WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Оцінювання як функція управління - Реферат

Оцінювання як функція управління - Реферат

Тому в кожному регіоні орієнтовні критерії можуть бути адаптовані до місцевих умов шляхом уведення додаткових показників.

Аналіз - передумова об'єктивного оцінювання

Аналіз є невід'ємною функцією управління. Безумовно, без аналізу неможливо дати оцінку якомусь явищу. Аналіз дуже тісно пов'язаний із процедурою оцінювання, хоч у теорії менеджменту він виділяється як окрема функція. Аналіз виступає як етап, що передує прийняттю управлінського рішення, пов'язаного з оцінюванням. М. М. Поташник у аналізі визначає такі операційні дії:

Розкладання інформації на частини може бути реальним і мислячим. Цей перший етап дуже важливий, бо оцінювати малу інформацію набагато легше, ніж об'ємну. Кількість частин залежить від обсягу інформації. Зрозуміло, що будь-яку інформацію можна дробити на довільну кількість частин.

Порівняння може бути з цілями управління або з чимось ідеальним, необхідним, оптимальним, стандартним. Важливо порівнювати не тільки з тим, як повинно бути, а й з тим, як було раніше, що дозволяє побачити позитивні зрушення. Порівняння як процедура мислення дуже продуктивне при аналізі будь-якої інформації.

Узагальнення під час аналізу корисно поєднувати з виділенням головного, суттєвого. Наприклад, можна знати багато причин великої кількості учнів з низьким рівнем навчальних досягнень у класі. Проте важливо вміти виділити головні, суттєві причини і на основі них зробити узагальнення. Узагальнення передбачає логічний перехід від одиничного до загального, від менш загального до більш загального, до судження, оцінки.

Абстрагування орієнтує на відмову від конкретних фактів і пошуку науково обґрунтованого алгоритму діяльності. Потім інформація будується відповідно до знайденого алгоритму чи моделі (прикладом можуть бути пам'ятки різного роду, система заходів з оптимізації тощо).

Класифікація. Суть цієї операції мислення полягає в логічному поділі фактів, даних, явищ тощо за якоюсь ознакою, суттєвою для даної групи.

Систематизація інформації здійснюється на основі виділення в об'єкті спільних ознак.

Аналіз у широкому розумінні слова передбачає збір інформації, обробку, оцінювання та прийняття рішень на основі оцінки.

Результати оцінювання

Оскільки сучасна освітня система трактується як відкрита, результати державної атестації оприлюднюються. Закон України "Про загальну середню освіту", ст. 36, пункт 26 Наказу МОН України № 553 передбачає оприлюднення результатів атестації через засоби масової інформації. Основними варіантами оприлюднення результатів, які можуть застосовуватись, є:

надсилання звіту про оцінювання у школу;

надання можливості батькам ознайомитися зі звітом;

публікація результатів експертизи у пресі.

Короткі відомості з історії експертизи

Експертна справа в Україні, як і всьому світі, посідає надзвичайно важливе місце. Законодавством передбачено випадки, коли проведення експертизи є обов'язковою дією, в інших випадках експертиза може призначатися за ініціативою або вимогою підприємства, організації, громадського формування окремої фізичної особи. Національне законодавство досить докладно регламентує питання організації та проведення різних видів експертиз. У даний час склалася дещо парадоксальна ситуація: експертиза стала нормою життя суспільства та престижною формою діяльності, однак єдина теорія експертиз до сих пір не сформувалась.

Треба зауважити, що, хоча експертна діяльність набула широкого використання порівняно недавно, вона має свою древню історію. Із давніх-давен люди висловлювали свою точку зору з тих чи інших питань, виконуючи в певному розумінні експертну функцію. Переважно прислуховувались до думки тих, хто користувався заслуженим авторитетом. Колись це були жерці, маги, релігійні та державні діячі. Лікарям і вчителям у всі часи приходиться займатися експертизою за родом своїх занять, оскільки вони дають експертну оцінку стану здоров'я пацієнтів, а вчителі оцінюють рівень навченості учнів. Учені та письменники завжди писали рецензії на праці колег, які також носять елементи експертизи.

Активне впровадження експертної діяльності йшло з другої половини ХХ століття, коли в розвитку системи природа-суспільство виникли достатньо складні задачі, які пов'язані з усвідомленням наявності блоку невизначеності в розвитку нелінійних систем і ряду їх властивостей, зокрема властивості розмитості. Це добре відображає принцип несумісності Л. А. Заде: висока точність дослідження не сумісна з великою складністю об'єкта дослідження. Такого типу задачі стали вирішуватися з використанням експертного методу дослідження. Під експертизою в загальному сенсі розуміють дослідження й вирішення за допомогою компетентних осіб питань, які потребують спеціальних знань [Словник іншомовних слів, с. 799]. З юридичної точки зору експертиза полягає у вивченні, перевірці, аналітичному дослідженні, кількісній або якісній оцінці певного питання, явища, процесу, предмета фахівцем (експертом) або групою фахівців, експертною радою, спеціально уповноваженим державним органом (експертною організацією), органом виконавчої влади (у межах його компетентності), підприємством, установою та організацією всіх форм власності, а також об'єднанням громадян. Термін "експертиза" походить від лат. expertus (франц. еxpertise) - досвідчений.

Основу методу експертних оцінок започаткували Дельфійські оракули (жерці храму Аполлона у підніжжі г. Парнас у Греції), які оприлюднювали свої передбачення після детального обговорення питання на раді дельфійських мудреців. Під час прийняття рішень вони користувалися системою правил, до яких, наприклад, відносились: "Добре в усьому дотримуватись міри", "Нічого занадто", "Пізнай самого себе", "Усе наперед обдумай" тощо. На сьогоднішній день метод колективного обговорення й узгодження різних думок і поглядів одержав назву методу Дельфі.

Експертиза перетворюється в самостійну, багаторівневу методологію наукового дослідження, оскільки склалась техніка її проведення: широкого розповсюдження набув метод Дельфі, стали розвиватись експертні інформаційні системи, розроблені методи науково-технічної та соціальної діагностики тощо.

Адекватна експертна оцінка заснована на вмінні розчленовувати систему на підсистеми, блоки, компоненти, ураховувати їх взаємозв'язки, а також в усвідомленні того, що цілісність системи породжує якісно нові властивості, які відсутні в їх компонентах.

Класифікація експертиз

Класифікаціями експертиз займалися В. А. Лисичкін, В. Л. Горє-лов. Г. Тейл, Ф. Глазовський. Проте до сьогоднішнього дня не створено жодної загальноприйнятої класифікаційної системи. Визначаючи експертизу науковим методом і враховуючи її зв'язок із певними сторонами людської діяльності, можна стверджувати, що кількість їх типів буде відповідати кількості наукових напрямів.

1. У залежності від рівня організації: міждержавні, державні, громадські, відомчі. За формою: постійні та тимчасові.

2. Залежно від об'єкта експертизи: експертиза проекту й експертиза об'єкта. Об'єктів експертизи існує безліч. Їх класифікація може йти в напрямку розвитку кваліфікації систем: природничо-господарські, технічні, інформаційні (наука, культура, юриспруденція), соціальні.

3. Експертизи можна класифікувати в залежності від світоглядних рівнів відображень існуючої реальності (рефлексії). Ю. М. Федоров пропонує такий поділ експертизи:

Ноологічні - трансцендентальні, містичні, астрологічні.

Гуманітарні - філософські, філософсько-антропологічні.

Соцієтальні - політичні, соціологічні, економічні, юридичні, соціально-медичні.

Природничо-наукові - гідрологічні, геологічні, географічні, геоекологічні, біологічні, метеорологічні, медико-біологічні, технологічні, інженерно-будівельні.

Педагогічна експертиза

У педагогіці область застосування науково-педагогічної експертизи досить широка. Вона пов'язана насамперед із необхідністю компетентно оцінити підручники та посібники, наукові дослідження, стандарти освіти, якість освітніх послуг у ракурсі конкретного закладу. Експертна оцінка є вихідним положенням для прогнозування шляхів розвитку системи освіти, прийняття державних і регіональних програм.

Значимість експертних оцінок виросла особливо в останні роки. Це пов'язано з реформуванням освіти, а саме: з порушенням одноманітності, появою різноступеневої освіти, варіативних освітніх програм, технологій, стандартів, а також із розширенням фінансової самостійності освіти, з розвитком нових економічних відносин у сфері освіти.

Loading...

 
 

Цікаве