WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Оцінювання як функція управління - Реферат

Оцінювання як функція управління - Реферат

Експертна діяльність має особливості, характерні тільки для неї. Предметом мислення експерта виступають події, процеси, які можуть бути прийняті соціумом під різним кутом зору. Тобто експерт повинен мислити як прогнозист -формувати висловлення в термінах модальності. Експерт у своїй діяльності ніколи не може бути абсолютно нейтральним до об'єкта експертизи.

Експертом може бути призначена будь-яка особа, яка має необхідні знання для підготовки висновку з досліджуваних питань, незалежно від того, чи працює вона у спеціальній установі та є професійним експертом, чи не працює в такій установі, і проведення експертизи не входить до кола її службових обов'язків. Експерт дає висновок від свого імені і несе за нього особисту відповідальність [Кримінально-процесуальний кодекс України, ст. 75].

Експертом може бути будь-яка особа, яка володіє необхідними знаннями для підготовки висновку [Цивільний процесуальний кодекс України, ст. 57].

Вірогідність експертної оцінки залежить від компетенції експерта. Незалежно від рівня експертизи її повинні давати найкваліфікованіші фахівці. Пропоновані загальні вимоги до експерта:

компетентність;

креативність, розвинуті творчі здібності, що дозволяють аналізувати проблемні ситуації та знаходити шлях розв'язку протиріч;

відсутність схильності до конформізму, прийняття думки більшості;

наукова об'єктивність;

аналітичність, широта й конструктивність мислення;

позитивне ставлення до інновацій, відсутність консерватизму, тобто прагнення дотримуватися один раз обраної позиції.

Ю. К. Бабанський виділяє такі вимоги до експертів: компетентність, здатність до вирішення творчих завдань, об'єктивність оцінювання, позитивне ставлення до експертизи, аналітичність і широта мислення, конструктивність мислення, колективізм і самокритичність.

Експертологія як наука пропонує таку модель ідеального експерта:

відносно незалежне адміністративне становище;

досвід активної роботи в даній системі;

досвід активної наукової роботи;

здоров'я (відсутність роздратованості, песимізму, нещирості);

інтелектуальна продуктивність;

працездатність;

упевненість в судженнях;

природна допитливість;

урівноваженість реаліста;

природна щирість;

строге дотримання моралі;

почуття соціальної відповідальності.

В. С. Черепанов визначає такі риси ідеального експерта:

креативність - здатність вирішувати творчі задачі, метод вирішення яких частково чи повністю відомий;

евристичність - здатність бачити чи створювати неочевидні проблеми;

інтуїція - здатність роботи висновки про досліджуваний об'єкт без логічного обґрунтування;

предикативність - здатність передчувати та передбачати майбутній розвиток об'єкта;

незалежність - здатність протистояти колективній думці та відстоювати свою власну;

різносторонність - здатність бачити та обговорювати проблему з різних сторін.

Експерт, який запрошується для проведення державної атестації навчального закладу, безумовно, як професіонал повинен бути на порядок вище від найвищої професійної учительської категорії, повинен уміти аналізувати діяльність інших, знати цю діяльність, бути зацікавленим в об'єктивній оцінці.

Для незалежної експертизи дуже важлива етика поведінки експерта, насамперед його чесність, непідкупність. Найбільш простим способом оцінки компетентності експертів в області педагогіки є анкетування, розроблене в логіку "поетапного розгортання питання" (Г. Геллап):

питання-фільтр, що дозволяє виявити поінформованість опитуваного з проблеми;

питання, спрямоване на виявлення загального відношення опитуваного до проблеми (відкрите, що не передбачає варіантів вибору відповіді);

питання для одержання відповіді з конкретного аспекту проблеми (припускає варіанти готових відповідей);

питання, що дозволяє виявити причини поглядів, мотивацію суджень (напівзакрите);

питання на виявлення стійкості поглядів опитуваного на проблему (у закритій формі).

Для підбору експертів використовуються також методи:

документальний (на основі об'єктивних анкетних даних);

експериментальний (на основі аналізу досвіду роботи в попередніх експертизах);

метод голосування експертами-виборцями;

метод самооцінки кандидатами в експерти (за бальною системою).

Поняття "статус експерта" означає сукупність прав та обов'язків, повноваження й відповідальність експерта. Визначається на основі нормативно-правових документів і затверджується президією експертної ради.

Як стверджує В. С. Черепанов, є п'ять способів, за допомогою яких оцінюються компетентність і якісні характеристики експертів:

евристичні - до них відносяться метод самооцінки (експерт сам визначає свою професійну компетентність) та взаємооцінки (метод взаємних рекомендацій);

статистичні методи оцінки, засновані на статистичних даних вимірювання компетентності (кваліметричний підхід);

тестові методи використовуються, коли експертні оцінки одержуються в результаті спеціальних вимірювань за допомогою тестів;

документальні методи, засновані на тому, що деякі документально підтверджені дані про експерта (стаж роботи, участь у науково-педагогічних конференціях, опубліковані праці тощо) можуть характеризувати якість компетентності експерта;

комбіновані методи, засновані на використанні різних методів оцінки компетентності.

Технологія експертизи освітнього середовища

Особливістю сучасного періоду є те, що допомога експертів необхідна практично в усіх галузях людської діяльності, що дало початок навіть розвитку науки - експертології.

Експертиза як метод передбачає орієнтацію на компетентність і досвід спеціалістів, особа якого є головним інструментом дослідження. У цьому полягає принципова відмінність експертизи від діагностики, яка основана на техніко-методичній оснащеності дослідника. Якщо метод діагностики передбачає прагнення до максимальної об'єктивності результатів шляхом методичного нівелювання особистості дослідника, то метод експертизи органічно включає суб'єктивні думки та судження експерта, які обумовлюються його професіональною інтуїцією. Як підкреслював А. У. Хараш, "...від експерта чекають не стільки застосування валідних методик, скільки мудрих суджень, неординарних висновків і, якщо хочете, навіть творчих прозрінь!" Прогноз, як пише В. П. Підласий, унікальний засіб, що дає можливість довідатись про майбутній перебіг подій, знаряддя для контролю швидкоплинних ситуацій та спрямування їхнього руху в бажане річище. Інформація про те, чого немає, але має настати, здавна прирівнювалась до найдорожчого скарбу, бо тому, хто володіє нею, не страшні ніякі несподіванки: належна підготовка до прийдешнього гарантує успіх за будь-яких умов (К. Корсак).

Експертна діяльність має характерні тільки для неї особливості. Предметом мислення експерта виступають події, які можуть бути прийняті соціумом під різним кутом зору. Спеціаліст-експерт після ознайомлення з поставленою проблемою вирішує, який методичний апарат і в якому об'ємі буде використаний, чи він взагалі відмовиться від застосування будь-яких традиційних технологій. Метод експертизи передбачає осмислення спеціалістом усієї сукупності різних відомостей, які отримані з різних джерел.

Перший етап експертизи - це збір так званої нової інформації. У процесі психолого-педагогічної експертизи освітнього середовища можуть бути зібрані відомості від відвідування закладу освіти до вивчення різних документів - журналів, щоденників, робочих і контрольних зошитів, звітів, адміністративних розпоряджень, стендів, анкет тощо.

Паралельно починається збір основної інформації - матеріали бесід експертів із зацікавленими особами - адміністрацією, педагогами, батьками, учнями. Дуже важливі відомості можуть бути отримані від спеціально організованих бесід за "круглим столом". У такій обстановці може бути виявлений величезний набір різних думок, які відображають позиції та установки різних учасників. Такого роду інформація складає основу базових гіпотез, а згодом і фундаментальних експертних оцінок і пропозицій експерта.

Наступний етап експертизи - застосування структурованих методик. Це дозволить пере-провірити складені суб'єктивні оцінки, дати їм дальшу впевненість у процесі подачі результатів експертизи замовнику, а також одержати певні кількісні результати для порівняння, ранжування, виявлення динаміки тих чи інших процесів, які відбуваються в освітньому середовищі.

Треба зауважити, що готовність адміністрації до педагогічної експертизи - основна умова роботи експерта. З однієї сторони, це готовність всесторонньо допомагати експертам у зборі необхідної інформації. Із другої - це готовність вислухати висновки спеціалістів і серйозно поставитись до їх рекомендацій.

Збір експертної інформації

Loading...

 
 

Цікаве