WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Підготовка школи до атестаційної експертизи - Реферат

Підготовка школи до атестаційної експертизи - Реферат

2. Робоча програма атестації.

3. Список членів робочої групи.

4. Список членів експертної комісії.

5. Наказ по відділу освіти про початок атестації загальноосвітнього навчального закладу.

6. Інструментарій для збору експертної інформації (контрольні роботи, тести, анкети, діагностичні листи, опитувальники для бесід та інтерв'ю, протоколи експертної оцінки, інструкції для вчителів, інструкції для учнів).

7. Підсумкові узагальнюючі протоколи.

8. Затверджені права й обов'язки експертів тощо.

Робота експертної комісії у школі

Відповідно до Порядку державної атестації загальноосвітніх, дошкільних і позашкільних навчальних закладів робота експертної комісії безпосередньо в навчальному закладі триває до двох тижнів. Щоденно керівник експертної групи повідомляє директора школи про плани роботи експертної комісії. У разі необхідності за проханням адміністрації школи у плани можуть вноситись незначні корективи. Протоколи атестаційної експертизи заповнюються щоденно та здаються керівнику експертної групи. Директор навчального закладу обов'язково ознайомлюється з ними та підписує їх. У разі незгоди з результатами, що зафіксовані у протоколах, керівник групи може за наявності часу та можливостей призначити повторну експертизу (крім експертної контрольної роботи) або передати матеріали в апеляційну комісію.

В атестації беруть участь класи, які визначає експертна комісія. Отримані результати обробляє робоча група або самі ж експерти.

Наведені вище рекомендації не мають законодавчої сили, носять рекомендаційний характер і можуть дотримуватись довільно.

Заключний етап атестаційної експертизи

На заключному етапі проводиться узагальнення експертної інформації, глибокий аналіз предмета експертизи. Керівник експертної групи аналізує роботу кожного експерта, дає оцінку, указує на зауважені недоліки чи порушення етики поведінки. Ґрунтовному аналізу піддаються достовірність і переконливість пропозицій. Додатково опрацьовуються матеріали самооцінки, попередніх атестацій. Установлюється відповідність матеріалів самоаналізу та самооцінки освітньої діяльності атестованого навчального закладу фактичному стану речей на основі атестаційної експертизи. Виводиться кількісна та якісна оцінки. Кількісна оцінка виставляється на основі узагальненого протоколу за орієнтованими критеріями, у пояснювальній записці до яких указано: "Високий рівень визначається за умови отримання сумарної кількості балів у межах 160-140; достатній - 139-103; середній - 102-63; низький - 62 і менше. Ураховуючи значення обох блоків показників, слід мати на увазі, що рівень освітньої діяльності навчального закладу не може бути визнаний "високим", якщо результативність навчально-виховного процесу оцінена іншою оцінкою. Навчальний заклад не може бути атестований умовно, якщо результативність навчально-виховного процесу низька". Останнє засідання експертної комісії повинно сформувати колективну експертну оцінку, що відповідно до наказу МОН № 553 від 24.07.2001 р. визначається: не атестовано, атестовано з умовою, атестовано, атестовано з відзнакою. Відповідно до орієнтовних критеріїв загальний атестаційний висновок про загальноосвітній навчальний заклад визначається за рівнем і результативністю освітньої діяльності (сумарною кількістю залікових балів).

Високий рівень - навчальний заклад вважається "атестованим з відзнакою".

Достатній рівень - навчальний заклад вважається "атестованим".

Середній рівень - навчальний заклад вважається "атестованим умовно".

Низький рівень - навчальний заклад вважається "не атестованим".

У пояснювальний записці до орієнтовних критеріїв указується про те, що одночасно з атестацією загальноосвітнього навчального закладу проводиться атестація його керівників (директора, заступників директора). Для цього підраховуються залікові бали з підрозділу "Система управління. Оцінка діяльності керівників навчального закладу". Орієнтовно за наявності 23-20-ти балів можна вважати, що керівник "відповідає займаній посаді і заслуговує нагородження (відзначення)", за наявності 19-15-ти балів - "відповідає займаній посаді", 14-10-ти - "відповідає займаній посаді з умовою (ліквідації певних недоліків)", 9 і менше балів - "не відповідає займаній посаді". Але при цьому необхідно враховувати, що діяльність керівників навчального закладу не може бути оцінена позитивно, якщо заклад визнано "не атестованим".

Органи управління освітою, на які покладається проведення атестації загальноосвітніх навчальних закладів, можуть вносити до орієнтовних критеріїв обґрунтовані зміни та доповнення з урахуванням статусу, типу, специфіки, регіональних соціально-економічних умов, стартових можливостей роботи конкретних навчальних закладів. Так, у процесі державної атестації гімназій, ліцеїв, колегіумів, спеціалізованих, авторських шкіл додатково аналізується науково-дослідницька й експериментальна робота, у спеціальних інтернатних закладах - стан соціально-реабілітаційної роботи тощо.

Наступний етап - формування експертних висновків і підготовка акта про наслідки атестаційної експертизи. Розпочинається підготовка підсумкового документа ретельним осмисленням і систематизацією наявних показників, параметрів, фактів, прикладів; відбором типових, найбільш значущих; установленням і виділенням основних факторів, що впливають на результативність діяльності навчального закладу. Обов'язково треба вказати, який інструментарій був використаний для оцінки педагогічних явищ.

Вимоги до оформлення підсумкового акта експертизи.

1. Акт як діловий документ повинен мати такі реквізити:

автор документа (назва відомства й організації);

дата, номер, місце складання;

гриф затвердження;

відомості про кількість примірників, їх місцезнаходження;

перелік додатків до акту;

підписи членів комісії;

печатка відділу (управління) освіти.

2. Текст акта складається з двох частин. У першій зазначаються підстави для складання акта, перелічуються члени комісії. У другій (структурованій за розділами) описується сутність, характер проведеної роботи установлені факти, а також даються пропозиції та робляться висновки.

3. Акт складається у двох (трьох) примірниках, що мають однакову юридичну силу.

4. Текст документа повинен бути структурованим відповідно до розділів робочої програми або орієнтовних критеріїв.

5. Мова акта повинна бути лаконічна, чітка, не заангажована мовними штампами. Стиль тексту - офіційно-діловий.

Самоосвітні завдання

Що, на ваш погляд, у орієнтованому алгоритмі підготовки та проведення атестаційної експертизи є занадто формалізованим, незручним, а що, навпаки, є зручним у користуванні?

Наскільки матеріали публікацій цього та попереднього номера сприяли мобілізації зусиль вашого навчального закладу при підготовці та проведенні атестаційної експертизи?

Чи можете ви чітко визначити по три найбільш значущих позитивних і негативних моменти в порядку проведення атестації навчальних закладів?

Loading...

 
 

Цікаве