WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Заняття з розвитку українського мовлення - Сценарій

Заняття з розвитку українського мовлення - Сценарій

і зробити кружечки для вареників. (Робить кружечки склянкою, бере один- у долоні). Вареники на Україні роблять з кашею, з картоплею, з капустою, з сиром, а влітку - з ягодами. То з чим можна робити вареники? А ми сьогодні зробимо вареники з ... (Називає продукт, який приготовлено). Витріть руки (дає утирач), беріть усі по кружальцю тіста, я покладу на нього..., і зліпите по вареничку. Але спочатку подивіться, як я це роблю. (Показує).
Коли діти закінчили роботу, бабуся хвалить їх і каже, що тепер вареники треба швиденько кинути в окріп - так називається вода, яка кипить. Чавунчик з водою уже в печі, і поки вода закипить, діти відгадують загадку: "Місили, ліпили, ліпили, ліпили, а тоді хіп! Та в окріп! А вже наостанку - в масло та сметанку. Хто зуміє відгадати, того будем частувати (рос. - угощать).
Після відгадування хвалить дітей і каже, що за обідом вони і борщик з пампушками будуть їсти, і варенички. А тепер нехай відпочинуть, погуляють. Можна вивчити загадку напам'ять, щоб удома загадати її мамі,- хай відгадає і теж зробить разом з ними варенички.
7. "А вже ясне сонечко припекло" (екскурсія у природу)
Мета: звернути увагу дітей на зміни у природі, активізувати відомі слова й поповнити словниковий запас новими; розвивати спостережливість, пам'ять. Словник: ласкавий, бруньки, тане сніг, шпаки, шпаківня, будиночок, дах, лелека, паперовий човник, біжать струмки.
Дид. матеріал: природні об'єкти, шпаківня (справжня або малюнок), паперовий кораблик.
Для екскурси обирають теплий сонячний день. Виходять у зелену зону, а якщо є змога - у гай, на схили річки. Вихователь розпочинає бесіду:
- Чи знаєте, діти, як називається нинішній місяць українською мовою? А знаєте, чому він так називається? Ось послухайте. У цьому місяці тане сніг, починають пробуджуватись від зимового сну всі рослини. Пробуджується і береза. Від сонячного тепла починає бродити сік, він стікає по стовбуру. Кажуть, що береза "плаче". Плаче від тепла, від радості, що весна прийшла. Тому й місяць називається березень. У березні погода буває дуже різною: то сніг і холод, то сонце, то дощ. Тому в народі кажуть: "Березень невірний: то сміється, то плаче". Як кажуть про березень?
Пропонує заплющити очі й підставити личко сонечку.
- Відчуваєте, як воно гріє? Що робить сонечко? А тепер гляньте на небо. Яке воно? Якого кольору? По небу пливуть легенькі ... що? Є більші і менші хмарки. Які хмарки? Де вони?
Коли сонце сховається за хмарою, діти пригадують пісеньку про сонечко і кличуть його. Якщо не пам'ятають чи не знають, вихователь сам наспівує її, а потім разом з дітьми:
Вийди, вийди, сонечко,
На дідове полечко,
На бабине зіллячко,
На наше подвір'ячко,
На весняні квіточки,
На маленькі діточки.
Там вони грають,
Тебе дожидають.
- А тепер поглянемо на землю. Чи є тут зіллячко? А травичка? Яка вона? (- Маленька, зелена.) А квіточки є? Так, ще немає. (Увага до наголосів). Давайте розучимо вірш про травичку.
Зачитує уривок з вірша В. Ладижця "Веснянка". Діти повторюють кожний рядок:
Травонько, травонько, зеленись,
Золотому сонечку поклонись.
Щоб розквітла яблунька на горі,
Щоб тулялось весело дітворі.
Під час розучування стежить за правильною вимовою звука (шч), позначеного буквою щ.
- Весною земля мокра, бо тане сніг, а з гірок біжать струмочки. Що біжить з гірок? Весною діти роблять з паперу кораблики або човники - ось такі (показує) і пускають їх на воду. (Пускає на воду свій).
Далі діти розглядають гілочку дерева або куща. Вихователь пригинає її, запитує:
- Що будемо розглядати? Ось це (показує) - гілочка. На ній бруньки. Взимку вони були маленькі. Які були? А тепер набухли, позеленіли. Скоро вони тріснуть, і розів'ються зелені листочки. Що зроблять бруньки? Що розів'ється? А потім і квіточки з'являться.
Нагадує, що навесні повертаються до нас із теплих країв птахи.
- Хтось, може, бачив, як вони летять? А хто чув їхні голоси? Ось послухаймо. (Діти прислухаються). Першими прилітають гуси, шпаки (рос. - скворцы). Шпаки селяться у дуплах дерев і в невеличких будиночках. Ось таких. (Показує шпаківню на дереві або малюнок). А хто робить шпаківні? То хто селиться у шпаківнях? Де селяться шпаки?
Пропонує розглянути шпаківню. Показує: оце дах, це стіни, це віконце, яке і двері водночас. Діти повторюють слова, потім відгадують загадку:
У садочку біля тину
(рос. - возле забора)
Я зробив йому хатину.
Він навколо обкрутився,
Подививсь і оселився.
- Так, це загадка про шпака. А хатина для шпака як називається? Тепер нехай кожен викладе з паличок на землі шпаківню або намалює.
Підходить до кожного й запитує, навмисне помиляючись: "Це що, стіна?" - "Ні, це дах" іт.д.
- Давайте пограємо у гру, яку ми дуже любимо. Діти завжди грали в неї весною. Називається вона "Подоляночка".
Діти за допомогою лічилки обирають Подоляночку, і розпочинається гра. Нею і завершується екскурсія.
У повсякденному житті доцільно розучити гру з книги В. Верховинця "Весняночка" (стор: 138).
8. "Йде весна-красна"
Мета: збагачувати словниковий запас, розвивати уміння правильно будувати висловлювання. Словник: їхати, березень, квітень, човен, віз, сани; слова вірша Т. Коломієць "Ішла весна-красна".
Дид. матеріал: рухливі картинки - віз, сани, човен та зображення місяця Квітня; чарівна скринька з гостинцями; ягнятко, гусеня, каченя - ілюстрації до вірша Т. Коломієць "Ішла весна-красна".
Х і д з а н я т т я
1. Бесіда:
- То які зміни в природі ми помітили під час екскурсії? Чому про березень кажуть, що він то сміється, то плаче? Так, тому що дуже різна погода в березні: буває і сніг, і мороз, і сонечко, і тепло, і дощик. Ви вже знаєте, що березень - перший місяць весни. А за ним іде квітень. Він називається так тому, що в цей час з'являються у лісах і на луках квіти. Як називається місяць? Дуже нелегко
квітню прийти на зміну березню. А чому - послухайте казку.
2. Бесіда за казкою. Вихователь переповідає українську казку "Як Квітень до Березня в гості їхав", ілюструючи розповідь рухливими картинками.
- Чи хотів Березень, щоб Квітень приїхав до нього в гості? Бачите, який він невірний. Сам запросив, і сам же й не пускав. (Розповідає ще раз початок казки). Що ж зробив Березень? Що порадив (рос. - посоветовал) Квітню Травень? Це місяць, який йде після Квітня. (Допомагає відповісти, діти ще раз проговорюють речення хором). То як Квітень їхав? ( - Квітень узяв сани" на сани поклав воза й човен і поїхав.) А для чого Квітень так зробив?
3. Фізкультхвилинка: діти беруться за руки, утворюють коло і разом з вихователем співають "Веснянку" В. Ладижця: "Травонько, травонько, зеленись", виконують відповідні рухи.
4. Розучування вірша. Коли діти сідають на стільці, вихователь запитує:
- Чи сподобався вам Березень? А чому? А тепер послухайте, що я вам скажу. Березень, на мою думку, зовсім не поганий. Адже він перший розпочинає весну. І йому доводиться весь час боротися із зимою. Якщо подужає весна - на небі сонечко, а якщо зима - то холод і сніг. І все-таки весна перемагає. Що вона несе із собою?
Вихователь слідкує за правильністю мовлення дітей, пропонує послухати, як гарно розповіла про весну українська поетеса Тамара Коломієць:
Ішла весна-красна
У синій хустинці,
Несла весна-красна
У скриньці гостинці.
Ягнятам - травицю,
Гусятам - водицю,
Каченятам - ряску,
А малятам - ласку.
Розповідаючи, показує зображення дівчини-весни у синій хустинці, скриньку і т. д. Дістає з "чарівної" скриньки травичку і кладе біля ягнятка, іграшкову чашечку з водичкою і т. д. Пояснює слово "ряска"- це дрібні водяні рослини, їх дуже люблять качки, запитує, чи знають діти, чому весна у синій хустинці (бо весною синє небо). Вірш діти заучують напам'ять.
5. Словесна гра "Кому що?": вихователь показує послідовно зображення тварин, а діти проговорюють відповідні рядки з вірша.
- Що цікавого ви довідались про березень? Що несе весна-красна?
Loading...

 
 

Цікаве