WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Оцінювання як функція управління - Реферат

Оцінювання як функція управління - Реферат

Оцінювання як функція управління

Методологія експертного оцінювання шкіл України в основному розроблена, проте практика застосування методів і технологій експертизи носить випадковий характер. Наказ МОН України "Про порядок державної атестації загальноосвітніх, дошкільних і позашкільних навчальних закладів" наголошує: "Атестація навчальних закладів здійснюється шляхом проведення атестаційної експертизи"

У матеріалах Бондар О. С., завідувачки лабораторії атестаційно-експертної оцінки Тернопільського обласного комунального інституту післядипломної педагогічної освіти викладено теоретичні основи експертизи як технології оцінювання освітньої діяльності та механізми її адаптування до практики атестації навчальних закладів.

Ключові поняття: оцінка й оцінювання, педагогічні вимірювання, критерії, параметри, показники, педагогічна експертиза, експертний метод, експертне оцінювання та його методики (діагностичне спостереження, співбесіда, інтерв'ювання, анкетування, хронометрування, тестування), методи колективної роботи експертів, експертна оцінка та експертні висновки.

План публікації:

Оцінювання як управлінська функція.

Критеріі якості педагогічних вимірювань.

Класифікація експертиз. Педагогічна експертиза.

Експертні методи. Технологія експертизи освітнього середовища.

Інструментарій експертного оцінювання.

Методи колективної роботи експертів.

Експертні методи оцінювання.

Результати та підсумки експертизи.

Процедура оцінювання в освіті завжди займала пріоритетне місце. Проте вона довгий час була примітивною і пов'язувалась лише з оцінюванням знань, умінь і навичок.

Педагогічну дійсність можна виміряти (оцінити) через якість і кількість. Якість традиційно розвивається через опис ознак, кількість ототожнюється з мірою числом. Оцінити - значить проаналізувати якісний стан об'єкта, кінцевий результат якоїсь діяльності. Застосування комплексної оцінки до всієї освітньої діяльності розпочалося порівняно недавно у зв'язку з атестацією закладів освіти. Значення оцінювання освітньої діяльності передусім у тому, що воно допоможе простежити рівень розвитку освітнього процесу в Україні та в регіоні, зокрема. У сучасних наукових дослідженнях часто оцінювання поєднується зі словом "вимірювання". Мета вимірювання - отримати інформацію про ознаки об'єктів. Ми вимірюємо не сам об'єкт, а лише його властивості чи характерні ознаки. Вимірювання величин певною мірою спрощує спостереження.

Метод вимірювання - певна система фіксації та реєстрації кількісних характеристик досліджуваного об'єкта за допомогою різноманітних вимірювальних засобів.

Науковці стверджують, що, на жаль, жодна з відомих систем оцінювання не є абсолютно досконалою.

Критерії якості педагогічних вимірювань (за К. Корсаком)

1. Об'єктивність. Виступає як антипод суб'єктивності. Забезпечити об'єктивність оцінювання й адекватність його кількісних результатів, як показує практика, можна лише максимальною стандартизацією його проведення. Об'єктивність процедури вимірювання має доповнюватись об'єктивністю обробки даних та об'єктивністю інтерпретації результатів.

2. Надійність - рівень стійкості результатів, повторюваності їх під час додаткових вимірів у стандартних умовах. Ступінь надійності визначається за допомогою коефіцієнта надійності. Ступінь надійності залежить від об'єктивності методу, параметрів засобу вимірювання, стабільності вимірювальної характеристики. Важливою є стабільність характеристики, оскільки ознаки та характеристики в освіті часто лабільні (нестійкі). Наприклад, педагогам добре відомо, як упливає на результати оцінювання психічний та фізичний стан особи.

3. Валідність визначається параметрами засобу та процедури його виконання, властивостями досліджуваної ознаки. Забезпечення валідності виміру - обов'язкова передумова впевненості педагога в тому, що вимірюються первинні, а не вторинні ознаки. Отже, висока валідність методу вимірювання - належна відповідність отриманих даних. Одночасно критерій валідності окреслює простір, для якого метод вимірювання дає статистично надійні результати. Для педагогічних вимірювань можна визначити вужчі критеріальні ознаки: валідність змісту, валідність відповідності, валідність прогнозу.

4. Точність методу визначає мінімальну або систематичну помилку, з якою можна провести вимірювання цим методом (К. Корсак).

Критерії, параметри, показники

Процес оцінювання безпосередньо пов'язаний із такими поняттями, як критерії, показники, параметри. Їх значення полягає в тому, що:

вони допомагають складні процеси зробити простими;

дозволяють порівнювати досягнення навчальних закладів двома способами: у даний момент часу або через певний проміжок часу (синхронна та діахронна перспектива).

Великий тлумачний словник сучасної української мови (К.: Ірпінь, 2001) подає такі трактування:

Критерій - підстава для оцінки, визначення кваліфікації чогось; мірило.

Параметр - змінна величина, від якої залежить значення іншої змінної величини; критерій, показник, ознака, відносно якої здійснюється оцінювання, за якою характеризується що-небудь (с. 705).

Показник - свідчення, доказ, ознака чогось (с. 838).

У науковій літературі показники - це статистичні дані, що дозволяють оцінити судження про ключові аспекти функціонування освітніх систем. У це визначення входить:

поняття про те, що ми маємо справу з вимірювальними характеристиками освітніх систем;

намагання виміряти ключові аспекти;

показники повинні демонструвати наявність стандарту, відносно якого виноситься судження (Й. Ширень).

Найлегше оцінювати кількісні показники (кількість років навчання, тривалість уроку, розподіл часу тощо). Як зауважує К. Корсак, педагогічні вимірювання часто мають на меті отримати дані не лише стосовно конкретного предмета, а й стану, ефективності та якості систем національної освіти. Науковці поділяють ці дані на три великі групи:

елементи з очевидними кількісними ознаками та вимірами (кількість років навчання, робочих днів, навчальних годин, розв'язаних під час контрольної роботи завдань чи задач, припущених помилок у творі чи диктанті тощо);

елементи з умовно кількісними характеристиками. Їх оцінювання має відносний характер, адже суто якісній ознаці чи характеристиці приписують кількість чи певне кількісне вираження (позначення рівня чи обсягу знань оцінкою в певній шкалі балів, створення рейтингових списків кращих шкіл);

суто якісні елементи, які не вдається затранскрибувати кількісними параметрами, тому оцінювання виконується і суб'єктивно і якісно (старанність, слухняність чи вихованість, громадянська позиція чи активність, ставлення до певного предмета) (К. Корсак).

Із початку 70-х років ХХ століття у країнах Європи посилився інтерес до проблем ефективності освіти і до нових моделей управління. У широкому розумінні слова ефективність системи освіти визначається ступенем досягнення поставлених перед нею цілей. У науковій літературі розглядають дві форми ефективності освіти:

1. Критерії якості зовнішньої ефективності (розвиток системи освіти на основі використання матеріальних і людських ресурсів, звітність, модернізація освіти на основі потреб ринку праці, створення нових технологія навчання).

2. Критерії внутрішньої ефективності освіти у навчальному закладі, до яких належать:

результативність навчально-виховного процесу (рівень навчальних досягнень учнів і випускників закладу; результативність системи національного виховання; забезпечення здоров'я та фізичного розвитку дітей; соціальний авторитет навчального закладу);

рівень організації освітньої діяльності закладу (організація навчально-виховного процесу; стан матеріально-технічної та навчально-методичної бази; кадрове забезпечення; соціальний захист, збереження здоров'я учнів і працівників; система управління);

додаткові напрями та показники освітньої діяльності, характерні для певного закладу.

Починаючи з 80-х років до ефективної діяльності навчальних закладів зараховують такі показники, як зовнішнє середовище, характеристика персоналу, цілі та імідж школи, шкільний мікроклімат тощо. Сучасні науковці по-різному трактують таке поняття, як ефективність освітньої діяльності навчальних закладів.

На разі, чіткі критерії та показники оцінювання освітньої діяльності навчальних закладів на законодавчому рівні не уніфіковані.

Обґрунтування критеріїв і показників ефективності навчально-виховного процесу ускладнюється специфікою педагогічної діяльності та особливостями теорії, яка їх описує. Не все в педагогічній діяльності може бути оцінено з позицій загальнозначущих положень педагогічної теорії. Знання про людину, на які спирається сучасна педагогічна наука, ніколи не можуть бути кінцевими та абсолютними. Учитель може зустрітися з явищами, які являють собою винятки з існуючих правил і зразків. Педагогічна праця завжди супроводжується неповторністю своєрідних моментів. Не випадково К. Д. Ушинський визначав працю учителя як вид практичного мистецтва. Учені нерідко наголошують, що праця вчителя - це особлива форма мистецтва, яка базується на науковій основі. Учитель, як професіонал у своїй роботі, не може покластися лише на здоровий глузд та інтуїцію. Він повинен керувати навчально-виховним процесом, а не творити його стихійно. У той же час наука не відповідає на всі питання, які виникають у роботі учителя, а наукове обґрунтування критеріїв оцінки професійної педагогічної діяльності обмежене рівнем розвитку педагогічних дисциплін.

Loading...

 
 

Цікаве