WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Принципи педагогічного аналізу - Реферат

Принципи педагогічного аналізу - Реферат

форма фіксації результатів спостереження діяльності вчителя й учнів.

У досвіді директорів шкіл досить широко використовуються карти-бланки для фіксації результатів спостереження, аналізу уроків і висновків-рекомендацій. Вони мають свої плюси та мінуси.

У нашому досвіді в останні роки використовується нова інформаційна технологія педагогічного аналізу, побудована на основі матричного підходу (назвемо її технологічною матрицею).

Технологічна матриця спостереження уроків

У рядах технологічної матриці подаються основні компоненти процесу навчання: цільовий (мета уроку та цільові завдання поетапного руху до кінцевого результату); змістовий (основний зміст виучуваного матеріалу: поняття, що формуються, визначення, правила, що засвоюються, закони, закономірності, що розкриваються для засвоєння; властивості, ознаки, відношення, характеристики виучуваних явищ; навчальні завдання: вправи, задачі, диктанти, твори, що сприяють формуванню різних умінь і навичок репродуктивного чи творчого характеру); операційно-процесуальний (засоби навчання, методи, прийоми, дії, операції, форми організації навчальної діяльності учнів: індивідуальні, парні, групові, загальнокласні та їх поєднання); результативний.

У стовпцях технологічної матриці розгортаються основні ланки процесу засвоєння знань в усіченому чи повному циклі (у залежності від мети та типу уроку).

На перетинах компонентів рядів і стовпців технологічної матриці з'являться пусті місця, які в ході спостереження уроку заповнюються суб'єктом педагогічного аналізу. Якщо якісь моменти залишаються невідомими, а тому не можуть знайти свого відображення в технологічній матриці, з'ясовуються після уроку в бесіді з учителем, а потім заповнюються в матриці. Наприклад, учитель не доніс до свідомості учнів мету уроку, яка записана в його плані-конспекті. Після уроку директор школи виписує її матрицю. Якщо проміжні результати на кожному етапі уроку були не сприйняті директором школи або були не одержані, у процесі бесіди з'ясовуються питання про те, що вчитель хотів одержати при певному виді діяльності учнів (при читанні оповідання, при розв'язуванні задач тощо). Таке часто буває тоді, коли вчитель включає учнів у навчальну діяльність і не ставить перед ними мети даної діяльності.

У результаті фіксації всього ходу уроку в технологічній матриці з'являється свого роду проект уроку, який легко аналізувати не як статичне явище а як динамічну систему, у психологічній структурі якої відбувається рух знання від джерел інформації до свідомості учнів.

Дуже часто цей етап уроку зливається з перевіркою домашнього завдання і може бути названий як перевірка домашнього завдання, відтворення й корекція опорних знань. Таке відбувається тоді, коли на базі щойно вивченого матеріалу, який закріплювався вдома, у процесі виконання домашніх завдань здійснюється засвоєння нового. Але найчастіше засвоєння нового відбувається на базі матеріалу, який вивчався раніше, декілька тижнів, а то й місяць тому. Тому його актуалізація шляхом відтворення провідних ідей, положень визначень чи ознак є непростим актом для вчителя (чи не забули, чи згадають, а якщо ні, то як з економити на цьому етапі час адже це не нове, а лише база, опора для його засвоєння) та учнів (це перевірка знань на оцінку чи спроба згадати, що пам'ятається, без оцінювання).

Отож, за певних умов актуалізація знань виконує і функцію перевірки знань, і функцію створення знанійно-досвідної опори для засвоєння нового матеріалу, а перевірка домашніх завдань - функцію контролю й водночас актуалізації теоретичних чи практичних опор для більш осмисленого засвоєння нового.

Висновок: директору школи чи іншим суб'єктам педагогічного аналізу слід свідомо підходити до назви у плані-конспекті першого етапу уроку засвоєння нових знань. Необхідно бути уважним до того, які функції реалізував перший етап уроку, які завдання на ньому виконувалися.

Орієнтовний фрагмент аналізу уроку з теми "Видозмінені пагони: бульба і цибулина"

Згідно з планом-конспектом уроку планувалось вирішити два навчальних завдання:

охарактеризувати цибулину ріпчастої цибулі;

забезпечити розуміння того, що бульба картоплі, як і цибулини, - видозмінені пагони.

Перше завдання розв'язувалося за такою схемою. За допомогою бесіди актуалізувалися знання про органи раніше вивчених рослин, а з допомогою порівняння їх будови була створена проблемна ситуація, суть якої зводилась до того, яким же органом є цибулина ріпчастої цибулі.

Поставлена перед учнями проблема розв'язувалася методом проблемного викладу: діти сприймали та засвоювали будову повного органу рослини - цибулини за поясненням учителя. За цим джерелом знань ішло слово вчителя. За допомогою пояснення у традуктивній логіці руху змісту - через порівняння цибулини та бруньки учні були підведені до висновку, що цибулина - видозмінений пагін.

Ураховуючи те, що навчальні можливості учнів класу дуже високі (із 35 учнів - 12 мають високий рівень, 20 - середній і лише троє учнів - достатній), а навчальний матеріал не складний (діти знайомі з усіма органами рослин), необхідно було обрати більш продуктивну схему навчальної діяльності учнів, побудовану на дослідницькому методі: замість пояснення застосовувати практичний метод - лабораторний дослід.

Для цього слід було б приготувати для кожного учня чи пари дітей необхідні органи рослин, включити їх у пошукову діяльність, яка б мала традуктивну логіку дослідження - від будови бруньки (зародкового пагону) до будови цибулини (видозміненого пагону) з урахуванням їх подібності.

Після підбиття підсумків запропонувати учням намалювати зріз цибулини і відмітити її частини: дінце, луска, дітки.

Аналогічні рекомендації слід зробити і щодо методу розв'язування другого цільового завдання - уроку: вивчення будови бульби картоплі як видозміненого пагона.

Такими можуть бути підходи до аналізу як окремо взятого уроку, так і системи уроків одного вчителя чи групи вчителів з одного предмета, або тих, хто працював у одному класі.

Аналіз інформації, накопиченої в технологічних матрицях, проводиться спочатку поурочно, а потім сукупно, з урахуванням усіх відвіданих уроків.

Спочатку здійснюють так званий поетапний аналіз уроку. При цьому враховується інформація, що записана в технологічній матриці по горизонталі (внутрі кожної клітини уроку). Після приступають до вертикального аналізу уроку, ідучи для цього по кожній із восьми граф схеми окремо, керуючись принципами повноти відображення етапів уроку відповідно до його типу (графа 1) та цільових завдань до змісту виучуваного матеріалу (графа 2); достатності наочної та опори для свідомого засвоєння знань (графа 3); поєднання методів словесної, наочної і практичної форми прояву (графа 4), поєднання різних рівнів самостійності учнів у навчанні (графа 5), використання на уроці різних форм організації навчальної діяльності учнів на різних етапах уроку в їх поєднанні (графа 7), якість одержання кожного проміжного результату уроку (графа 8).

При аналізі кожного параметра уроку, якими виступають основні компоненти процесу навчання, слід керуватися рекомендаціями, поданими у другому розділі даного посібника.

Завершуючи опис технології системного аналізу уроку, вичленимо з неї загальну аналітичну логіку:

автономний аналіз елементів кожного дидактичного циклу (дидактичний цикл - це рух інформації від моменту прийняття учнем цільового завдання до результату її засвоєння на певному рівні: первинне сприймання й усвідомлення; усвідомлення й осмислення; осмислення та розуміння; прояв розуміння у процесі застосування; розуміння зв'язків та узагальнення на основі ведучої ознаки) шляхом розчленування уроку на етапи (морфологічний аспект) - збір інформації;

аналіз внутрішньої організації кожного дидактичного циклу (структурний аспект) - обробка й узагальнення інформації;

аналіз взаємодії елементів кожного дидактичного циклу (функціональний аспект) - регулювання діяльності вчителя;

аналіз впливу елементів попереднього циклу на наступний (генетичний аспект) - контроль результатів.

Самоосвітні завдання

Уважно опрацюйте типові недоліки та умови, за яких можна їх уникнути. Порівняйте їх із алгоритмічними приписами системного аналізу уроку. Чи є наведений алгоритм зручним особисто вам у роботі з аналізу уроку? Чи підходить такий алгоритм до уроків усіх типів? Чи можна ним скористатися для аналізу інноваційних уроків?

Розкладіть за поданою технологічною матрицею щойно відвіданий вами урок. Проаналізуйте його та зробіть якісні та кількісні висновки до уроку, дайте ґрунтовні методичні поради вчителю щодо вивищення його педагогічної майстерності.

Loading...

 
 

Цікаве