WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Оцінювання та поліпшення роботи школи - Реферат

Оцінювання та поліпшення роботи школи - Реферат

У літературі піднімають два питання про ефективність оцінювання заради шкільного розвитку. Перше - недооцінювання змін або впровадження, друге - проблема повідомлення або використання даних оцінювання, Фуллан (1981) уважає, що креативне оцінювання загалом не сприяло поліпшенню практичної діяльності, тому що експерти не збирали інформації про процес змін, а обмежувались такими даними, як результати або ставлення учнів. Бермен і МакЛафлін (1976: 500) у великій за обсягом праці про вплив федеральних програм на освіту США зробили такий висновок:

"Хоча результати навчання студентів повинні бути основним показником ефективності нововведення..., проекти мають пройти складний і непевний процес упровадження перед тим, як впливати на студентів. Тому є сенс спочатку визначити ефективність упровадження, а потім проаналізувати можливий вплив на студентів".

Іншими словами, недостатня інформація про впровадження призводить до неправильного й беззмістовного трактування даних про результати навчання, особливо якщо ми не знаємо, що впроваджувати і навіть чи взагалі щось упроваджувати.

Для того щоби правильно провести "оцінювання для", варто зібрати інформацію про елементи процесу змін. Це можна зробити у двох аспектах: виявити саму зміну та проаналізувати чинники, які впливають на зміну. Зміна сама собою залежна, вона так чи інакше стосується наведених нижче сфер:

1. Зміна у структурі (наприклад, у розкладі занять, розподілі класу на групи).

2. Використання нових матеріалів (наприклад, підручників, наочних нових інформаційних технологій).

3. Здобуття нових знань (наприклад, їх використання, нові питання предмета).

4. Практикування нових методів викладання (наприклад, навчання, зосереджене на учневі, обговорення).

5. Використання нових думок (наприклад, визнання цінності нового підходу, усвідомлення того, що новий підхід ефективніший).

Ці компоненти впровадження докладно описав Фуллан (Fullan and Park, 1981), їх потрібно використовувати в будь-якій моделі оцінювання, яка сприяє вдосконаленню. Якщо ми не зробимо цього, то "ризикуємо оцінювати не-події" (Charters and Jones, 1973) або робити висновки на підставі інформації про успішність учнів ще до запровадження програми. Інформація про компоненти впровадження забезпечує структуру ефективного розвитку.

Друге питання стосується використання даних оцінювання. Результатом оцінювання є здебільшого письмовий звіт, досить невідповідний засіб для повідомлення результатів розвитку. Саме це, як ми бачили з попереднього розділу, стало причиною суперечки між "прикладними дослідниками" та "експертами, які вивчали зміни". Приклад оцінювання для шкільного розвитку був наведений у розділі 10, в якому обговорено структуру для підвищення креативності місцевого оцінювання програми "Професійно-технічна освітня ініціатива". Таке оцінювання виконує креативну функцію і має унікальний характер. Мета розвитку структури - зберегти цілісність та індивідуальність при узагальненні місцевого оцінювання програми, підсилити "креативність".

Оцінювання як поліпшення роботи школи

Ця фраза має на меті висловити думку, що процес оцінювання й розвитку - це одне й те саме. Лише зазначу, що проект "Указівки для проведення шкільної атестації та внутрішній розвиток школи" та інші підходи, описані в розділі 8, - це не єдині способи шкільної атестації. Проект "Указівки для проведення шкільної атестації та внутрішній розвиток школи" і сама шкільна атестація також не єдині підходи до оцінювання, що поліпшує роботу школи. Рух "учитель як дослідник" або дослідження діяльності, описаний вище і розкритий у роботі Лоуренса Стенхауза та Джона Елліота, та існування мережі дослідження діяльності класу - приклади цього напряму. До цього також належать курси керування школою, що їх спонсорують і розвивають. Центр національного розвитку у Великій Британії, курси для керівників школи в інших європейських країнах та різні програми вдосконалення роботи школи описані в міжнародному проекті поліпшення роботи школи.

На підставі аналізу літератури, власного досвіду та досвіду інших учених можна зробити висновок, що оцінювання, яке поліпшує роботу школи, ефективне тоді, коли:

пов'язане із завданнями на рівні школи;

наголошує на чіткому розумінні й визначенні оцінювання та ролі експерта;

має зовнішню підтримку;

є "власністю" школи;

вільне від спроб підзвітності;

використовує систематичні та свідомі методи.

Оцінювання та поліпшення роботи школи

Цілком зрозуміло, що у школі не відбудеться фундаментальних змін навчальної програми, якщо не намагатимемося змінити організаційні та інституційні чинники. Як я зазначав раніше (Hopkins, 1984: 15), "багато потенційно сильних освітніх реформ пригасли, тому що був проігнорований організаційний контекст, у якому вони мали б відбутись". Стратегії для поліпшення роботи школи слід пов'язувати зі шкільною ситуацією.

Ця книга має на меті розкрити підхід до шкільного розвитку через оцінювання або підхід до оцінювання, результатом якого є розвиток. Але якщо ви прагнете поліпшити роботу школи, оцінювання для цього недостатньо. Його потрібно пов'язати з розвитком персоналу, організаційним розвитком і стратегіями планування у школі, а також із потребами звітності, реформуванням навчальної програми та зовнішнім бюрократичним регулюванням.

Я накреслив "понятійну карту", яка розкриває комплексність і ґрунтується на ідеях та стратегіях, обговорених у попередніх розділах. Це можна простежити в ілюстрації 1. Нижня половина рисунка відома читачеві. Це процес оцінювання, котрий уже було описано. У ньому знову наголошено на зв'язку між шкільним самооцінюванням і розвитком навчальної програми.

Центральним елементом ілюстрації 1 є план шкільного розвитку. У найпростішій формі плани шкільного розвитку - це поєднання цілей навчальної програми та шкільної організації, планів та часу впровадження, які встановлює школа на рік у контексті місцевих і національних цілей. Плани ґрунтуються на трирічному циклі, завдання першого року докладно визначені, завдання в наступні два роки залежать від попередніх. У найкращому разі плани охоплюють показники успішності, потреби розвитку персоналу, організаційний розвиток і наявні ресурси (людські та фінансові).

Плани шкільного розвитку є відносно новим явищем у Великій Британії (Hargreaves et al., 1989). Акт освітньої реформи та інші нововведення в навчальній програмі та шкільній організації потребували або будуть потребувати використання планів розвитку школи у тій чи іншій формі. Схема навчальних грантів, розширення програми "Професійно-технічна освітня ініціатива", Національна навчальна програма, проект аналізу діяльності вчителів і місцеві управління освіти є прикладом нововведень, які потребують відкритого планування на шкільному рівні. Розкриваючи спосіб упровадження, ці плани також стають підставою для оцінювання керівництва на рівні школи й місцевого управління освіти.

Плани шкільного розвитку відображають не тільки цілі школи, а й місцеві та національні плани. Аналогічно на розвиток школи впливає структура зовнішньої підтримки. Шкільна автономія безпосередньо залежить від функції інспекторської та консультантської служб. Роль керівництва та спільнот школи також беруть до уваги під час керування та встановлення шкільних завдань. Внутрішньо-зовнішнє довкілля - змінний чинник, який залежить від часу й контексту. Ці очевидні суперечності можуть бути і сприятливими, тому що шкільна автономія має бути відносною та відповідальною.

Якщо ми хочемо проаналізувати літературні джерела й досвід освітніх змін для поліпшення роботи школи, тоді у шкільному плануванні маємо зважати на розвиток учителя та школи. Розвиток учителя є частково результатом програми "Підвищення кваліфікації вчителів". Шкільний розвиток відбувається тоді, коли школи намагаються досягти такої організаційної структури, яка сприяє високим результатам учнів. Деякі характерні риси вже було визначено в ефективному шкільному дослідженні. Розуміння таких рис повинне частково впливати на план розвитку школи. Якісна освіта базується на інтеграції або синтезі стратегій удосконалення роботи школи, оцінювання й розвитку навчальної програми, які відображені у плані шкільного розвитку.

Ці ідеї нові та складні. Підбиваючи підсумок цієї частини, я процитую висновки нещодавньої роботи Майкла Фуллана (1998: 30), де він аналізує літературні джерела стосовно змін у середніх школах: "Незважаючи на обставини, нам потрібні сильні стратегії для сильних змін, які б реструктуризували та інтегрували прогресивну діяльність учителів, директора, учнів школи, розвиток звітності й аналізу, які переходять межі навчальної установи.

Loading...

 
 

Цікаве