WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Перехід освітньої установи на шлях інтенсивного розвитку - Реферат

Перехід освітньої установи на шлях інтенсивного розвитку - Реферат

слабка інформаційно-методична й матеріально-технічна забезпеченість діяльності школи виступає стримуючим фактором її розвитку.

Цілі розвитку школи пов'язані з:

а) освітньою підтримкою дітей, які мають інтелектуальну обдарованість, пізнавальну та громадську активність. Надання освітньої підтримки учням виявиться в наданні вибору профілю та ступеня складності навчання, участі в дослідницьких проектах з навчальних предметів та одержанні у зв'язку з цим навчально-консультаційної підтримки. Завдяки цьому буде посилено альтернативне культурно-пізнавальне середовище, що сприяє позитивним життєвим орієнтаціям учнів;

б) розширенням ресурсної бази для підвищення досягнень учнів за рахунок:

інтенсивного розвитку й саморозвитку професіоналізму педагогів;

придбання методичної літератури та виготовлення наочного приладдя;

створення навчального кабінету для учнів з освоєння технологій проектної діяльності;

додаткових консультацій учителів і залучених фахівців;

залучення потенціалу батьків учнів, професійно зайнятих у системі ВНЗівського викладання й інформаційного забезпечення.

Можливу матеріальну підтримку від Британської Ради школа могла б ужити на:

а) придбання інформаційно-методичних видань для вчителів та учнів з навчальних предметів і технологій проектної діяльності. Перетворення шкільної бібліотеки в медіатеку;

б) комп'ютерне забезпечення кабінету проектних технологій для учнів;

в) матеріальну підтримку педагогів, які створили та реалізують шкільні освітні проекти: "Луна війни", "Жорстокі ігри", "Громадський лідер", "Екологія школи та здоров'я", "Час жити - час творити".

Як показало обговорення серед керівників, достоїнства методики оцінки роботи школи та створення програм розвитку полягають у тому, що:

а) застосування методики стало приводом і стимулом для:

прояву щирої зацікавленості педагогів, учнів та їхніх батьків в оцінці стану шкільних справ;

проведення додаткових, більш глибоких досліджень з одержання інформації про конкретні проблеми школи (наприклад, оцінка випускниками шкіл рівня професіоналізму вчителів; деталізація критеріїв оцінки досягнень учнів і компетентності педагогів у рамках роботи предметних кафедр);

б) зміст методики підказав напрямки та форми роботи з розвитку окремих аспектів шкільного життя, таких як:

самоатестація педагогів;

вивчення співвідношення рівня знань і рівня домагань класів учнів, підвищених труднощів навчання;

відстеження змін у роботі школи за п'ять років;

вибір тематики педради ("Освітні ресурси школи");

вибір тем учнями шкільної наукової спілки ("Екологічний стан школи");

в) застосування методики сприяло більшій відкритості вчителів в обговоренні своїх досягнень і прорахунків, наприклад:

уведення відеоуроків як форми оцінки та розвитку професійної компетентності сприяло поліпшенню стилю ділового спілкування педагогів;

частота проведення діагностичних зрізів викликала інтерес до реального стану справ у середовищі вчителів та учнів з такого показника, як рейтинг професіоналізму вчителів у сприйнятті учнів, колег та адміністрації;

г) методика задала зразок проведення кваліфікованої експертної оцінки та прогнозу успішності роботи педагогів і школи в цілому. При здійсненні вчителями різних нововведень колеги на засіданнях методичних груп і предметних кафедр підтримували тільки обґрунтовані інноваційні пропозиції та не привітали необдумане експериментування вчителів у предметному викладанні.

Позитивні зміни в педагогічному колективі, пов'язані з освоєнням методики, виразились у тому, що:

зросла активність педагогів в обговоренні виробничих питань (якість і результат праці, прогноз педагогічного впливу, рефлексивне усвідомлення своїх професійних можливостей і відповідальність за їх розвиток);

підсилилась колегіальність у керуванні, стиль шкільного управління став більш демократичним;

ділові та міжособистісні взаємини між педагогами й учнями зміцнилися за рахунок того, що до учнів стали звертатись як до експертів в оцінці діяльності школи;

відбулася своєрідна "кристалізація" еталонів діловитості у предметному викладанні та шкільному управлінні;

завдяки фокусуванню на проблемах оцінки та розвитку якості діяльності школи, а також за рахунок систематичності зустрічей з питань розвитку підвищився рівень компетентності педагогів як експертів у професійній діяльності;

підвищилась якість роботи з нормативними документами стосовно реальної практики шкільного життя.

Труднощі застосування методики обумовлені переходом від систематизації даних експертної оцінки до складання тексту програми (формулювання цілей, завдань, специфіки освітньої установи). У цей період роботи керівникам потрібна була допомога з боку вчених. Вона також була потрібна при розподілі завдань у часі. Інакше кажучи, не зовсім просто визначити, яка кількість часу, ресурсів, потенціалу колективу необхідна для реалізації завдань кожного етапу розвитку.

Повторне проведення педагогічної ради з оцінки освітньої діяльності шкіл і дозволило виявити, що протягом року, на думку вчителів, не відбулось якісних змін у такому важливому показнику, як "досягнення учнів". Цей факт спонукав нас розробити та провести з керівниками шкіл навчальний семінар у формі ділової гри.

Ділова гра-семінар для керівників шкіл. "Досягнення учнів: способи вивчення й умови педагогічного сприяння"

Мета: визначити зміст досягнень учнів і виявити умови, що сприяють їх пізнавальному й особистісному розвитку.

Перелік питань для розгляду на семінарі.

1. Зміст поняття "досягнення учнів".

2. Способи оцінки навчальних досягнень учнів.

3. Загальнокультурний розвиток школярів та оцінка їхніх досягнень.

4. Моральні якості учнів і методи їх діагностики.

5. Відповідальне ставлення до соціальних обов'язків як показник досягнень учнів.

6. Забезпечення педагогічних умов для розвитку досягнень учнів.

Нами наводяться матеріали, підготовлені до семінару або розроблені в ході його проведення.

Зміст поняття "досягнення учнів" містить у собі три компонента.

1. Показники, що перевищують звичайний або стандартний рівень навчальної успішності, що є досягненнями, які є результатом інтелектуальної обдарованості чи працьовитості учнів.

2. Позитивні зрушення при порівняльному кількісному аналізі показників тих самих учнів у часі.

3. Динаміка позитивних змін при порівнянні тих самих кількісних та якісних даних у випускників школи кількох років за показником зміцнення їхньої суб'єктної позиції й адаптаційних можливостей.

Способи оцінки навчальних досягнень учнів. У процесі освітньої роботи школи постійно потрібна кількісна оцінка навчальних досягнень учнів, які засвоїли освітній мінімум і перевищили освітній стандарт під впливом спеціальної системи роботи вчителя чи школи в цілому. Діагностика їхніх досягнень може проводитися за допомогою таких методів, як:

підрахунок середнього бала по класах, по предметах; порівняння середніх балів у вчителів-предметників у паралелях;

фіксація якості виконання окремих способів навчальних дій з предмета (наприклад, з математики у п'ятому класі на початку й наприкінці першої чверті);

застосування типових текстів - додатків до національних освітніх стандартів, розроблених робочою групою В. Лєдньова.

Загальнокультурний розвиток дітей та оцінка їхніх досягнень. Загальнокультурний розвиток дітей виявляється у вигляді інтересів до різних сфер культури - техніки, музики, живопису, спорту тощо. Способами діагностики й оцінки досягнень учнів у цій сфері можуть служити:

аналіз продуктів діяльності;

аналіз записів у навчальних журналах з позашкільної активності учнів;

застосування стандартних тестових процедур "Карта інтересів" А. Голомштока та "Тип особистісної спрямованості" Дж. Холланда;

опитування з вивчення якості дозвілля учнів, проведені соціальним педагогом.

Поява при повторному дослідженні показників вираженості інтересу учнів можна вважати їхніми досягненнями в загальнокультурному розвитку.

Моральні якості учнів і методи їх діагностики. Моральні якості учнів проявляються в турботливому ставленні до оточуючих, урівноваженості, відповідальності, проходження норми і правил моралі, адаптації до життєвих труднощів. Способами діагностики таких досягнень виступають:

методика вивчення ціннісно-орієнтаційної єдності групи (ЦОЄ);

методика вивчення прагнення особистості до самоактуалізації (за А. Маслоу), особливо шкали "цінності", "орієнтація в часі", "автономність", "аутосимпатія", "гнучкість у спілкуванні".

Відповідальне ставлення до соціальних обов'язків як показник досягнень учнів. Відповідальне ставлення до своїх соціальних обов'язків виявляється в учнів у високому рівні мотивації навчання, відповідальній поведінці, самостійності в організації власної життєдіяльності (дисципліна, самообслуговування). Оцінка досягнень учнів у цій сфері проводиться за допомогою методів:

дослідження мотивації навчання, включеного в роботу на уроці (Л. Фрідман, Т. Пушкіна, І. Каплунович. Вивчення особистості учня й учнівських колективів);

спостереження за повсякденним шкільним життям учнів.

Забезпечення педагогічних умов досягнень учнів. Досягнення не поліпшуються автоматично при підвищенні адміністративної активності й посиленні згуртованості колективу як команди. Для того щоб ці досягнення були, варто створювати спеціальні умови. Як розуміються умови в контексті розгляду проблеми досягнень учнів?

"Умови", за С. Ожеговим, - це

І. Задані ззовні: обставини, від яких що-небудь залежить; обстановка, в якій відбувається що-небудь; дані, з яких варто виходити

ІІ. З ініціативи людей: установлені правила; пропоновані вимоги; усні чи письмові угоди

Таким чином, говорячи про умови розвитку особистості дітей у школі на різних етапах їхнього навчання, варто мати на увазі два найважливіших питання:

Loading...

 
 

Цікаве