WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Педагогічне спілкування. Комунікативна атака - Реферат

Педагогічне спілкування. Комунікативна атака - Реферат

Педагогічне спілкування. Комунікативна атака

Поняття "комунікативна атака" в теорії і практиці педагогічного спілкування запропонував використовувати В.А. Кан-Калик. Концепція педагогічного спілкування, яку розробив учений, передбачає визначення етапів спілкування під час проведення уроку

Характеристики "комунікативної атаки": вона передбачає завоювання ініціативи у спілкуванні й цілісну комунікативну перевагу, що забезпечують у подальшому управління спілкуванням з аудиторією.

Початковий етап спілкування педагога з аудиторією не завжди потребує проведення "комунікативної атаки".

Практика формування професійного спілкування нині підказує, що є потреба змінити підхід до цього феномена, розширити його трактування. "Комунікативна атака" може досліджуватись як комунікативне вміння педагога, яке, в свою чергу, виступає методом установлення професійно-педагогічного контакту у спілкуванні. Водночас важливо підкреслити, що реалізація "комунікативної атаки" можлива лише тоді, коли у педагога сформовані професійні комунікативні вміння вербального і невербального спілкування, створення творчого самопочуття у спілкуванні, сприймання і розуміння людини людиною, орієнтування в ситуації спілкування, володіння професійно-педагогічною увагою, самопрезентації, використання системи "пристосувань".

Не треба забувати й про педагогічну імпровізацію, яка завжди супроводжує проведення "комунікативної атаки".

Слід пам'ятати, що вибір засобів спілкування для побудови "комунікативної атаки" і порядок їх використання у кожному конкретному випадку зумовлюються рівнем підготовленості педагога до професійного спілкування, а саме: розвиненість професійного мислення, мовлення і багатство професійно-лексичного запасу; вміння оновлено сприймати відомий навчальний матеріал, визначати комунікативну структуру уроку, володіти технікою педагогічно доцільного переживання, а також своїм емоційним самопочуттям на різних етапах спілкування; вміння орієнтуватись у часі та умовах спілкування.

Наукові праці педагогів та психологів, спеціалістів у галузі ораторського мистецтва та театральної педагогіки дають матеріал, який дає змогу побудувати зміст "комунікативної атаки".

Так, доцільно прийняти положення, яке обґрунтоване знавцями публічного мовлення, звичайно, адаптуючи його до умов педагогічної діяльності. Сутність цього положення полягає в тому, що педагог повинен з самого початку спілкування з аудиторією має привернути її увагу до себе, або, інакше кажучи, заволодіти її увагою. А звідси випливає висновок про те, що треба знайти шляхи, які дадуть змогу досягти бажаного.

Якщо одним із завдань "комунікативної атаки" є завоювання ініціативи у спілкуванні, то доречно в цьому разі звернутися до рекомендацій В.А. Кан-Калика. Багаторічний досвід викладацької діяльності дав змогу ученому встановити перелік факторів, наявність яких забезпечує ініціативу педагога у спілкуванні. До таких факторів належать:

чіткість організації початкового контакту з класом;

оперативність у переході від організаційних процедур до ділового спілкування;

відсутність проміжних зон між організаційними і змістовними аспектами початку взаємодії;

оперативність у досягненні соціально-психологічної єдності з класом;

введення особистісних аспектів у взаємодію з учнями;

переборення стереотипних і ситуативних негативних установок на окремих учнів;

організація цілісного контакту з усім класом;

забезпечення зовнішнього комунікативного вигляду вчителя (підтягнутість, зібраність, охайність);

скорочення педагогічних вимог, які щось забороняють, і розширення позитивно-орієнтованих педагогічних вимог;

реалізація мовленнєвих і невербальних засобів взаємодії, активне включення міміки, мікроміміки, "контакту очей" і т.п.;

"транслювання" особистої прихильності до дітей;

розуміння ситуативної внутрішньої настроєності учнів й урахування її у спілкуванні, передача учням цього розуміння;

введення на початковому етапі взаємодії завдань і запитань, які можуть мобілізувати аудиторію;

формулювання яскравих, привабливих цілей діяльності і пошук шляхів їх досягнення.

У деяких дослідженнях звертається увага на потребу використання на початку спілкування з аудиторією так званої початкової паузи. Психологічне призначення цієї паузи, як твердять В.А. Кан-Калік, З.В. Савкова, з одного боку, полягає в тому, що вона дає змогу аудиторії певним чином звикнути до педагога (оцінити його зовнішній вигляд, виявити його бажання працювати з цими людьми і в цей час), з другого боку - правильне її використання дає змогу привернути увагу цієї аудиторії до педагога. Проте результати теоретичної розробки і апробації "комунікативної атаки" як методу формування комунікативних умінь виявили цілковиту неможливість звернення в даному разі до "початкової паузи".

"Комунікативна атака", як відомо, передбачає проведення своєрідного комунікативного "тиску" педагога з моменту його появи на аудиторію, що зумовлюється необхідністю встановлення професійно-педагогічного контакту у спілкуванні. Цей "тиск" виражається в спрямованості погляду педагога, мускульній змобілізованості, інтонаційній виразності мовлення. З огляду на сказане зрозуміло, що "початкову паузу" ніяк не можна використовувати у "комунікативній атаці".

Потребу визначення стадійності проведення "комунікативної атаки" зумовила звернення до робіт К.С. Станіславського та В.А. Кан-Калика. Як відомо, в розробленому видатним театральним педагогом ученні про сценічне спілкування визначені стадії цього процесу (орієнтування в умовах, що оточують, і вибір об'єкта; підхід до об'єкта, привернення до себе його уваги; "зондування" душі об'єкта. передача своїх "бачень" об'єкту за допомогою променевипускання; відгук об'єкта і обмін променевипусканням з обох сторін). Спираючись на ці положення, В.А. Кан-Калик розрізняє, як він пише, основні стадії педагогічного спілкування. Стадії, відповідно, можна визначити і в "комунікативній атаці". Виходячи зі сказаного, дамо стислу характеристику цих стадій.

Перша стадія спілкування в роботах В.Л. Кан-Калика називається "орієнтування в умовах спілкування". Як визначає дослідник, на цій стадії відбувається складний процес пристосування загального стилю спілкування до певних умов (тобто лекції, уроку і т.п.), що базується на таких важливих моментах:

усвідомлення педагогом свого особистого стилю спілкування з вихованцями;

відновлення в комунікативній пам'яті попередніх особливостей спілкування з даною аудиторією;

уточнення стилю спілкування в нових комунікативних умовах діяльності.

Якщо ж педагог уперше зустрічається з аудиторією, то реалізація вказаної стадії спілкування зумовлюється ще й докомунікативною атмосферою, яка створюється на основі початкової інформації педагога про учнів і учнів про педагога.

Можна погодитися з таким аналізом першої стадії спілкування, але є всі підстави запропонувати й інший підхід до розуміння її суті. Цей підхід базується на дослідженнях О.О. Леонтьєва, який вводить поняття "орієнтування в ситуації спілкування".

Даний вид орієнтування, як пише О.О. Леонтьєв, повинен включати три аспекти. По-перше, це орієнтування у просторових умовах спілкування і, більше того, в таких обставинах, які піддаються зоровому та кінетичному сприйманню; по-друге, це орієнтування в часових умовах спілкування (насамперед, наявність чи відсутність дефіциту часу), і, по-третє, це орієнтування в так званій соціальній ситуації спілкування, тобто в актуальних соціальних взаємовідносинах між тими, хто спілкується. Порівняння двох точок зору на розуміння першої стадії спілкування впевнює в доцільності звернення до досліджень О.О. Леонтьєва, який глибше розкриває її сутність.

Отже перша стадія проведення "комунікативної атаки" буде визначатись як стадія орієнтування в ситуації спілкування, що включає три вказані аспекти.

Друга стадія спілкування, як її називає В.А. Кан-Калик, - привернення до себе уваги об'єкта спілкування.

Третя стадія спілкування у К.С. Станіславського називається "зондуванням душі об'єкта". В.А. Кан-Калик підкреслює, що цю стадію треба розглядати як своєрідний пошуковий етап, на якому відбувається коригування раніше продуманих прийомів спілкування.

Треба зрозуміти, що ця стадія має своєрідний предстартовий характер, бо на ній педагог уточнює свої уявлення про ситуацію спілкування, про рівень готовності до нього аудиторії.

Четверту стадію спілкування видатний театральний педагог розглядає як передачу своїх "бачень" об'єкту за допомогою "променевипускання". Слід сказати, що явище "променевипускання" полягає в умінні педагога використовувати міміку, мікроміміку, голос, інтонаційну виразність мовлення, систему "пристосувань" з метою спонукати об'єкт не тільки почути, а й побачити те, про що йдеться мова. У педагогічному спілкуванні і, зокрема, в "комунікативній атаці", ця стадія буде розглядатись як етап вербального спілкування педагога з аудиторією

Остання, п'ята стадія спілкування - зворотний зв'язок, який здійснюється у двох основних напрямах - змістовному і емоційному. Водночас, на нашу думку, сутність "комунікативної атаки" визначає першочергову роль емоційного аспекту зворотного зв'язку, що сприймається через емоційний настрій аудиторії й виражається в поведінці вихованців і в загальній атмосфері діяльності.

Слід ще раз підкреслити, що розглянуті етапи спілкування треба аналізувати також як етапи проведення "комунікативної атаки", хоча вона триває порівняно недовго, тобто припадає на короткий час спілкування з аудиторією.

Проведення "комунікативної атаки" базується на певних вимогах до мовлення педагога, і передовсім до його інтонаційної виразності.

Під інтонаційною виразністю мовлення розуміють вираження почуттів і емоцій за допомогою голосу. Із засобів інтонаційної виразності мовлення, які є найхарактернішими для "комунікативної атаки", увагу передовсім треба звернути на темп мовлення, паузи, логічні наголоси і дати їм стислу характеристику.

Loading...

 
 

Цікаве