійної підготовки. Передбачаються докорінні зміни існуючих стереотипів організації навчального процесу, його змісту, є потреба у розвитку творчої ініціативи педагогів у пошуках нових форм і методів педагогічної діяльності при переході від традиційних пасивних форм занять до нестандартних методів індивідуального навчання.

Досвід багатьох, особливо альтернативних, шкіл переконливо доводить, що виживають лише ті з них, котрі оволоділи дослідними законами та вміннями, та які проводять проблемні дослідження, що спрямовані на вирішення завдань педагогічної практики.

Методологія та технологія дослідної діяльності сильно просунулася вперед, перетворилась у самостійну галузь знання та стала реальним засобом управління таким складним організмом, як школа. З'явилась велика кількість інноваційних програм, авторських технологій і шкіл, альтернативних підручників. Поступово створюються організаційно-педагогічні умови, які узаконюють педагогічну творчість і спрямовують її на зв'язок педагогічної науки з практикою закладів освіти.

Згідно Закону України "Про освіту", Національної доктрини розвитку освіти в Україні значно поширилось поле вибору варіантів педагогічної діяльності. Зростання творчості підняло попит на педагогічну науку.

Зазнали зміни і структури внутрішньошкільного та позашкільного управління. В освіту прийшла теорія та практика ринкового менеджменту, з'явились психологи, соціологи, завідувачі методичними кабінетами, заступники директорів шкіл із науково-методичної роботи, навіть наукові консультанти з числа професійних учених-дослідників.

Це змінило інфраструктуру шкільної діяльності: збільшило прогнозуючу та діагностичну складові, тобто те, що зовсім недавно відносилось тільки до наукових функцій.

Школи включились у державну систему атестації педагогічних кадрів. Розпочалась розробка її програм, які базувались на знаннях науки та науковому усвідомленні своєї роботи кожним педагогом.

В Україні діє система ліцензування, акредитації та атестації закладів освіти. Це вимагає наукового проектування діяльності керівників цих закладів, розроблення концепцій, програм розвитку, освітніх програм, моніторингових служб.

Директори шкіл повинні вибирати теоретико-методологічні та технологічні засади управління як фактор самовизначення.

Школам запропоновано велику кількість управлінських технологій, що базувались на оцінці якості та дослідному підході.

У школах почали формуватися свої наукові кадри з числа директорів, їхніх заступників і вчителів. Захистивши дисертацію, ці науковці закладали основи нової системи професійного зростання педагога у середині самої школи, не входячи в інші структури.

У такому середовищі вчитель дійсно може професійно рости, змінювати свій педагогічний статус і оплату праці, не порушуючи структуру школи. При цьому, вчений став зв'язковою ланкою з науковими центрами та у значній мірі вплинув на зміни у стосунках школи з наукою.

У Національній доктрині розвитку освіти України було закладено концептуальні ідеї участі педагогічних працівників у науковій діяльності й інтеграції наукових досліджень з освітнім процесом.

Диференціація послуг науки для школи

Наука забезпечує:

обґрунтування, пояснення та перевірку на ефективність педагогічних ідей, які народжуються у школі;

прогнозування розвитку школи, її структур і спрямувань діяльності;

незалежну експертизу якості освіти, яку дає школа дітям;

створення моніторингу динаміки розвитку школи, дошкільного колективу;

інформування педагогічного колективу та сім'ї про результати психолого-педагогічних досліджень;

впровадження інновацій у педагогічний процес школи;

підвищення кваліфікації педагогів у сфері методологій і технологій дослідної діяльності;

розроблення пакетів документів щодо відкриття експериментального майданчика у закладі освіти та наукове керівництво ним;

проведення локальних досліджень конкретних проблем закладу освіти;

консультування з проблемних питань дошкільного навчального закладу та школи.

На даний момент наукова цінність дослідницької роботи вчителів шкіл відносно невелика. За даними наших досліджень, тільки 10,3% вчителів області мають високий, теоретико-методологічний рівень дослідження, 22,7% - методичний, 42,5% - технологічний.

Тим часом, сучасна школа стоїть на порозі глобальних змін, що охоплюють весь широкий спектр педагогічних проблем, і насамперед - професійну діяльність сучасного викладача-дослідника. Дослідження чинників спрямованості педагогічної діяльності на науково-дослідне навчання, проведене в навчальних закладах області (1200 респондентів), дозволяє констатувати, що:

60% педагогів вважає, що науково-дослідна діяльність дозволяє актуалізувати самореалізацію і творчий розвиток особистості вчителя;

12% - зв'язують дослідження з можливістю підвищення статусу навчального закладу;

28% - із професійно-кваліфікаційним ростом учителя-дослідника;

4% - із можливістю одержати якісно нове знання.

Серед труднощів, із якими стикається вчитель при організації науково-дослідної діяльності, педагоги назвали такі:

слабке володіння методологією наукового дослідження, недолік методичної, наукової, психолого-педагогічної, спеціальної літератури (62,5%);

велика завантаженість учителів, відсутність часу (41%);

перевага у традиційному навчанні репродуктивних методів, що вступають у протиріччя з дослідницькими методами (6,5%).

Були виявлені певні чинники, що сприяють науково-дослідній діяльності:

підвищення власного професійного рівня дослідницьких умінь і навичок (59%);

створення в навчальних закладах наукової школи як єдності науково-дослідної позиції, концептуальних підходів до розвитку творчості (9%);

удосконалювання педагогічних технологій розвитку наукової творчості учнів (32%).

Серед причин, що перешкоджають науковій роботі в освітньому процесі, були названі:

впевненість деяких педагогів, що наукова діяльність їм невластива;

наукообразність в освітньому процесі, тобто відірване від життя, схоластичне знання.

Зміні педагогічної свідомості вчителя

Концептуальні засади. Науково-дослідна робота - найбільш складний вид діяльності школи. За структурою, обсягом роботи та якістю вона дуже нагадує наукову діяльність. У цьому випадку школі необхідна якісна підготовка педагогічних кадрів і тісний зв'язок із вченими.

Сутність науково-дослідної діяльності міститься в створені та розробленні теоретичних засад і нових технологій, тобто у створенні нового наукового продукту, нового предмету педагогічної діяльності, який може бути науково розробленим і описаним. Така діяльність носить як методологічну, так і технологічну спрямованість.

Методологічне спрямування науково-дослідної діяльності пов'язане із самостійною розробкою закладом освіти нових педагогічних ідей, цілей, завдань, форм роботи, функцій, методів і принципів, закономірностей організації та проведення навчально-виховного процесу.

Це може бути розроблення концепції розвитку школи, моделей закладів освіти нового типу, моделей як способів організації життєдіяльності шкільного співтовариства, авторських програм, методик тощо.

Розроблення теоретичних положень і технології певної проблеми зобов'язує дослідника оволодіти методами наукового дослідження: узагальненням, абстрагуванням, ідеалізацією, моделюванням, систематизацією, інтеграцією та іншими. У педагога повинні бути розвинені рефлексія, інтуїція, передбаченість, дослідницьке чуття.

Мета та завдання програми

Мета програми:

створення системи залучення педагогічних працівників до експериментальної та науково-дослідної діяльності;

забезпечення розвитку професійної компетентності педагогів.

Завдання програми:

вивчення стану справ із дослідницької та експериментальної роботи шкіл регіону;

формування у педагогічних працівників мотивації щодо експериментальної та науково-дослідної роботи;

розробка методичних рекомендацій щодо здійснення експериментальної та наукової роботи у навчальному закладі;

підготовка вчителів до здійснення дослідницької, експериментальної роботи;

забезпечення цілеспрямованого процесу експериментальних, проектних досліджень освітніх систем;

створення умов для компетентного, дієвого, ефективного управління процесами розвитку школи, її переводу на новий якісний рівень, у здійсненні глибоких і системних інновацій;

концентрація та координація зусилля інноваційно налаштованих педагогів школи на пошук і реалізацію інноваційних ідей, організацію комплексних досліджень.

Принципи

Програма роботи облІППО щодо залучення педагогічних працівників до експериментальної та науково-дослідної діяльності будується на таких принципах:

наукова концептуальна обґрунтованість;

стратегічна спрямованість;

позитивна прогностичність;

орієнтація на розвиток і саморозвиток;

пошукова, творча спрямованість;

методична оснащеність;

співробітництво;

адаптивність;

ресурсозбереження.

Методологічні засади програми

концептуальні засади чинного законодавства і Закон України "Про освіту", "Про загальну середню освіту", Національна доктрини розвитку освіти, Концепція 12-річної середньої загальноосвітньої школи, Державні освітні стандарти;

системний підхід;

особистісно зорієнтований підхід;

технологічний підхід;

стратегічно-цільове планування;

моделювання.

Механізм підготовки вчителя до експериментальної, науково-дослідної діяльності

Основне призначення професійно-педагогічного освіти - навчити педагогів вирішувати творчі педагогічні завдання. Процес професійного становлення майбутнього вчителя повинен, по можливості, моделювати задану структуру експериментальної, науково-дослідної діяльності. В основу побудови концепції підготовки вчителя до експериментальної, науково-дослідної діяльності були покладені системний, рефлексивно-діяльний і індивідуально-творчий підходи, що забезпечують побудову і функціонування цілісного процесу формування особистості вчителя.

Loading...

 
 

Цікаве