WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Побудова педагогічного процесу - Реферат

Побудова педагогічного процесу - Реферат

Коли бракує задіяності учнів у процесі мислення й навчання, тоді відсутнє і критичне мислення. Багато учнів пасивно відвідують школу, уважаючи, що вчителі та підручники дають знання, достатні для того, щоб вивчитись. Вони розглядають знання як щось застигле, що необхідно лише вкласти в голову, а успішне навчання - як уміння відтворити інформацію. Такі учні не будуть критично мислити доти, доки їх не спонукають до розвитку власних знань. Лише тоді вони втягуються до процесу навчання та стають готовими взяти відповідальність за власну підготовку.

Вільне мислення може бути ризикованим. Ідеї можуть поставати в дивному, смішному чи суперечливому світлі. Але доходити інколи химерних думок, божевільних комбінацій або сумнівних понять і означає міркувати. Учителям, отже, необхідно запевняти учнів, що це є природною складовою процесу навчання. Необхідно також одразу дати зрозуміти, що глузування з ідей не допускається, тому що це придушує вільне мислення, створюючи атмосферу надмірного персонального ризику. Мислення краще за все відбувається в середовищі, вільному від ризику, де ідеї поважаються і де учнів активно заохочують брати участь у процесі мислення.

Часто ми відчуваємо побоювання чи невпевненість у тому, як учні сприймуть чи інтерпретують інформацію. Коли ж учні усвідомлюють, що їхні думки цінуються, коли вони вірять, що вчитель поважає їхні ідеї та уявлення, їхні відповіді демонструють більшу відповідальність і сумлінність. Учні й самі ставитимуться до власних думок з більшою повагою та значно серйозніше сприйматимуть сам процес мислення та його наслідки, якщо ставлення вчителя буде таким самим.

Ще до того, як учні почнуть відкрито застосовувати критичне мислення, необхідно їх запевнити, що їхні думки як результати власного критичного аналізу мають значну цінність.

Відповідальність за власне навчання та застосування критичного мислення врешті-решт лежить на самих учнях. Середовище, створене вчителем у класі, має давати необхідні умови для критичного мислення, але мислити мають самі учні.

Формування комфортного гуманного середовища потрібно починати вже з першого класу. Адже для дитини, яка вперше переступила поріг школи, починається складний період адаптації до шкільного життя. В одних цей період проходить швидко й безболісно, в інших - навпаки. Зробити період адаптації легким і цікавим покликані ранкові зустрічі. Якщо дитина приходить уранці до класу, а її радісно зустрічають нові друзі та вчитель; бажають удачі, доброго настрою; цікавляться самопочуттям і справами, то, звісно, дитина охоче йтиме щоранку до школи, залюбки працюватиме на уроках.

Отже, ранкові зустрічі покликані:

створити атмосферу довіри, взаєморозуміння;

створити позитивний піднесений настрій;

налаштувати колектив на подальшу роботу;

розвивати мовлення дітей;

навчити дітей брати на себе відповідальність;

дати змогу відчути впевненість у своїх силах;

навчити поважати інших, прислухатись до чужих думок;

розвивати мислення, уяву, увагу, пам'ять;

сприяти закріпленню вивченого матеріалу та готувати до сприйняття нових знань;

зацікавити процесом навчання;

розкрити в кожній дитині яскраву особистість.

Ранкові зустрічі створюють позитивну атмосферу на весь день. Дітям легше працювати, адже вони відчувають підтримку, розуміння й любов. Проводимо ранкові зустрічі щоранку від 7-и до 20-ти хвилин.

Основні прийоми (стратегії) навчання письму та читанню

Сучасна освіта вимагає змін. Навчання має стати ефективнішим на основі кращих здобутків минулого та за рахунок упровадження нових інтерактивних технологій, що у свою чергу забезпечить формування творчої особистості та стимулюватиме розвиток в учнів критичного творчого мислення. А допоможуть формувати вільне критичне мислення в учнів стратегії (прийоми), розроблені та апробовані американськими вченими та педагогами.

Цікавим, з погляду вільного висловлення думок, є прийом, який називається "мозковий штурм". Під час "мозкового штурму" учні можуть висловлювати будь-які думки з приводу запропонованої теми. Учитель занотовує всі без винятку висловлення учнів, навіть найабсурдніші. Жодна ідея не може бути поганою. Даний прийом активізує роботу дітей; допомагає їм розкритись, співставити безліч різноманітних думок і віднайти багато нового, цікавого. У безперервному пошуку народжується істина, нові думки породжують нові відкриття.

Улюбленим видом роботи моїх учнів є "вільне письмо". Процедура проведення досить проста. Учитель пропонує учням записувати власні думки з певної теми протягом зазначеного часу, причому не замислюючись довго над словами та знаками й ні на мить не відволікаючись. Ми з дітьми дещо видозмінили даний вид роботи. Спочатку пропонується учням (чи гостям, які прийшли на урок) назвати кілька дієслів (5-9), котрі записуються на дошці. Потім зазначається час, протягом якого групи пишуть твір-мініатюру на будь-яку тему, але з умовою використання вказаних дієслів. Як правило, результати досить цікаві, можна сказати - вражаючі. Ось, наприклад, один із творів, написаний групою чотирикласників протягом трьох хвилин: "Надійшла весна-красуня у квітчастому вінку. Розлила дзюркотливі струмки, подарувала рікам життєдайну воду. Наповнила садки, ліси, гаї радісним щебетом птахів. Прокинувся джмелик і загудів свою пісеньку. Уперше бджілки-трудівниці скупались у запашній квітковій росі. Радіє все і всі. Щастя дзвенить у блакитному повітрі". (Використані дієслова: надійшла, розлила, подарувала, наповнила, прокинувся, загудів, скупались, радіє, дзвенить.).

Переваги даного виду роботи в тому, що учні працюють колективно, ураховуючи всі думки й обираючи кращі. Вони не зупиняються й не витрачають час на розділові знаки та шліфування окремих висловів, що дає змогу не загубити цікаву живу думку. Те, що пишеться легко, невимушено, підсвідомо, іде з глибини душі й серця, а не вимучується простим підбиранням слів і висловів, позбавлених барв, обскубаних і вихолощених. Однак дана практика вимагає, щоб навчання письму складалося з ряду циклічних процесів. Викладач повинен бути готовим закрити очі на граматичні та орфографічні помилки й відкрито підтримувати того, хто пише, - нехай не цілковито, але спочатку безумовно, щоб учні без остраху піддавали свої творіння академічному аналізу. Нехай поверхнева структура цих текстів наповнена граматичними помилками, та потрібно дивитись глибше, проникаючи в сутність ідей, закладених у текст. Слід дати учням можливість витягнути свої думки на поверхню й виробити власний стиль для їхньої подачі. Як пише Хартвел, "ми повинні відмовитись від надмірно буквального сприйняття цінності формальних правил і знов здобути віру в мовчазну владу підсвідомого знання...".

Цікавим є вид роботи, що називається "круговий огляд" (Дж. Стіл, К. Мередіт, Ч. Темпл. Матеріали до проекту "Читання та письмо для розвитку критичного мислення"). Клас ділиться на 5-6 груп по чотири особи в кожній. Заздалегідь учитель готує плакати із запитаннями з вивченої теми та прикріплює їх на стінах класу (скільки груп, стільки й плакатів). Кожна група отримує маркер певного кольору й обирає будь-який плакат із запитанням. Протягом однієї хвилини кожна група відповідає письмово на своє запитання, після чого за напрямком руху годинникової стрілки групи змінюють місцеположення та переходять до нового плакату із запитанням. Тепер завдання кожної групи полягає в тому, щоби проаналізувати відповідь попередньої групи, доповнити її чи виправити помилки, якщо такі є. Робота продовжується доти, доки всі групи не повернуться на свої першообрані місця, обійшовши повне коло. Переваги даного прийому в тому, що діти можуть дати вичерпні відповіді на поставлені запитання, водночас вільно спілкуючись і доповнюючи один одного; учитель легко може оцінити відповіді груп, переглянувши записи та звернувши увагу на їхні кольори; а ще - економиться час.

Після двохвилинної самостійної роботи груп слід надати кожній групі слово для коментарів; або ж можна зробити у класній кімнаті "галерею", прикріпивши створені групові діаграми на стінах з їх подальшим оглядом. Застосування даного виду роботи допомагає учням глибше зрозуміти зміст виучуваного матеріалу, суть поняття, віднайти першопричини подій, проаналізувавши факти.

Цікавими видами роботи є "дискусійна шкала" та "дискусійна сітка Алвермана" (Дж. Стіл, К. Мередіт, Ч. Темпл. Матеріали до проекту "Читання та письмо для розвитку критичного мислення"), які я часто використовую під час уроків. Прийом "дискусійна шкала" допомагає швидко визначити думку класу, об'єднатись у групи за поглядами та переконаннями, організувати диспут.

В учнів є папірці з клейовою основою, на яких записані їхні імена та прізвища. Діти виходять до дошки та наклеюють папірці відповідно до власних переконань. Далі можна розподілити клас на групи (три) й організувати диспут з вищезгаданого запитання. Головним є те, що учні можуть вільно висловити та відстояти свою думку, опираючись на певні факти; можуть у ході диспуту змінити думку й перейти в іншу групу, не боячись бути висміяними чи засудженими. Методика цікава ще й тим, що її можна використати як на початку вивчення теми, так і при підбитті підсумків, а потім порівняти та проаналізувати, як змінилася загальна думка класу.

Loading...

 
 

Цікаве