WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Проведення самообстеження при впровадженні системи якості - Реферат

Проведення самообстеження при впровадженні системи якості - Реферат

При проведенні самообстеження за цим видом ресурсів, окрім формальної характеристики матеріальної, класно-лабораторної бази, фінансового стану школи, необхідно проаналізувати сформовані підходи в галузі господарської політики, нарощування матеріально-технічної бази школи. Це випливає з необхідності включення до спектра управлінської діяльності адміністрації школи всіх предметів ведення, закріплених за освітньою установою законом "Про освіту". Почасти це продиктовано логікою управління ресурсами, закріпленої в міжнародних стандартах якості ISO.

У ході аналізу всі дані доцільно перераховувати на одного учня (наприклад, кількість площ (м2) на одного учня; кількість одиниць збереження (шт.) у бібліотеці на одного учня; відокремлений річний обсяг бюджетних і позабюджетних коштів, виділених на одного учня тощо). При наявності за тими чи іншими показниками державних і регіональних норм бажано співвіднести реальні показники з нормативними значеннями.

Аналіз політики та стратегії адміністрації школи в галузі поліпшення (стабілізації) матеріально-фінансових умов та освітньої інфраструктури покликаний продемонструвати досконалість підходу до управління ресурсами, результативність заходів, що здійснюються (забезпеченість ресурсами, раціональність та ефективність їх використання, можливості освітньої установи у плані поповнення ресурсів).

2. Установлення явних і прихованих, внутрішніх і зовнішніх протиріч освітньої системи школи

Даний напрям самообстеження мусить містити в собі аналіз різноманітних протиріч, що можуть як стримувати (обмежувати) процес упровадження внутрішньошкільної системи якості, так і сприяти підвищенню ефективності діяльності із забезпечення якості освіти.

До основних внутрішніх і зовнішніх протиріч освітньої системи школи відносяться такі протиріччя:

між вимогами до якості освіти офіційних нормативних документів, визначеними соціально-професійними групами населення, та його дійсним рівнем або можливостями його забезпечення;

між рівнем і змістом функцій із забезпечення якості суб'єктів управління освітою територіального, регіонального, федерального рівня та складом управлінських функцій, що склались в освітній установі;

між можливостями існуючої у школі організаційно-штатної структури та вимогами до неї у зв'язку з необхідністю впровадження системи якості;

між рівнем кваліметричної, управлінської культури у школі та вимогами, запропонованими до них у зв'язку з упровадженням системи якості;

протиріччя, пов'язані з невідповідністю кінцевих цілей управління якістю освіти й існуючою практикою оцінки школи за невеликою кількістю екстенсивних показників;

протиріччя, пов'язані з невідповідністю цілей управління якістю освітнього процесу й існуючою системою мотивації вчителів школи.

При аналізі протиріч важливо визначити їхній вплив на процес упровадження системи якості. Це досить важливо, тому що дозволяє виробити оптимальну стратегію їх розв'язання або мінімізації негативного впливу.

3. Аналіз існуючої якості функціонування та результатів освітнього процесу

Цей аналіз повинен містити в собі широкий спектр питань і бути якомога більш об'єктивним. Точне й адекватне відображення вихідного стану керованого об'єкта в наступному дозволить здійснювати адресні керуючі впливи, комплексно вирішувати всі проблеми, пов'язані із забезпеченням якості освіти.

Кількість показників, що діагностуються, може бути різною. Від цього залежить те, наскільки об'єктивною та широкою буде база для наступних співставлень. Але важливий не сам факт використання більшої чи меншої кількості показників, а наявність розроблених та апробованих критеріїв, шкал, процедур виміру, що дозволяють точно робити оцінки. Якість освітнього процесу можна виразити як у якісних, так і в кількісних оцінках. Перевага останніх випливає з їх більшої придатності для проведення співставлень, одержання узагальнених значень показників. Аналіз якості функціонування та результатів освітнього процесу зі створенням відповідного механізму оцінювання є важливою частиною проведення проектних робіт. Розроблені на цьому етапі оцінні методики та процедури будуть використані при здійсненні оцінювання та діагностики в рамках системи якості.

Алгоритм аналізу якості функціонування та результатів освітнього процесу в рамках підготовки до впровадження системи якості в цілому аналогічний тому алгоритму, що буде описаний далі. Однак через специфіку його задач у даній ситуації наведемо його повністю.

Якість навчального процесу характеризується з позицій:

чіткості його організації;

відповідності основних параметрів нормам і стандартам;

реальності поставлених цілей;

стійкості та безпомилковості основних процесів і дій учнів і вчителів;

чіткості виконання планів, програм, розкладу; соціально-психологічного комфорту;

оптимальності навантажень і безпеки для здоров'я учнів.

Аналіз здійснюється за такими позиціями:

представниками адміністрації й методистами;

ступінь відповідності організації навчального процесу вимогам наукової організації праці;

існуючий рівень технологізації навчального процесу;

ступінь відповідності основних параметрів навчального процесу стандартам і нормам (за наповнюваністю класів; за тижневим навантаженням на вчителя; за забезпеченістю навчальними площами, ТЗН, бібліотечними фондами, навчально-методичними комплектами, за освітніми галузями тощо);

якість організації та проведення позакласної навчальної роботи;

ритмічність навчального процесу, узгодженість дій адміністрації, педагогів та учнівських колективів у співвіднесенні з рівнем досягнення поставлених цілей, виконанням календарних і навчальних планів, цільових і комплексних програм;

ступінь стійкості основних процесів і навчальних дій і безпомилковості учнів, чіткість виконання розкладу, навчального плану та програм;

оптимальність навчального процесу з погляду навантаження на учнів, недопущення негативної дії на їхнє здоров'я;

рівень соціально-психологічної комфортності, забезпечуваної в рамках навчального процесу.

Якість виховного процесу розкривається через показники, що характеризують його з позицій дієвості, системності та систематичності, індивідуально-особистісної та гуманістичної орієнтованості, досконалості й адекватності організаційних форм. Предметом аналізу є:

повнота нормативної бази виховної роботи у школі (комплексні плани виховання, пам'ятки, кодекси, правила поведінки тощо);

досконалість керівництва, планування, обліку та контролю, аналізу дієвості виховної роботи;

системність і систематичність виховної роботи у школі (орієнтація на всі види виховання особистості; максимальне використання арсеналу засобів, видів і форм виховних впливів; сполучення індивідуальних і фронтальних форм впливу);

рівень участі керівництва школи, педагогічної ради, ради школи, учителів, батьків, шкільних і позашкільних громадських, молодіжних, професійних об'єднань у виховній роботі;

досконалість підходу до організації спортивної, культурно-освітньої роботи та дозвілля у школі;

ефективність роботи з підтримки законності, правопорядку, дисципліни, режиму, здорового способу життя у школі;

ступінь розмаїтості форм виховної роботи, адекватності сучасним умовам, запитам учнів.

Якість змісту освіти у школі

У ході аналізу повинні бути розкриті різні сторони якості навчальних планів і навчальних програм школи, у тому числі їх сучасність, оптимальність, рівень складності, логічність і наступність, розмаїтість, гармонійність та інші характеристики державного й регіонального компонентів Державного стандарту. У ході аналізу визначаються:

ефективність освітніх програм, використовуваних у школі (результати реалізації у співставленні з очікуваними);

оптимальність організаційно-педагогічних умов і педагогічних технологій, застосовуваних при реалізації освітніх і навчальних програм;

ефективність проведених заходів з корекції й удосконалення освітніх програм;

відповідність навчального плану державному (регіональному) освітньому стандарту; наявність у ньому елементів наступності;

основні протиріччя навчального плану та дієвість механізмів їх розв'язання;

гармонійність навчального плану за складом предметів та освітніх галузей;

задоволеність педагогів та учнів навчальним планом;

сучасність, науковість, рівень складності, апробованості та засвоєння навчальних програм;

рівень наступності, практичної зручності, гармонійності складу навчальних програм;

досконалість підходів до здійснення диференційованого навчання, профілізації та спеціалізації навчання.

Якість освітнього процесу в основних ланках школи

Аналіз якості освітнього процесу в початковій, основній і середній школі проводиться з позицій наступності розвитку особистості на індивідуальному освітньому маршруті.

Loading...

 
 

Цікаве