WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Педагогічне спілкування. Комунікативна атака - Реферат

Педагогічне спілкування. Комунікативна атака - Реферат

Так, темп мовлення - швидкість вимови складів, слів, фраз, що залежить від індивідуальних звичок людини, її характеру, настрою, темпераменту. Доречно наголосити, що темп мовлення педагога, як відзначають у своїх дослідженнях О.Ф. Бондаренко та З.Г. Зайцева, залежить від мети, вікових та індивідуальних особливостей аудиторії, характеру навчального матеріалу, міри складності його змісту.

Паузи у мовленні визначаються як тимчасові зупинки його звучання. Паузи поділяють мовленнєвий потік на складові частини і відіграють значну роль в організації сприймання та засвоєння матеріалу.

Слід підкреслити, що мовлення педагога без пауз сприймається аудиторією приблизно так, як мовлення в швидкому темпі. Характерною особливістю такого мовлення є монотонність. Водночас потрібно звернути увагу на те, що велика кількість пауз уповільнюють його темп, негативно впливають на ефективність сприймання матеріалу.

Практика формування педагогічного спілкування переконує, що запровадження такого технологічного прийому як "комунікативна атака", потребує використання логічних та організаційних пауз.

Логічні паузи дають змогу педагогу обдумати наступну фразу, а аудиторія в цей час осмислює те, що сказав педагог, мобілізує увагу для сприймання нового матеріалу. Організаційні паузи у "комунікативній атаці" треба педагогові для того, щоб зосередитися для переходу від одного її етапу до іншого.

В організації смислової структури мовлення значна роль належить й логічним наголосам. Слід пам'ятати, що вони визначаються як довільне виділення одного із елементів висловлювання з метою збільшення його семантичного значення. За допомогою логічних наголосів виділяються слова, які несуть більше смислове навантаження. Правильне використання логічних наголосів робить мовлення зрозумілим, точним. Водночас надмірна кількість логічних наголосів збіднює мовлення, веде до перекручення думки.

З огляду на сказане ніяк не завадить підкреслити, що "комунікативна атака" буде невдалою або взагалі неможливою, якщо мовленню педагога притаманні такі недоліки: неправильна дикція, невміння інтонувати мовлення, неправильні наголоси, надмірна чи недостатньо голосна вимова, невиправдане уповільнення темпу.

Одним із необхідних методів, що використовується в "комунікативній атаці", є укрупнення мовлення. Згідно з працею П.М. Єршова, цей метод збільшує значущість змісту, що виражається словами. Укрупнення мовлення можна проводити таким чином:

потрібну фразу (ту, яка укрупнюється), треба "розгорнути", тобто промовляти повільно (в "розрядку"), подовжуючи голосні звуки і зберігаючи логічну стрункість фрази;

різні слова, що входять до певної фрази, укрупнюються не однаковою мірою, укрупнюється завжди і обов'язково головне (ударне) слово;

укрупнення односкладового чи багатоскладового слова потребує того, щоб його вимовляти по складах.

Обов'язковим елементом, що потребує яскравого вираження в "комунікативній атаці", є мускульна мобілізованість. Сутність та зміст мускульної мобілізованості доцільно описати, враховуючи точку зору з цього питання П.М. Єршова, яку він висловив у книжці "Режиссура как практическая психология" .

Корисно також звернутися до наукових праць П.В. Галахової, В.А. Кан-Калика та Н.Д. Никандрова. Виходячи із змісту цих досліджень, слід у мускульній змобілізованості виділяти такі елементи:

загальна підтягнутість мускулатури тіла, зокрема, підтягнутість мускулатури спини;

помірна рухомість тіла, що забезпечує чітко відпрацьовану осанку;

повна узгодженість у рухах кінцівок і корпусу;

поставлена мімічна виразність, відсутність знервованої та імпульсивної рухливості м'язів обличчя;

яскрава зовнішня виразність, високі динамічні якості, велика кількість орієнтовних реакцій при загальній спрямованості погляду на аудиторію, що характеризують увагу педагога.

Нагадаємо, що на формування мускульної змобілізованості негативно впливають такі показники: скутість, обмеженість рухів; відсутність значуще виразних; наявність відволікаючих, беззмістовних жестів; одноманітна міміка; невиразність погляду; метушливість.

Проведення "комунікативної атаки" потребує від педагога вміння керувати своїм самопочуттям; переборювати нетворчий настрій перед і в час спілкування з аудиторією. Своєрідним вістрям вияву його творчого самопочуття виступає передстартова готовність до спілкування, в якій відображається комунікативна настроєність і так звана загальна комунікативна збудженість. Багаторічний досвід практичної діяльності з підготовки майбутніх педагогів до професійного спілкування показує, що комунікативна збудженість базується на емоціональності як здібності особистості до емоційного переживання певної якості.

Важливо пам'ятати, що обов'язковим елементом підготовки до "комунікативної атаки" виступає педагогічна імпровізація. У психолого-педагогічних дослідженнях її визначають як інтуїтивно-логічний процес миттєвого створення і виконання педагогічно значущих елементів творчої діяльності. Педагогічна імпровізація, як свідчить практика передовсім стає необхідною тоді, коли треба якнайшвидше знайти вихід із непередбаченої педагогічної ситуації, що раптово виникла у процесі спілкування педагога з аудиторією, привернути увагу аудиторії до себе. Досвідчені педагоги часто планують її проведення на етапі "комунікативної атаки". Новизна змісту або своєрідна структура раніше відомої для аудиторії інформації, новизна дій, що необхідні для виконання педагогічної імпровізації, сприяють установленню професійно-педагогічного контакту у спілкуванні.

Як бачимо, зміст і структура педагогічної імпровізації можуть наперед не готуватись. У більшості випадків педагог вибирає слушний момент для реалізації спеціально продуманої і часто відрепетированої імпровізації.

Результати аналізу наукових праць В.А. Кан-Калика, В.М. Харькіна переконують, що педагогічна імпровізація базується на здібності педагога оперативно і правильно оцінювати ситуацію спілкування і потребує наявності певних умов. Проаналізувавши ці умови, вважаємо за необхідне подати їх таким чином:

загальнокультурна і професійна підготовка педагога;

ґрунтовна психолого-педагогічна і методична підготовка педагога;

розвинуте педагогічне мислення, що дає змогу прогнозувати обставини педагогічної діяльності й діяти в них, розвинуті увага, уява, інтуїція;

схильність до організації спілкування з людьми;

управління своїми психічними станами і вміння вільно тримати себе на людях;

володіння комунікативними вміннями, знання теорії та методики педагогічної імпровізації. Водночас слід зазначити, що однією з найважливіших умов проведення імпровізації є якісна мовленнєва підготовка педагога, його вміння діяти словом.

Імпровізація, як правило, виявляється у словесних, фізичних або словесно-фізичних діях. Словесна дія в педагогічній імпровізації має форму монологу, діалогу, репліки або фрази. Досить рідко в педагогічній імпровізації в чистому вигляді зустрічається фізична дія. Найчастіше вона виявляється в формі погляду чи жестів. Широкого використання в педагогічній імпровізації набули словесно-фізичні дії.

В.М. Харькін у структурі педагогічної імпровізації виділяє чотири етапи. Перший із них - етап педагогічного осявання, тобто зародження педагогічної імпровізації - поява нової незвичної думки, ідеї у відповідь на репліку, запитання аудиторії.

Другий етап - миттєве осмислення педагогічної ідеї і моментальний вибір способу її реалізації. На цьому етапі педагог приймав рішення щодо того, якою за своєю суттю має бути імпровізація.

Третій етап - публічне втілення педагогічної імпровізації. Спеціалісти твердять, що цей етап стає центральним у проведенні імпровізації. Яку б цікаву імпровізацію не продумав педагог, але головне - втілення її у практику спілкування з аудиторією.

Четвертий етап - миттєвий аналіз процесу втілення педагогічної ідеї, моментальне рішення про продовження чи припинення педагогічної імпровізації.

В.А. Кан-Калик у структурі педагогічної імпровізації називав три етапи. Перший - швидкий оперативний аналіз ситуації, вибір засобів впливу; другий - безпосередній вплив (виконання імпровізації); третій - осмислення і переживання результатів імпровізації .

Як бачимо, В.А. Кан-Калик та В.Н. Харькін мають однакові погляди щодо розуміння сутності етапів імпровізації.

Успішність "комунікативної атаки" значною мірою залежить від типу поведінки педагога під час проведення імпровізації. У праці В.А. Кан-Калика вирізняється п'ять таких типів поведінки:

оперативно-пошуковий, що характеризується вільними, органічними і плідними імпровізаційними діями педагога, які не викликають значних витрат його енергії, психічних і емоційних утруднень;

напружено-перетворюючий, спрямований на мобілізацію всіх ресурсів особистості на переборення труднощів, що виникли;

умисно-відвернений, який характерний тим, що педагог свідомо уникає непередбаченої ситуації;

мимовільно-гальмуючий, що виникає внаслідок розгубленості і повного гальмування дій педагога;

зрив, під час якого педагог діє безконтрольно, безсистемно, посилюючи конфлікт і ускладнюючи педагогічну ситуацію.

Такими, на наш погляд, мають бути основні характеристики "комунікативної атаки". Ще раз підкреслимо, що її проведення потребує наявності в педагога вмінь вербального, невербального спілкування; творчого самопочуття, соціальної перцепції, орієнтування в ситуації спілкування, володіння професійно-педагогічною увагою, самопрезентації, використання "пристосувань". Водночас оволодіти "комунікативною атакою" треба для завоювання ініціативи і комунікативної переваги у складних ситуаціях професійного спілкування.

Loading...

 
 

Цікаве