WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Принципи педагогічного аналізу - Реферат

Принципи педагогічного аналізу - Реферат

Принципи педагогічного аналізу

Наразі пропонуємо опрацювати принципи та технологію педагогічного аналізу, ураховуючи особливості управлінської діяльності директора школи

Ураховуючи особливості управлінської діяльності директора школи, характер утруднень, з якими він зустрічається, очікування від результатів аналізу з боку педагогічних працівників, удалося сформулювати систему принципів педагогічного аналізу, які всебічно апробовані у практичній діяльності керівників ряду шкіл України. Її впровадження значно поліпшило аналітичну діяльність директорів шкіл, наблизивши її до системно-структурного підходу.

У дану систему були включені такі принципи: державно-національна спрямованість аналізу навчально-виховного процесу, науковість аналізу, доброзичливість підходу до вчителя, демократичність аналізу, ретроспективність і перспективність аналізу діяльності вчителів, єдність якісного та кількісного аналізу результатів діяльності педагогів.

Розглянемо сутність і засоби реалізації цих принципів у практичній роботі директорів шкіл.

Принцип державно-національної спрямованості педагогічного аналізу є провідним. Його реалізація охоплює всі аспекти діяльності школи в умовах відродження та розбудови національної системи освіти, покликаної виховати свідомих громадян Української держави, формувати творчу, фізично та морально здорову особистість, придатну для різних сфер суспільного життя.

Директор школи має бути готовим дати оцінку тому, як здійснюються його педагогічним колективом основні шляхи реформування освіти, національного виховання школярів у світлі основних положень, напрямів реформування освіти та виховання, передбачених Національною доктриною розвитку освіти України.

Керуючись цим принципом, директор школи покликаний на основі стратегічних завдань реформування освіти та виховання, урахування ідеї інтеграції, диференціації, гуманітаризації та гуманізації освіти розробити план реформування школи, цілеспрямованого впровадження його у практику, поетапно аналізувати стан цього впровадження кожним учасником навчально-виховного процесу.

Під принципом науковості педагогічного аналізу слід розуміти необхідність розв'язувати триєдине завдання у процесі аналізу навчально-виховного процесу: свідомо оперувати у професійній діяльності основними категоріями та поняттями педагогіки і психології стосовно організації, техніки та технології навчання і виховання; оцінювати досвід учителів відповідно до сучасних науково-педагогічних і психологічних досягнень; рекомендувати вчителям науково обґрунтовані засоби ліквідації помічених в їх роботі недоліків. Саме такий підхід до аналізу результатів діяльності вчителів викликає в них потребу систематично підвищувати свій науково-теоретичний рівень у галузі дидактики, психології навчання і виховання та методики викладання навчальних предметів. Ні в кого не викликає сумніву необхідність доброзичливого підходу до вчителя при аналізі результатів його праці. Вимогливість при цьому не суперечить і не виключає доброзичливості. Не випадково у своїй діяльності А. С. Макаренко керувався принципом "доброзичливої вимогливості", вимогливості, яка не принижує власної людської гідності. Дослідженнями встановлено, що лише третина керівників шкіл уміло поєднує високу вимогливість із повагою особистої гідності своїх колег. Причину такого стану слід шукати у відсутності такту, неготовності професійно спілкуватися, в обмеженості, невмінні розкрити причини недоліків у роботі вчителя і запропонувати шляхи їх подолання. Тому вчителі ратують за придирливість, убачають у прояві уваги до їх роботи навмисну самоціль.

Слід пам'ятати, що вчитель розкриється перед директором, сприйме його рекомендації лише тоді, коли відчує повагу до себе, бажання не лише говорити, а й слухати, побачити те вміння, яке В. О. Сухомлинський назвав великим педагогічним мистецтвом. Там, де такого мистецтва немає, не може бути і виховання. Хочеться нагадати, що керівнику належить бути максимально терплячим, стримувати гарячність серця мудрістю розуму навіть тоді, коли необхідно зробити серйозні зауваження.

Директору школи має бути притаманний демократичний стиль спілкування з учителем. Між тим, анкетування та співбесіди з учителями засвідчують, що частина керівників шкіл у процесі аналізу уроків проявляють невиправдану категоричність, авторитарність типу: "урок поганий, не вдався; ви не готуєтесь до уроків; на уроці багато словесних видів діяльності, слабко розвиваєте логічне мислення тощо". Не з'ясована суть цих помилок не розкриває їх причини, не називає шляхи їх ліквідації.

Учитель, як правило, мовчить за такого аналізу, оскільки його спроба заперечити присікається. У таких випадах виникають конфліктні ситуації, які подразнюють обидві сторони. Конфлікти, за словами В. О. Сухомлинського, "роз'їдають живе тіло школи", отруюють життя педагогічного колективу. Від цього страждають діти: допускається брак у роботі.

Порушення принципу демократичності негативно впливає на об'єктивність аналізу, яким передбачається необхідність уваги як до позитивних, так і до негативних сторін уроку. Аналіз тисяч записів результатів відвіданих уроків показав, що виключно позитивні сторони роботи вчителів були виділені в 494 випадках, у 126 - указані лише недоліки, лише 380 уроків розглянуті з урахуванням успіхів і невдач, але в цих випадах шляхи ліквідації недоліків не були визначені.

Конструктивність як один із принципів аналізу передбачає впровадження у практичну роботу вчителів досягнень психолого-педагогічної науки, кращого досвіду, елементів новаторства, нових технологій навчання. Досягти такого можливо за умови компетентності директора школи та його турботи про підвищення знань учителів у галузі теорії та практики навчання. Кращі керівники шкіл педагогічний аналіз у системі функцій управління розглядають як засіб внесення корекції в роботу вчителів. Даючи їх кількість та якісну оцінку, перевіряючи відповідність процесу навчання сучасним вимогам до його організації, раніше прийнятим рішенням з підвищення його ефективності, директори шкіл вносять конкретні пропозиції по вдосконаленню уроку. Досвід передових директорів шкіл орієнтує на необхідність постійно й усебічно осмислювати пройдений шлях, чому, зокрема, надавав великого значення В. О. Сухомлинський. Планування перспективи, ближньої та далекої, вимагає глибокого та всебічного аналізу навчальної документації минулих років - класних журналів, звітів учителів і методичних об'єднань, протоколів і рішень педагогічних рад, результатів атестації вчителів, письмових робіт учнів тощо. Їх аналіз дасть можливість визначити істинну цінність досягнених результатів, співставивши колишні й теперішні помилки та недоліки в роботі вчителів та учнів. Такий порівняльний аналіз доцільно робити в розрізі навчальної чверті, року, більш тривалого періоду.

Реалізація цієї вимоги, сформульованої як принцип ретроспективності, обов'язкова в роботі керівників шкіл.

Технології педагогічного аналізу

Зміст і технологія педагогічного аналізу закономірно залежать від мети управління, що відбиває врахування потреб учителів у нових знаннях.

Вивчення великої вибірки аналізу уроків (понад 1000) показало, що мета управління і мета педагогічного аналізу не співпадають, про що засвідчує недостатня цілеспрямованість спостереження й аналізу уроків.

Визначаючи цілі управління, директори шкіл не завжди виходять із потреб післядипломної освіти педагогічних працівників, прагнення розібратися в тому, наскільки вчителі володіють знаннями з теорії уроку, що в них уже відпрацьовано, якої допомоги вони потребують. Іноді результати аналізу недостатні для орієнтації колективу педагогів на ті сторони роботи, які вимагають першочергового поліпшення.

Якщо цілі управління не реальні, не випливають із потреб практики, а є результатом суб'єктивного намагання, щоб виявити, у чомусь звинуватити, зміст діяльності з педагогічного аналізу попередньо не буде розроблятися. А без використання діагностичних програм аналіз уроку носить звичайно поелементно-емпіричний характер. Підходи до аналізу стереотипні: "що було", "чого не було", "треба краще, ефективніше". Урок аналізується як статична, а не динамічна процесуальна система.

Ефективність управління школою значною мірою залежить від уміння її керівників здійснювати глибокий та всебічний аналіз уроку. "Аналіз уроку, - писав В. О. Сухомлинський, - найважливіша робота директора - від її високого наукового рівня залежить дуже багато: інтелектуальне багатство життя педагогічного й учнівського колективів, методична майстерність педагогів, багатогранність запитів та інтересів вихованців. Від повсякденного вдосконалення уроку, здійснюваного завдяки вдумливому аналізу керівником, залежить культура всього педагогічного процесу у школі".

Найбільш типовими недоліками в роботі окремих директорів з аналізу уроків є:

відсутність мети відвідування й аналізу уроку;

нецілеспрямованість аналізу уроку, що проявляється у відсутності органічної єдності між компонентами аналізу: даними спостереження, судженнями з його оцінки та висновками і рекомендаціями;

фрагментарність аналізу, що проявляється в оцінці окремих, випадкових фактів, зовнішніх сторін діяльності вчителя й учнів, яка дається без урахування логіки руху від мети уроку до його результатів;

Loading...

 
 

Цікаве