WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Планування виховної роботи - Реферат

Планування виховної роботи - Реферат

Планування виховної роботи

Люди завжди намагались уникнути невизначеності свого майбутнього. Невизначеність завтрашнього дня лякала людину, породжувала в неї відчуття невпевненості в собі та своїх можливостях, сковувала її фізичні й духовні сили

Людина всіляко - за допомогою наукових методів і на основі пророкувань ворожок і шаманів - прагнула раніше й прагне зараз прорватися за межі обрію дня сьогоднішнього. У своїй свідомості вона намагається передбачати, і передбачити ситуацію завтрашню, щоб зробити її більш передбачуваною та керованою. Це прагнення характерне не тільки для життя людини чи людства в цілому, а й для окремих видів людської діяльності. Не випадково в "Капіталі" К. Маркс підкреслив таке: "Бджола побудовою своїх воскових осередків осоромлює деяких людей-архітекторів. Але при цьому найгірший архітектор від найкращої бджоли із самого початку відрізняється тим, що, перше ніж будувати осередок із воску, уже побудував його у своїй голові".

Без передбачання, й передбачення ситуації майбутнього, важко цілеспрямовано й ефективно керувати педагогічним процесом. Тому і з'явилось педагогічне планування й усе відповідне даному процесу різноманіття документів, які називають планами. І зараз важко уявити життєдіяльність освітньої установи без перспективного й календарного плану роботи навчального закладу, без плану підготовки та проведення шкільного заходу, без робочого плану керівника установи та його заступників, без плану роботи з батьками й учнівського самоврядування, без плану підвищення кваліфікації та професійної компетентності педагогів, без плану виховної роботи у класі тощо.

Планування дозволяє не тільки значно зменшити частку невизначеності в розвитку педагогічної ситуації, а й забезпечити наступність сьогоднішніх і завтрашніх дій, а також упорядкувати протікання процесів навчання й виховання школярів. Результати дослідження Т. Ільїної свідчать про те, що педагогічному плануванню властиві такі функції:

спрямовуюча, пов'язана з визначенням у процесі планування сфери, мети та змісту педагогічної діяльності, її предмета, конкретних напрямів і видів;

прогнозуюча, яка полягає в тому, що в ході розробки плану формується педагогічний задум, проектується майбутній стан педагогічної системи, прогнозуються результати її функціонування й розвитку;

координуюча, або організаторська, що дозволяє педагогам за допомогою обґрунтованих і раціональних дій при плануванні одержати ясну відповідь на запитання: хто, коли і що мусить робити;

контрольна, що дає педагогічному колективу чи окремому педагогу можливість за допомогою складеного плану контролювати та коректувати траєкторію свого шляху до досягнення наміченої мети;

репродуктивна (відтворююча), що припускає те, що через невеликий проміжок часу за планом можна відновити зміст та обсяг виконаної роботи.

Педагогічне планування стосується різних сфер і сторін життєдіяльності освітньої установи, у тому числі й виховної роботи у шкільному та класному колективах. Під плануванням виховної роботи у класі варто розуміти процес спільної діяльності класного керівника, дітей і дорослих з визначення цілей, змісту та способів організації виховного процесу й життєдіяльності у класному співтоваристві, організаторів та учасників намічуваних справ, строків їх проведення.

Основу цієї діяльності складає моделювання, адже план виховної роботи - це не що інше, як модель одного з фрагментів майбутнього стану виховного процесу. Щоб успішно здійснити планування, необхідно дотримуватись принципів педагогічного моделювання. До числа основних ідей і правил формування модельних уявлень про виховний процес відносяться принципи системності, конкретності, оптимальності, діалогу, індивідуальності, науковості, безперервності. Розглянемо кожний з перерахованих принципів.

Принцип системності націлює учасників планування розглядати виховний процес як складну систему, що складається з деякої сукупності взаємозалежних і взаємодіючих компонентів. Як відомо, до складу виховної системи класу входять такі компоненти: люди (класний керівник, учні класу, їхні батьки, педагоги школи й інші дорослі); їх індивідуальні й колективні інтереси, потреби, ціннісні орієнтації; цілі, принципи, зміст, форми та способи організації спільної діяльності, спілкування й відносин; внутрішні й зовнішні зв'язки класного співтовариства; критерії, показники, прийоми та методи вивчення, аналізу й оцінки стану та результатів виховного процесу. У ході планування не можна забувати про кожний з названих компонентів і треба постаратися, щоб усі вони не тільки знайшли відображення у плані виховної роботи, а й були представлені в ньому у взаємозв'язку один з одним. Системний характер повинен бути властивий розумовим операціям і практичним діям організаторів і учасників планування.

Принцип конкретності містить рекомендацію розроблювачам плану уникати невиправданого копіювання проведених справ в інших учнівських колективах. При плануванні важливо враховувати інтереси та потреби членів свого колективу, досягнутий рівень і перспективи розвитку свого класу. Правильність вибору тих чи інших форм і методів виховної роботи багато в чому залежить від усвідомлення специфічних особливостей педагогічної ситуації в конкретній навчальній групі. Дотримання даного принципу припускає включення у план конкретних справ, визначення конкретних термінів і відповідальних за їх проведення.

Принцип оптимальності пов'язаний із трьома важливими обставинами в діяльності з планування виховної роботи у класі. По-перше, класний керівник повинен знайти найкращий варіант участі дітей і дорослих у колективній роботі з планування. По-друге, результатом цієї спільної діяльності повинні стати модельні уявлення про оптимальний варіант побудови життєдіяльності у класі й виховного процесу в ньому. І, по-третє, класний керівник повинен вибрати оптимальний варіант форми та структури самого плану виховної роботи, щоби створюваний документ був зручним для використання в повсякденній діяльності класного наставника.

Принцип діалогу означає те, що діалог дій, думок, мотивів учасників планування - це необхідна умова підготовки оптимального варіанта плану. Уважне ставлення до думки кожного члена колективу, фіксація й урахування різних точок зору мають істотне значення для визначення найбільш повного спектра можливих шляхів і способів організації майбутньої життєдіяльності класного співтовариства й виховних стосунків у ньому. Діалоговий характер взаємодії педагогів, учнів і батьків у процесі планування, безсумнівно, підвищує шанси на успіх у здійсненні планованої діяльності.

Принцип індивідуальності націлює учасників планування спрямовувати свої зусилля на створення модельних уявлень про виховну систему класу, в якій індивідуальність кожного учня є цінністю, а процес її розвитку та прояву - однією з головних задач системи, що моделюється. Принцип індивідуальності припускає також урахування індивідуальних особливостей дітей і дорослих при організації колективної діяльності з розробки плану.

Принцип науковості є вираженням вимоги до класного керівника спиратись при складанні плану на наукові уявлення про сутність, рушійні сили та закономірності процесу виховання й розвитку дитини, на теоретичні положення сучасних педагогічних концепцій виховання учнівської молоді, на технологічні розробки вітчизняних і закордонних учених із проблем планування й організації виховної діяльності з учнями.

Принцип безперервності звертає увагу розроблювачів плану на одну з найважливіших характерних рис процесу планування - його безперервність. Затвердження плану роботи класного керівника може свідчити лише про відносну завершеність процесу планування. Навіть досвідчений класний наставник після складання плану вносить у нього корективи, тому що виховна система класу - це "живий" організм, у якого змінюються інтереси, потреби, ціннісні установки дітей і дорослих, коректуються міжособистісні емоційно-психологічні й ділові відносини, з'являються нові контакти з навколишнім соціальним і природним середовищем. Усе це обумовлює внесення змін у план виховної діяльності класного керівника.

Спираючись у спільній діяльності з колегами, учнями та батьками на перераховані принципи, класний керівник складає календарний чи перспективний план роботи. Календарний план виховної роботи охоплює тижневий чи місячний проміжок часу й містить таку інформацію, як найменування планованих справ, дата та час їх проведення, прізвища організаторів проведених заходів. Такий план (найчастіше план-сітка) називають робочим планом класного керівника. Його складання, як правило, не викликає в педагога яких-небудь ускладнень, тому далі мова піде про технології перспективного планування, про зміст, форму та структуру плану виховної роботи у класі на навчальний рік чи півріччя.

Loading...

 
 

Цікаве