WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Принципи педагогічного аналізу - Реферат

Принципи педагогічного аналізу - Реферат

прагнення дати в будь-якому випадку рекомендації вчителю незалежно від ефективності уроку, повного досягнення його мети;

акцентування уваги на зовнішніх ефектах, емоційній сфері діяльності вчителя, якими затінюється головне - оптимальність діяльності, її результативність;

перетворення аналізу й узагальнення в переказ ходу уроку, наявність алогізмів типу: урок хороший..., проте на ньому не було..., не здійснено..., не застосовано...;

невміння проводити порівняльний аналіз уроків, відвіданих протягом тижня, місяця, чверті, чим ускладнюється узагальнення результатів спостереження та прийняття дійових управлінських рішень.

Наявних недоліків у роботі керівників шкіл можна уникнути за таких умов:

Наявності технологічної карти педагогічного аналізу, яка розробляється з урахуванням повного циклу педагогічного аналізу, описаного раніше. Загальний вигляд такої картки подається.

Моделювання видів педагогічного аналізу на основі загальної схеми форм педагогічного аналізу для розробки технологічної карти - плану передбачуваного виду педагогічного аналізу системи уроку.

Коли при відвідуванні кожного уроку виходити з положень про те, що урок будь-якого типу складається із певної сукупності мікропроцесів (дидактичних клітин), які між собою певним чином зв'язані.

Подаємо орієнтовні приписи алгоритмічного типу системного аналізу уроку.

Вичлени з уроку всю сукупність дидактичних клітин.

Установи способи зв'язку (прямого та зворотного) елементів у структурі кожної дидактичної клітинки.

Проаналізуй відношення цільового завдання і проміжного результату кожної дидактичної клітинки, а також мети і кінцевого результату уроку.

Способи аналізу всередині кожного припису

Вичлени з уроку всю сукупність дидактичних клітин

Оскільки дидактична клітинка - це сукупність двох процесів: викладання й учіння, які функціонують навколо кожного цільового завдання, то кількість цих завдань буде відповідати кількості дидактичних клітинок. Тому необхідно вичленити з уроку кожне цільове завдання, яке ставиться перед учнями на певному етапі уроку. Між цільовим завданням і проміжним результатом знаходяться засоби розв'язування кожного завдання: зміст, вправи, прийоми, дії, операції.

Установи способи зв'язку елементів у структурі кожної дидактичної клітини

Визначивши структуру та зміст кожного елемента дидактичної клітини (цільове завдання - сформувати таке-то вміння, зміст - засвоїти правило правопису й застосувати його на практиці; метод - письмові вправи, результат - знання правила правопису та вміння його застосовувати), необхідно проаналізувати спосіб зв'язку між усіма компонентами клітини.

Для цього необхідно:

Співвіднести отриманий результат із тим, що прогнозувався в цільовому завданні кожної дидактичної клітини.

Визначати відповідність змісту цільовому завданню (за ступенем новизни, складності, адекватності підручнику, програмі); оцінити його виховну роль, достатність фактів, прикладів для формування таких якостей, як усвідомленість, зрозумілість, перехідність у спосіб діяльності, тобто в уміння чи навички.

Установити адекватність методів навчання характеру змісту навчання (теоретичний, емпіричний чи практичний), досвіду роботи, розв'язуванню завдань освіти, вихованню й розвитку учнів, реальним навчальним можливостям учнів, рівню розвитку самостійності, абстрактності мислення тощо.

Визначити форму організації навчальної діяльності учнів, установити її освітню (формування знань і вмінь) і виховну ефективність.

Оцінити відповідність усіх елементів дидактичних клітинок уроку вимогам принципів навчання.

Проаналізувати співвідношення мети уроку, цільових завдань і кінцевого результату уроку

Аналіз пов'язаний із узагальненням співвідношення елементів у межах дидактичних клітинок з опорою на знання компонентів дидактичної теорії. Уважаємо, що головним інструментом педагогічного аналізу є синтез як метод вивчення об'єкта в єдності та взаємозв'язку його частин. Він включає такі прийоми:

урахування інформації про всі можливі властивості й особливості зв'язків у межах кожної дидактичної клітинки;

порівняльний аналіз цих відомостей на основі використання знань з усіх основних компонентів дидактичної теорії;

узагальнення інформації, одержаної при аналізі уроку.

Системний аналіз уроку дозволяє зробити висновок про ступінь досягнення мети уроку та оптимальність вибраних засобів її реалізації.

Звернемося до моделі системного аналізу уроку.

Розглянемо позиції 1-11, показані на моделі.

1 - оцінка результатів навчання на уроці (міцність та усвідомленість теоретичних знань, розуміння їх значущості, уміння застосовувати знання, ілюструвати теоретичні положення прикладами, зразками практичної діяльності, розуміння внутрітемних, міжтемних, внутріпредметних зв'язків, уміння впровадження у практику оцінювати розвивальний і виховний ефект та ін.) і співвідношення їх із прогнозом навчання - із загальною метою уроку;

2 - визначення структури дидактичної мети та співвіднесення її із цільовими завданнями, які ставились перед учнями та розв'язувалися в кожній дидактичній ситуації:

чи сприяло розв'язування цільового завдання якісному досягненню мети уроку;

чи були цільові завдання реальними, доступними для учнів;

чи правильно розподілено навчальний час між усіма дидактичними цільовими завданнями;

3 - установлення відповідності мети уроку структурі та провідній спрямованості змісту навчального матеріалу, що знайшла відображення в темі та навчальній програмі:

чи не є мета уроку формальною, абстрагованою від уроку;

чи є цільові завдання своєрідними підтемами уроку, структурними одиницями змісту виучуваного матеріалу;

4-5 - аналіз обраних методів навчання у структурі кожної навчальної ситуації стосовно адекватності характеру цільових завдань змісту навчального матеріалу; визначення різноманітності функцій методів навчання - освітньої, виховної, розвивальної, стимулюючої та контрольно-регулюючої, і у структурі всього уроку - поєднання за словесно-практичною спрямованістю як способом засвоєння навчального матеріалу;

6-7 - визначення адекватності типу уроку його меті, формам зовнішнього та внутрішнього прояву спільної діяльності вчителя й учнів (самостійні дослідження, співбесіди тощо);

8 - установлення відповідності цільових завдань одержаним результатам у структурі кожної дидактичної ситуації, розкриття причин їх низької якості, розробка поліпшеного варіанту побудови окремих компонентів уроку або уроку в цілому;

9 - співвіднесення результату уроку з його проміжними результатами, установлення оптимальності використання навчального часу для розв'язання цільових завдань. Висновок про ступінь досягнення мети уроку: повністю, частково, мета не досягнута.

За повного розв'язування мети та цільових завдань робиться висновок про оптимізацію навчання. За часткового - розкриваються причини такого стану і даються рекомендації для осмисленого вибору тих чи інших компонентів процесу навчання. За відсутності очікуваного результату даються рекомендації щодо підвищення загальнодидактичної, психологічної та методичної компетентності вчителя;

10-11 - визначення виховного й розвивального ефекту уроку з точки зору: виховної спрямованості змісту навчання, зв'язку навчання з життям, розвитку здібностей кожного учня, їх пізнавальних інтересів, значимих мотивів, навичок самостійного оволодіння знаннями, культури навчальної праці; розвитку пам'яті, мислення, уваги, спостережливості, виховання загальнолюдських якостей тощо. Загальний висновок та оцінка уроку.

Структура технології педагогічного аналізу

Технологія педагогічного аналізу включає такі компоненти:

мета й завдання педагогічного аналізу. Метою аналізу передбачається кінцевий задум директора школи (діагностичний, коригуючий чи регулюючий), завданнями аналізу є надання теоретичної та практичної допомоги вчителям у формах адміністративного чи колективного управління;

програма спостереження й аналізу уроків тематичної, проблемної чи фронтальної спрямованості.

За тематичної спрямованості визначається якість знань умінь учнів з найбільш важливих тем навчальних предметів і способи її забезпечення.

За проблемної спрямованості програмою передбачається оцінка відповідності навчального процесу сучасним досягненням психолого-педагогічної науки, передовому досвіду, сучасним технологіям навчання. Для цього обираються найбільш актуальні проблеми, кожна з яких у період педагогічного аналізу структурується в окремі питання, реалізація яких перевіряється шляхом аналізу уроків учителів. До розробки таких програм залучаються учасники творчих груп школи, шкільний психолог, які займаються впровадженням наукових проблем у практичну роботу школи;

методика організації педагогічного аналізу, якою передбачаються такі питання: який контингент учителів буде вивчатися; протягом якого періоду буде здійснюватися вивчення; яким буде графік відвідування уроків: епізодичним, вибірковим чи систематичним; хто з учасників навчально-виховного процесу буде залучатися до педагогічного аналізу; якими методами буде здійснюватися педагогічний аналіз: спостереження й аналіз, запис на магнітну стрічку з наступним аналізом, захист уроку вчителем тощо;

Loading...

 
 

Цікаве