WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Поняття дидактичної евристики - Реферат

Поняття дидактичної евристики - Реферат

Поняття дидактичної евристики

Філософською основою евристичної освіти виступає концепція вселення людини в зовнішній світ за допомогою діяльності, що забезпечує створення нею продуктів, адекватних сферам зовнішнього світу. Освоєння зовнішніх освітніх сфер супроводжується розвитком внутрішнього світу, до якого відносяться креативні, когнітивні й організаційно-діяльнісні особистісні якості

Прообразом евристичного навчання є метод запитань і міркувань Сократа. Витягнення прихованих у людині знань може бути не тільки методом навчання, а й методологією всієї освіти. Учень вибудовує траєкторію своєї освіти в кожному з навчальних курсів, створюючи не тільки знання, а й особистісні цілі занять, програми свого навчання, способи освоєння досліджуваних тем, форми представлення й оцінки освітніх результатів. Особистісний досвід учня стає компонентом його освіти, а зміст освіти створюється у процесі його діяльності.

Евристичне навчання ставить метою конструювання учнем власного сенсу, цілей і змісту освіти, а також процесу його організації, діагностики й усвідомлення.

Первинним у навчальному процесі виступає пізнання учнем реальної дійсності; після одержання відповідних знань і досвіду відбувається вивчення досягнень людства в цій дійсності. Діяльність, що веде до створення дітьми освітніх продуктів, виявляє й розвиває їхні індивідуальні здібності, своєрідність яких сприяє вибудовуванню індивідуальних освітніх траєкторій. Конструювання персональних шляхів і моделей освіти учнів у єдиному загальноосвітньому процесі - одна з цілей евристичного навчання. Головною метою є освіта людей, здатних до створення не тільки особистісного, а й суспільно значущих продуктів діяльності, які вміють знаходити продуктивні рішення багаторівневих проблем, котрі виникають у світі, що безупинно змінюється.

Вищевикладені положення складають основу концепції дидактичної евристики - теорії евристичного навчання, що має ранг дидактичної системи з властивими їй елементами та задачами.

Дидактична евристика - теорія навчання, що визначає систему цілей, закономірностей, принципів, змісту, технології, форм, методів і засобів, які забезпечують самореалізацію й освітній розвиток учнів і вчителів у процесі створення ними освітніх продуктів у досліджуваних галузях знань і діяльності.

Термін "дидактична евристика" відрізняється за змістом від терміна "евристика". Евристика в загальноприйнятому розумінні - це наука про творчість, про творчу діяльність людей з метою одержання нових результатів у досліджуваних ними галузях: кібернетики, психології, криміналістики, медицини тощо. Евристика, що розуміється як наука, має на меті пояснення, систематизацію та пророкування процесів відкриття нового. Дидактична евристика має іншу мету: розкриття індивідуальних можливостей самих творців - учнів і вчителів за допомогою їхньої діяльності зі створення освітніх продуктів.

Основною характеристикою евристичного навчанні є створення школярами освітніх продуктів у навчальних предметах і вибудовування індивідуальних освітніх траєкторій у кожній з освітніх галузей. Під освітньою продукцією тут маються на увазі, по-перше, матеріалізовані продукти діяльності учня у вигляді суджень, текстів, малюнків, виробів тощо; по-друге, зміни особистісних якостей учня, які розвиваються в навчальному процесі. Обидві складові - матеріальна й особистісна створюються одночасно в ході конструювання учнем індивідуального освітнього процесу.

Задача евристичної освітньої діяльності учня - конструювання ним своєї освіти через створення продуктів, що входять у зміст цієї освіти. Зовнішній освітній продукт учасника освіти забезпечує одержання ним внутрішнього продукту - зміни знань, досвіду, можливостей, здібностей, способів діяльності й інших особистісних якостей. Внутрішній продукт освіти учня і є той якісно новий результат, на який спрямована дидактична евристика.

Зі сказаного випливає, що розглядати освітню продукцію учня необхідно у взаємозв'язку її зовнішнього матеріалізованого прояву з внутрішнім - особистісними якостями, що виявлялись, формувались і розвивались у його діяльності.

Таким чином, якщо евристика має на меті створення зовнішніх матеріалізованих продуктів діяльності, відчужених від їхніх творців, то дидактична евристика зорієнтована на одержання внутрішніх продуктів - особистісних якостей учнів.

Творча самореалізація учня як надзадача евристичного навчання розкривається у трьох основних цілях:

створення учнями освітньої продукції в навчальних галузях;

освоєння ними базового змісту цих галузей через співставлення з власними результатами;

вибудовування індивідуальної освітньої траєкторії учня в кожній з освітніх галузей з опорою на особистісні якості.

Не завжди пропонований учням результат є продуктом їх творчості. Та ж сама робота може бути творчою для одного учня та нетворчою (репродуктивною) для іншого. Визнання суб'єктивності творчості учня - керівний принцип у плануванні, діагностиці й оцінці його освітніх досягнень. Утілення даного принципу передбачає рефлексивний аналіз учнями своєї діяльності, коли їм пропонується, наприклад, відповісти на запитання типу: чому я вибрав цю тему роботи; що я зрозумів і чому навчився, як я її виконував; що стало для мене новим; які в мене виникали труднощі, як я їх переборював. Відповіді учня на подібні запитання дають уявлення про ступінь його творчої участі та зростання. Одне лише зовнішнє вираження результатів діяльності може не відбивати адекватних внутрішніх змін учня.

Іншим важливим фактором творчості учнівського освітнього продукту є його відмінність від первинно заданого вчителем або вже наявного в учня. Відмінність створеного продукту від попереднього зразка може мати як творчий, так і нетворчий прояв. Відмінність творчої зміни стандартного зразка від неякісного його виконання зображено на прикладі написання учнями букви "А".

Обсяг особистої творчої продукції в кожній роботі учня різний, що характеризується поняттям "ступінь творчості". Установлення ступеня творчості - задача, що стоїть перед учителем, який після проведеної діагностики знає початковий рівень знань, уявлень, інформації, якими володіє учень, і виявляє суб'єктивну новизну створеного освітнього продукту учня. При відповідному розвитку рефлексивних якостей учень може визначити статику власної творчості за виявленою й усвідомленою різницею нового та відомого йому раніше результату. Для оцінки ступеня творчості учнівської роботи введемо таку формулу:

П = ПSN + ПОN + ПR,

де П - освітній продукт; ПSN - суб'єктивно нова частина освітнього продукту; ПОN - об'єктивно нова частина освітнього продукту; ПR - репродуктивна частина освітнього продукту.

Першокласник придумав математичну задачу на вивчені дії додавання та віднімання. При складанні умови задачі він використовував уже відомий дітям принцип: "було... прийшло (пішло)... скільки всього стало?". Учень замінив людей чи звірів на птахів і одержав освітній продукт, у якому математичної творчості не існує, а є зміна тексту та сюжету задачі. Інша справа, якщо учень придумав задачу на кілька дій або запропонував свою послідовність дій, придумав зворотну задачу чи задачу, побудовану за іншим математичним принципом, наприклад, із надлишковою чи недостатньою кількістю даних; у цих випадках має місце математична творчість.

У практиці евристичного навчання учні не завжди виявляють творчість у тому предметі, який вони позначають. Наприклад, першокласник придумав задачу-казку та представив її як математичний продукт. Творчим елементом у його продукті є казковий сюжет, сама ж математична конструкція задачі, алгоритм завдання, їх умови учню були відомі заздалегідь. У цьому випадку творчість учня відноситься до сфери словесної творчості на предметі "математика". Учениця, яка проводить для однокласників вікторину зі словесності зі складених, а не придуманих нею завдань, виявляє творчість не у словесності, а в оргдіяльнісній педагогічній сфері. Виконаний учнем графічний образ букви не можна однозначно віднести ані до мови, ані до малювання, оскільки творчість дитини виражається тут у побаченому й позначеному нею метапредметному символі. Сфера творчості, таким чином, не завжди збігається зі сферою навчальної діяльності учня.

Новизна освітнього продукту учня визначається як стосовно його початкового рівня та можливостей, так і стосовно інших учнів, учителя, досягнень фахівців у даній сфері діяльності. Ступінь творчості освітньої продукції учня відрізняється, якщо вона складається в постановці проблеми, відомої чи невідомої вчителю; у відомому рішенні відомої проблеми; у невідомому рішенні відомої проблеми; у невідомому рішенні невідомої проблеми. Аналогічно, продукт учня може бути:

створений у заданому вчителем напрямі та зі заздалегідь відомим результатом;

створений у заданому напрямі, з невідомим учню та вчителю результатом;

новим для фахівців у даній сфері.

Описані критерії розрізнення освітньої продукції виступають педагогічним інструментарієм для діагностики розвитку й самореалізації учнів. Поняття "суб'єктивність творчості", "ступінь творчості", "сфера творчості" допомагають виявляти творчі процеси та коректувати педагогічні умови для вибудовування творчої освітньої траєкторії дітей.

Loading...

 
 

Цікаве