WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Проведення самообстеження при впровадженні системи якості - Реферат

Проведення самообстеження при впровадженні системи якості - Реферат

Проведення самообстеження при впровадженні системи якості

Самообстеження при впровадженні загальноосвітньою установою системи якості покликане забезпечити керівників і виконавців робіт вихідною інформацією про стан різних сторін діяльності школи як освітньої системи, вона необхідна для вибору оптимальної схеми впровадження, прийняття узгоджених рішень

При проведенні самообстеження необхідно за допомогою спеціально підібраних методик, критеріїв і показників установити елементи стихійно сформованої у школі системи забезпечення якості освіти. Необхідно розглядати технологію в єдності її морфологічного та функціонального аспектів, а також із погляду двох провідних контурів управління (контур поточного функціонування та контур розвитку).

Аналіз має проводитися з використанням не тільки педагогічних термінів і понять, але й, по можливості, еквівалентних їм термінів і понять, прийнятих у міжнародних стандартах якості ISO серії 9000 : 2000.

Необхідно спиратись на нормативно-методичний фундамент міжнародних стандартів якості ISO, не вихолощуючи при цьому сутність педагогічних процесів та об'єктів.

Самообстеження, проведене загальноосвітньою установою при впровадженні системи якості, повинно орієнтуватись на рішення такого комплексу задач:

оцінка ресурсів школи з погляду можливості впровадження або трансформації робочих елементів системи якості;

установлення явних і прихованих, внутрішніх і зовнішніх протиріч освітньої системи школи;

аналіз існуючої якості функціонування та результатів освітнього процесу (у тому числі якості навчального процесу; виховного процесу; змісту освіти у школі; освітнього процесу в основних ланках школи; складу й діяльності учасників освітнього процесу; основних результатів освітнього процесу та діяльності школи);

побудова моделі якості освітнього процесу;

визначення рівня задоволеності якістю освіти у школі учасників освітнього процесу, споживачів освітніх послуг, систем професійного використання й підготовки.

Самообстеження може проводитися силами спеціально створеної у школі робочої групи. До складу цієї групи входять представники адміністрації школи, функціональних служб і підрозділів, керівники методичних об'єднань. До участі в її роботі можуть залучатись учені, фахівці інших організацій та установ для виконання окремих видів робіт (аудит, експертиза, незалежна оцінка, консультування тощо).

Самообстеження проводиться відповідно до наведених також оцінки та методичних рекомендацій.

1. Оцінка ресурсів школи в аспекті можливості впровадження або трансформації робочих елементів системи якості

Найбільш важливими ресурсами школи, які варто оцінити, є: кадрові, інформаційно-методичні, освітньо-технологічні, матеріально-фінансові. Для прийняття таких проектних рішень важливо мати уявлення не тільки про загальні якісні характеристики складу вчителів та адміністративних працівників (співвідношення фахівців різних кваліфікаційних категорій; педагогічний стаж; рівень освіти), а й за рядом специфічних, а іноді й узагальнених показників (управлінський досвід заступників директора школи за напрямами, голів методичних об'єднань; резерв висування на вищі посади; стиль діяльності за керівництвом визначеною ділянкою; особистісні досягнення педагогів; здатність педагогічного колективу до сприйняття та реалізації нових програм розвитку; стабільність і динаміка педагогічного колективу протягом останніх 5-7-и років, "ослаблені" ділянки та ланки керівництва).

Для проведення такого багатогранного аналізу кадрового потенціалу потрібна визначена програма, алгоритм. Для збору настільки різноманітних даних варто використовувати все різноманіття джерел про кадрові ресурси: матеріали проведення атестації педагогів; звіти про підсумки діяльності школи; індивідуальні бесіди; матеріали відвідувань уроків та інспектування школи; анкетування; протоколи засідань педради тощо. Важливо мати таку інформацію за значний проміжок часу.

Аналітичний матеріал про кадрові ресурси повинен відбивати сформований стиль управління персоналом в освітній установі, достатність заходів для підтримки необхідного рівня кадрового потенціалу, ефективність соціальної роботи в інтересах підвищення задоволеності та мотивації працюючих. За допомогою таблиць, статистичних даних, фактів та оцінок необхідно скласти інформаційну базу для оцінки кадрового потенціалу з позицій, насамперед, критерію працездатності.

Цей критерій дозволяє діагностувати, наскільки керівники, фахівці, учителі здатні правильно виконувати свої функції; чи мають позитивну спрямованість і мотиви стосовно головних видів діяльності школи, необхідний професіоналізм; чи мають необхідний рівень соціального забезпечення, соціально-психологічну сумісність; чи вдосконалюються у вибраній формі.

Працездатність можна оцінити показниками:

компетентності (індикаторами служать: педагогічний досвід, рівень освіченості, наукова підготовка, кваліфікаційна категорія);

задоволеності взаєминами (самооцінки задоволеності роботою й умовами самореалізації);

спрямованості особистості педагогів (професійні досягнення, плинність кадрів);

активності в самовдосконаленні (підсумки атестації, перепідготовка й підвищення кваліфікації);

творчості в діяльності (залучення вчителів до роботи з удосконалення освітнього процесу, управління школою, у діяльність неформальних об'єднань).

Можливість одержання об'єктивних оцінок за даними критеріям повинна бути забезпечена повнотою вихідної статистичної інформації, коректністю проведених соціологічних обстежень.

Табличні, статистичні матеріали можна доповнити графіками та діаграмами для ілюстрації окремих тенденцій, динаміки розвитку кадрового потенціалу. Основний висновок, що має бути сформульований у результаті аналізу кадрового потенціалу, - готовність більшості педагогів до реалізації ідеї якості в освітній установі.

Особливість аналізу інформаційно-методичних ресурсів, у зв'язку з майбутнім упровадженням внутрішньошкільної системи якості, складається в необхідності установлення відповідності використаних у школі навчальних, діагностичних методик і процедур сучасним вимогам, особистісним можливостям учнів і педагогів. Предметом аналізу також виступають ефективність і доцільність реалізованих в освітньому процесі навчальних програм, методичних та організаційних інновацій, особливо в аспекті їх впливу на якісні характеристики кінцевого результату - освіченість випускників. Аналізуються також рівень технологізації освітнього процесу; цільова й функціональна погодженість діяльності різних ланок школи, наступність програм, освітніх концепцій; ефективність каналів педагогічної, управлінської, методичної інформації з погляду швидкості та вірогідності поширення, придатності користування. Варто особливо уважно підійти до вивчення такого важливого аспекту інформаційно-методичних і освітньо-технологічних ресурсів, як наявність в арсеналі педагогів апробованого досвіду використання кваліметричних, діагностичних методик і процедур, що дозволяють оцінити якість різних елементів освітнього процесу.

В якості складового методичного потенціалу можуть розглядатися: створені в попередні роки навчальні програми, у тому числі авторські й експериментальні; розроблені методичні, дидактичні матеріали; апробовані навчальні та діагностичні методики; банки ідей; організаційні форми методичної роботи, виявлення, узагальнення та поширення передового педагогічного досвіду.

Підставою для проведення аналізу інформаційно-методичних та освітньо-технологічних ресурсів можуть служити підсумкові показники роботи школи за визначений проміжок часу; дані спостережень; експертні висновки; матеріали контрольних перевірок, нарад, методичних семінарів. Його кінцевою метою повинно бути визначення послідовності етапів упровадження робочих елементів системи якості, ухвалення рішення про включення в механізм проектування та впровадження окремого циклу робіт, пов'язаних із приведенням рівня ресурсного забезпечення до визначених мінімальних параметрів.

Облік матеріально-фінансових ресурсів перед упровадженням системи якості необхідний тому, що вони можуть при її розгортанні здійснити негативний вплив, обмежуючи або стримуючи процес її впровадження. У зв'язку з цим важливо уявляти не тільки джерела фінансування окремих блоків і заходів освітнього процесу в існуючих умовах:

рівень відповідності цілого ряду параметрів навчально-матеріальної бази та забезпечення освітнього процесу нормам і вимогам;

забезпечення класів і кабінетів засобами навчання, у тому числі комп'ютерами;

забезпеченість школи засобами зв'язку, навчально-методичною літературою, площами;

і, що дуже важливо, - адекватність якості освітнього процесу та його кінцевих результатів вкладеним коштам, тобто ефект від зроблених витрат часу й засобів.

Loading...

 
 

Цікаве