WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Планування виховної роботи - Реферат

Планування виховної роботи - Реферат

Успішному проведенню аналізу основних подій сприяє колективний аналіз життєдіяльності, що припускає активну участь в аналітичній роботі всіх суб'єктів виховного процесу: педагогів, учнів, батьків, друзів класу. Серед форм колективного аналізу, які можуть бути джерелами важливої інформації, можна виділити усне опитування, анкетування, заповнення відкритого листа думок, випуск різних інформаційних листків, радіо-, фото-, стіннівок, виготовлення мальованого фільму "Справи поточного року", різноманітні форми колективного творчого аналізу (усний журнал, "жива газета", "телепрограма", творчий рапорт, огляд досягнень, самоатестація колективу, класні збори, присвячені підбиттю підсумків року).

Критеріально орієнтований аналіз спрямований на виявлення змін основних показників результативності, навчально-виховної роботи відповідно до розроблених критеріїв ефективності виховної діяльності. При аналізі варто розрізняти критерії результатів і критерії процесу. Критерії результатів дозволяють оцінити рівень розвитку тих чи інших якостей особистості учнів, їхньої вихованості, навченості, соціалізованості. Критерії процесу допомагають зрозуміти, як здійснюється виховна діяльність, як діють механізми виховання, який вплив на результати виховання роблять ті чи інші фактори (умови). Як критерії, що випливають із цього, можуть бути вибрані, наприклад:

гуманність виховних відносин;

залученість учнів у життєдіяльність класного колективу;

сформованість ділових і міжособистісних взаємин;

розвиненість самоуправлінських засад у класі;

наявність соціальних зв'язків класного співтовариства;

ефективність психолого-педагогічного й медико-соціального супроводу процесу розвитку учнів.

В аналітичній діяльності класного керівника можна виділити три основних етапи: підготовчий, основний і рефлексивний.

Призначення першого етапу полягає в підготовці самого вчителя до здійснення аналітичної діяльності. У цей період класний керівник визначає предмет і мету педагогічного аналізу, розробляє програму й інструментарій (критерії, форми, методи та прийоми аналізу) аналітичної діяльності, передбачає участь у цій роботі всіх суб'єктів виховного процесу.

На другому етапі класний наставник спрямовує свої зусилля на збір і систематизацію інформації про виховний процес, аналіз та оцінку результатів педагогічної діяльності, виявлення позитивних і негативних моментів у життєдіяльності класу й вихованні учнів, визначення проблем і протиріч у виховному процесі, складання прогнозу розвитку виховної системи класу, формулювання висновків і пропозицій з удосконалення й відновлення навчально-виховного процесу у класному співтоваристві.

На заключному етапі вчитель оцінює проведену аналітичну діяльність, усуває фактичні та стилістичні неточності в інформаційно-аналітичних матеріалах, вносить до них необхідні корективи.

Третій крок класного керівника в діяльності зі складання плану виховної роботи - це моделювання педагогом образу класу та процесу виховання в ньому.

Під образом класу нами розуміється сукупність уявлень учителя про майбутній стан класного співтовариства. Він складається з кількох частин. Основними складовими образу класу є:

образ учня класу;

образ життєдіяльності класного співтовариства, побудови в ньому діяльності, спілкування й відносин;

уявлення про зовнішні зв'язки та відносини класу, про його місце й роль у шкільній спільноті.

Розглянемо кожну складову образу класу.

Образ учня класу. Даний образ складається з уявлень педагога про найбільш важливі якості, які повинні виховати в себе члени класного співтовариства. Створюючи образ учня, класний керівник намагається знайти відповідь на досить важке запитання: якими якостями повинна володіти дитина, щоб успішно справлятися з покладеними на неї соціальними функціями громадянина, сина чи дочки, брата чи сестри, учня чи учениці, члена громадського об'єднання й ін.; щоб упевнено почувати себе у класному та шкільному колективах, оточуючому її соціумі; щоб реалізувати свої сили та здібності, стати справді щасливою людиною. Ці уявлення допоможуть педагогу правильно визначити мету й задачі виховної роботи, критерії та показники її ефективності.

Образ життєдіяльності класного співтовариства, побудови в ньому діяльності, спілкування й відносин. Практично кожний учитель прагне створення у класі інтелектуально й духовно багатої, діяльнісно й естетично насиченої, морально чистої й емоційно сприятливої атмосфери. Однак не всім удається побудувати такі відносини у класі, причиною чому є відсутність у педагога цілісних і детальних уявлень про характер, напрями та способи спільної життєдіяльності членів класного колективу.

Спочатку класному керівнику треба визначити, який вид чи напрям спільної діяльності (туристсько-краєзнавча робота, клубна діяльність, виховання учнів на традиціях національної культури тощо) може стати пріоритетним (домінуючим) у життєдіяльності класу. Вивчення виховної практики успішно працюючих класних керівників показує, що вони, з одного боку, намагаються використовувати у вихованні й розвитку школярів різноманітні види та форми діяльності, а з іншого - у широкому аспекті діяльності виділяють якийсь один у якості системоутворюючого та з його допомогою будують виховну систему класу, формують неповторну індивідуальність ("обличчя") класного колективу.

Вибір пріоритетного виду діяльності залежить насамперед від інтересів і потреб учнів, особистісних особливостей класного керівника, типу навчального закладу. Нерідко захопленість класного керівника туризмом чи спортом, театром чи художньою самодіяльністю переростає в загальне захоплення членів класного співтовариства, і на цій основі створюється виховна система класу, формується його індивідуальність. Часто в гімназичних і ліцейських класах обрання системоутворюючого виду діяльності пов'язано з профілем (спеціалізацією) навчального колективу: у біологічному класі - екологічна діяльність, у спортивному - фізкультурно-оздоровча, у класі з вивченням іноземної мови - пізнавально-країнознавча й т. п.

Поряд із пріоритетними й іншими видами діяльності класному керівнику необхідно уявити шляхи, форми та способи вдосконалення спілкування членів класного співтовариства. В останні роки педагоги стали більше приділяти уваги діловому й неформальному спілкуванню учнів, розвитку комунікативної культури школярів. У педагогічному арсеналі з'явились тренінги спілкування, комунікативні ігри, години спілкування й розвитку, гуртки та клуби комунікативної культури. Це не тільки значно збагатило виховний процес, а і сприяло підвищенню його ефективності.

Успішність життєдіяльності класу багато в чому залежить від характеру відносин, що формуються між членами класного співтовариства. Класному керівнику важливо чітко уявляти реальний стан міжособистісних і ділових відносин у класі, можливості та засоби їх поліпшення. У полі зору педагога повинні знаходитись усі члени класного співтовариства, але особливо ті учні, які займають неблагополучне становище в дитячому колективі. Бажано, щоб у сформованих уявленнях про майбутнє класу вчитель зміг визначити нішу для самореалізації та самоствердження особистості кожної дитини, зумів намітити шляхи та способи створення більш комфортного й захищеного становища для кожного свого вихованця.

Не буде повним образ класу без уявлення про зовнішні зв'язки та відносини класу, про його місце й роль у шкільній спільноті. Педагог ясно усвідомлює, що не можна обмежувати виховний вплив на розвиток особистості учнів рамками класного колективу, тому спрямовує свої зусилля на побудову максимально відкритої виховної системи. Формуючи образ класу, класний керівник передбачає участь своїх вихованців у загальношкільних заходах, у спільних справах з однолітками з класів однієї паралелі, у роботі з більш молодшими та старшими школярами. Доцільно подумати й про те, чим життєдіяльність класу може збагатити виховний потенціал загальношкільного колективу. На наш погляд, правильно роблять ті класні керівники, які намагаються знайти друзів класу в найближчому соціальному оточенні. Ними можуть бути батьки, бабусі, дідусі, керівники гуртків, клубів, секцій, народні умільці, ветерани війни та праці. Добрими друзями класних колективів бувають різні люди, які відрізняються за віком, характером, професією, політичними поглядами, але схожі за двома дуже важливими якостями: по-перше, вони чимось (своїм захопленням, життєвим досвідом, талантом) цікаві учням; і по-друге, вони виявляють бажання бути корисними дітям. Часто така позиція дорослих викликає адекватну реакцію з боку учнів, які також намагаються стати потрібними для оточуючих і прагнуть охопити своєю турботою тих, хто її потребує.

Loading...

 
 

Цікаве