WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Побудова педагогічного процесу - Реферат

Побудова педагогічного процесу - Реферат

Дехто може подумати, що таке опитування є адекватним лише стосовно старших і найбільш розвинених учнів. Це не так. Самі запитання не розраховані на якийсь певний етап розвитку. Лише відповіді дітей несуть на собі певні вікові характеристики. Дошкільнята можуть і будуть відповідати на кожний з описаних типів запитань. Їхні відповіді відрізнятимуться за рівнем, і кожний з них на своєму рівні розвитку здатен знайти адекватні відповіді на всі типи запитань. Насправді, діти всіх вікових категорій постійно ставлять подібні запитання один одному. Їм подобається запитувати та відповідати на такі запитання, але в них бракує можливості робити це на заняттях у класі.

"Кубування" є методом навчання, який полегшує розгляд різних сторін теми і водночас допомагає охарактеризувати поняття різнобічно й вичерпно, використовуючи для цього глибинні знання. Метод "кубування" допомагає залучити до роботи всіх без винятку учнів.

Цей підхід передбачає використання кубика з написаними на кожному його боці вказівками щодо напряму мислення та письма. Кубик можна зробити з невеличкої коробки з довжиною ребра від 15 до 20 см, обгорнувши її папером. Пишемо на кожному боці кубика одну з наступних указівок: опишіть це, порівняйте це, установіть асоціації, проаналізуйте це, знайдіть застосування цьому, запропонуйте аргументи за чи проти цього.

Учителі проводять учнів крізь процес "кубування", пропонуючи їм викласти на папері власні думки на запропоновану тему протягом короткого часу (2-4 хвилини). Спочатку слід дати тему, а потім запропонувати учням поміркувати й описати її, тобто розглянути уважно об'єкт та описати, що вони бачать, - колір, форму та інші ознаки. Зробивши спостереження, учні записують їх на папері протягом визначеного періоду часу. Це повторюється для всіх завдань, зазначених на шести гранях куба. Використовуються всі аргументи - від логічних до безглуздих. Після того як письмове завдання виконане, учні діляться результатами своєї роботи. Часто це робиться спочатку в парі. Кожний обирає три завдання й зачитує партнеру те, що в нього написано з цього приводу. Після того як один з учасників закінчує читати, інший оцінює кожний пункт, ставлячи схвалення (с) або запитання (з). Слід наголосити, що оцінки мають відповідати конкретній думці, тобто треба, щоб учні не казали просто "це було добре", а пояснювали, що саме їм сподобалось і чому.

Подобається учням на уроках читання створювати "щоденник подвійних нотаток". Для того щоб зробити щоденник подвійних нотаток, треба провести вертикальну лінію посередині чистого аркушу паперу. Зліва треба записати епізод або якийсь образ із тексту, який уразив найбільше, можливо, нагадав щось із власного досвіду, здивував. Праворуч від лінії треба прокоментувати цей абзац: Що саме в цій цитаті примусило її записати? На які думки вона наштовхнула? Які запитання вона викликала? Слід скласти хоча би три-чотири записи у своєму щоденнику подвійних нотаток. Після цього можна вдруге переглянути текст і зробити ще які-небудь нотатки. Читання з паралельним нотуванням у щоденник може зайняти 20 хвилин. Після читання робимо коментарі. Бажаючі діляться своїми коментарями в порядку їх виникнення за текстом, починаючи з тих, що стосуються початку тексту. Потім слід поставити кілька "загальних" запитань. Перша перевага загальних запитань у тому, що вони примушують учнів сприймати текст як одне ціле. Друга - у тому, що можна ставити кожного разу той самий набір запитань, так що учень звикне очікувати саме їх і міркувати так, як вимагали б від нього ці запитання. Не обов'язково ставити всі запитання. Можна поставити 3-4 із запропонованих нижче:

Що ви запам'ятали з цього тексту?

Про що ви думали під час читання?

Яке найважливіше повідомлення в цьому тексті?

Які запитання цей текст залишив без відповіді?

Якщо б це написали ви, що би ви змінили?

Чи є цей матеріал унікальним? Чому?

Чим саме автор утримував вашу увагу?

Яким чином автор виділяв серйозну інформацію?

Як автор розвивав свої ідеї?

Дана методика вчить учнів ставити запитання й відповідати на них; глибоко розуміти та аналізувати текст, пропускаючи кожну фразу, кожне речення "через себе", через особисте розуміння, що у свою чергу покращує сприйняття, запам'ятовування та полегшує вивчення матеріалу.

Незамінним помічником при вивченні складних для розуміння та об'ємних тем є метод "Джигсоу". Щоб організувати роботу за методом "Джигсоу", треба знати кілька правил. По-перше, велика група ділиться на підгрупи з чотирьох осіб. У новоутвореній групі з чотирьох учасників кожному привласнюється номер від 1-го до 4-го. Далі увага учнів звертається на статтю. Коротко обговорюються назва та тема статті. Треба пояснити учням, що кожен повинен зрозуміти статтю, яка буде вивчатись частинками, але повний текст має стати зрозумілим кожному члену групи. Стаття складається з певної кількості частин, кожна група номерів відповідатиме за одну частину. Далі учасники з однаковими номерами збираються разом. Якщо виходять занадто великі групи, їх можна розділити - у кожній такій підгрупі не повинно бути більше ніж чотири особи. Групи, що складаються з номерів перших, других, третіх і четвертих, називаються експертними групами; їхнє завдання - якомога глибше вивчити матеріал відповідної частини статті. Вони читають й обговорюють свою частину статті як партнери, аж доки не переконаються в повному розумінні її змісту. Після цього кожна група експертів вирішує, як найкраще подати свою частину матеріалу іншим членам своєї вихідної "домашньої" групи. Дуже важливо, щоб кожний член експертної групи розумів, що він є відповідальним за те, щоб найкраще навчити інших членів своєї "домашньої" групи матеріалу, в якому він є експертом. Коли експертні групи завершать свою роботу, їхні учасники розходяться по своїх основних "домашніх" групах і навчають там своїх колег. Треба підкреслити, що кожний член такої групи має вивчити, засвоїти зміст усієї статті. Члени групи обов'язково фіксують усі запитання, що виникають у процесі роботи над матеріалом статті в будь-якій її частині. Із цими запитаннями вони звертаються до експертів, які відповідають за певну частину матеріалу. Якщо вони не можуть зрозуміло відповісти на запитання, то звертаються по допомогу до інших членів своєї експертної групи. Якщо все-таки залишається якась неясність, то запитання залишають для подальшого вивчення. Учитель контролює процес. Він повинен бути впевнений, що процес навчання йде задовільно, а також що окремі члени групи можуть слугувати як джерела інформації у випадку виникнення запитань. Якщо експертна група має якесь ускладнення, учитель може допомогти учням і впевнитись, що експертними групами досягнуто повне розуміння матеріалу. Саме за допомогою методу "Джигсоу" легко організувати самостійне та глибоке вивчення досить складного матеріалу. Учні самі відшукують відповіді на запитання й готуються виступити в ролі вчителя. До того ж, працювати мусять сумлінно, адже від кожного з них зокрема залежать успіх групи в цілому та рівень щойно засвоєних знань.

Дуже цікаво працювати за методом "читання з передбаченням". Його найчастіше використовуємо на уроках читання. Учитель або учні читають частину тексту, потім зупиняються, обговорюють прочитане й передбачають, що може статись далі. Свої передбачення учні фіксують на папері, у спеціальній таблиці. Після цього читається наступна частина тексту та перевіряються передбачення (справдились чи не справдились очікування). Даний вид роботи подобається учням, адже читати текст із передбаченням набагато цікавіше. Діти відчувають себе співавторами, творцями, вони не стоять осторонь процесу навчання. А зміст прочитаного тексту глибше сприймається й довше зберігається в пам'яті.

Учням подобається метод "крісло автора". Цей простий метод допомагає учням самовиразитись, висловитись. Коли дитина сідає на стільчик перед класом, коли всі уважно слухають лише її одну, - вона збирається з думками, концентрується, зосереджується, намагається висловлюватися зрозуміло, правильно. Зростає самооцінка дитини, бо її сприймають не як того, хто відповідає, а як автора твору чи розповіді. Зазвичай "автору" дякують та аплодують.

Програма ЧПКМ оперує багатьма стратегіями, але в даній роботі описані ті, які виявились найбільш дієвими, результативними та доступними для сприйняття учнями. Щоб краще запам'ятати назви стратегій, підібрали для них за порадою методиста районного методкабінету Людмили Іванівни Сосонської позначення-малюнки. Позначення створювались на основі асоціацій. Малюнки-символи можна використовувати на уроках як малюнковий план. Даний вид роботи нагадує дітям гру у криптограми; допомагає сконцентруватись, спланувати роботу, організовує: і цікаво, і потрібно.

Loading...

 
 

Цікаве