WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Педагогічний моніторинг особистісно зорієнтованої освіти - Реферат

Педагогічний моніторинг особистісно зорієнтованої освіти - Реферат

6. Педагогічний моніторинг дозволяє батькам, учням, класним керівникам побачити об'єктивну картину того, що сьогодні з освіти може "взяти" учень; разом із психодіагностикою (див. нижче) зрозуміти перспективи свого індивідуального розвитку, потенційні можливості, професійно орієнтуватись. Особливо добре це видно на прикладі 8-9-х класів, де у 8-х класах тестування проводиться із чотирьох предметів, а в 9-х - із шести. Саме на підставі об'єктивних результатів навченості учня, що враховують його успіхи в навчанні як по вертикалі (наприклад, математика з 3-го по 10-й клас), так і по горизонталі (предмети природничо-математичного циклу, російська й іноземна мови в 9-му класі) можна вести предметну розмову основних учасників освітнього процесу (учня, батьків, педагогів): про можливості учня, про вектор його розвитку, про посилення надстандартної освіти в тій чи іншій галузі знань.

Висновки з вищесказаного: проект має вже відпрацьований механізм діагностики рівня навченості, результати якого впливають (можуть впливати) на прийняття управлінських рішень з далеким прогнозом, планування конкретних методичних дій різного рівня, самовизначення учнів і батьків, атестацію вчителів, а також атестацію освітньої установи при використанні системних, об'єктивних, незалежних результатів за 3-4 роки. Зовнішня діагностика добре накладається на ВШК. Ми розуміємо, що цей напрям педмоніторингу має ЗУНовий характер, але разом із психо-, соціодіагностикою, діагностикою здоров'я дітей, про що мова йтиме нижче, педмоніторинг, безсумнівно, створює умови для реалізації особистісно зорієнтованої освіти.

Другий напрям окружного педмоніторингу - психодіагностика, що визначає як позиції відносин(мотивація, тривожність, комфортність, конфліктність і т. п.), так і особистісний розумовий розвиток (загальне мислення, володіння аналізом, синтезом тощо). Одним з найважливіших комплексів факторів, що активізують навчальну діяльність, є навчальна мотивація, що містить у собі пізнавальну потребу, потребу у визнанні, досягненні успіху, самоактуалізації. Даний проект акцентує увагу на ролі психологічної служби в освітній установі як неодмінній умові індивідуалізації освіти. За роки експериментальної роботи в цьому напрямі нами були відібрані й запропоновані школам методики псіходіагностики, що враховують різні вікові особливості дітей і мають різнобічну спрямованість.

Освітні установи мають на сьогодні набір методик, за допомогою яких можна працювати як з окремою дитиною й педагогом, так і з групами дітей і педколективом. Зрозуміло, що ця робота прямо пов'язана з особливостями конкретної освітньої установи, його педколективу й контингенту дітей. Тому тут немає загальних схем і рішень. Головною метою роботи було відібрати найменш трудомісткі методики, що об'єктивно показують стан і рекомендації зі зміни даного стану.

Результати досліджень навчальної мотивації, проведені в останні роки, свідчать також про те, що її рівень знижується через знецінювання в суспільстві значущості інтелектуальної праці та вищої освіти. Соціальний і матеріальний статус людей, які займаються підприємницькою діяльністю, часто вище, незважаючи на недостатній рівень освіти й інтелекту. Такі установки особливо знижують навчальну мотивацію в дітей з невисоким інтелектом у 7-9-х класах, коли діти усвідомлюють практичну спрямованість шкільних знань, але не бачать їх застосування в реальному житті, пізнавальна потреба в них не є провідною.

У старших класах, коли такі діти, як правило, відсіваються й залишаються діти з високим рівнем пізнавальної активності, навчальна мотивація підвищується за рахунок перенесення задоволення потреби у визнанні на групу однолітків, а потреби в досягненні - з навчальної у сферу професійної діяльності. У старшому шкільному віці основним мотивом навчальної діяльності, що спонукає дітей, стають перспективи навчання у ВНЗ, одержання професійних знань та інші цінності, не пов'язані безпосередньо зі змістом навчання.

Психодіагностика дозволяє вийти на розуміння причин низького рівня навченості учня, групи дітей, спираючись не на розумові здібності дитини, а на реальні умови, в яких учиться і живе школяр. Тому перший напрям педмоніторингу (діагностика рівня навченості) дає прекрасний матеріал для другого (психодіагностика). Даний проект припускає роботу зі створення механізму стикування як цих напрямів, так і наступних.

Третій напрям - це діагностика здоров'я дітей і створення здоров'язберігаючого середовища в освітній установі.

Під здоров'ям ми розуміємо стан фізичного, духовного та соціального благополуччя, тобто не тільки стан "здоров'я-хвороба", а і здатність учня адекватно реагувати на зовнішні та внутрішні подразники, а також діяльного ставлення до світу.

Актуальною стає задача не тільки забезпечення шкільної освіти без утрат здоров'я учнів, а й цілісного підходу до шкільного життя, що захоплює всі рівні - від управління освітніми системами, відносин у класі та зв'язків із зовнішнім співтовариством до виховання свідомого ставлення до збереження та зміцнення свого здоров'я.

При проведенні моніторингу здоров'я оцінка стану здоров'я розглядається у двох аспектах:

як показник функціональної готовності організму на кожному віковому етапі до виконання різних видів діяльності;

як критерій оцінки впливу навчального й фізичного навантаження на організм учня.

Даний проект припускає чотири діагностичні методики, що пройшли апробацію в освітніх установах Центрального округу:

1. Анкета оцінки суб'єктивних скарг учнів для опитування батьків (запропонована НДІ гігієни та профілактики захворювань у дітей, підлітків і молоді МЗ РФ).

2. Моніторинг здоров'я "Оцінка фізичного стану й фізичних можливостей організму людини" (розроблена Асоціацією "Народний Спорт Парк").

3. "Паспорт здоров'я", розроблений канд. пед. наук, д-м мед. наук, дійсним членом Академії педагогічних і соціальних наук М. Лазарєвим.

4. Валеологічний моніторинг (розроблений МИПКРО, керівник В. Носкін).

Не зупиняючись на конкретних позитивних і негативних сторонах зазначених методик, пов'язаних з наявністю чи відсутністю дорогої апаратури (валеологічний моніторинг), суб'єктивністю показників (1-а методика) тощо, хочеться сказати, що всі вони практично апробовані у школах Центрального округу, працюють на створення здоров'язберігаючого середовища в освітній установі.

Задача наступного років експериментальної роботи - за допомогою науки виділити найбільш раціональні позиції кожної методики й на їхній базі створити якісно нову методику, здатну об'єктивно показати фізичне, психічне, соціальне здоров'я дитини, не потребуючих великих матеріальних витрат від освіти, що має малу трудомісткість, зрозумілу всім учасникам освітнього процесу.

Соціодиагностика як складова частина педмоніторингу покликана визначити замовлення учня і батьків на освіту (без чого не можна говорити про особистісно зорієнтовану освіту), професійне самовизначення, мотивацію навчання.

Це напрям у співставленні з результатами діагностики рівня навченості дозволяє будь-якій освітній установі на рівні учня, групи дітей, класу порівняти його "хочу" і "можу", доказово скласти шкільний навчальний план, спрогнозувати професійну орієнтацію своїх дітей, гнучко планувати свою роботу з тими чи іншими ВНЗ.

Останні три роки експериментальної роботи в цьому напрямі показали, що замовлення на освіту у 50 % учнів 9-11-х класів не збігається із замовленням їхніх батьків. Значна кількість підлітків бачать свій розвиток і професійну орієнтацію, наприклад, у гуманітарній сфері, а їхні батьки орієнтуються на технічні ВНЗ. Бажання дитини "взяти" певну освіту ніяк не підтверджується її ж результатами діагностики рівня навченості. Прагнення батьків увести у шкільний навчальний план вивчення кількох іноземних мов з початкового ступеня не підкріплюється розумовими та фізичними можливостями дитини, мотивація батьків і мотивація дітей не збігаються. Результати досліджень, проведених в освітніх установах Центрального округу під керівництвом д-ра фіз. наук Бабочкіна П. І. (Московська гуманітарно-соціальна академія, ректор Ільїнський І. М.), показали динаміку незадоволеності своїми результатами навчання в 78,2 % (8-і класи), 89 % (9-і класи) до 51,1 % в 11-х класах.

Усі ці й інші позиції дозволяють говорити про самостійний напрям соціодіагностики в рамках педмоніторингу. Останній напрям педмоніторингу - аналіз забезпечення освітнього процесу. Воно пов'язано з можливостями освітньої установи задовольнити як державне, так і особистісне замовлення на освіту.

Дослідженню підлягають такі показники, як:

матеріально-технічне забезпечення освітнього процесу;

кадрове забезпечення;

програмно-дидактичне забезпечення.

Зміст даного аналізу - співставити бажання учня і батьків "узяти" певну освіту й можливість освітньої установи "дати" цю освіту.

При правильному моніторингу перших чотирьох напрямів стає ясно, які педагогічні кадри потрібні освітній установі, особливо для регіонального та шкільного компонентів, де, власне, і можливе замовлення учнів і батьків і де спостерігається найвища мотивація в дітей (у порівнянні з обов'язковим мінімумом). Аналізуються матеріально-технічні можливості освітньої установи, без чого не можна спланувати як власне освітній процес, так і можливості для додаткової освіти.

Цей напрям дозволяє прогнозувати замовлення на певні підручники, програми, дидактичні матеріали, необхідні технічні засоби навчання.

Підбиваючи підсумок вищесказаного, слід зазначити взаємопроникнення всіх напрямів педмоніторингу. Трирічна експериментальна робота більше ста освітніх установ усіх типів і видів Центрального округу м. Москви показала практичну значущість цієї роботи, необхідність отриманих результатів для виходу на особистісно зорієнтовану освіту для прогнозування діяльності освітньої установи.

Даний проект має певні практичні напрацювання у створенні системи педмоніторингу та механізмів реалізації ідеї особистісно зорієнтованої освіти.

Loading...

 
 

Цікаве