WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Позакласна робота та розвиток соціальних якостей - Реферат

Позакласна робота та розвиток соціальних якостей - Реферат

Успіху позаурочної виховної роботи сприяє чітка організація. Здійснення комплексного підходу до виховання вимагає, щоби при організації всіх заходів вирішувалась не тільки одна профільна задача, важливо, щоб кожний захід вирішував максимум виховних задач. При виборі змісту, організації форм завжди необхідно дотримуватись принципу врахування вікових та індивідуальних особливостей учнів. Важливою умовою дієвості всіх видів виховної роботи є забезпечення їх єдності, наступності та взаємодії.

Найбільш поширений такий розподіл форм позакласної роботи: індивідуальні, гурткові, об'єднуючі та масові.

Індивідуальна робота - це самостійна діяльність окремих учнів, спрямована на самовиховання. Наприклад, підготовка доповідей, номерів художньої самодіяльності, підготовка ілюстрованих альбомів тощо. Це дозволяє кожному знайти своє місце в загальній справі. Ця діяльність вимагає від вихователів знання індивідуальних особливостей учнів шляхом бесід, анкетування, вивчення їх інтересів. Гурткова позакласна робота сприяє виявленню й розвитку інтересів і творчих здібностей у певній галузі науки, мистецтва, спорту. Найбільш поширені такі її форми, як гуртки та секції (предметні, технічні, спортивні, художні). У гуртках проводяться заняття різного типу: це доповіді, обговорення творів літератури, екскурсії, виготовлення наочного приладдя, лабораторні заняття, зустрічі з цікавими людьми й ін. Звіт про роботу гуртка за рік проводиться у вигляді вечора, конференції, виставки, огляду.

До об'єднуючих форм роботи відносяться дитячі клуби, шкільні музеї, спілки. Значне поширення одержують клуби дружби, вихідного дня, цікавих зустрічей. Діють вони на засадах самоврядування, мають свої назви, статути. Робота клубів будується по секціях. Так, інтернаціональні клуби можуть мати секції: кореспондентську, вивчення історії, географії, економіки, культури країни, з якою дружать діти; профільні клуби (літературні, юного фізика, хіміка, математика). Метою політичних клубів може стати вивчення молодіжного руху за кордоном, вивчення історії політичних навчань та ін. Розповсюдженою формою є шкільні музеї. За профілем вони можуть бути краєзнавчими, історичними, історико-літературними, природознавчими, художніми. Основна робота у шкільних музеях пов'язана зі збором матеріалів. Для цього проводяться походи, експедиції, зустрічі з цікавими людьми, ведеться широке листування, робота в архіві. Матеріали музею повинні використовуватись на уроках, для просвітительської діяльності серед дорослого населення. Необхідно, щоб робота шкільного музею проходила в контакті з державним, який повинен надавати їм наукову та методичну допомогу.

Форми масової роботи належать до числа найбільш розповсюджених у школі. Вони розраховані на одночасне охоплення багатьох учнів, їм властиві барвистість, урочистість, яскравість, великий емоційний вплив на дітей. Масова робота містить у собі великі можливості активізації учнів. Так, конкурс, олімпіада, змагання, гра вимагають безпосередньої активності кожного. При проведенні ж бесід, вечорів, ранків лише частина школярів виступає як організатори й виконавці. У таких заходах, як відвідування спектаклів, зустрічі з цікавими людьми, усі учасники стають глядачами. Співпереживання, що виникло під впливом участі в загальній справі, служить важливим засобом згуртування колективу. Традиційною формою масової роботи є шкільні свята. Вони присвячуються датам календаря, ювілеям письменників, діячів культури. Протягом навчального року можливе проведення 4-5-ти свят. Вони розширюють світогляд, викликають відчуття залучення до життя країни. Широко використовуються конкурси, олімпіади, огляди. Вони стимулюють дитячу активність, розвивають ініціативу. У зв'язку з конкурсами зазвичай улаштовуються виставки, що відбивають творчість школярів: малюнки, твори, вироби. Шкільні олімпіади організуються по навчальних предметах. Участь у них приймають учні з початкових класів. Їх мета - залучити всіх дітей із відбором найбільш талановитих. Огляди - найбільш загальна змагальна форма масової роботи. Їх задача - підбиття підсумків і поширення кращого досвіду, посилення діяльності із профорієнтації, організація гуртків, клубів, виховання прагнення до загального пошуку. Формою масової роботи з дітьми є класні години. Вони проводяться в рамках відведеного часу і є складовою частиною виховної діяльності. Будь-яка форма позакласної роботи повинна бути наповнена корисним змістом. Характерною рисою позакласної роботи є те, що в ній найбільш повно реалізується принцип взаємного навчання, коли старші, більш досвідчені учні передають свій досвід молодшим. У цьому складається один з ефективних способів реалізації виховних функцій колективу.

Школа є першим організовано-діючим середовищем, яке тривалий час впливає на дитину в період, коли вона проходить три найважливіших етапи розвитку - дитинство, отроцтво, юність. Школа акумулює всі впливи середовища в цілому. Перетворення соціальної позиції підлітка розглядається в органічному взаємозв'язку з перетвореннями соціального середовища. Соціальні функції школи полягають у тому, щоб забезпечувати прилучення підростаючих поколінь до цінностей, створених цивілізацією, та озброювати їх способами освоєння та збільшення її багатств. Джерело соціальної активності, що формує потреби, знаходиться в суспільно-політичному й культурному середовищі життя, яке впливає на школу. Соціальна позиція містить у собі систему відносин, цілей і цінностей, установок і мотивів, формування соціально активної позиції молодої людини на виробництві, випереджає ставлення до дійсності молодих людей у період їх навчання у школі. У Конвенції про права дитини, прийнятій Генеральною Асамблеєю ООН у листопаді 1989 р., зафіксовані три основних права дитини: на виживання, розвиток і захист. Це важливий орієнтир для Росії, в якій сьогодні інтенсивно "розмивається" соціальна інфраструктура дитинства у сфері здоров'я, освіти, культури, спорту. Інтереси дітей, яких у РФ 28,5 % від чисельності населення, зачіпають усе суспільство. Спосіб життя дітей, рівень їх розвитку служать найважливішим індикатором благополуччя країни. Соціальне виховання дітей об'єктивно служить державним інструментом стабілізації суспільства. Соціальне виховання повинно досягати двох цілей: успішності соціалізації підростаючих поколінь у сучасних умовах і саморозвитку людини як суб'єкта діяльності та як особистості.

Соціальне виховання підростаючого покоління - задача всього суспільства, а не тільки того чи іншого освітнього відомства. Соціологи дійшли висновку: величезна армія професійних вихователів працює малоефективно. Найважливішою умовою успішної діяльності в цій сфері є збіг цілей і задач соціального виховання зі стратегією розвитку суспільства. У соціальному вихованні провідна роль належить родині та школі. Школа сьогодні відвикла працювати з родиною в єдиній системі, не має чіткої позиції стосовно своєї ролі в соціумі, не здійснює істотного впливу на процес і результати виховання. Стосовно сучасної Росії, увергнутої в соціально-економічний переділ, стрімкий розвиток соціально-педагогічних служб - це процес об'єктивно необхідний. Соціальна педагогіка або педагогіка відносин у соціумі розглядається як базова інтегративна основа в системі служб соціальної допомоги. Її мета - педагогічно доцільно впливати на відносини в соціумі. Соціальна служба - це структура, створена для допомоги людям, які мають проблеми у сфері суспільних відносин і у своєму особистому житті, проблема в невизначеній діяльності зараз явно недооцінюється. Та школа, що не живе після уроків, не може гарантувати правильного морального розвитку дітей. Хороша школа - це цілий світ спільного накопичення морального досвіду, центр організованого спілкування. Діти виховуються в діяльності. Головне - спиратись на актуальні потреби дітей. Суспільству потрібна надійно поставлена шкільна виховна служба.

Головне поняття педагогіки - виховання. У науковій педагогіці є тільки одна основна категорія - виховання, вона виражає об'єктивний процес руху відносин, діяльності в суспільстві, завдяки якому здійснюється наступність між поколіннями. Виховання забезпечує входження підростаючого покоління в життя суспільства, становлення його активними суб'єктами. Виховання підсумовує досвід пізнання світу й досвід світової суспільної практики.

Критерієм ефективності виховання є ступінь відповідності результатів виховання потребам і запитам природи та суспільства, рівню готовності індивіда, тобто відповідності його поведінки вимогам правових моральних норм. Внутрішня мета педагогічної діяльності в тому, щоби поступово перетворити підростаючу людину з істоти керованої на самостійну особистість. Зовнішня мета педагогіки складається в розвитку сутнісних сил індивіда, що полегшують його інтеграцію у громадське життя, щоб забезпечити успішне включення у трудову, соціальну діяльність. Механізми та форми прояву педагогічної діяльності спираються на діяльність, відносини, спілкування. Цілісний педагогічний процес є матеріалізацією загальної категорії виховання як суспільного явища. Структура цілісного педагогічного процесу включає такі компоненти: основні категорії та закони, мету й виховні цінності, систему "педагог-діти", зміст виховання й навчання, навчально-виховні установи. У загальному вигляді критерії ефективності виховного процесу можуть бути виражені у ступені вихованості підростаючої людини, ступені її навчання, у ступені мобільності її психічних процесів. Сама школа повільно й болісно змінює свою педагогічну парадигму. Стихійний пошук додає нові проблеми. Однією з найбільш гострих проблем залишається виховання.

Loading...

 
 

Цікаве