WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Пріоритети діяльності обласного осередку асоціації керівників шкіл України - Реферат

Пріоритети діяльності обласного осередку асоціації керівників шкіл України - Реферат

Так, головними принципами державно-громадської моделі управління школою мають бути гуманізація, професіоналізм, науковість, адаптованість, цілеспрямованість, відкритість, толерантність тощо. Але про який гуманізм іде мова, коли в середньому у школі протягом року здійснюється приблизно двадцять перевірок? Про який професіоналізм можна говорити, коли вимоги таких перевірок суперечать існуючим нормативним документам? І про яку науковість можна говорити, коли не ясною залишається ефективність такої кількості перевірок?

І мова не йде про особливі умови, а про дотримання чинного законодавства. Зокрема, п. 76 і 77 "Положення про загальноосвітній навчальний заклад", затвердженого Постановою Кабміну від 14 червня 2000 р. № 964, де сказано, що "основною формою державного контролю за діяльністю загальноосвітнього навчального закладу будь-якого типу та форми власності є державна атестація закладу" і що в "період між атестаціями проводяться перевірки (інспектування) ЗНЗ із питань, пов'язаних із його навчально-виховною діяльністю. Зміст, види і періодичність цих перевірок визначаються залежно від стану навчально-виховної роботи, але не частіше 1-2 разів на рік".

Або Наказ МОН України "Про подолання проявів бюрократизму в освіті" № 297 від 17.05.2005 р., зміст якого добре знає кожний керівник навчального закладу та який не виконується по всіх позиціях.

Таким чином, важливою передумовою запровадження державно-громадського управління є дотримання на всіх рівнях вимог законодавчої бази. А нині існуюча законодавча база сприяє розвитку державно-громадського управління і дає можливість не тільки створити дієву систему засобів правового регулювання державно-громадського управління закладом освіти, а й конкретизувати, доповнити її внутрішніми документами. Такими документами в закладі освіти мають бути статут, положення про раду, піклувальну раду, правила внутрішньошкільного розпорядку та єдині вимоги до учнів тощо. Наявність означених локальних правових актів установлює відносини між учасниками навчально-виховного процесу у правовому полі, дозволяє раціонально розподілити обов'язки, передбачити делегування повноважень та унеможливлює подвійність і неточність тлумачення змісту функціонування. Як правило, такі локальні правові акти розробляються на основі типових положень з урахуванням специфіки конкретного закладу.

Так, наприклад, дієвим органом залучення громадськості до справ виховання й навчання є піклувальні ради, які, відповідно до Положення про загальноосвітній навчальний заклад, створюються в усіх закладах освіти різних типів і форм власності. Піклувальна рада - це орган самоврядування, метою її діяльності є забезпечення доступності загальної середньої освіти для всіх громадян, задоволення освітніх потреб особи, залучення широкої громадськості до вирішення проблем навчання й виховання. До складу піклувальних рад навчальних закладів входять голови сільських рад, директори підприємств, установ, закладів освіти, товариств, фірм, приватні підприємці, медичні працівники тощо. Піклувальні ради допомагають у вирішенні актуальних проблем розвитку шкіл області, навчанні та вихованні учнів, беруть активну участь в обговоренні питань організації навчально-виховного процесу, проведенні "круглих столів", залучаються до участі в роботі загальношкільних батьківських зборів. Вони нагороджують грамотами та цінними подарунками переможців і призерів олімпіад і конкурсів, турбуються про дітей, яким батьки не приділяють належної уваги, надають допомогу в організації та проведенні ювілейних свят, ремонтних робіт, у поповненні фонду науково-методичної літератури тощо.

Вивчаючи досвід роботи закладів освіти області, уважаємо, що піклувальні ради уміють визначати цілі та завдання, стратегію своєї діяльності та тактику взаємовідношень з адміністрацією школи, планувати роботу й аналізувати отримані результати. Але у створенні та діяльності піклувальних рад у загальноосвітніх навчальних закладах області існують певні проблеми. Найбільш поширеними серед них є такі: формальне створення таких органів, дублювання складу та роботи піклувальної ради, батьківського комітету та ради закладу освіти, недостатня обізнаність членів піклувальних рад з нормативно-правовими актами, що регламентують діяльність таких рад. І взагалі, на жаль, у сьогоденні ми спостерігаємо таку картину: поки дитина вчиться у школі, її батьки є активними членами піклувальної ради, закінчила дитина школу - активність батьків теж закінчилась. Але ж піклувальна та батьківська ради - це різні органи. Отже, більш ефективною була б робота, якби піклувальна рада обиралась не на загальних зборах закладу, а на зборах громади, що забезпечило б реальну участь місцевих громад в управлінні освітою. І можливо, піклувальна рада потрібна не в кожному окремому закладі освіти, а в освітньому окрузі. Тоді би громада дійсно визначала освітню політику й формувала суспільне замовлення на освіту навчальним закладам. Тобто піклувальна рада стала би "паралельною" управлінською структурою, які діють і в інших країнах, і саме вони забезпечують освітянам демократизм управління, реальну автономію навчальних закладів, захищеність від сваволі місцевої бюрократії. Ураховуючи сказане, асоціація керівників уважає за потрібне вже у 2008 році організувати навчання та запровадити правову підтримку голів піклувальних рад навчальних закладів.

Аналіз основних державних документів із питань управління загальною середньою освітою свідчить, що в сучасних умовах розбудови незалежної України суттєво змінюється роль держави: вона стає демократичним регулятором суспільних відносин, гарантом і захисником інтересів і прав кожного громадянина. А сучасна нормативно-правова база розвитку освіти декларує необхідність модернізації управління освітою, яка передбачає:

оптимізацію державних управлінських структур;

децентралізацію управління;

перерозподіл функцій та повноважень;

перехід до програмно-цільового управління;

поєднання державного та громадського контролю;

створення системи моніторингу управлінських рішень, їх впливу на якість освітніх послуг на всіх рівнях.

І на сьогодні це є дуже актуальним. Доречними з цього приводу є слова В. Громового: "Хорошою школою не можна більше командувати, вона сама знає, куди йти. Головне, щоб управлінські структури не заважали рухатись тим, хто може це робити самостійно, допомогли розкріпачити енергію тих, хто стоїть на місці, стимулювали до ініціативи знизу тих, хто звик чекати вказівки "зверху"".

Це було опубліковано у 2004 році. Звертаючись до висвітлювання у ЗМІ проблеми державно-громадського управління освітою, можна навести таке:

2001 р. - Львів, всеукраїнський семінар "Елементи державно-громадського управління освітою" (участь керівників управлінь освіти 15-ти міст - обласних центрів України);

2003 р. - Біла Церква, всеукраїнський науково-практичний семінар "Пошуки шляхів вирішення проблем упровадження державно-громадського управління в закладах системи середньої освіти" (участь представників багатьох регіонів України та науковців);

2005 р. - Полтава, всеукраїнська конференція "Державно-громадське управління освітою: порядок денний для третього сектору" (участь лідерів громадських організацій із 16-ти областей України);

2007 р. - Харків, регіональна конференція "Взаємодія влади і громадських організацій" (участь представників усіх осередків Асоціації керівників шкіл України).

Це не повний перелік заходів, які були присвячені проблемі, яка є предметом нашого розгляду. Питання, які розглядались на наведених заходах, співзвучні з нашими. На жаль, позитивних зрушень не дуже багато. Але члени Донецького обласного осередку Асоціації керівників шкіл України впевнені, що результатом роботи нашої конференції стане розробка ефективної та діючої моделі державно-громадського управління на регіональному рівні, що громадські організації дійсно зможуть впливати на формування регіональної освітньої політики і що буде визначено механізм управління системою освіти в регіоні на державно-громадських засадах і розроблено технологію його здійснення.

Завершуючи, хотілося б навести слова президента АКШУ О. Онаць: "Керівниками зараз погоджуються бути лише сміливі, амбітні, сильні особистості, здатні на ризик та готові до відповідальності. І я бажаю нам усім не бути байдужими, щоб не довелось вирішувати за нас. Ми просто зобов'язані не тільки вижити, й перемогти".

Loading...

 
 

Цікаве