WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Планування виховної роботи - Реферат

Планування виховної роботи - Реферат

Спочатку про алгоритм розробки перспективного плану. Він являє собою своєрідний технологічний ланцюжок послідовно виконуваних дій класного керівника й інших учасників планування. Основними ланками цього ланцюжка є:

визначення класним керівником порядку й термінів дій із планування виховної роботи та життєдіяльності у класі;

педагогічний аналіз стану й результатів виховного процесу;

моделювання класним керівником образу класу, його життєдіяльності й виховного процесу в ньому;

колективне планування;

уточнення, коректування й конкретизація педагогічного задуму, оформлення плану виховної роботи.

Правильно здійснюючи дію за дією, крок за кроком, будь-який педагог зможе розробити оптимальний і науково обґрунтований план виховної роботи. Щоби класний керівник краще уявляв механізм складання перспективного плану, доцільно докладно описати спільні дії дітей і дорослих із планування життєдіяльності класного співтовариства й виховної роботи в ньому.

Перший крок класного керівника - це визначення порядку та термінів дій із розробки плану.

Фактично педагогу треба скласти один план зі створення іншого плану. На перший погляд ця фраза може здатись дивною, але при всій своїй дивовижності вона є вірною. Щоб діяльність класного керівника й інших учасників планування була більш цілеспрямованою, упорядкованою й ефективною, необхідно спланувати спільну діяльність із розробки перспективного плану виховної роботи. Зрозуміло, що при визначенні порядку дій класний керівник використовує свої знання про алгоритм планування. Але крім них учитель повинен мати інформацію про те, як буде проходити планування виховної роботи в загальношкільному масштабі. Процеси планування в освітній установі та її структурних підрозділах повинні протікати одночасно. У цьому зв'язку можна скористатись розробленою професором Л. Байбородовою циклограмою планування виховної роботи на новий навчальний рік.

При складанні плану спільної діяльності зі здійснення перспективного планування варто визначити форми та способи участі учнів і батьків у даному процесі, вирішити із психологом, заступником директора з виховної роботи й іншими членами педагогічного колективу питання про психолого-педагогічне забезпечення дій з розробки плану.

Другий крок у діяльності з планування виховного процесу у класі - це проведення аналізу виховної роботи за минулий навчальний рік. Педагогічний аналіз часто сприймається як трудомістка й аж ніяк не найнеобхідніша частина професійної діяльності класного керівника, що, до того ж, вимагає значних інтелектуальних і фізичних витрат. Практична користь аналітичної діяльності не завжди здається очевидною. Однак вивчення великої кількості планів роботи класних керівників і проведення дослідно-експериментальної діяльності в ряді шкіл Псковської області дозволяють зробити висновок про те, що аналіз виховного процесу може і повинен стати основою для планування класним керівником виховної роботи на наступний період. Це можливо за таких умов:

по-перше, аналіз проведений неформально;

по-друге, педагогічний аналіз являє собою не еклектичне (різнорідне й не завжди взаємозалежне) поєднання різних фактів та оцінних суджень, а має чітку структуру і здійснюється відповідно до визначених науково-методичних принципів;

по-третє, аналітична діяльність будується відповідно до розробленого критеріально-аналітичного апарату;

по-четверте, аналіз є досить інформативним і змістовним;

по-п'яте, класний керівник ураховує спектр думок більшості суб'єктів педагогічного процесу - педагогів, школярів, їхніх батьків, адміністрації школи, представників педагогічної громадськості, з якими безпосередньо взаємодіє колектив класу.

У сучасній практиці класного керівника можна спостерігати кілька підходів до проведення аналізу виховної роботи, наприклад, описовий, полярно-оцінний, системний, проблемний та особистісно зорієнтований. Відзначимо основні риси цих підходів.

При описовому підході описуються й аналізуються події та явища, що відбулись у життєдіяльності класу, як правило, за принципом "що бачу, про те й пишу".

При полярно-оцінному підході насамперед виділяються й аналізуються позитивні й негативні моменти та результати навчально-виховного процесу (так звані "плюси" та "мінуси"). Передбачається також "розкриття" причин негативних чи позитивних явищ у життєдіяльності класу.

Системний підхід припускає цілісний аналіз педагогічного процесу в сукупній єдності та взаємодії всіх його компонентів: суб'єктів, цілей, змісту, засобів (форм, методів, прийомів), результатів діяльності й виховних відносин. При цьому акцент робиться на "ключових" моментах педагогічного процесу, що вважаються пріоритетними в аналізований період життєдіяльності класу.

При проблемному підході відбуваються виділення, аналіз і структурування проблем і протиріч педагогічного процесу.

Останнім часом у деяких інноваційних освітніх установах успішно реалізуються принципи особистісно зорієнтованого підходу до навчання й виховання, що визначають специфіку педагогічного аналізу виховної роботи класного керівника. При особистісно зорієнтованому підході акцент в аналітичній діяльності робиться на таких аспектах, як:

розвиток особистості дитини;

становлення та прояв індивідуальних особливостей школярів;

особистісні досягнення учнів;

формування у класі та школі сприятливого середовища для розвитку учнів;

функціонування системи медико-психологічного й соціально-педагогічного забезпечення процесу розвитку школярів.

У залежності від організаційної культури школи та традицій виховної діяльності, особистісних особливостей педагога та принципів педагогічного аналізу застосовуються такі види аналізу навчально-виховного процесу у класі:

аналіз реалізації цілей і рішення задач;

аналіз основних подій і педагогічних ситуацій;

критеріально-орієнтований аналіз.

Аналіз реалізації цілей і рішення задач. Назва цього виду аналізу говорить сама за себе. Класний керівник оцінює ступінь досягнення цільових настанов, визначених у плані виховної роботи на попередній період. Для цього використовуються критерії реалізації цілей, а також показники, за якими можна судити про рішення виховних задач.

Для проведення аналізу основних подій і педагогічних ситуацій важлива наявність необхідного обсягу інформації. Однією з форм її накопичення є інформаційні або інформаційно-аналітичні довідки. В інформаційних довідках зазвичай указується: що відбувалось і проводилось, коли і хто проводив захід (комплекс заходів), які результати отримано у здійсненій діяльності. В інформаційно-аналітичну довідку включається додаткова інформація такого змісту:

1. Позитивні аспекти ("плюси") проведеної діяльності: що особливо вдалось у визначенні змісту, форм і способів організації спільної діяльності, хто зумів відрізнитись, як проведена справа (захід) сприяла розвитку особистості школярів, у рішенні яких проблем удалось просунутись.

2. Негативні аспекти ("мінуси") здійсненої діяльності: що не вийшло, хто не зміг справитися зі своїм дорученням, які педагогічні й організаційні задачі не вдалось вирішити до кінця.

3. Що нового вдалось одержати в результаті підготовки, проведення та підбиття підсумків спільної справи? Які педагогічні наслідки можливі після проведеного заходу? Які проблеми можуть загостритись найближчим часом, проявитись у віддаленій перспективі?

4. Як участь і позиція педагогів вплинули на результативність справи?

5. Висновки та пропозиції про перспективи та шляхи вдосконалення спільної діяльності.

Loading...

 
 

Цікаве